Ухвала суду № 29947338, 26.02.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2013 р.

справа № 2а-1267/10/0870

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СПМЕЗА"

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПМЕЗА" звернулось до суду з позовом про скасування податкового повідомлення – рішення №0000162302/0 від 16.02.2010 року винесеного ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року адміністративний позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя №0000162302/0 від 16.02.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання ТОВ "СПМЕЗА" за платежем податок на прибуток у розмірі 173 750 гривень.

Не погодившись з постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просив скасувати постанову суду та винести нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя в період з 12.01.2010 року по 01.02.2010 року було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "СПМЕЗА" з питань дотримання підприємством вимог податкового та валютного законодавства за період з 21.08.2008 року по 30.09.2009 року.

Перевіркою було встановлено порушення пп. 1.32 ст. 1, пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону №334/94-ВР, а саме виявлено заниження податку на прибуток на загальну суму 133738 гривень за 3 квартали 2009 року, у зв'язку з невірним визначенням прибутку та витрат від продажу товарів (робіт, послуг), а також пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст. 8, ст.16, ст.17 Закону "Про податок з доходів фізичних осіб" №889-IV від 22.05.2003, неутримання та неперерахування прибуткового податку з доходу фізичних осіб за 2009 рік.

За результатами перевірки було складено акт №192/23/36097775 від 04.02.2010 року та прийняте податкове повідомлення-рішення №0000162302/0 від 16.02.2010 року, яким ТОВ "СПМЕЗА" визначено суму податкового зобов'язання за платежем по податку на прибуток в сумі 173 750 гривень, в тому числі штрафні санкції – 40 012 гривень.

Задовольняючи позов, суд виходив з наступних мотивів, з чим погоджується суд апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, висновок ДПІ щодо заниження валового доходу на суму 4413 грн. є помилковим, оскільки відповідно до п. 11.3.1 ст.11 Закону №334/94-ВР, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої, або дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

З матеріалів справи вбачається, що за період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року датою збільшення валового доходу є зарахування коштів від покупців (замовників) на банківські рахунки позивача. Згідно з банківськими виписками ТОВ "СПМЕЗА" за рахунками №2600601753499, в зазначений період основним покупцем товару - трубної заготовки - є ЗАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" і в зазначеному періоді в рахунок передплати за договором №02/01/09 5-2/9 від 08.01.2009 року від ЗАТ "Сентравіс Продакшн Юкрейн" надійшли грошові кошти в сумі 35 351 308 гривень, сума без урахування ПДВ - 29 459 423,34 гривень.

Крім того, в період з 01.01.2009 року по 30.09.2009 року з рахунків позивача в рахунок передплати постачальнику ДП "Завод обважених бурильних і ведучих труб" перераховано за товари грошові кошти в сумі 34 952 663,05 гривень, сума без урахування ПДВ – 29 127 219,23 грн. та відповідно до товарно-транспортних накладних, постачальником поставлено ТОВ "СПМЕЗА" товарів на суму 30 531 896,93 гривень, сума без урахування ПДВ – 25 443 247,44 гривень.

Отже, за вказаний період першою подією по взаємовідносинам з постачальником ДП "Завод обважених бурильних і ведучих труб" є передплата, тобто дата списання грошових коштів з банківського рахунку позивача.

Крім того, ухвалою першої інстанції від 03.06.2010 року для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтв, техніки, ремесла тощо, відповідно до ст. 81 Кодексу адміністративного судочинства України було призначено судово-бухгалтерську експертизу, за результатами якої було надано висновок, яким висновки акту від 04.02.2010 року документально не підтверджується щодо подвійного відображення позивачем у складі валових витрат 530 540 гривень без ПДВ по ТТН №002410, як по даті списання коштів з банківського рахунку, так і по даті оприбуткування товару. Підстав не довіряти висновкам даної експертизи немає.

На підставі викладеного колегія суддів вважає, що порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин по справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Отже, доводи та зміст оскаржуваного рішення не дає підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм матеріального та процесуального права, які відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для зміни чи скасування рішень.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя – залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року – без змін.

Ухвала суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Н.А. Олефіренко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова