Ухвала суду № 29947336, 22.01.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2013 р.

справа № 1170/2а-2213/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія України»

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія України»до Кіровоградської об’єднаної державної податкової інспекції, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія України»звернулось з вищевказаним позовом до в якому, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.03.2011р. №0000212330 яким нараховані суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 89999 грн. та штрафні санкції у розмірі 22500 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що висновки викладені податковим органом в акті перевірки про допущенні порушення, зроблені з тих міркувань, що контрагент позивача ПП «Консмаркет-Сервісплюс»не відобразило та не сплатило податкові зобов’язання по сумах податку на додану вартість включених до податкового кредиту позивача. Вважає, що таке рішення податкового органу є безпідставним, оскільки всі зобов’язання між ТОВ «Продовольча компанія України»та його контрагентом ПП «Консмаркет-Сервісплюс»виконані у повному обсязі та підтверджуються належним чином оформленими первинними документами.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ «Продовольча компанія України» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило постанову суду скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги. Вказує на те, що висновок про відсутність реальних операцій з ПП «Консмаркет-Сервісплюс»ґрунтується лише на фактах анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість з 01.09.2009 р. та відсутності платника податків за місцем знаходження, однак на підтвердження таких даних доказів надано не було.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 41 КАС України фіксування судового засідання не здійснюється.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 14.01.2011 р. по 11.02.2011 р. відповідачем проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ «Продовольча компанія України»на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 30.09.2010, про що складено акт №10/21-30/34977580 від 16.02.2011 р., яким виявлено порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 89 999 грн., в тому числі в лютому 2010 року на суму 42 104 грн., в березні 2010 року на суму 47 895 грн. Перевіркою встановлено, що позивачем включено до складу податкового кредиту ПДВ по операціях з придбання насіння соняшника у ПП «Консмаркет-сервісплюс»за період лютий, березень 2010 року у сумі 89 999 грн., на підставі податкових накладних виданих останнім.

Згідно розшифровки податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий, березень 2010 року ПП «Консмаркет-сервісплюс»не відображено податкові зобов’язання по сумах податку на додану вартість включених до складу податкового кредиту ТОВ «Продовольча компанія України»в складі своїх податкових зобов’язань.

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення №0000212330 від 01.03.2011 р., яким визначено зобов’язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 89 999 грн., штрафних санкцій –22 500 грн.

Згідно з пунктом 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.5.1 пунктом 7.5 статті 7 цього Закону визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів оплату вартості таких робіт (послуг).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п.1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку –особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п.10.2. ст.10 Закону).

Таким чином, як випливає з вищенаведеного, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

У відповідності до п. п 1, 3 ч. 1 ст.9 Закону України «Про систему оподаткування»(в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) на платника податків і зборів (обов'язкових платежів) покладено зобов'язання вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Зазначені обов’язки платника податків є взаємозалежними, оскільки сплачені суми податків і зборів можуть бути визнані належними, лише в тому випадку, якщо вони сплачені відповідно до розміру об’єкту оподаткування за ставкою та у порядку визначеному законом, і відповідають фінансово-господарським операціям за відповідний звітний період. Належність сплаченої суми підтверджується відповідними бухгалтерськими документами.

Зазначений висновок кореспондується з положеннями абз. 2 пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» згідно з якого, у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відмовляючи у задоволенні позову суд вірно посилався на те, що позивачем не підтверджено факту отримання товару, а податкові накладні не можуть бути визнані безумовною підставою для віднесення суми ПДВ до податкового кредиту.

Крім того суд першої інстанції вірно зазначив, що первинні документи по договорам між позивачем і ЗАТ «Креатив»підтверджують лише наявність господарських відносин із ЗАТ «Креатив», та не підтверджують факт здійснення господарської операції між ТОВ «Продовольча компанія України»та ПП «Консмаркет-сервісплюс».

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продовольча компанія України» - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2011 року –залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова