Постанова № 2994020, 11.02.2009, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2009 Справа№ 9/251-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді –Тищик І.В. (доповідач)

суддів – Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

при секретарі –Савін В.Ю.

за участю представників

позивач: Терпеловський М.С.

відповідач: Гарбуз С.Г.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради „Облводоканал”, смт. Кринички на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.08р. у справі № 9/251-08

за позовом комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради „Облводоканал”, смт. Кринички Криничанського району Дніпропетровської області в особі відокремленого підрозділу „Новомосковське водопровідно-каналізаційне управління”, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

до соціально-комунального управління „Трубник”, м. Новомосковськ Дніпропетровської області

про стягнення 127 838,27 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2008 року позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з соціально-комунального управління „Трубник” заборгованості за послуги з водопостачання та водовідведення, яка станом на 01.05.2008р. становила 112789,56 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008 року у справі № 9/251-08 (суддя Подобєд І.М.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вмотивовуючи рішення, господарський суд послався на відсутність договірних відносин між сторонами, і, як наслідок, відсутність підстав для стягнення боргу.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить рішення господарського суду скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. При цьому скаржник посилається на неповне дослідження господарським судом доказів у справі, а саме, наявність між сторонами договірних відносин, документальне підтвердження наданих послуг споживачем та часткове визнання останнім суми заборгованості в межах розгляду справи.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного:

Як убачається з матеріалів справи, протягом 2002-2004 років відповідачем отримувалися послуги з водопостачання та водовідведення на підставі договору №442 від 02.12.2002р., укладеного з Комунальним підприємством „Новомосковське виробниче водопровідно-каналізаційне господарство” (структурним підрозділом Дніпропетровського обласного комунального підприємства „Облводоканал”).

У серпні 2004 року Дніпропетровською обласною радою було проведено реорганізацію КП „Облводоканал” шляхом приєднання до нього низки комунальних підприємств, у тому числі КП „Новомосковське виробниче водопровідно-каналізаційне господарство”;

у листопаді 2005р. було створено відокремлений підрозділ цього підприємства без права юридичної особи -„Новомосковське водопровідно-каналізаційне управління КП ДОР „Облводоканал”, яке явилося правонаступником КП „Облводоканал”.

Зі зміною сторони в договорі №442 від 02.12.2002р. закінчилася і дія даного договору, однак, правовідносини сторін не припинилися. Протягом періоду реорганізації водопровідно-каналізаційного господарства і по теперішній час відповідач продовжує користуватися послугами з водовідведення та водопостачання.

Від укладення договору з позивачем відповідач ухилився з посиланням на зміну статусу гуртожитку, який перебуває на балансі підприємства, та необхідністю внесення необхідних змін до умов договору. При цьому жодних заходів щодо внесення необхідних змін до договору відповідач не запропонував і не здійснив, від отримання послуг з водовідведення та водопостачання не відмовився.

Матеріалами справи посвідчується факт позадоговірного отримання відповідачем послуг з водовідведення та водопостачання, заборгованість з оплати яких станом на 01.05.2008 року склала 112789,56грн. З вимогою про стягнення з відповідача суми заборгованості позивач звернувся до господарського суду. Господарським судом в задоволенні позову було відмовлено, однак, з даним висновком погодитись не можна.

Порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації регламентують Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах і селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу від 01.07.94 N 65 та зареєстровані в Мінюсті України 22.07.94 за N165/374; вони ж визначають взаємовідносини між надавачами послуг та абонентами.

Зазначені Правила є нормами спеціального законодавства, які регулюють питання водокористування і дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу (п.1.2).

Пунктом 12 Правил, що визначає порядок розрахунків за воду і каналізацію, передбачена оплата отриманих послуг і в разі самовільного вокористування, тобто, без оформлення підприємств як абонентів (без укладання відповідного договору).

Тарифи на користування водою від комунальних водопроводів та приймання стічних вод до комунальної каналізації визначаються згідно з чинним законодавством України без будь-яких додаткових узгоджень з абонентами розмірів цих тарифів та термінів їх введення (п.1.10 Правил).

Відповідно до викладених норм, оплаті по затвердженим тарифам підлягає як договірне, так і самовільне водокористування, таким чином, зобов’язання відповідача з оплати наданих послуг з водовідведення та водопостачання виникає не з договору, а безпосередньо з закону.

Факт щомісячного надання позивачем та отримання відповідачем послуг з водопостачання та водовідведення за період з серпня 2003 року по березень 2008р. посвідчується двосторонніми актами реалізації послуг, з відображенням в них обсягів наданої води та прийнятих витоків і зазначенням вартості цих послуг.

Оплата отриманих послуг здійснювалася відповідачем не в повному обсязі; заборгованість станом на 01.05.2008 року становила 112789,56грн.

Відповідач факт водокористування не заперечує, однак, заперечує проти оплати послуг у повному обсязі і визнає заборгованість частково у сумі 17 175,88грн. (заборгованість по конторі та майстерням).

З аналізу доказів в їх сукупності убачається, що позивачем по сьогодні надаються відповідачу відповідні послуги, на їх оплату виставляються рахунки (що підтверджується наданим відповідачем розрахунком - т.І а.с.111), які частково оплачуються відповідачем.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем не виконані зобов’язання по оплаті отриманих послуг, судова колегія вважає правомірним вимоги скаржника щодо стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 112789,56грн. Позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.

При цьому колегія суддів вважає безпідставним посилання відповідача на зміну статусу гуртожитку.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, гуртожитку, який перебував на балансі підприємства і власником якого являвся відповідач, рішенням Новомосковського міськвиконкому за №483 від 23.10.2002р. наданий статус жилого будинку, внаслідок чого позивачу належить виключити зазначений об'єкт з договору на подачу води і приймання стічних вод та укласти відповідні договори безпосередньо з жильцями даного будинку. Відповідно, з останніх (з населення) належить стягувати і заборгованість у сумі 95613,68грн.

Дані доводи є неспроможними в силу наступного:

- мешканці житлових будинків, які не є власниками останніх, не являються абонентами в розумінні п.1.3 вищевказаних Правил;

- порядок передачі об'єкту новому власнику визначений пунктом 12.14 Правил, однак, матеріали справи не містять ні доказів зміни власника гуртожитку (житлового будинку за новим статусом), ні доказів передачі останнього на баланс іншого підприємства;

- вартість води та каналізації являється складовою частиною квартирної плати; оплату квартирної плати мешканці будинку здійснюють на відповідний розрахунковий рахунок СКУ „Трубник”, що підтверджується корінцями розрахункових документів, актами звіряння з Управлінням праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Новомосковської міськради, розрахунками необхідних дотацій по відшкодуванню різниці в тарифах.

За викладених обставин вказані посилання не можуть бути прийняті до уваги.

Щодо стягнення штрафних санкцій, то відповідальність у вигляді сплати пені за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення передбачена пунктом 12.10 Правил, відповідно до якого у разі прострочення оплати за кожний день прострочення на суму рахунку нараховується пеня встановленого розміру.

Внаслідок не укладення договору розмір пені сторонами узгоджений не був, в зв’язку з чим підстави для нарахування пені відсутні.

За викладених обставин позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

З огляду на вищевикладене рішення господарського суду належить змінити. Витрати у справі покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 99, 101, 103-105 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу комунального підприємства Дніпропетровської облради „Облводоканал” в особі відокремленого підрозділу „Новомосковське водопровідно-каналізаційне управління” задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21.10.2008 року у справі № 9/251-08 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:

„Стягнути з Соціально-комунального управління „Трубник” (51200, м. Новомосковськ Дніпропетровської області, пл.Леніна, 16, р/р 2600430012401 в Ново московській філії АБ „Кредит-Дніпро”, МФО 306470, код ЄДРПОУ 30507973) на користь Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради „Облводоканал” (52300, смт. Кринички Дніпропетровської області, вул. Будівельників, 5, р/р 26001040002601 в ВАТ „Сведбанк”, МФО 300164, код ЄДРПОУ 03341291) 112 789,56 грн. основного боргу, 1687,46 грн. витрат з оплати державного мита та 103,84 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині в позові відмовити.”

Виконання постанови доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця до Вищого господарського суду України.

Головуючий І.В. Тищик

Судді: Л.О. Чимбар

Л.В. Чоха