Постанова № 29954352, 13.03.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа № 5019/1837/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

позивача: представник Горбань С.П.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" на рішення господарського суду Рівненської області від 22.01.13р. у справі № 5019/1837/12 (суддя Мамченко Ю. А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка"

про стягнення в сумі 79520 грн. 98 коп.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.13 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №5019/1837/12 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р.

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі № 5019/1837/12 від 22.01.13 р. позовні вимоги задоволено повністю.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" - 77993 грн. 38 коп. основного боргу, 1277 грн. 69 коп - пені та 249 грн. 91 коп - 3 % річних.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" 1677 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 77993 грн. 38 коп. основної заборгованості, 1277 грн. 69 коп. пені та 3 % річних у сумі 249 грн. 91 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 22.01.13р. в частині стягнення суми заборгованості у розмірі 9193,38 грн. у справі 5019/1837/12.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що судом неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Про час і місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштових відправлень (ухвали суду, а.с. -64).

Колегію суддів зазначене процесуальне питання винесено на обговорення.

Представник позивача висловився за продовження розгляду апеляційної скарги за відсутності апелянта.

Оскільки явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, апелянт належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі відповідача.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Рівненської області від 22.01.13р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги.

Просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 22.01.13р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.04.2012 року між ТОВ «Кобра-Схід» (далі - охорона) та ТОВ виробничо-торговельне підприємство «Агропереробка» (далі - замовник) укладено Договір №51 про надання охоронних послуг (далі Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору Замовник передає, а Охорона приймає під охорону об'єкт, вказаний в дислокації (надалі - Об'єкт) Додаток №1. Вид охорони визначається за згодою Сторін, як інспекторська-сторожова служба охорони.

Відповідно до п.1.2. Договору Охорона матеріальних цінностей, які знаходяться за межами приміщень, що охороняються здійснюється згідно з окремою домовленістю.

Відповідно до п.1.3. Охорона об'єкту здійснюється у дні і години, вказані у дислокації, Додаток №1 до даного Договору та згідно регламенту несення служби на постах, вказаних в Додатку №2. Система охорони Об'єкту та дислокація постів визначається Охороною та узгоджується Замовником у Додатках, вказаних у п.п.1.5. Договору.

Відповідно до п.1.4. Договору Додаток №1 "Дислокація об'єктів", Додаток №2 "Інструкція по охороні об'єкта" Замовника, Додаток №3 "Інструкція про порядок приймання (здавання) об'єктів та окремих приміщень під охорону" є невід'ємними складовими частинами Договору.

Відповідно до п.1.5. Договору Додаток №2 та Додаток №3 затверджуються Замовником та Охороною не пізніше 5 діб з моменту взяття об'єкту під нагляд. Зміни та доповнення у Додатки вносяться у письмовій формі за згодою сторін.

Відповідно до п.1.6. Договору до моменту настання обставин, викладених у п.п. 1.5. та 2.2. Договору, а також до усунення усіх вказаних в Акті обстеження технічного стану Об'єкта недоліків Охорона здійснює над Об'єктом нагляд.

Відповідно до п.7.1. Сума даного Договору складає 19700,00 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімсот гривень 00 коп.) в т.ч. ПДВ щомісяця.

Пунктом 7.2.1. Договору сторони погодили щомісячний строк оплати наданих послуг.

Відповідно до п.7.2.2. Договору Замовник здійснює розрахунок за місяць в строк не пізніше 10-го числа наступного місяця на підставі виставленого Охороною рахунку. Розрахунки проводяться у гривні шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Охорони.

Відповідно до п.7.3. Договору у разі зміни норм витрат Охорони, у тому числі проведенні державою індексації доходів населення (збільшення розміру мінімальної заробітної плати), інших заходів, що викликають зміну суми витрат на утримання охорони - сума договору змінюється на основі наданого Охороною подання Замовнику без переоформлення Договору. Письмова згода Замовника про оплату послуг за новими тарифами є достатньою для залишення Договору в силі. Перерахунок вартості оплати за послуги Охорони проводиться з дня її введення. Відмова від надання письмової згоди протягом 10 днів з дати її надання є достатньою підставою для розірвання Охороною Договору в односторонньому порядку.

Відповідно до п.7.4. факт надання Замовнику охоронних послуг підтверджується Актом здачі-прийняття робіт, який складається щомісячно та затверджується представниками Замовника і Охорони. Акт здачі-прийняття робіт підписується Сторонами в кінці кожного календарного місяця , а також по закінченні терміну дії Договору.

На виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги в період з липня по жовтень 2012 року на загальну суму 78800 грн. 00 коп., що стверджується наявними у матеріалах справи належним чином завіреними копіями Актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000059 від 31.07.2012 року на суму 19700 грн. 00 коп., №ОУ-0000067 від 31.08.2012 року на суму 19700 грн. 00 коп., №ОУ-0000075 від 30.09.2012 року на суму 19700 грн. 00 коп., та №ОУ-0000083 від 31.10.2012 року на суму 19700 грн. 00 коп.. Відповідач частково розрахувався з позивачем за надані послуги в розмірі 10000 грн. 00 коп., в наслідок чого борг Товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо- торговельне підприємство "Агропереробка" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кобра-Схід" становить 68800 грн. 00 коп.

Щодо позовної вимоги в частині стягнення з відповідача 9193 грн. 38 коп. заборгованості за послуги надані в листопаді 2012 року, на думку колегії суддів апеляційної інстанції місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про їх задоволення з огляду на наступне.

10.01.2013 року позивачем направлено відповідачу відмову від підписання направлених на адресу ТОВ ВТП «Агропереробка»: Додаткової угода №1 від 15.11.2012 року до Договору про надання охоронних послуг №51 від 01.04.2012, Акту зняття постів від 15.11.2012 року, Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 14.11.2012 року, Акту звірки взаєморозрахунків від 15.11.2012 року. Згідно вказаного листа-відмови, відповідач вважає безпідставним вимоги позивача, щодо оплати наданих послуг згідно Договору №51 за листопад місяць 2012 року.

В матеріалах справи наявна копія підписаного повноважними представниками сторін Акту передачі Об'єкту від 15.11.2012 року.

В судовому засіданні колегією суддів було оглянуто оригінал зазначеного акту.

Також позивач на підтвердження своїх доводів представив на огляд суду Журнал прийому-здачі чергувань інспекторами охорони поста №1 та Журнал прийому під охорону приміщень, які велися представниками позивача й апелянта на об'єкті ТОВ ВТП "Агропереробка". Згідно щоденних записів матеріально відповідальних осіб апелянта, ними здійснювалося здавання під охорону та прийняття з-під охорони відокремлених приміщень (концентрати, молокозавод) ТОВ ВТП "Агропереробка" протягом всього терміну дії договірних відносин, а саме: з 01.04.2012 по 15.11.2012 року.

Відповідно до п.7.5. Договору Замовник протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, але не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним, зобов'язаний підписати Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), або надати вмотивовану письмову відмову від приймання послуг. Якщо замовник протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, не підписує акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) та не виставляє вмотивованих письмових претензій до Охорони, то акт вважається таким, що підписаний та підлягає виконанню з боку Замовника в повному обсязі.

Оскільки відповідач протягом 5-ти календарних днів після закінчення надання послуг за відповідний місяць, не підписав акт здачі-прийняття робіт та не виставлено вмотивованих письмових претензій до Охорони, то Акт надання послуг в період з 01.11.2012 року по 15.11.2012 року вважається таким, що підписаний та підлягає виконанню з боку відповідача в повному обсязі.

Крім того, позивачем на адресу відповідача надсилалися вимога №310 від 14.11.2012 року про сплату боргу за вищезгаданим Договором (а.с.21), яка отримана відповідачем 15.11.2012 року за вхідним номером №130.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч.1 ст.193 ГК України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 7.6. Договору передбачено, що у разі затримки (прострочення) платежу, передбаченим п.7.2.2 даного Договору, охорона нараховує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем за період 11.08.2012 року по 16.11.2012 року на суму боргу нарахована пеня в розмірі 1277 грн. 69 коп.. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати, відповідно до ст.625 ЦК України, позивачем на суму боргу за період з 11.08.2012 року по 15.11.2012 року нараховано три відсотки річних в розмірі 249 грн. 91 коп. Розрахунок перевірено судом та визнано вірним.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 77993 грн. 38 коп. основної заборгованості, 1277 грн. 69 коп. пені та 3% річних у сумі 249 грн. 91 коп. є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-торговельне підприємство "Агропереробка" від 06.02.13р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 22 січня 2013 року у справі №5019/1837/12 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №5019/1837/12 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.