Ухвала суду № 29953521, 10.11.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р.

справа № 2а-1079/10/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Семененка Я.В. Добродняк І.Ю

при секретарі судового засідання: Ліпіній О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з’явився

відповідача: - не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2010р. у справі № 2а-1079/10/1170

за позовом Приватного підприємства "Агро-Пропозиція"

до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Агро-Пропозиція" (далі – позивач, Підприємство) звернулось до Кіровоградською окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Кіровограді № 0001051520/2 від 23.02.2010 р.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративною суду від 17.06.2010 р. у справі № 2а-1079/10/1170 (суддя Черниш О. А.) вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанова суду мотивована підтвердженням матеріалами справи правомірності формування податкового кредиту на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отримання податкових накладних із запізненням не з вини позивача не позбавляє позивача, як платника податку права на формування податкового кредиту. Податкові накладні та формування податкового кредиту відбулось в межах строку давності, передбаченого ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Кіровоградською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 р. у справі № 2а-1079/10/1170 як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що суд не врахував, що податкова накладна має бути отримана покупцем у звітному періоді, на який припадає дата виникнення податкових зобов'язань.

ПП "Агро-Пропозиція" вважає апеляційну скаргу Кіровоградської ОДПІ безпідставною і необґрунтованою, а постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду такою, що повністю відповідає нормам процесуального і матеріального права.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з’явились представники сторін. Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, нез’явлення в судове засідання представників не заважає розгляду скарги.

Відповідно до матеріалів справи встановлено наступне: на підставі акту документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість, поданої за червень 2009 року, та додатка № 5 «Розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів»№901/1520/32222322 від 18.08.2009 р. № 837/1520/33962678 (а. с.8-10), та за результатами процедури адміністративного оскарження, застосовної позивачем, ДПІ у м.Кіровограді винесено податкове повідомлення-рішення № 0001051520/2 від 23.02.2010 р. (а. с.35).

Вказаним податковим повідомленням-рішенням Підприємству визначено суму податкового зобов’язання 13 778 грн., у тому числі: 13 123 грн. - за основним платежем, 655 грн. –штрафні (фінансові) санкції.

Порушення, виявлене податківцями, полягає у тому, що ПП "Агро-Пропозиція" в порушення п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", вимог п.2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 р. №757-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 р. № 838-р, було занижено суми ПДВ, які підлягають нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поданого додатку № 5 "Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" за червень 2009 року на загальну суму ПДВ 16 666, 67 грн., оскільки Підприємством задекларовано суму податкового кредиту не в період виникнення податкового зобов'язання у постачальника.

Так, на думку податківців, порушення полягає в тому, що, подаючи декларацію з ПДВ за червень 2009 року, в Додатку № 5 Підприємство включило до складу податкового кредиту накладні виписані контрагентами в інші періоди.

За те, що Підприємством задекларовано суму податкового кредиту не в період виникнення податкового зобов’язання у постачальника, на підставі п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковим органом збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на суму 13122, 67 грн. та зменшено від'ємне значення на суму 3544 грн.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Кіровоградською окружного адміністративного суду від 17.06.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги Кіровоградської ОДПІ, виходячи з наступного:

Спір щодо арифметичних обчислень та обставин справи стосовно виписаних контрагентами позивача податкових накладних між сторонами відсутній.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначене згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 та підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону № 168 визначені підстави, при наявності яких виникає право на податковий кредит.

Зокрема, таке право виникає при наявності двох підстав:

суми податку повинні бути нараховані або сплачені у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

датою виникнення права на податковий кредит є дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання товарів (робіт, послуг).

Як випливає зі змісту п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

З аналізу наведених норм вбачається, що суми ПДВ за податковими накладними, отриманими із запізненням включаються до податкового кредиту того звітного періоду, в якому фактично отримано податкові накладні з відображенням цих сум у податковій декларації з ПДВ за поточний звітний період.

Обмеження щодо включення податкових накладних за терміном може бути лише у випадку закінчення строку позовної давності (1095 днів), передбаченого ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, що в даному випадку місця не мало.

Отже, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає хибними доводи скаржника стосовно того, що платник податків не має права самостійно приймати рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит.

Посилання ж податківців щодо порушення позивачем п.2 розпорядження КМУ від 01.07.2009 р. № 757-р та розпорядження Кабінету Міністрів України від 17.07.2009 р. №838-р, суперечить спеціальному закону з питань оподаткування (Закону № 168) і тому не може бути застосований податковим органом, як підстава для не включення до податкового кредиту позивача сум на підставі накладних, по яких не пропущений термін позовної давності (1095 днів).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону № 168 не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Тобто, податкова накладна є водночас звітним податковим і розрахунковим документом, який, при умові його належного оформлення, є підставою для включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених у ціні товару.

Доказів того, що виписані Підприємству податкові накладні не відповідають вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону № 168, або мають місце інші порушення податкового законодавства при формуванні позивачем податкового кредиту, матеріали справи не містять.

З огляду на викладене, правомірним є висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Підприємства щодо скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Кіровограді № 0001051520/2 від 23.02.2010 р.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 р. у справі №2а-1079/10/1170 залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.06.2010 р. у справі № 2а-1079/10/1170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко

Суддя: І.Ю. Добродняк