Ухвала суду № 29957973, 13.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа № 21785/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В.М.,

суддів Кушнерика М.П., Старунського Д.М.,

з участю секретаря судового засідання Грущенко І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 2.02.2010 року в справі за позовом закритого акціонерного товариства «Берегівський радіозавод» до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2009 року закрите акціонерне товариство «Берегівський радіозавод» (ЗАТ «Берегівський радіозавод») звернулося до суду з позовом до Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції (Берегівської ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0006572340/0 від 19.10.2009 року, яким йому зменшено бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2009 року на суму 159074,00 грн., посилаючись на порушення податковим органом при його прийнятті норм чинного податкового законодавства.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 2.02.2010 року позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Берегівської ОДПІ № 0006572340/0 від 19.10.2009 року щодо зменшення закритому акціонерному товариству «Берегівський радіозавод» суми бюджетного відшкодування по ПДВ за серпень 2009 року на суму 159074,00 грн., сплачену ним як суму податку на додану вартість у зв'язку з імпортом обладнання за договором лізингу.

Постанову суду першої інстанції оскаржила Берегівська ОДПІ, яка в апеляційній скарзі просить її скасувати та прийняти нову постанову про відмову позивачу в задоволенні позову.

Апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що підприємство безпідставно віднесло до податкового кредиту суму 159074,00 грн. по імпортованому обладнанню на умовах оперативного лізингу. Оскільки придбання товарів не відбулося, а мало місце лише отримання в користування обладнання, то сплачена сума ПДВ до податкового кредиту відноситися не повинна. В зв'язку з цим дії податкового органу щодо зменшення бюджетного відшкодування ПДВ на суму 159074,00 грн. є правомірними.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

В справі встановлено, що відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ, поданого ЗАТ «Берегівський радіозавод» за серпень 2009 року, сума такого відшкодування складала 464754,00 грн. Позивач подав заяву про повернення суми ПДВ шляхом перерахування її на рахунок платника.

Берегівська ОДПІ провела позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми ПДВ на його розрахунковий рахунок за серпень 2009 року, за результатами якої склала акт № 142-23/011/ 14313783 від 19.10.2009 року, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 тут і далі чинного на час спірних правовідносин Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0006572340/0 від 19.10.2009 року, яким зменшив підприємству бюджетне відшкодування ПДВ за серпень 2009 року в сумі 159074,00 грн.

З матеріалів справи видно, що позивач в липні 2009 року на підставі договору оренди від 22.03.2006 року та додаткової угоди до нього від 5.06.2007 року , укладених з угорською фірмою «LAER Corporation Hungary Kft», згідно вантажно-митних декларацій на безоплатній основі на умовах оперативного лізингу ввіз на територію України обладнання - вироби з гофрованого картону для пакування комплектів електричних кабелів легкових автомобілів та вироби з паперової маси, картон для відокремлення виробу загальною митною вартістю 419827,32 грн. При цьому сплатив ПДВ, суму якого відніс до податкового кредиту за серпень 2009 року.

Відповідно до ст. 189 чинного на час спірних правовідносин МК України ввезення товарів на митну територію України в режимі імпорту передбачає:

1) подання митному органу документів, що засвідчують підстави та умови ввезення товарів на митну територію України;

2) сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення на митну територію України відповідно до законів України;

3) дотримання вимог, передбачених законом, щодо заходів нетарифного регулювання та інших обмежень.

Зі справи видно, що переміщення товару було здійснено на митну територію України у митному режимі імпорту як таке, що відповідає вимогам зазначеної вище норми закону.

Згідно з пп. 3.2.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» ( у відповідній редакції) об'єктом оподаткування є операції платників податку з ввезення товарів (супутніх послуг) у митному режимі імпорту або реімпорту (далі - імпорту).

З метою оподаткування до імпорту також прирівнюється:

ввезення з-за меж митного кордону України на митну територію України товарів (супутніх послуг) за договорами лізингу (оренди) (у тому числі у разі повернення об'єкта лізингу лізингодавцю-резиденту або іншій особі за дорученням такого лізингодавця), застави, та іншими договорами, які не передбачають передання права власності на такі товари (майно) або передбачають їх обмін на корпоративні права чи цінні папери, у тому числі якщо таке ввезення пов'язане із поверненням товарів у зв'язку з припиненням дії зазначених договорів.

Відповідно до пп.7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Аналізуючи положення зазначених законів, слід прийти до висновку, що ввезення товарів на митну територію України на підставі договору оренди з метою оподаткування прирівнюється до імпорту, а сплачені при такому імпорті суми ПДВ включаються до податкового кредиту.

Відповідно до пп.7.5.2 п. 7.5 ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається для операцій із імпорту товарів (супутніх послуг) та по поставці послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати податку по податкових зобов'язаннях згідно з підпунктом 7.3.6 цієї статті.

З матеріалів справи видно, що позивач при імпорті товарів належним чином сплатив до бюджету ПДВ, проти чого не заперечує відповідач, в зв'язку з чим мав право включити до податкового кредиту та заявити до відшкодування за серпень 2009 року сплачену суму ПДВ 159074,00 грн.

Суд першої інстанції повно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, внаслідок чого прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

З огляду на викладене, доводи апелянта в частині того, що позивач не придбав товари та не має, в зв'язку з цим, права на податковий кредит, є безпідставними та на законність постанови суду першої інстанції не вливають.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Берегівської об'єднаної державної податкової інспекції Закарпатської області залишити без задоволення.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 2.02.2010 року в справі № 2а-4203/09/0770 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий: В.М. Багрій

Судді : М.П. Кушнерик

Д.М. Старунський