Ухвала суду № 29953541, 03.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" листопада 2011 р.

справа № 13/679/08-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Запоріжжя"

на постанову: Господарського суду Запорізької області від 27.04.2009р. у справі № 13/679/08-АП

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Запоріжжя"

до: Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя

про: скасування податкового повідомлення-рішення , -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство обмеженою відповідальністю "Елефант-Запоріжжя" (далі - ТОВ "Елефант-Запоріжжя", Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя (далі –ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя) № 0000172302/2/37414 від 06.08.2008 р., яким ТОВ «Елефант-Запоріжжя»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 39 318,45 грн., в тому числі 2 659,00 грн. основний платіж, 36 659,45 грн. штрафних (фінансових) санкцій, прийняте на підставі висновків акту перевірки № 5/23-2/31166325 від 24.01.2008 р. Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків податкового органу, визначених в акті перевірки, що став підставою для винесення оскаржуваних рішень, фактичним обставинам справи, та нормам діючого податкового законодавства.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2009 р. у справі № 13/679/08-АП (суддя Серкіз В. Г.) у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду, з посиланням на повідомлення експерта про неможливість надання висновку судово-економічної експертизи, мотивована невиконанням позивачем ухвали суду про надання додаткових матеріалів для проведення експертного дослідження, внаслідок чого позовні вимоги є непідтвердженими належними доказами.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "Елефант-Запоріжжя" подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 р. у справі № 13/679/08-АП як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ „Елефант-Запоріжжя" задовольнити частково, визнавши протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя від 06.08.2008 р. № 0000172302/2/37414 в частині визначення ТОВ „Елефант-Запоріжжя" суми податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 38818,95 грн., в тому числі 2326 грн. за основним платежем, 36 492,95 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями. Фактично в апеляційній скарзі скаржник змінив вимоги, зазначені ним в адміністративному позові.

Заявник апеляційної скарги вважає, що суд не врахував протиправності дій податкового органу по нарахуванню штрафних санкцій за приписами п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Також на думку скаржника судом не прийнято до уваги обставини щодо дати підписання акту здачі-прийняття робіт між ТОВ «Елефант-Запоріжжя»та ТОВ «Офіс-Маркет».

ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважаючи зазначене судове рішення правомірним та обґрунтованим, прийнятим на підставі закону і таким, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, про що викладено в письмових запереченнях відповідача, залучених до справи.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з’явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, зважаючи, що своїм правом на участь в судовому засіданні сторони не скористались, виходячи з ч.4 ст. 196 КАС України, нез’явлення в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України в зв’язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового засідання, не здійснювалось.

Матеріалами справи підтверджується наступне:

ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Елефант-Запоріжжя»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 р. по 30.09.2007 р., за результатами якої складений акт № 5/23-2/31166325 від 24.01.2008 р. (а. с.9-40).

08.02.2008 р. ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя прийнято податкове повідомлення-рішення №0000172302/0, яким ТОВ «Елефант-Запоріжжя»визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 54 527,90 грн., в тому числі 11 092 грн. - основний платіж, 43 435,90 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с.41).

Товариством застосовано процедуру адміністративного оскарження, за результатами якої ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя винесено податкове повідомлення-рішення від 06.08.2008 р. № 0000172302/2/37414, яким ТОВ «Елефант-Запоріжжя» визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в сумі 39 318,45 грн., в тому числі 2 659 грн. - основний платіж, 36 659,45 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а. с.52). Зазначене повідомлення –рішення яке оскаржено позивачем в адміністративному суді, є предметом розгляду даної справи.

Дослідивши матеріали справи з урахуванням апеляційної скарги та заперечень, колегія суддів вважає правомірною та обґрунтованою постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 27.04.2009 р. у даній справі, а апеляційну скаргу ТОВ "Елефант-Запоріжжя" такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Згідно ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

1. Перевіркою, проведеною відповідачем, встановлено заниження валового доходу в зв’язку з не включенням Товариством до складу валового доходу передплат, отриманих від ТОВ "АТ-комп":

- у 3 кварталі 2005 р. - на 2179 грн.

- у 4 кварталі 2005 р. - на 2373,33 грн.

Зазначені операції відображені в бухгалтерському обліку Товариства ДТ 31 "Розрахунки в банках" КТ 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками";

У 4 кварталі 2006 р. податківцями виявлено заниження валового доходу на 2 333 грн. за рахунок того, що Товариством реалізовано продукції та надано послуги на загальну суму 5156 грн. з ПДВ, але у податковій звітності задекларовано лише 1964 грн.

При цьому податківці посилаються на порушення позивачем п.4.1 ст.4 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№334/94-ВР від 28.12.94 р. (далі –Закон № 334), якими надано визначення валового доходу та встановлена дата збільшення валового доходу.

Скаржник не спростовує виявлене відповідачем дане порушення, але посилається на те, що позивачем не відображені у складі валових доходів інші суми (3 квартал 2005 р. - 918,70 грн., 4 квартал 2005 р. - 447,44 грн.).

По заниженню валового доходу за 4 квартал 2006 р. на суму 2 332,67 грн., скаржник зазначає, що валові доходи підлягають коригуванню за 2, 3 квартали 2006 р. шляхом їх зменшення на 2 333,00 грн., і вказане відхилення самостійно відкориговане Товариством в декларації з податку на прибуток за 2006 рік, оскільки декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком за рік. В свою чергу, вказане коригування було розцінено податківцями, як заниження валового доходу у 4 кварталі 2006 р. на суму 2332,67 грн.

При цьому, скаржник зазначає, що вищенаведені доводи підтверджуються звітом від 16 грудня 2008 року незалежної аудиторської фірми „АУДИТ -ВІД" про результати операційного аудиту окремих операцій ТОВ „Елефант - Запоріжжя" за період з 01.01.2005 р. по 31.12.2006 р. (а. с.165-168), який судом першої інстанції неправомірно, на думку скаржника, не взято до уваги.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою суду першої інстанції від 17.12.2008 р. для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, призначено судово-економічну експертизу, на вирішення експерта поставлено питання щодо документального підтвердження висновків акту перевірки від 24.01.2008 р. Проведення експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (а. с.175, 176).

Відповідно до ч.2 ст.66 КАС України як експерт може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу".

Доказів того, що особи, які проводили аудит, відповідають вимогам вказаної ч.2 ст.66 КАС України позивачем суду не надано.

Крім того, ухвалою від 29.01.2009 р. для проведення судової експертизи судом першої інстанції були витребувані у позивача певні первинні документи (журнали-ордери, виписки банку тощо) (а. с.181), які з невідомих причин Товариством не надано.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Таким чином, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновки суду інстанції про доведеність порушення позивачем п.4.1 ст.4 та п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону № 334.

2. Перевіркою виявлено заниження в 1 кварталі 2007 р. валового доходу на 350086,99 грн. за рахунок того, що в березні 2007 р. ТОВ "Елефант-Запоріжжя" реалізувало ТОВ "Пріпейд-Сервіс" ваучери по видатковій накладній №РН-0000170 від 28.03.2007р. на загальну суму 415218,27 грн. в т.ч. ПДВ 65132,8 грн., але в декларацію за зазначений період не включило. Вказана сума Товариством включена до складу валового доходу у наступному податковому періоді за 2 квартали 2007 р., як самостійно виправлена помилка шляхом збільшення валового доходу по рядку 01.1 на суму 350085,99 грн.

При цьому, Товариством не виконано вимоги п.17.2 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181 (далі –Закон № 2181) відповідно до якого платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

З огляду на не нарахування Товариством штрафу у розмірі п'яти відсотків податківцями нараховані штрафні санкції згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181, відповідно до якого, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Скаржник виявлене порушення не спростовує, але вважає, що вказане порушення може призвести до нарахування податковим органом штрафу згідно п.17.2 ст.17 Закону №2181, а не за п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181.

Колегія суддів вважає дії податкового органу щодо нарахування штрафних санкцій згідно п.п.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону № 2181 правомірними, оскільки згідно п.1.2 Закону №2181 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України. Виходячи з визначення щодо податкового зобов’язання, обставин справи , посилання скаржника на можливе застосування відповідачем ст.17, п.17.2 Закону України , є недоречним.

3. Перевіркою встановлено, що у 2 кварталі 2007 р. позивачем на підставі акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.03.2007 р. № ОУ-000002 за січень-березень 2007 р. за договором оренди не житлового приміщення від 05.01.2007 р. з ТОВ „Офіс-Маркет", до складу валових витрат віднесено витрати понесені у попередньому періоді, а саме за 1 квартал 2007 р. у розмірі 3750 грн., чим порушено, на думку податківців, п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону № 334.

Умовами договору оренди нежитлового приміщення від 05.01.2007 р. встановлена щомісячна сплата орендних платежів (а. с.103-106).

У п.п.1.18.5. п.1.18 ст.1 Закону № 334 наведено визначення оренди жилих приміщень.

Відповідно до абз.5 вказаного підпункту лізинг (оренда) інших споруд і будівель здійснюється на умовах, що визначені договорами лізингу (оренди).

Згідно п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону № 334 оподаткування операцій лізингу (оренди) здійснюється у такому порядку: передання майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. При цьому орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність порушення позивачем п.п.7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону № 334, внаслідок чого завищено суму валових витрат на 3 750 грн. за 1 квартал 2007 року. Судова колегія Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду за результатами розгляду апеляційної скарги по даній справі вважає необхідним зазначити, що відповідно до долучених до матеріалів справи доказів на обґрунтування позиції сторін, відповідачем на якого покладено обов’язок щодо доведення здійсненого податковим органом нарахування, надано належні обґрунтування та доведено правомірність оскаржуваних позивачем повідомлень –рішень.

Отже, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування законної та обґрунтованої постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-Запоріжжя" на постанову господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 р. у справі № 13/679/08-АП залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 27.04.2009 р. у справі №13/679/08-АП залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк