Ухвала суду № 29958926, 07.03.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 березня 2013 р.Справа № 2а-1870/8314/12Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Рєзнікової С.С.

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М.

за участю секретаря судового засідання Кудіної Я.Г.

представників позивача Мороз А.І., Потапенко Н.І.

представника відповідача Будакова В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-1870/8314/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтозапчастина"

до Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнафтозапчастина" (далі - позивач, ТОВ "Укрнафтозапчастина"), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах (далі - відповідач, ДПІ у м. Сумах), в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 вересня 2012 року :

- №0000542250/0/45921, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 219117грн.75коп.;

- №0000532250/0/45923, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій в загальному розмірі 154667грн.

В обґрунтування своєї позиції позивач посилався на безпідставне зменшення податковим органом суми валових витрат на 671595,00грн. та встановлення факту заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 177237грн., вказувавши, що їхнім підприємством було надано перевіряючим всі необхідні первинні документи, що дають право на формування валових витрат та податкового кредиту в межах сплачених сум за договорами, які укладені з ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес". Укладені з вказаними контрагентами угоди та здійснені в їх межах господарські операції повністю відповідають Господарському кодексу України, Цивільному кодексу України та Податковому кодексу України. Настання правових наслідків для правочинів, укладених ТОВ "Укрнафтозапчастина" з ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес" підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, документами податкового обліку, податковими накладними, фінансовою звітністю підприємства. Саме укладені з вказаними постачальниками сировини та комплектуючих угоди забезпечили виконання замовлень, отриманих від покупців ТОВ "Укрнафтозапчастина", що, в свою чергу, створило умови для формування платежів до бюджету та державних цільових фондів за 2011р. - 1-ше півріччя 2012 рр. на суму понад 1287,7 тис. грн. (при загальному обсязі реалізації готової продукції та виконаних робіт в сумі 20 908,2 тис. грн., в т.ч. ПДВ). Позивач вказував на те, що ним обґрунтовано було використано право на витрати, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податку на прибуток підприємства та податковий кредит з податку на додану вартість, що відповідає вимогам Податкового кодексу України, а тому вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, які не відповідають вимогам діючого законодавства України, порушують його права та обов'язки та підлягають скасуванню.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.12 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнафтозапчастина" до Державної податкової інспекції у м. Сумах про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сумах від 25.09.2012 року №0000542250/0/45921, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 219117 грн. 75 коп. та №0000532250/0/45923, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 154667 грн.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Представники позивача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просили залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача та представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ "Укрнафтозапчастина" зареєстроване юридичною особою (код 30175077), взято на податковий облік 26.10.1998р., зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва від 14.09.2000р. за №25756789, що вбачається з акту перевірки від 07.09.2012року №2615/2250/30175077/31 (т.1, а.с.112).

У період з 10.08.2012р. по 31.08.2012 року, спеціалістами Державної податкової інспекції в м. Сумах була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Укрнафтозапчастина" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р., в ході якої серед іншого були виявлені порушення позивачем, а саме:

- пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2 ст. 138 Податкового Кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на прибуток за період, що перевірявся, всього на суму 154344 грн., в т.ч. за 3 квартал 2011 року на суму 57610 грн., за 3-4 квартали 2011 року на суму 153052 грн., за 1 квартал 2012 року на суму 767 грн., за 1 півріччя 2012 року на суму 1292 грн.;

-п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, внаслідок чого донараховано податку на додану вартість на загальну суму 177237 грн., в т.ч. за травень 2011р. у сумі 9718грн., в т.ч. за серпень 2011р. у сумі 77664 грн., в т.ч. за вересень 2011р. у сумі 32201грн., в т.ч. за листопад 2011р. у сумі 57654 грн.

За наслідками вищевказаної перевірки, результати якої були зафіксовані в акті від 07.09.2012 року за №2615/2250/30175077/31 (т.1, а.с.111-146), 25 вересня 2012 року ДПІ у м. Сумах були винесені податкові повідомлення-рішення :

- №0000532250/0/45923, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток" у загальному розмірі 154667грн., в т.ч. за основним платежем у розмірі 154344,00грн. та 323,00грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1, а.с.12);

- №0000542250/0/45921, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у загальному розмірі 219117грн.75коп., в т.ч. за основним платежем - 177237,00грн. та 41880грн.75коп. - за штрафними (фінансовими) санкціями (т.1,а.с.13).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковими повідомленнями-рішеннями від 25 вересня 2012 року №0000532250/0/45923 та №0000542250/0/45921 порушено права та охоронювані законом інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин, а тому вказані рішення підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів акта перевірки вбачається (т.1, а.с.126), що підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало, насамперед, визнання угод між позивачем та його контрагентами, ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес", нікчемними. Однак, варто зазначити, що, відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно ст.203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правовідносини з приводу нікчемності правочинів врегульовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України).

Проте ДПІ у м. Сумах не надано належних доказів того, що правочини, укладені ТОВ "Укрнафтозапчастина" з ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес" порушують публічний порядок, а саме: спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини чи громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Акт перевірки, на переконання суду, не містить жодних фактичних даних, які б свідчили про наявність в діяльності платника податків обставин, передбачених ч.1 ст.228 Цивільного кодексу України, як ознак нікчемного правочину.

Згідно актів перевірок контрагентів позивача, а саме: ДПІ у Вишгородському районі від 31.08.2012р. №205/22-00/37496916 "Про неможливість проведення невиїзної позапланової перевірки ТОВ "Домес", ДПІ у м. Черкаси від 11.11.2-11р. №326/23-2/3747844 та від 18.08.2011р. №2113/23-2/37478844 "Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ ТД "Онікс", ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 22.03.2012р. №892/15-312/37119637 "Про результати камеральної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ "Зодчий ЛТД" (т.2, а.с.27-79), неможливо провести перевірку ТОВ "Домес", оскільки має стан платника 36, та у зв'язку з постановою слідчого про призначення перевірки, за якою встановлено порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_4 (директора ТОВ "Аутсорсингова компанія "Фарм Рост"), а також відсутністю посадових осіб ТОВ "Домес" за місцем реєстрації, відсутністю у ТОВ "Домес", ТОВ ТД "Онікс" трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту, сировини, матеріалів, зроблено висновок, про неможливість фактичного здійснення операцій ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес", а правочини, укладені даними підприємствами з контрагентами покупцями і постачальниками мають ознаки нікчемності. Однак, вказані акти не можуть розцінюватися як доказ безтоварності та нікчемності операцій між позивачем та ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес" та не може свідчити про недійсність договору та відсутність господарських операцій, та про відсутність у покупця права на віднесення даних сум у складі податкового кредиту та до валових витрат за наявності документального підтвердження господарських операцій. Для встановлення факту порушення правочином публічного порядку, відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України, необхідно встановлення наявності на момент укладення такого правочину умислу хоча б у одного з його учасників на порушення публічного порядку. Відповідачем буд-яких доказів наявності такого умислу у позивача або у його контрагентів не подано, самі акти саме невиїзних та камеральних перевірок, не свідчать про те, що умови договору його сторонами не виконувались, а товар не переміщувався, оскільки факт виконання договорів підтверджується іншими доказами. При цьому, податковий орган, на переконання суду, повинен був брати до уваги всі документи надані платником та оцінювати реальність здійснення операції, досліджуючи надані документи в їх сукупності.

Так, на підтвердження виконання господарських операцій з даними підприємствами, позивачем надано договори купівлі-продажу від 08.08.2011р. №080811 з ТОВ "Домес", від 05.05.2011р. №050511 з ТОВ ТД "Онікс", від 30.08.2011р. №300811 з ТОВ "Зодчий ЛТД", специфікації до них, разовий договір-заявка, видаткові накладні, податкові накладні, товарно-транспортні накладні, акти списання товарно-матеріальних цінностей, митні декларації, паспорт на придбаний товар, акт введення в експлуатацію, акт здачі-приймання послуг (т.1, а.с.24-110).

Зокрема, з матеріалів справи вбачається, що 08.08.2011 року між позивачем та ТОВ "Домес" був укладений договір № 080811 (т.1, а.с.25-26), згідно умов якого ТОВ "Укрнафтозапчастина" у ТОВ "Домес" був придбаний товар згідно специфікації, яка є невід'ємною частиною договору (т.1, а.с.27).

На підтвердження виконання договору щодо придбання у ТОВ "Домес" товару у серпні 2011р., позивачем надано копії видаткової накладної від 12.08.2011р. №127, копію податкової накладної на загальну суму 334368,62грн. (в т.ч. ПДВ 55728,10грн.), копії платіжних доручень (т.1, а.с.24,28-31),копії гарантійних талонів , сертифікати відповідності (т.1, 194-195,198,200).

Вказаний товар поставлявся на підприємство позивача автоперевізником ПП ОСОБА_5, на підтвердження чого надано копію товарно-транспортної накладної (т.1, а.с.32), договору про надання транспортних послуг з ПП ОСОБА_5 (т.1, а.с.153-155), копії свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_5, про реєстрацію його платником податку на додану вартість, ліцензії на право надання послуг з перевезення вантажу (т.1, а.с.156-158), копію акта виконаних робіт (т.1, а.с.159), копію видаткового касового ордеру (т., а.с.162).

Товар від ТОВ "Домес", який був поставлений позивачу, був оприбуткований на підприємстві ТОВ "Укрнафтозапчастина", та в подальшому використаний у власній господарській діяльності на виробництво редуктора, центрифуги, блоків реагентів, вібросита, ситогідроциклонної установки, реалізованих ТОВ "ВРАК ДЖЕТ" (Республіка Казахстан), на підтвердження чого надано копії актів списання товарно-матеріальних цінностей (т.1, а.с.33-36,38-44), митної декларації (т.1,а.с.37).

05.05.2011 року між позивачем та ТОВ ТД "Онікс" був укладений договір купівлі-продажу №050511 (т.1,а.с.50-51), згідно умов якого ТОВ "Укрнафтозапчастина" придбано у ТОВ ТД "Онікс" товар згідно додатку, який є невід'ємною частиною договору (т.1, а.с.52).

На підтвердження виконання договору щодо придбання у ТОВ ТД "Онікс" верстату круглошліфованого, прес-форми "Диск, виливки "Диск" у травні - липні 2011р., позивачем надано копії видаткових накладних від 06.06.2011р., від 26.07.2011р., копіями податкових накладних від 06.06.2011р. на загальну суму 42000грн. (в т.ч. ПДВ 7000грн.), від 27.05.2011р. на загальну суму 121695грн. (в т.ч. ПДВ 20282,50грн.), від 20.05.2011р. на загальну суму 16305грн. (в т.ч. ПДВ 2717,50грн.), від 25.07.2011р. на загальну суму 9920грн. (в т.ч. ПДВ 1653,33грн.), копії платіжних доручень (т.1, а.с.45,46,53-61), копії рахунку-фактури (т.1, а.с.168).

Вказаний товар поставлявся на підприємство позивача автоперевізником ТОВ "Гратус", на підтвердження чого надано копії товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.62-63), разового договору-заявки на здійснення транспортного перевезення, укладеного ТОВ "Укрнафтозапчастина" з ТОВ "Гратус" (т.1, а.с. 71), акта здачі-прийняття робіт (т.1,а.с.69), податкової накладної на транспортно-експедиційні послуги (т.1, а.с.70), копії свідоцтв про реєстрацію (т.1, а.с.72-74), копією платіжного доручення (т.1, а.с.165).

Товар від ТОВ ТД "Онікс", який був поставлений позивачу, був оприбуткований на підприємстві ТОВ "Укрнафтозапчастина", та в подальшому використаний у власній господарській діяльності на виробництво агрегатів електронасосних відцентрованих шламових НШБ 250-35, 5Т/55, на підтвердження чого надано копії актів списання товарно-матеріальних цінностей (т.1, а.с.47-49), паспорт (т.1,64-65), копію акта введення в експлуатацію (т.1, а.с.66), відомість нарахування амортизаційних відрахувань на верстат за 1 квартал 2012р., 2 квартал 2012р. (т.1, а.с.67,68), копію інвентаризаційного опису (т.1, а.с.171-174).

30.08.2011 року між позивачем та ТОВ "Зодчий ЛТД" був укладений договір №30081 (т.1, а.с.96-97), згідно умов якого ТОВ "Укрнафтозапчастина" був придбаний товар згідно додатку, який є невід'ємною частиною договору (т.1, а.с.98-100).

На підтвердження виконання договору щодо придбання у ТОВ "Зодчий ЛТД" товару у вересні, листопаді 2011р., позивачем надано копії видаткових накладних від 05.09.2011р., від 09.11.2011р., копії податкових накладних від 05.09.2011р. на загальну суму 193205,48грн. (в т.ч. ПДВ 32200,91грн.), від 09.11.2011р. на загальну суму 345921,38грн. (в т.ч. ПДВ 57653,56грн.), копії платіжних доручень (т.1, а.с.75,89,101-107), сертифікати якості, якісні посвідчення, протоколи випробування (т.1, а.с.176-197).

Вказаний товар поставлявся на підприємство позивача автоперевізником ПП ОСОБА_5, на підтвердження чого надано копії товарно-транспортних накладних (т.1, а.с.108-110), договору про надання транспортних послуг з ПП ОСОБА_5 (т.1, а.с.153-155), копії свідоцтва про державну реєстрацію ОСОБА_5, про реєстрацію його платником податку на додану вартість, ліцензії на право надання послуг з перевезення вантажу (т.1, а.с.156-158), копії акта виконаних робіт (т.1, а.с.160,161), копію видаткового касового ордеру (т., а.с.162).

Товар від ТОВ "Зодчий ЛТД", який був поставлений позивачу, був оприбуткований на підприємстві ТОВ "Укрнафтозапчастина", та в подальшому використаний у власній господарській діяльності на виробництво блоків реагентів, ситогідроциконної установки, центрифуги, ЛВС-4, агрегату електронасосного, сушильно-фарбувальної камери, використані на обслуговування станків, на підтвердження чого надано копії актів списання товарно-матеріальних цінностей (т.1, а.с.76-88,90-95).

Варто відмітити, що вказані вище первинні документи надавались відповідачу в ході перевірки разом з обґрунтованими поясненнями, на них йшлось посилання у письмовому запереченні на акт перевірки (т.1,147-148, 208-209,210-212), однак, податковим органом належної оцінки наданих позивачем доказам надано не було.

Крім того, варто зазначити, що ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес" станом на момент вчинення операцій з позивачем значились зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали статус "підтверджено відомості про юридичну особу" або "взято на облік" (т.2, а.с.83-95).

Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про реальність виконання господарських операцій між позивачем та ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес".

Згідно ч.1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Таким чином, договори між ТОВ "Укрнафтозапчастина" з ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес", враховуючи встановлені вище обставини у справі є дійсними.

В акті перевірки ДПІ у м. Сумах вказує також на порушення позивачем пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, п. 138.1, 138.2 ст. 138, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в частині безпідставного формування валових витрат та включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за придбані товари від ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес" за операціями, які є нікчемними.

Проте, слід зазначити, що згідно п.14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу (п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

За приписами п. 139.1.9 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акта перевірки (т.1, а.с.111-146), в ході перевірки відповідачем були досліджені податкові накладні, видані позивачу ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес", однак вони не були взяті до уваги в зв'язку з тим, що відповідач вважає правочини укладеними без мети отримання юридичних наслідків, а сплату коштів за ними такою, що не пов'язано з господарською діяльністю позивача, а тому ТОВ "Укрнафтозапчастина" не має право суми, по вказаним операціям, відносити до складу податкового кредиту.

В той же час, відповідно до п. 14.1.181 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Згідно п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Відповідно пп.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп.пп. 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, за приписами пп. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем податку на додану вартість у ціні товару.

В суді першої інстанції встановлено, що, у відповідності до вказаних норм закону, підприємством ТОВ "Укрнафтозапчастина" до складу податкового кредиту за травень, серпень, вересень, листопад 2011р. було віднесено суми податку на додану вартість, сплачені в ціні придбаного товару від ТОВ ТД "Онікс", ТОВ "Зодчий ЛТД", ТОВ "Домес", який фактично поставлявся за господарськими операціями, які мали реальний характер. Реальність виконання вищезазначених господарських операцій підтверджується зібраними у справі доказами, зазначеними вище.

В суді першої інстанції було підтверджено виконання позивачем вимог пп.198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, який сплатив податок на додану вартість в ціні товару (послуг), придбаного у безпосередніх постачальників товару, які, в свою чергу, виконали вимоги пп.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України - видали покупцю, яким є позивач, належним чином оформлену податкову накладну на визначені та сплачені покупцем суми податку. Відповідно до акту перевірки в ході її проведення ніяких зауважень щодо змісту або оформлення податкової накладної відповідачем не зроблено. За таких обставин, суд вважає, що у позивача були підстави для включення сум податку на додану вартість, сплачених при придбанні товару і послуг у контрагента до складу податкового кредиту, що підтверджено належним чином оформленою податковою накладною.

Що стосується санкцій, застосованих оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями (т.1, а.с.12,13, т.2, а.с.80,81), то враховуючи, що в суді першої інстанції не знайшов своє підтвердження факт заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, застосування санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 25 вересня 2012 року за №0000532250/0/45923 та №0000542250/0/45921 є безпідставним.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про недоведеність факту порушення податкового законодавства з боку позивача та про неправомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції від 01.11.12 р. відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновком суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.11.2012р. по справі № 2а-1870/8314/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Рєзнікова С.С.Судді(підпис) (підпис) Катунов В.В. Ральченко І.М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 12.03.2013 р.