Рішення № 2994608, 10.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.02.2009

Справа №2-2/69-2009

За позовом: Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, АРК, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5)

до Виробниче управління житлово – комунального господарства (Сімферопольський район, с.Мирне, вул.Стадіонна, 25; Сімферопольський район, с.Мирне, вул.Бєлова, 1)

про стягнення 9 484грн.39коп.

Суддя В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Міркін - представник, доруч. у справі.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору:

Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача про стягнення 9 484грн.39коп., в тому числі основний борг в сумі 9100грн.36коп, інфляція в сумі 100грн.17коп, три відсотки річних в сумі 28грн.71коп, пеня в сумі 255грн.15коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" на підставі п. 1.1 нового статуту позивача та Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 р. № 540 та Виробничим управлінням житлово – комунального господарства був укладений договір №943 від 15.01.2004 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації. На підставі зазначеного договору відповідачем споживалась вода та скидалися стоки. Однак відповідач не виконав належним чином обов'язки за даним договором щодо оплати отриманих послуг. В результаті чого за відповідачем склалася заборгованість в сумі 9100грн.36коп, яка відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення позивача у суд.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" на підставі п. 1.1 нового статуту позивача та Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 р. № 540 та Виробничим управлінням житлово – комунального господарства був укладений договір №943 від 15.01.2004 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, на підставі якого відповідачем проводилось споживання води та скидання стоків.

Згідно з п. 19 Договору №943 від 15.01.2004 р. даний договір укладений строком по 15.01.2005 року, вступає в силу з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до скінчення вказаного строку не надійшло заяви однієї з сторін про відмову від цього договору та/або якщо не стік строк дії індивідуальних питомих норм.

Відповідно до п. 1 цього договору позивач - водоканал взяв на себе зобов'язання щодо забезпечення відповідача - абонента питною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах в кількості не більше встановленого ліміту, а також проводити водовідведення.

Розрахунки за воду здійснюються згідно тарифам в розмірі за 1м.куб. відпущеної води та за 1м.куб відведених стоків з урахування ПДВ. Зміна тарифів на послуги водопостачання та водовідведення проводиться шляхом пред’явлення "Абоненту" (відповідачу) розрахункового документу без оформлення додаткової угоди щодо зміни тарифів. (пункти 2, 4 Договору).

Сторони передбачили, що кінцевий розрахунок за надані послуги з водовідведення та водопостачання здійснюється відповідачем в триденний строк з моменту отримання рахунку на оплату (підпункт 3.2 Договору).

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним Договором позивач пред’явив рахунки №943 від 22.9.2008р на суму 2 024грн71коп, №943 від 22.10.2008р на суму 2358грн55коп, №943 від 21.11.2008р на суму 2 358грн55коп, №943 від 22.12.2008р на суму 2 358грн55коп., всього на суму 9 100грн.36коп.

Також на підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення сторонами складались акти виконаних робіт, яки підписані представниками відповідача: Акт виконаних робіт від 22.9.2008 року, Акт виконаних робіт від 22.10.2008р, Акт виконаних робіт від 21.11.2008 року, Акт виконаних робіт від 22.12.2008 року, які знаходяться у матеріалах справи.

Однак, відповідачем оплата за вказаним договором та виставленими рахунками належним чином не проводилась.

В зв'язку з цим сума основного боргу відповідача перед позивачем за послуги, спожиті у період з 01.9.2008р по 23.12.2008р складає 9 100грн.36коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 9 100грн.36коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

Таким чином, у частині стягнення основного боргу в розмірі 9 100грн.36коп. за договором №943 від 15.01.2004 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних у сумі 100грн.17коп та річних у сумі 28грн.71коп за період з жовтня 2008р по 23.12.2008р, а також пені у сумі 255грн.15коп за період з 26.9.2008р по 23.12.2008р.

У силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як позивач не довів суду пред’явлення відповідачу до звернення позивача з позовом до суду вимоги про сплату інфляційних та річних, тоді як момент настання виконання зобов’язання по сплаті суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення) боржникові вимоги кредитора. Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми на даний момент не має.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до п.3.2 договору, кінцевий розрахунок за отримані послуги по водозабезпеченню та водовідведенню проводяться у трьохденний строк від дня отримання рахунку. По скінченню вказаного строку абонент сплачує водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до погашення заборгованості.

Отже, у частині стягнення 255грн.15коп пені за період з 26.9.2008р по 23.12.2008р позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до підпункту 3.2 договору №943 від 15.01.2004 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, не перевищує передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Витрати по оплаті держмита, витрати по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

В засіданні суду оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішенн оформлене та підписане 13.02.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,82,84,85 ГПК України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Виробничого управління житлово – комунального господарства (Сімферопольський район, с.Мирне, вул.Стадіонна, 25; Сімферопольський район, с.Мирне, вул.Бєлова, 1, п/р 26000258345001 в КРУ «Промінвестбанк», МФО 384436, ЄДРПОУ 30535068) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м.Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, п/р 2600113192 в КРД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль", м.Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) 9 100грн.36коп. основного боргу, 255грн.15коп пені, 100грн.61коп державного мита та 116грн39коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У частині стягнення 28грн.71коп. річних та 100грн.17коп. інфляційних відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.