Рішення № 2994609, 12.02.2009, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

12.02.2009

Справа №2-2/70-2009

За позовом: Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5)

до Поштовського житлово – комунального підприємства (Бахчисарайський район, смт.Поштове, вул.Чкалівська, 11а)

про стягнення 211 138грн.25коп.

Суддя В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Міркін - представник, доруч. у справі.

Від відповідача: не з’явився

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача про стягнення 211 138грн.25коп., в тому числі основний борг в сумі 209 034грн02коп, три відсотки річних в сумі 189грн67коп, пеня в сумі 1 914грн56коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" на підставі п. 1.1 нового статуту позивача та Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 р. № 540 та Поштовським житлово – комунальним підприємством був укладений договір №409 від 19.6.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації. На підставі зазначеного договору відповідачем споживалась вода та скидалися стоки. Однак відповідач не виконав належним чином обов'язки за даним договором щодо оплати отриманих послуг, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість, яка відповідачем погашена не була, що стало підставою для звернення позивача у суд.

Представник позивача у судовому засіданні зменшив суму боргу на 56 400,00грн у зв’язку з тим що відповідач погасив вказану суму після звернення позивача з позовом до суду, що відображено у протоколі судового засідання.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, рекомендованою кореспонденцією.

Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, встановив:

Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частина 1ст. 14 ЦК України передбачає, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, виконаним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України невиконання або неналежне виконання зобов'язання визнається порушенням зобов'язання.

Відповідно до ст..629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст..525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Між Сімферопольським виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства, правонаступником якого є Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" на підставі п. 1.1 нового статуту позивача та Постанови Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 23.11.2005 р. № 540 та Поштовським житлово – комунальним підприємством був укладений договір №409 від 19.6.2007 р на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, на підставі якого відповідачем проводилось споживання води та скидання стоків.

Згідно з п. 14.1 Договору, даний договір укладений строком по 19.6.2009 року включно, застосовується до відносин позивача та відповідача з дати, вказаної на першій сторінці даного договору (тобто з 19.6.2007р.).

Відповідно до п. 2.2 договору позивач ("Водоканал") приймає на себе зобов'язання забезпечувати відповідача ("Абонента") питною холодною водою (ГОСТ 2874-82) при наявності води у джерелах і проводити водовідведення, а "Абонент" (відповідач) приймає на себе зобов'язання споживати вказані у цьому договорі послуги в кількості, не більше встановленого ліміту. При цьому "Абонент" приймає на себе зобов'язання своєчасно оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення, належно експлуатувати водопровідні і каналізаційні мережі, які підключені до магістральних мереж "Водоканалу" (позивача), через які "Абоненту" проводиться подача води і проводиться водовідведення, і (або) які знаходяться на балансі "Абонента", прилади та пристрої на них згідно з даним договором, Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правилами прийняття стічних вод підприємств в комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України, Правилами приймання стічних вод підприємств в систему каналізації міста Сімферополя, а також Правилами технічної експлуатації систем водопостачання і водовідведення.

Отже, судом встановлено, що згідно зазначеного у п. 2.2, предметом даного договору є виключно правовідносини сторін (позивача та відповідача) щодо надання послуг водопостачання та водовідведення відповідачу та зобов'язання відповідача, зокрема, своєчасно сплачувати вказані послуги.

Розрахунки за воду здійснюються згідно тарифам в розмірі за 1 м. куб. відпущеної води та за 1 м. куб відведених стоків з урахування ПДВ. Зміна тарифів на послуги водопостачання та водовідведення проводиться відповідно до п. 1.10 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Держжитлкомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 р. (надалі – Правила). (п. 3.3, 4.1 Договору).

В свою чергу згідно п. 1.10 Правил тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентом розмірів цих тарифів та термінів їх введення.

Отже, розмір тарифів, термін їх введення не погоджується з абонентом на підставі п. 1.10 Правил. Саме така позиція висловлена в Постанові Вищого господарського суду України від 18.01.2007 р. у справі № 2-5/2294-2006 (2-5/5180-2005).

До того ж відповідач з тарифами згодний, проти тарифів не заперечував. Нарахування за надані послуги проводилось відповідно до встановлених тарифів.

На оплату спожитих відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання за вищевказаним Договором позивач пред’явив рахунки №409 від 21.11.2008р на суму 100 333грн34коп та №409 від 22.12.2008р на суму 108 700грн68коп., всього було предявлено рахунків відповідачу на суму 209 034грн02коп. На вищевказаних рахунках стоїть печать та підпис з боку абонента (відповідача) про згоду з сумами спожитих послуг та їх обсягом. Зазначені рахунки отримані відповідачем в день їх виписки, що підтверджується відмітками відповідача на даних рахунках про їх отримання у зазначенні дати.

Також на підтвердження обсягів спожитої води та водовідведення сторонами складались акти виконаних робіт, в яких вказано показання водолічільників, якими зафіксовано факт отримання відповідачем послуг та які також підписані та скріплені печаткою відповідача: Акт виконаних робіт від 21.11.2008 року, Акт виконаних робіт від 22.12.2008р, які знаходяться у матеріалах справи.

Згідно п.4.2.1 договору остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється відповідачем у продовж трьох банківських днів з моменту отримання відповідачем пред’явленого позивачем рахунку за спожиті послуги. Однак, відповідачем оплата за вказаним договором та пред’явленими рахунками належним чином не проводилась, відповідач на момент звернення позивача з позовом до суду не сплатив послуги у повному об’ємі, в зв'язку з чим сума основного боргу відповідача перед позивачем на момент звернення позивача з позовом до суду за період з 21.10.2008р по 22.12.2008р склала 209 034грн02коп,що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що сума в розмірі 56 400,00грн, яка була позивачем первісно включена до суми основного боргу була погашена відповідачем 29.12.2008р, що підтверджується випискою по особовому рахунку позивача, яка знаходиться у матеріалах справи, тобто після звернення позивача з позовом у суд, у зв’язку із чим суд вважає, що у частині стягнення 56 400,00грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню за п. 1-1 ст. 80 ГПК України у в’язку із відсутністю предмету спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, на відповідачі лежить обов'язок доведення виконання зобов'язань, або необґрунтованості позовних вимог, тоді як такі він до суду не надав, оскільки відповідач не довів виконання зобов’язань перед позивачем по сплаті 152 634грн02коп. боргу та позивач не підтверджує надходження вказаної суми на його рахунок.

В зв'язку з цим сума основного боргу відповідача на момент розгляду спору з урахуванням часткової оплати після звернення позивача з позовом складає 152 634грн02коп., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене суд вважає що позов у частині стягнення боргу у розмірі 152 634грн02коп. за надані, відповідно до договору №409 від 19.6.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, послуги за період з 21.10.2008р по 22.12.2008р. обґрунтований, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.

Окрім вимоги про стягнення боргу, позивачем заявлені вимоги про стягнення річних у сумі 189грн67коп за період з 01.12.2008р по 23.12.2008р, а також пені у сумі 1 914грн56коп за період з 21.11.2008р по 23.12.2008р.

У силу ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, тоді як позивач не довів суду пред’явлення відповідачу до звернення позивача з позовом до суду вимоги про сплату річних, тоді як момент настання виконання зобов’язання по сплаті 3% річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення) боржникові вимоги кредитора. Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми 3% річних від простроченої суми на даний момент не має.

Як вже зазначалося, зобов'язання повинне виконуватись належним чином відповідно до умов договору і вимогам ЦК України (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610,611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання, при порушенні зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Ст. 546 ЦК України визначає, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Сторони в договорі передбачили відповідальність відповідача за порушення строків оплати. Згідно п.п.4.2.1, 11.1.1 договору остаточний розрахунок за послуги водопостачання та водовідведення здійснюється відповідачем у продовж трьох банківських днів з моменту отримання відповідачем пред’явленого позивачем рахунку за спожиті послуги. Після спливу зазначеного строку відповідач повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діяла в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення до повного погашення заборгованості.

Отже, у частині|частці| стягнення 1 914грн56коп пені за період з 21.11.2008р по 23.12.2008р позов обґрунтований та підлягає задоволенню, оскільки розрахунок пені позивачем здійснений правильно, відповідно до підпункту 11.1.1 договору №409 від 19.6.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації, не перевищує передбаченого Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” максимального розміру пені та нарахування її проведено з дотриманням шестимісячного строку передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, а тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача з суми 210 948грн58коп згідно з ст. 49 ГПК України, оскільки сума боргу у розмірі 56 400,00грн була сплачена відповідачем 29.12.2008р, тобто після звернення позивача з позовом до суду.

В засіданні суду за згодою представника позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення оформлене та підписане 16.02.2009р.

Керуючись ст.ст. 49,75,п.1-1 ст80,ст.ст.82,84,85 ГПК| України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Поштовського житлово – комунального підприємства (Бахчисарайський район, смт.Поштове, вул.Чкалівська, 11а, п/р 26003272283305 в ВАТ «ЄБРЗ» МФО 324485, ЄДРПОУ 25142132) на користь Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя" (95053, м.Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, п/р 2600113192 в КРД ВАТ "Райффайзен банк "Аваль", м.Сімферополь, МФО 324021, код ЄДРПОУ 20671506) 152 634грн02коп. основного боргу, 1 914грн56коп пені, 2109грн.48коп державного мита та 117грн89коп витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У частині стягнення 56 400,00грн. основного боргу провадження у справі припинити у зв'язку з відсутністю предмету спору.

4. У частині стягнення 189грн67коп. річних відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.