Ухвала суду № 29958573, 20.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2013 р.Справа № 2а-7004/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання Кудіній Я.Г.

за участі представників:

позивача - Волошиної Т.П.

відповідача - Удовіченка К.І., Воловельської Т.В.

третьої особи - Горобинської Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 2а-7004/12/2070

за позовом Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного прапора ім.60-річчя Радянської України

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби третя особа - Харківська міська рада

про про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

15.06.2012 року Харківське комунальне підприємство "Міськелектротранс" Ордена Трудового Червоного прапора ім. 60-річчя Радянської України звернулось до суду із позовом, у якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000070221, № 0000060221 від 23.03.2012 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 29.11.2012 року позовні вимоги задовольнив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму валових доходів, розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування, а твердження податкового про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Основ'янська міжрайонна державна податкова інспекція м. Харкова Харківської області Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби проведено планову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.09.2011 року.

За наслідками перевірки складений акт від 26.01.2012 року № 108/23-206/03328623, яким встановлені порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9, п.5.3 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.135.1 ст. 135, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.2, п.п. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року, а саме: завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 144500161 грн., та встановлено заниження податку що підлягає сплаті у сумі 52758569 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення № 0000070221 від 23.03.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 38060849 грн. та № 0000060221 від 23 березня 2012 року, яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 63313820,75 грн., з яких 52758569 грн. - основний платіж, 10555251,75 грн. - штрафна санкція.

З дослідженого судом Акту перевірки № 108/23-206/03328623 від 26.01.2012 встановлено, що фактичною підставою для відображення в акті порушення позивачем п.п.1.20.5 п.1.20, п.1.32ст.1, п.4.1 ст.4, н.п.7.4.1, п.п.7.4.2, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.4 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" №283/97-ВР від 22.05.1997р., зі змінами та доповненнями, п.п. 153.2.1, п.п. 153.2.2, п.п. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153, п.135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 -VI, із змінами та доповненнями, ХКП "Міськелектротранс" щодо заниження розміру валових доходів за перевіряємий період на загальну суму 328 361 743,0 грн., в т.ч. по періодам: у 1 кварталі 2010 року на суму 46 657 036 грн.; у 2 кварталі 2010 року на суму 48 831 052 грн.; у 3 кварталі 2010 року на суму 46 546 618 грн.; у 4 кварталі 2010 року на суму 37 452 990 грн.; у 1 кварталі 2011 року на суму 49 493 603 грн.; у 2 кварталі 2011 року на суму 66 811 510 грн.; у 3 кварталі 2011 року на суму 32 568 934 грн. слугував висновок відповідача про те, що ХКП „Міськелектротранс" повинно було включити до складу валових доходів відповідних податкових періодів суми витрат за безоплатно надані послуги перевезення на загальну суму 328361743,0 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем правомірно сформовано суму валових доходів, розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування, а твердження податкового про порушення при цьому норм податкового законодавства ґрунтуються на хибних висновках, що спростовані у ході судового розгляду справи.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

У перевіряємому періоді позивачем здійснювалась діяльність регулярного електротранспорту, а саме: надання послуг з перевезення населення, у тому числі пільгового контингенту.

Із даних Актів звіряння (за Формою №3-пільга, затвердженої Наказом Мінпраці України від 21.04.03 № 100, за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом) відповідачем зроблений висновок, що між ХКП „Міськелектротранс" та Департаментом транспорту і зв'язку Харківської міської Ради, Департаментом транспорту і зв'язку Харківської міської Ради не профінансовано витрати ХКП "Міськелектротранс" за надані населенню послуги з перевезення пільгового контингенту, які, на думку відповідача, фактично надані безоплатно, у перевіряємому періоді на загальну суму 328361743 грн.

У відповідності до п. 1.23. ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 № 334/94-ВР безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті".

Відповідно до п.п. 14.1.13. п. 14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, безоплатно надані товари, роботи, послуги: а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів; б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості; в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею;

Постановою КМУ N 354 від 17 травня 1993 р. "Про безплатний проїзд пенсіонерів на транспорті загального користування", введено безплатний проїзд для пенсіонерів за віком на міському пасажирському транспорті загального користування (крім метрополітену і таксі) та приміських маршрутах. Поширена чинність зазначеної Постанови на інвалідів - згідно з Постановою КМУ N555 від 16.08.94.

Постановою КМУ N 1758 від 27.12.2001 передбачено, що Міністерство фінансів під час уточнення показників державного бюджету на кожний рік повинно передбачати витрати, пов'язані з безплатним проїздом пенсіонерів за віком.

Компенсація за пільговий проїзд окремих категорій громадян у вигляді міжбюджетних трансфертів у 2010 -2011 роках передбачена також статтею 38 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 р.", статтею 16 Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік". Затверджені на 2011 рік обсяги міжбюджетних трансфертів згідно з додатками N 6 та N 7 до цього Закону.

Відповідно до п. 9 ст. 87 Бюджетного Кодексу України до видатків, що здійснюються з районних бюджетів та бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на соціальний захист та соціальне забезпечення. Вони включають в себе у тому числі і компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян.

Зазначені видатки місцевих бюджетів проводяться за рахунок субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення державних програм соціального захисту у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 37 ст. 2 Бюджетного кодексу України, субвенції - міжбюджетні трансферти для використання на певну мету в порядку, визначеному тим органом, який прийняв рішення про надання субвенції.

Таким чином, ХКП "Укрміськелектротранс" здійснювалось перевезення пільгових пасажирів не безоплатно, а за компенсацію з Державного бюджету України.

Відповідно до 11.3.5. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", датою збільшення валового доходу в разі продажу товарів (робіт, послуг) з оплатою за рахунок бюджетних коштів є дата надходження таких коштів на поточний рахунок платника податку або дата отримання відповідної компенсації у будь-якому іншому вигляді, включаючи зменшення заборгованості такого платника податку за його зобов'язаннями перед таким бюджетом.

Згідно з п. 135. 1 ст. 135 Податкового Кодексу України, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

За приписами п.п. 137.2.2. п. 137.2. ст. 137 Податкового кодексу, доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається: цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання.

Відповідно до п. 44.2. ст. 44 Податкового кодексу України, для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до пунктів 16 та 17 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 29.11.99 N 290, із змінами та доповненнями, цільове фінансування не визнається доходом доти, поки не існує підтвердження того, що воно буде отримане та підприємство виконає умови щодо такого фінансування (п. 16). Отримане цільове фінансування (у тому числі кошти, вивільнені від оподаткування у зв'язку з наданням пільг з податку на прибуток підприємств) визнається доходом протягом тих періодів, в яких були зазнані витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Матеріали справи свідчать, що підприємство позивача перевірялось Державною фінансовою інспекцією в Харківській області.

Так, відповідно до акту Державної фінансової інспекції в Харківській області № 810-10-151 від 12.03.2012 року ревізії фінансово-господарської діяльності КП "Міськелектротранс" за 2011 рік суми компенсації за безоплатний проїзд в Харківському міському електричному транспорті, яка повинна відшкодовуватись з державного бюджету України, порушень не встановлено.

Ревізією правильності і обґрунтованості нарахування в бухгалтерському обліку компенсації за безоплатний проїзд окремих категорій громадян встановлено, що нарахування компенсації за безоплатний проїзд окремих категорій громадян в бухгалтерському обліку підприємства проводиться "Касовим методом", тобто, у обсягах, що відповідають фактично отриманому фінансуванню.

Отже, до суми задекларованого валового доходу підприємством включені суми фактично отриманих субвенцій, що відповідає приписам податкового законодавства.

З висновку судової економічної експертизи № 8882 від 07.11.2012 року вбачається, що порушення з боку підприємства щодо заниження доходу у ХКП "Міськелектротранс" за період з 01.01.2010 р. по 10.09.2011 р. на загальну суму 328361743,1 грн. по періодам: у 1 кварталі 2010 року на суму 46656036 грн.; у 2 кварталі 2010 року на сум; 48831052 грн.; у 3 кварталі 2010 року на суму 46546618 грн.; у 4 кварталі 2010 року на суму 37452990 грн.; у 1 кварталі 2011 року на суму 49493603 грн.; у 2 кварталі 2011 року на суму 66811510 грн.; у 3 кварталі 2011 року на суму 32568934 грн. документально не підтверджуються.

Слід вказати, що відповідачем не надано доказів у обґрунтування правильності висновків, викладених в акті перевірки щодо порушень, допущених підприємством позивача у зв'язку із перевезенням пільгового контингенту. Отже, висновки щодо заниження розміру валових доходів за період з 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. на загальну суму 228981299 грн., та заниження розміру валових доходів за період з 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р. на загальну суму 99380444 грн. є хибними.

Стосовно висновків податкового органу щодо визначення позивачем валових витрат за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р. у сумі 32217458 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Із акту перевірки вбачається, що відповідачем встановлено завищення задекларованих підприємством показників по рядку 04.9 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року" декларації з податку на прибуток поданій ХКП "Міськелектротранс" за 1 квартал 2011 року у сумі 30419844 грн., в результаті допущених порушень податкового законодавства, які відображено в п.3.1.1 розділу 3 акта перевірки.

Відповідачем у акті перевірки встановлено завищення витрат за період з 01.01.2010 р. по 30.09.2011 р. на загальну суму 397614 грн. з придбання товарів у наступних підприємств: ТОВ "Квазар-93"на загальну суму 22278 грн.; ТОВ "Гран Прі +"на загальну суму 36720 грн.; ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 11220 грн.; ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт" на загальну суму 327396 грн.

Такі висновки податкового органу ґрунтуються на актах перевірок цих підприємств.

А саме, акт від 30.11.2011 р. № 263/18-009/21269734 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Квазар-93", щодо підтвердження господарських відносин з ТОВ "Промспец Консалтинг" та ТОВ "Промтехопт"; акт від 22.07.2011 р. № 3015/182/32950771 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністью "Гран Прі+" з питань підтвердження відомостей, отриманих від осіб, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ "Промспецконсалтінг" за період з 06.07.2010 року по 31.12.2010 року", акт від 14.09.11 р. № 3231/23-2/36235885 "Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ „ТФ „Діаніт" з питання дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з ПП ПФ „Текомс" за червень 2011 року"; акт від 30.11.2011 №263/18-009/21269734 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ „Квазар-93" щодо підтвердження господарських відносин ТОВ "Промспец Консалтинг"за період січень-березень 2011 року та ТОВ „Промтехноопт" за період березень-липень 2011 року"; акт від 19.08.2011 р. №1835/172/НОМЕР_3 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_5 щодо підтвердження господарських відносин із платником податків - контрагентом ТОВ "Промспецконсалтинг" відомостей за період з 01.01.11 р. по 31.01.11 р. з питань дотримання вимог податкового законодавства".

З огляду на отримані акти перевірки відповідачем зроблений висновок про нікчемність угод, укладених підприємством позивача із ТОВ "Квазар-93"на загальну суму 22278 грн.; ТОВ "Гран Прі +" на загальну суму 36720 грн.; ФОП ОСОБА_5 на загальну суму 11220 грн.; ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт" на загальну суму 327396 грн.

Судовим розглядом встановлено, що ХКП "Міськелектротранс" мало господарські взаємовідносини з ТОВ "Квазар-93", ТОВ "Гран Прі +", ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт, та ФОП ОСОБА_5, що повністю відповідає меті діяльності підприємства та спрямоване на настання реальних юридичних наслідків.

Згідно укладених договорів та за відповідними видатковими та податковими накладними ХКП "Міськелектротранс" отримувало товар від зазначених контрагентів.

Встановлено, що на момент укладення правочинів сторони мали правоздатність та дієздатність юридичних осіб, предметом правочину не є речі, що обмежені в цивільному обороті, зміст прав та обов'язків сторін договору не суперечить закону, текст договору не містить положень, які були б спрямовані на порушення інтересів держави або суспільства.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

За змістом підпункту 5.2.1 пункту 5.2 цієї ж статті Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п. 5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"додаткових обмежень, щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому законі не дозволяється.

Згідно до визначення, наведеного у пункті 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

У ході судового розгляду справи встановлена наявність первинних документів, що підтверджують реальність виконання угод, укладених позивачем із вказаними контрагентами.

Колегія суддів не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами.

Відповідно до п.п. 14.1.27 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п. 138.2. витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п.п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Таким чином, суд не знаходить підтвердження викладеному в акті перевірки порушення щодо включення до складу валових витрат, витрат не підтверджених відповідними первинними документами.

Судовим розглядом встановлено, що надані позивачем первинні бухгалтерські документи на виконання вищезазначених договорів за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства. Підстав, визначених Податковим кодексом України, які б виключали право позивача на формування на їх підставі зобов'язань, у даному випадку, не вбачається.

Щодо твердження податкового органу про нікчемність спірних правочинів слід вказати, що згідно з ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

З огляду на викладене, податковим органом не доведено факту нікчемності спірних правочинів, оскільки в акті перевірки не викладено належних, достатніх та переконливих доводів нереальності господарських операцій, доводів наявності у сторін спірного правочину наміру безпідставно одержати податкову вигоду, доводів узгодженості та зловмисності дій сторін спірного правочину, доводів підконтрольності сторін спірного правочину одна одній або третій особі, доводів фізичної відсутності товару або несумісності товару з напрямом господарської діяльності Харківського комунального підприємства "Міськелектротранс".

У ході розгляду справи відповідачем не подано доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції, що у ході судового розгляду підтверджено факт господарських відносин ХКП "Міськелектротранс" із ТОВ "Квазар-93", ТОВ "Гран Прі +", ТОВ "Торговельна фірма "Діаніт", та ФОП ОСОБА_5, що повністю відповідали меті діяльності підприємства та спрямовані на настання реальних юридичних наслідків, ґрунтуються на належним чином оформлених первинних документах, наявних у матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки, неможливо кваліфікувати як порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0000070221, № 0000060221 від 23.03.2012 року прийняті на підставі хибних висновків, необґрунтованість яких доведена у ході судового розгляду справи та підтверджена матеріалами справи, а тому є протиправними та підлягають скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2012р. по справі № 2а-7004/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 25.02.2013 р.