Постанова № 29954351, 13.03.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа № 12/65/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Василишин А.Р.

при секретарі Мулявка М.П.

за участю представників сторін:

позивача: представник Радіщев В.О.

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" на рішення господарського суду Вінницької області від 21.01.13р. у справі № 12/65/2012/5003 (суддя Кожухар М.С.)

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів"

про стягнення 290 576,99 грн.

ВСТАНОВИВ:

Розпорядженням голови Рівненського апеляційного господарського суду від 12.03.13 р. у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Філіпової Т.Л. та відповідно до затверджених складів колегій, внесено зміни до складу колегії суддів, окрім заміни головуючого судді. У справі №12/65/2012/5003 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г., суддя Василишин А.Р.

Рішенням господарського суду Вінницької області у справі №12/65/2012/5003 від 21.01.13р. позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" 289 364,04 грн. (двісті вісімдесят дев'ять тисяч триста шістдесят чотири гривні 04 коп.), 5787,28 грн. (п'ять тисяч сімсот вісімдесят сім гривень 28 коп.) витрат на сплату судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що оскільки станом на час розгляду справи відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 289 364,04 грн. боргу підлягають задоволенню.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21.01.13р. в частині стягнення 289364,04 грн. у справі 12/65/2012/5003 та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову в частині стягнення 289364,04 грн. відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення суд неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права передбачені ст.ст. 12, 22, 32, 43, 103, 104 ГПК України, що призвело до прийняття незаконного рішення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Колегію суддів зазначене процесуальне питання винесено на обговорення.

Представник позивача висловився за можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності скаржника.

Оскільки явка відповідача в судове засідання обов'язковою не визнавалася, апелянт належним чином був повідомлений про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду, а.с. -73), клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі відповідача.

Представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить суд рішення господарського суду Вінницької області від 21.01.13р. залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача заперечив доводи апеляційної скарги.

Просить її відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши пояснення представника позивача у судовому засіданні, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Вінницької області від 21.01.13р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2010 р. між ВАТ "Перечинський лісохімічний комбінат" (Продавець) та ТОВ "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" (Покупець) укладено договір № 001-325-FA10 купівлі-продажу смоли КФС-П (1), відповідно до якого Продавець продає, а Покупець купує карбамідоформальдегідну смолу марки КФС-П (1) (далі - продукція).

Поставка продукції по даному договору здійснюється на умовах DDU - Калинівка згідно - Інтеркомс 2000.

Датою відвантаження вважати дату штемпельної відмітки на залізничних накладних при прийманні вантажу до перевезення станцією відправника (ст. Перечин. (п. 2.2. Договору).

Термін відвантаження Продукції - на протязі трьох діб з моменту надходження коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 2.3. Договору).

Відповідно до п.3.2. Договору, оплата продукції здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця в гривнях України у відповідності з рахунком, виставленим Продавцем, за наступними реквізитами: ВАТ "Перечинський ЛХК", р/р 26001246206001 у ПАТ КБ "Приватбанк", м. Ужгород ЄДРПОУ 00274105, МФО 312378, ІПН 002741007102, Свід. №10471426.

Згідно п. 3.3. Договору, умови оплати продукції - 100% попередня оплата.

Сторони несуть відповідальність за невиконання умов даного договору згідно чинного законодавства України (п. 5.1. Договору).

Цей договір вступає в дію з дня його підписання уповноваженими сторонами і діє до 31.12.2010р. при умові повного виконання сторонами своїх обов'язків (п. 8.6. Договору).

Відповідно до Договору, у період з 17.01.2012 р. по 15.07.2012 р., на підставі товарно-транспортних та видаткових накладних позивач передав, а відповідач прийняв 470,31 тон смоли на загальну суму 1 974 031,98 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково, сплативши на рахунок позивача 1684 667,94 грн.

Заборгованість становить 289364,04 грн.

27.09.2012 р. позивач надіслав відповідачеві претензію №1293/02 на сплату вказаної заборговності, яка отримана відповідачем 02.10.2012 р.

Наведене стверджується:

- договором № 001-325-FA10 від 01.09.2010р. купівлі - продажу смоли КФС-П (1).

- видатковими накладними та товарно-транспортними накладними за період з 17.01.2012 р. по 15.07.2012 р.;

- виписками та довідкою банку щодо перерахування коштів,

- актом звірки розрахунків (а.с. 106);

- копією претензії № 1293/02 з поштовим повідомленням про вручення кореспорнденції відповідачу,

- іншими матеріалами справи.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 193 Господарського Кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як випливає з Договору, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини, що випливають з договору купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу (ст. 692 ЦК України).

Частиною 2 ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Ухвалою суду від 21.01.2013 р. місцевим господарським судом прийнято відмову від позову та припинено провадження у справі в частині вимог про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" 1212,95 грн. 3% річних, з чим в повній мірі погоджується колегія суддів.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу вимогу на сплату заборгованості у вигляді претензії № 1293/02.

Оскільки станом на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач не надав доказів погашення заборгованості у повному обсязі, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 289 364,04 грн. боргу підлягають задоволенню.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Поряд з тим, досліджуючи обставини прийняття оспорюваного рішення, колегія суддів вважає, що місцевим судом у повному обсязі було досліджено усі обставини справи, у тому числі і з урахуванням як первісних позовних вимог, так і у подальшому збільшеного їх розміру. Враховуючи, що після винесення процесуального акту про припинення провадження у справі у частині позовних вимог, їх розмір знову був визначений у сумі 289364,04грн., про що було судом першої інстанції мотивовано в рішенні, а також судом винесено ухвалу про виправлення описки у предметі спору. І саме цей розмір позовної вимоги розглядався перед винесенням судового рішення. Зазначивши у резолютивній частині у пункті першому про задоволення позову частково, суд першої інстанції допустив описку, яка жодним чином не впливає на прийняте рішення.

В силу приписів частини 2 статті 104 ГПК України допущена описка не призвела до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Калинівський експериментальний завод деревинних матеріалів" від 01.02.13р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 21 січня 2013 року у справі №12/65/2012/5003 залишити без змін, виключивши із п.1 резолютивної частини слово "частково".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №12/65/2012/5003 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Василишин А.Р.