Ухвала суду № 29959012, 14.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/7847/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Зеленського В.В.

Суддів: П'янової Я.В. , Курило Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Зарічного споживчого товариства на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2013р. по справі № 2а-1870/7847/12

за позовом Зарічного споживчого товариства

до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Зарічне споживче товариство (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення:

- №0002211502/3406 від 09.04.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання Зарічному споживчому товариству за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 21 712,43 грн., у тому числі 14474,95 грн. - за основним платежем і 7237,48 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями);

- №0002931502/12697 від 14.05.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання Зарічному споживчому товариству за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 21 712,46 грн., у тому числі 14474,97 грн. - за основним платежем і 7237,49 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями);

- № 0003571502/20014 від 05.06.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання Зарічному споживчому товариству за платежем: орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності з юридичних осіб на загальну суму 21 712,46 грн., у тому числі 14474,97 грн. - за основним платежем і 7237,49 грн. - за штрафними (фінансовими санкціями).

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 року відмовлено в задоволенні позову .

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Податкового кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у березні, квітні та травні 2012 року відповідачем були проведені камеральні перевірки податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 рік, яка була подана позивачем 25.01.2012 року (вхідний ДПІ в м. Суми № 9001376086 від 25.01.12р.).

За результатами вказаних вище перевірок були складені Акти №1698/152/30321224 від 20.03.2012 (а.с.33-35), №360/152/30321224 від 19.04.2012 (а.с.37-39) та №965/152/30321224 від 18.05.2012 (а.с.41-43), згідно з висновками яких встановлено, що визначене платником грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки є меншим, ніж визначено за результатами камеральних перевірок, оскільки, визначене платником податків грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень 2012 року, лютий 2012року, березень 2012року становить 1,0 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що призвело до заниження грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень 2012 року на 14474,95 гри., за лютий 2012 року на 14474,97грн., за березень 2012 року на 14474,97 гри. і чим було порушено вимоги п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку

За результатами камеральних перевірок податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення :

- №0002211502/3406 від 09.04.2012, яким визначене грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за січень 2012 року на суму 21712,43 грн., в т.ч. основного платежу 14474,95 гри. та штрафних (фінансових) санкцій 7237,48 грн. (а.с.32);

- №0002931502/12697 від 14.05.2012, яким визначено грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за лютий 2012 року на суму 21712,46 грн., в т.ч. основного платежу 14474,97 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 7237,49 грн. (а.с.36);

- №0003571502/20014 від 05.06.2012, яким визначено грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності з юридичних осіб за березень 2012 року на суму 21712.46 грн., в т.ч. основного платежу 14474,97 грн. та штрафних (фінансових) санкцій 7237,49 грн. (а.с.40).

Податкові повідомлення-рішення №0002211502/3406 від 09.04.2012 року, №0002931502/12697 від 14.05.2012 року та №0003571502/20014 від 05.06.2012 року у відповідності з приписами ст. 56 Податкового кодексу України були оскаржені у адміністративному порядку шляхом подання окремих скарг на кожне податкове повідомлення-рішення. Рішенням ДГІС України від 30.08.2012 за №1055/0/61-12/10-2215 (а.с.44-46), прийнятим за результатами розгляду усіх скарг, відмовлено у задоволенні їх вимог.

Приймаючи рішення про відмову в задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення господарської діяльності позивач на підставі Договорів оренди землі, укладених з Сумською міською радою, використовує земельні ділянки комунальної власності, на яких розміщуються ринки міста Суми: по вул. СКД, по вул. Інтернаціоналістів та по вул. Привокзальній.

Так, 17.09.2001 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Зарічне споживче товариство отри мало в оренду земельну ділянку площею 4001 кв.м., у тому числі інших угідь 4001 кв.м., придатному для цільового використання за адресою: м. Суми, вул. Привокзальна (у районі автостоянки), строком до 18.04.2011 (а.с.18-22). Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата становить 970,01 грн. на місяць.

15.11.2002 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укладено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка площею 2261 кв. м, у тому числі інших угідь 2261 кв. м, у стані придатному для цільового використання. Пункт 2.3 викладено в новій редакції: орендна плата на рік становить 1,0 % від грошової оцінки землі (а.с.23-25).

Крім того, 21.11.2002 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укла дено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Зарічне споживче товариство отри мало в оренду земельну ділянку площею 0,63 га, у тому числі інших угідь 0,63 га, придатного для цільового використання за адресою: м. Суми, вул. Інтернаціоналістів, строком до 23.06.2009 (а.с.12-16). Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата на рік становить 1,0 % від грошової оцінки землі.

25.02.2005 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укла дено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого строк дії договору подовжено до 22.06.2019 (а.с.17).

Також, 21.11.2002 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до якого Зарічне споживче товариство отри мало в оренду земельну ділянку площею 0,4481 га, у тому числі інших угідь 0,4481 га, придатного для цільового використання за адресою: м. Суми, вул. СКД, строком до 23.06.2009 (а.с.26-30). Пунктом 2.3 договору передбачено, що орендна плата на рік становить 1,0 % від грошової оцінки землі.

25.02.2005 між Сумською міською радою та Зарічним споживчим товариством було укла дено договір про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки, відповідно до якого строк дії договору подовжено до 23.06.2019 (а.с.31).

Як вбачається з матеріалів справи, у березні, квітні та травні 2012 року відповідачем були проведені камеральні перевірки податкової декларації з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2012 рік, яка була подана позивачем 25.01.2012 року (вхідний ДПІ в м. Суми № 9001376086 від 25.01.12р.).

За результатами вказаних вище перевірок були складені Акти №1698/152/30321224 від 20.03.2012 (а.с.33-35), №360/152/30321224 від 19.04.2012 (а.с.37-39) та №965/152/30321224 від 18.05.2012 (а.с.41-43), згідно з висновками яких встановлено, що визначене платником грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки є меншим, ніж визначено за результатами камеральних перевірок, оскільки, визначене платником податків грошове зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень 2012 року, лютий 2012року, березень 2012року становить 1,0 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що призвело до заниження грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за січень 2012 року на 14474,95 гри., за лютий 2012 року на 14474,97грн., за березень 2012 року на 14474,97 гри. і чим було порушено вимоги п. п. 288.5.1 п. 288.5 ст.288 Податкового кодексу України щодо визначення мінімального річного розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, на рівні трикратного розміру відповідного земельного податку

За результатами камеральних перевірок податковим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення.

Як вбачається з актів перевірок (а.с.33-35,37-39,41-43), підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало встановлення відповідачем порушення Зарічним споживчим товариством вимог пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, згідно яких річна сума платежу з орендної плати не може бути меншою для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом. В той же час, позивач в декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності визначив зобов'язання з орендної плати за користування земельною ділянкою на рівні 1% від грошової оцінки землі.

У відповідності до статті 206 Земельного Кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. При цьому, згідно частини 2 вказаної статті плата за землю справляється відповідно до закону, а з 01 січня 2011 року будь - які питання щодо оподаткування регулюються Податковим кодексом України, і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до Податкового кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Підпунктом 4.1.1. п.4.1 ст.4 Податкового кодексу України закріплено принцип "загальність оподаткування", тобто, кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені Податковим кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями Податкового кодексу.

У відповідності до ст. 6 Податкового кодексу України, податком є обов'язковий безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податків відповідно до Податкового кодексу.

Податковим кодексом на території України встановлено загальнодержавні та місцеві податки та збори.

В положенні п. 8.2 статті 8 Податкового кодексу України зазначено, що до загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 9 Податкового кодексу України плату за землю віднесено до загальнодержавних податків і зборів.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених Податковим кодексом. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків (п. 36.3 ст. 36 Податкового кодексу України).

Порядок оподаткування землі в Україні, починаючи з 01 січня 2011 року, визначається розділом ХІІІ "Плата за землю" Податкового кодексу України.

Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 Податкового кодексу України.

З огляду на те, що плата за землю є загальнодержавним податком та обов'язковим до сплати, умови та підстави для зменшення розміру податку повинні бути визначені на законодавчому рівні, а саме в Податковому кодексі України.

Повноваження щодо встановлення ставок загальнодержавних податків і зборів та інших обов'язкових елементів цих платежів, у відповідності до підпункту 12.1.3 пункту 12.1 статті 12 Податкового кодексу України, належить виключно Верховній Раді України.

До повноважень органів місцевого самоврядування базового рівня (сільських, селищних та міських рад, в тому числі Сумської міської ради) не належить зміна розмірів ставок загальнодержавних податків і зборів, до якого належить, зокрема, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності.

До їх повноважень, у відповідності до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, належить прийняття рішень про встановлення місцевих податків і зборів у порядку, визначеному Податковим кодексом, а саме: об'єктів оподаткування, платників податків і зборів, розмірів ставок, податкових періодів та інших обов'язкових елементів, визначених статтею 7 та з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ "Місцеві податки і збори" Податкового кодексу України для відповідного місцевого податку чи збору.

Отже, враховуючи норми Податкового кодексу України, який визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, суд зазначає, що річна сума платежу, що підлягає перерахуванню до бюджету суб'єктами господарювання, які орендують земельні ділянки державної та комунальної власності, визначається відповідно до умов договору, але з урахуванням вимог пп. 285.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України.

Пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (пункти 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України).

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України чітко визначено, що мінімальний річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності для всіх категорій земель, крім сільськогосподарського призначення, не може бути меншим трикратного розміру земельного податку, що встановлюється розділом ХІІІ цього кодексу.

Разом з тим, ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом ХІІІ Податкового кодексу України, а у разі, якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

Згідно з п.п. 14.1.125 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для розділу ХІІІ Податкового кодексу України - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Правові засади проведення оцінки земель в Україні визначені Законом України "Про оцінку земель" від 11.12.2003 p. № 1378-ГУ.

У відповідності до абзацу 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Пунктом 9 Типового договору оренди землі встановлено, що розмір орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності вноситься у грошовій формі та зазначається у відсотках нормативної грошової оцінки земельної ділянки або розміру земельного податку.

Розмір орендної плати за землю переглядається у випадках і з моменту: зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, в інших випадках, передбачених законом (пункт 13 Типового договору оренди).

Крім того, відповідно до п. 5.2 ст. 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що з січня 2011 року мінімальний розмір щомісячної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, складає трикратний розмір земельного податку.

Крім того, стосовно твердження позивача щодо звільнення його як платника єдиного податку від обов'язку нараховувати та сплачувати орендну плату колегія суддів зазначає наступне.

Платники єдиного податку згідно зі ст. 297 глави І "Спрощена система оподаткування, обліку та звітності" розділу XIV "Спеціальні податкові режими" Податкового кодексу України звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності, зокрема, із земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

При цьому слід розмежовувати поняття орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності та земельний податок.

Так, згідно пп. 14.1.147. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Згідно пп. 14.1.136. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XIII - орендна плата);

Згідно пп.14.1.72. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XIII цього Кодексу).

Таким чином, звільнення від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності платників єдиного податку чинним податковим законодавством не передбачено.

З огляду на викладене, відповідачем зроблено правильний висновок щодо заниження Зарічним споживчим товариством суми орендної плати за землю за січень-березень 2012 року.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Зарічного споживчого товариства залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 10.01.2013р. по справі № 2а-1870/7847/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Зеленський В.В.Судді(підпис) (підпис) Пянова Я.В. Курило Л.В. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Зеленський В.В.