Ухвала суду № 29953526, 10.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р.справа № 2а-4539/09/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

представників сторін:

позивача : - Щербань В.В., дов. від 17.12.10 р. , Чулой І.С., дов. від 17.12.10 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2009р. у справі № 2а-4539/09/0870

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про скасування податкового повідомлення - рішення в частині нарахування суми основного платежу та суми фінансових санкцій , -

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Запорізький металургійний завод Запоріжсталь»(далі -ВАТ «Запоріжсталь», Товариство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом , в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі) №000044801/0 від 03.08.2009 р. в частині нарахування суми основного платежу у розмірі 75 грн., та суми фінансових санкцій у розмірі 150 грн.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2009 р. у справі №2а-4539/09/0870 (суддя Малиш Н. І.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована посиланням на те, що утримання податків із суми стягнутої заробітної плати працівника, яку останній отримує при примусовому виконанні рішення суду не передбачено. Податковим повідомленням-рішенням (в частині його оскарження) відповідач зобов'язав сплатити позивача податок з доходів фізичних осіб за рахунок власних коштів, що суперечить правовій природі цього податку.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2009 р. у справі № 2а-4539/09/0870 як таку, що винесена з порушенням норм процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що питання, яке розглядалось у справі, стосується відшкодування моральної шкоди, при розгляді даного спору треба керуватись Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

ВАТ "Запоріжсталь" проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.20009 р. винесена відповідно до вимог норм матеріального та процесуального права України і відповідає фактичним обставинам справи. В судовому засіданні представники позивача підтримали письмові заперечення на апеляційну скаргу.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники відповідача. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників, суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез'явлення в судове засідання представників відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце розгляду не заважає розгляду скарги.

Матеріалами справи підтверджується наступне: СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Запоріжсталь" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 31.03.2009 р., за результатами якої складений акт №288/08-01/00191230 від 28.07.2009 р. (т.1, а. с.27-237).

Згідно висновків акту перевіркою встановлено порушення ВАТ "Запоріжсталь" положень Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», яке полягало у не нарахуванні та неперерахуванні податку з доходів фізичних осіб, а саме з доходу, який утворився в результаті виплати моральної шкоди за рішення суду ОСОБА_4

На підставі вищезазначеного акту перевірки 03.08.2009 р. СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000430801/0, згідно якого Товариству донараховано за основним платежем 490,35 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 980,70 грн., всього -1 471,05 грн. (т.1, а. с.238), яке позивач просить скасувати в частині нарахування суми основного платежу у розмірі 75 грн., та суми фінансових санкцій у розмірі 150 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2009 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалі справи, рішенням Заводського районного суду м.Запоріжжя від 20.06.2007 р. у справі № 2-63/2007 р. присуджено до стягнення з ВАТ „Запоріжсталь" на користь ОСОБА_4 500 грн. компенсації за завдану моральну шкоду, пов'язану з ДТП, що сталось 19.05.2009 р. за участю водія ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (працівника Товариства) (т.1, а. с.239-241). 10.12.2007 р. на виконання вищевказаного рішення суду Заводським відділом державної виконавчої служби Запорізького МУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яким ВАТ „Запоріжсталь" зобов'язано сплатити вказану суму моральної шкоди (т.1, а. с.244).

29.01.2008 р. Товариством сплачено 500 грн. моральної шкоди на рахунок виконавчої служби у держказначействі (т.1, а. с.245).

Спірним є питання наявності чи відсутності у позивача обов'язку щодо утримання та сплати податку з доходу фізичної особи - ОСОБА_4, з суми моральної шкоди, присудженої за рішенням суду. Пунктом 1.2 статі 1 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№889-ІV від 22.05.2003 р. (зі змінами та доповненнями) (далі -Закон № 889) визначено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п.4.2 ст.4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, в тому числі, доходи у вигляді заробітної плати, інші виплати та винагороди, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Відповідно до п.1.15 ст.1 Закону № 889 податковий агент - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи нерезидент або його представництво, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону (п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону № 889).

Згідно ч.1 ст.14 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження спрямованого на примусове та повне виконання рішення.

Згідно ч.1, ч.2 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Отже, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що судове рішення підлягає повному виконанню визначеним у ньому способом і ані державний виконавець, ані будь-яка інша особа не мають права самостійно змінювати порядок та спосіб виконання рішення, окрім самого суду.

У вищевказаному рішенні суду не йдеться про виплату моральної шкоди шляхом утримання з цієї суми будь-яких інших сум, в тому числі ПДФО. До того ж, Товариство не здійснювало нарахування та виплати фізичній особі відповідних коштів безпосередньо, оскільки кошти перераховувались на рахунок ДВС згідно вимог законодавства про виконавче провадження.

Доводи скаржника про те, що при вирішенні даного спору треба керуватись саме положеннями Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а не положеннями Закону „Про виконавче провадження", колегія суддів вважає хибними, оскільки, з огляду на специфіку доходу (виплату моральної шкоди за рішенням суду), у даному випадку необхідно враховувати не тільки положення Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", але й положення Закону України "Про виконавче провадження".

Посилання ж скаржника на п.4.2.10 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", яким передбачено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається дохід у вигляді неустойки, штрафів або пені, фактично одержаних платником податку як відшкодування матеріальної або нематеріальної (моральної) шкоди, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки вказані терміни не є тотожними, а правовідносини регулюються різними нормами права.

Так, під моральною шкодою, як вбачається з положень у ст.23 ЦК України та Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.05.95 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розуміються втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ завданих незаконними діями.

Неустойкою ж (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (ст.549 ЦК України).

Отже, колегія суддів, як і суд першої інстанції вважає, що відповідачем не доведено обов'язку Товариства щодо нарахування, утримання та сплати податку з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку - ОСОБА_4, що в свою чергу свідчить про неправомірність прийняття податковим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 000044801/0 від 03.08.2009 р. в частині нарахування суми основного платежу у розмірі 75 грн., та суми фінансових санкцій у розмірі 150 грн.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2009 р. у справі № 2а-4539/09/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 07.09.2009 р. у справі №2а-4539/09/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко