Постанова № 2993722, 05.02.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.02.2009 р. справа №4/171

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів:

при секретарі:

Денисенко К.С.

за участю представників сторін:

від позивача:

Годованець Є.О. – по довір. №05-05/08 від 05.05.08р.,

від відповідача:

Рибка А.М. – по довір. б/н від 05.09.08р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез-Трейд" м. Дніпропетровськ

на рішення господарського суду

Донецької області

від

20.11.2008 року

по справі

№4/171

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Синтез-Трейд" м. Дніпропетровськ

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "Азовська продовольча компанія" м. Донецьк

предмет спору

стягнення інфляційних витрат в сумі 57 194грн. 56коп. та 3% річних в сумі 6 768грн. 91коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Синтез-Трейд» м. Дніпропетровськ (далі по тексту –ТОВ «Синтез –Трейд») звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія»м. Донецьк (далі по тексту – ТОВ «Азовська продовольча компанія») про стягнення з відповідача 63 963грн. 47коп., з яких: 57 194грн. 56коп. - інфляційні витрати, 6 768грн. 91коп. - 3% річні за порушення грошового зобов’язання по оплаті за поставлений товар за договором поставки №26/08-озк від 26.02.08р., які нараховані за період з 28.05.08р. по 24.07.08р.

В обґрунтування вимог позивач посилався на договір поставки №26/08-озк від 26.02.08р., специфікації до договору, накладні та довіреності, по яких отриманий товар відповідачем, рахунки, які виставлені відповідачу для оплати, платіжні доручення, якими перераховані кошти за товар, претензію, яка направлена відповідачу з вимогою оплати боргу, 3% річних та інфляційних витрат.

Рішенням господарського суду Донецької області відмовлено у задоволенні позову ТОВ «Синтез-Трейд»м. Дніпропетровськ до ТОВ «Азовська продовольча компанія»м. Макіївка про стягнення інфляційних витрат в сумі 57 194грн. 56коп. та 3% річних в сумі 6 768грн. 91коп. за недоведеністю.

Рішення суду мотивовано тим, що позивачем не доведено тих обставин на які він посилається у позові, не доведено як факту виставлення відповідачу рахунків, відповідно до п.4.1 договору №26/08-озк від 26.02.08р. для оплати одержаного товару, так і факту прострочення відповідачем грошового зобов’язання, тому суд першої інстанції дійшов до висновку, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення інфляційних та 3% річних, нарахованих позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

ТОВ «Синтез-Трейд»звернулося до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 20.11.08р. по справі №4/171 скасувати, як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, та просить частково задовольнити його позовні вимоги та стягнути з відповідача 3 224грн. 71коп. - інфляційних витрат та 2 731грн. 31коп. –3% річних, в загальній сумі 5 956грн. 03коп., які нараховані за період з 01.07.08р. по 24.07.08р.

Заявник в апеляційній скарзі вказує на те, що господарський суд, безпідставно не прийняв до уваги, як належний доказ невиконання відповідачем грошових зобов’язань –претензію від 20.06.08р. №20-08/08, з вимогою сплатити заборгованість за поставлену продукцію в сумі 1 448 783грн. 99коп., пені, інфляційних і 3% річних в загальній сумі 1 487 419грн. 03коп.

Скаржник вважає, що дана претензія є належною грошовою вимогою, яку відповідач не виконав, що на його думку підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов’язання після отримання ним претензії.

Скаржник посилається на те, що після отримання претензії від позивача, а саме 24.07.08р., відповідач оплатив суму заборгованості по договору поставки №26/08-озк від 26.02.08р. - 1 448 783грн. 99коп., тому заявник скарги вважає, що його позовні вимоги щодо стягнення інфляційних та 3% річних повинні бути задоволені за період з 01.07.08р. (претензія направлена 20.06.08р.) по дату фактичної оплати суми боргу, зазначеної у претензії –24.07.08р., відповідно до норм ст. 625 Цивільного кодексу України.

ТОВ «Азовська продовольча компанія»у відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Донецької області від 20.11.08р. по справі №4/171 залишити без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Відповідач вважає необґрунтованим посилання позивача, як на підставу для нарахування 3% річних та інфляційних, невиконання відповідачем претензії позивача, оскільки на його думку, умовами договору передбачено пред’явлення рахунку для здійснення оплати, що позивачем виконано не було.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Дослідивши докази матеріалів справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає частковому скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами було укладено договір №26/08-озк від 26.02.08р., за умовами якого, продавець (позивач) взяв на себе зобов’язання продати, а покупець (відповідач) прийняти та оплатити зерно пшениці різних класів за цінами і у строки, передбачені специфікаціями, які являються невід’ємною частиною договору (п.1.1, п.2.1 договору).

Відповідно до пункту п.4.1 зазначеного договору оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем на підставі виставлених позивачем рахунків шляхом перерахування грошових коштів на його розрахунковий рахунок, в строк не пізніше 5 банківських днів від дати поставки і одержання покупцем відповідного рахунку.

Поставка товару підтверджена накладними, які надані позивачем до позову на 8 аркушах.

До позову надані також і рахунки, які як стверджує позивач, він надавав відповідачу разом з накладними, але не довів цей факт відповідними доказами.

Враховуючи це суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не доведено факту прострочення відповідачем грошового зобов’язання.

Але доводи заявника апеляційної скарги, що судом першої інстанції не дано оцінки претензії, яка також додана до позову, є обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.06.08р. позивач направив відповідачу претензію за №20-08/08, що підтверджується поштовим описом та квитанцією про сплату цінного листа від 20.06.08р.

У претензії позивач зазначив, що поставив відповідачу відповідно до договору поставки №26/08-озк від 26.02.08р. товар на суму 4 024 117грн. 11коп.

Відповідач частково оплатив отриманий товар в сумі 2 575 333грн. 12коп. Несплаченим залишився товар на суму 1 448 783грн. 99коп., який поставлений у травні.

Позивач просив відповідача протягом трьох банківських днів з моменту отримання претензії перерахувати борг в сумі 1 448 783грн. 99коп., а також 21 850грн. 51коп. пені, 14 053грн. 21коп. інфляційних та 3% річних в сумі 2 731грн. 32коп.

Позивач у позові зазначає, що відповідач претензію від 20.06.08р. залишив без відповіді, а товар, поставлений на суму 1 448 783грн. 86коп. оплатив 24.07.08р.

Як встановлено судом сума основного боргу 1 448 783грн. 86коп. склалася із поставок за накладними від 14.05.08р. на суму 13 783грн. 86коп. та від 21.05.08р. на суму 1 435 000грн. (арк. справи 20-21).

З наведеного вбачається, що відповідач не заперечував проти наявності у нього суми боргу 1 448 783грн. 86коп. перед позивачем, та сплатив цей борг після отримання претензії, яка є належно оформленою вимогою щодо стягнення боргу.

Відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги, щодо стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних за прострочку виконання грошового зобов’язання за період з 01.07.08р. по 24.07.08р. не підлягають задоволенню, тому як не доведено факту прострочення грошового зобов’язання за цей період, тому у цій частині оскаржуване рішення відповідає нормам матеріального права, та підлягає залишенню без змін.

Позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 3 224грн. 71коп. –інфляційних витрат та 2 731грн. 31коп. –3% річних, нарахованих за період після пред’явлення претензії до дати фактичної оплати відповідачем отриманого товару підлягають задоволенню, тому у цій частині рішення не відповідає фактичним обставинам справи, тому підлягає частковому скасуванню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання позову та витрати інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати за подання апеляційної скарги покладаються на ТОВ «Азовська продовольча компанія».

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, - Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-Трейд»м. Дніпропетровськ задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 20.11.08р. по справі №4/171 скасувати частково.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез-Трейд»м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія»м. Макіївка Донецької області про стягнення з відповідача інфляційних витрат в сумі 57 194грн. 56коп., та 3% річних в сумі 6 768грн. 91коп. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Азовська продовольча компанія»(86106, Донецька область, м. Макіївка вул. Літейна, б.2, ЄДРПОУ 30776349, ІПН №307763402281, р/р 2600001216 в Донецькій філії «Родовід Банк», МФО 394512) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Синтез –Трейд»(49038, м. Дніпропетровськ, вул. Пастера, б. 4, ЄДРПОУ 32540918, ІПН №325409104653, МФО 305299, р/р 26001050500240 в КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровська) 3% річних в сумі 2 731грн. 31коп., інфляційні в сумі 3 224грн. 71коп., витрати по сплаті державного мита за подачу позовної заяви в сумі 59грн. 56коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 10грн. 99коп., витрати по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 29грн. 80коп.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.

Головуючий:

Судді:

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

1. відповідачу

1. у справу

1. ДАГС

1. господарському суду