Постанова № 2993611, 09.02.2009, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

09.02.2009 р. справа №44/364

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів

за участю представників сторін:

від позивача:

не з’явився,

від відповідача:

Требик Т.Ю., довіреність №06/5107 від 10.04.2008року

Гаврилюк Н.В., довіреність №06/4498 від 17.03.2006року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії“Нафтогаз України” м.Київ

на рішення

господарського суду

Донецької області

від

06.11.2008 року

по справі

№44/364

за позовом

Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії“Нафтогаз України” м.Київ

до

Закритого акціонерного товариства "Горлівськтепломережа" м.Горлівка

про

стягнення суми боргу в розмірі 5 881 006грн.68коп.

В С Т А Н О В И В:

Дочірнє підприємство “Газ-тепло”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” м.Горлівка Донецької області про стягнення суми боргу за Договором комісії № 12/04-246 від 01.10.04р. у розмірі 5 881 006 грн. 68 коп. /арк. справи 4-6, том1/.

Рішенням господарського суду Донецької області від 04.12.2007року позовні вимоги Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ задоволені. /арк. справи 75, том1/.

Постановою від 19.02.2008року Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2007року у справі №44/364 залишив без змін. /арк. справи 130-133, том1/.

Вищий господарський суд України постановою від 23.06.2008року рішення господарського суду Донецької області від 04.12.2007року та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 19.02.2008року у справі №44/364 скасував, справу №44/364 передав до господарського суду Донецької області на новий розгляд у іншому складі суду. /арк. справи 154-156, том1/.

Ухвалою від 22.07.2008року господарський суд Донецької області прийняв справу №44/364 до провадження. /арк. справи 158, том1/.

У відповідності з приписами ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою від 16.10.2008року / вх № канцелярії господарського суду Донецької області 0241/4050/ збільшив позовні вимоги та просить стягнути з Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” м.Горлівка Донецької області основний борг в сумі 5881006,68грн.; 3% річних в сумі 188074,59грн.; інфляційні нарахування в сумі 1564347,78грн./арк. справи 141-143, том4/.

Рішенням від 06.11.2008року господарський суд Донецької області /суддя ПопковД.О./ позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” м. Горлівка, Донецької області на користь Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ основний борг у розмірі 4820921,28грн., 3% річних - у розмірі 154283,56грн., інфляційної індексації - у розмірі 1294210,56 грн.; у задоволенні решти вимог відмовлено./арк. справи 13-17, том5/.

Рішення мотивоване тим, що 01.10.2004 р. між сторонами у справі укладено договір комісії № 12/04-246; на виконання умов договору з жовтня 2004 року по квітень 2005 року ДП Таз-тепло" передало відповідачеві теплову енергію в розмірі 556 464,000 гігакалорій на загальну суму 3.104 871,88 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі (а.с.а.с.35-41 т.1): 910 К/246 за жовтень 2004р. на суму 3 630 207,95 грн., №11 К/246 за листопад 2004р. на суму 7896 796,44 грн., №12 К/246 за грудень 2004р. на суму 10 888 688,70 грн., №01 К/246 за січень 005р. на суму 9 551 915,29 грн., №02 К/246 за лютий 2005р. на суму 10 313 794,42 грн., №03 246 за березень 2005 р. на суму 8 499 680,95 грн., №04 К/246 за квітень 2005р. на суму 2333 788,13 грн., ЗАТ “Горлївськтепломережа" прийняло обумовлену у договорі теплову енергію та реалізувало її кінцевим споживачам; у період з 01.10.2004р. до 27.0б.2007р. відповідач частково виконав обов'язок з перерахування грошових коштів на загальну суму 47 223 865,20 грн., згідно із звітом комісіонера № 06 3/246 від 30.06.2007 р. зафіксований борг споживачів за теплову енергію в розмірі 5 881 006,68 грн.; відповідач визнає борг в сумі 4820921, 28грн. за виключенням суми, яка була зарахована заліком зустрічних однорідних вимог; між сторонами 01.10.2005року укладений договір № 17/05-470/2 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, згідно п. 1.1. якого Підрядник (відповідач) за завданням Замовника (позивач) зобов'язується на свій ризик виконувати роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію (теплову енергію), відповідно до технічних умом та транспортуванню готової продукції до споживачів, а Замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортуванню до споживачів; відповідно до п.9.1. зазначеного договору підставою для розрахунків за звітний місяць, підписаний між сторонами акт виконаних робіт; як вбачається із наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт відповідачем виконані роботи для позивача на загальну суму 30964726,79 гривень; заборгованість позивача перед відповідачем за вказаним договором складає 1060085,4 грн.; листом № 04/5749 від 25.04.2007р. відповідач звернувся до позивача з вимогою щодо здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 1060085,4 грн ; між сторонами у справі виникли зустрічні однорідні грошові вимоги, строк виконання яких настав.

Таким чином, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства Та-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині стягнення 1060085,4 гривень, щодо яких зобов'язання припинилися в порядку ст. 603 Цивільного кодексу України, і задовольняє вимоги в частині основного боргу урахуванням визнаної Відповідачем суми у розмірі 4820921,28грн.

Дочірнє підприємство “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ в апеляційній скарзі просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2008року у справі №44/364 в частині позовних вимог, у задоволенні яких суд першої інстанції відмовив, та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. /арк. справи 25-27, том5/.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд у оскаржуваному рішенні посилається на той факт, що зарахування відбулось за заявою від 25.04.2007року, тоді як відповідач посилався на проведення взаємозаліку за заявою від 22.01.2008року, тоді як позивач звернувся з позовом щодо стягнення 5 881 006 грн. 68 коп. 26.10.2007року; згідно з нормами діючого законодавства залік можливий лише при наявності волевиявлення двох сторін і тільки при умові відсутності між сторонами спору щодо строків зобов’язання чи їх характеру; у даному випадку заява про зарахування була подана вже після звернення позивача з позовом, строк виконання зустрічного зобов’язання за заліком не настав, в наявності між сторонами суперечка щодо характеру та суми зустрічних вимог.Крім того, суд першої інстанції необґрунтовано перерахував суму 3% річних та індексу інфляції.

Представник Закритого акціонерного товариства “Горлівськтепломережа” м.Горлівка Донецької області вважає рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2008року у справі №44/364 законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ без задоволення, оскільки посилання позивача на те, що відповідач почав наполягати на проведенні зарахування вказуючи про його проведення заявою від 11.01.2008року безпідставне, так як первісно вимога про залік зустрічних вимог сформульована відповідачем у заяві №04/5749 від 25.04.2007року , докази надсилання якої містяться у матеріалах справи; між сторонами у справі виникли зустрічні однорідні грошові вимоги, строк виконання яких настав.

Представник Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ у судове засідання не з’явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

Дочірнє підприємство “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м.Київ звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з клопотанням, яке викладене у телеграмі від 07.02.2009року, в якій просить провести розгляд справи без участі представника позивача з зв’язку з неможливістю направити представника./арк. справи 66, том5/.

Судова колегія вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутності представника позивача за наявними у справі документами.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.ст. 28-29 Закону України „Про судоустрій” та ст. 101 ГПК України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представника відповідача, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Згідно ст. 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов’язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Як встановлено судом першої інстанції, 01.10.2004року між Дочірнім підприємством “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”(комітент), м.Київ та Закритим акціонерним товариством “Горлівськтепломережа”, м.Горлівка Донецької області (комісіонер) укладений договір комісії № 12/04-246./арк. справи 20-24, том1/.

Згідно пункту 2.1 договору комітент доручив, а комісіонер зобов’язався здійснювати діяльність по продажу обумовленої теплової енергії відповідно до умов договору та, укладати від свого імені, але за рахунок комітента та відповідно до вказівок останнього угоди із споживачами.

Тобто, за своєю правовою природою договір № 12/04-246 є договором комісії.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.2 договору комітент зобов'язався оформити факт передачі комісіонеру теплової енергії, а комісіонер зобов'язався оформити факт прийняття та реалізації споживачам теплової енергії шляхом підписання акту приймання-передачі теплової енергії.

Згідно п.п. 4.3, 4.4 договору, комісіонер в інтересах комітента зобов'язаний від свого імені укласти угоди із споживачами теплової енергії, які в обов'язковому порядку повинні містити декілька умов, в тому числі обов'язок споживачів здійснювати розрахунок за спожиту теплову енергію виключно шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Комітента, зазначений у п. 5.1 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1016 ЦК України за договором, укладеним з третьою особою, комісіонер набуває права навіть тоді, коли комітент був названий у договорі або прийняв від третьої особи виконання договору.

Комісіонер не відповідає перед комітентом за невиконання третьою особою договору, укладеного з нею за рахунок комітента, крім випадків, коли комісіонер, зокрема, поручився за виконання договору (делькредере).

Спеціальна запорука-делькредере є додатковим зобов’язанням, яке бере на себе комісіонер за комісійну винагороду, визначеним лише для цього виду договору з огляду на правовий статус суб’єктів договору комісії –комісіонера і комітента –та характер правовідносин між ними.

Пунктом 4.7 договору комісіонер зобов'язався забезпечити своєчасну оплату споживачами за спожиту теплову енергію по угодам, укладеним на виконання умов договору.

У пункті 4.8 договору, сторони передбачили, що комісіонер приймає на себе поруку (делькредере) перед комітентом за виконання споживачами зобов'язань по угодах. сторони домовились, що забезпеченням поруки є сума винагороди комісіонеру згідно пункту 5.2 договору.

Пункт 8.1. договору передбачає, що окремі (додаткові) угоди та додатки до договору підписуються уповноваженими представниками сторін і є невід’ємною частиною договору.

Сторони додатковими угодами № 1 від 01.11.2004 р. та № 2 від 30.12.2004 р. внесли зміни до п. 5.2 договору, якими комісійна винагорода визначена сумою умовно-постійних витрат комісіонера по виконанню договору згідно фактичної калькуляції та становить 125 026,47 грн. Строк дії додаткової угоди № 1 визначено до 31.12.2004 року, а додаткової угоди № 2 –до 30.09.2005 року.

Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов договору з жовтня 2004 року по квітень 2005 року ДП Таз-тепло" передало відповідачеві теплову енергію в розмірі 556 464,000 гігакалорій на загальну суму 53 104 871,88 грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі 910 К/246 за жовтень 2004р. на суму 3 630 207,95 грн., №11 К/246 за листопад 2004р. на суму 7896 796,44 грн., №12 К/246 за грудень 2004р. на суму 10 888 688,70 грн., №01 К/246 за січень 2005р. на суму 9 551 915,29 грн., №02 К/246 за лютий 2005р. на суму 10 313 794,42 грн., №03 246 за березень 2005 р. на суму 8 499 680,95 грн., №04 К/246 за квітень 2005р. на суму 2333 788,13 грн. /арк. справи 35-41, том1/.

Вказані акти підписано уповноваженими представниками сторін без заперечень та скріплено печатками підприємств.

Строк виконання зобов'язань сторонами у Договорі визначений не був.

У відповідності з ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк/ термін/ виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 15.05.2007року направив повідомлення - вимогу № 54/11-905-1960 про погашення заборгованості за договором комісії № 12/04-246. /арк. справи 9-11, том1/.

У період з 01.10.2004року по 27.06.2007року відповідач частково перерахував грошові кошти позивачу на загальну суму 47 223 865 грн. 20 коп.

Згідно із звітом комісіонера № 06 3/246 від 30.06.2007 року був зафіксований борг споживачів за теплову енергію в розмірі 5 881 006,68 грн. / арк. справи 19, том 1/.

Таким чином, внаслідок застосування делькредере (п. 4.8 договору) та відповідно до звіту комісіонера № 06 З/246 від 30.06.2007року, відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем у розмірі 5 881 006 грн. 68 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач визнавав заборгованість перед позивачем в сумі 4820921, 28грн., за виключенням суми1084219,57 гривень, яка була зарахована заліком зустрічних однорідних вимог в порядку ст. 601 Цивільного кодексу України виходячи з наступного.

01.10.2005року між сторонами у справі укладено договір № 17/05-470/2 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, згідно п. 1.1. якого Підрядник (відповідач) за завданням Замовника (позивач) зобов'язується на свій ризик виконувати роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію (теплову енергію), відповідно до технічних умом та транспортуванню готової продукції до споживачів, а Замовник зобов'язується прийняти готову продукцію та оплатити підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортуванню до споживачів./арк. справи 41-44, том 2/.

Відповідно до п.9.1. зазначеного договору підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний між сторонами акт виконаних робіт.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи актів виконаних робіт, за період з жовтня 2005року по квітень 2006року відповідачем для позивача виконані роботи на загальну суму 30964726,79 гривень. /арк. справи 47-58, том2/.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач свої зобов’язання перед відповідачем по оплаті отриманих послуг за договором № 17/05-470/2 виконав в сумі 29904641 гривень, у тому числі - шляхом перерахування грошових коштів - на суму 13321687,22 грн., /арк. справи 107-171 том 2, арк. справи 1-162 том 3, арк. справи 1-135 том 4 / та зарахуванням зустрічних однорідних вимог - на суму 16582954,17 грн. / арк. справи 64-67, 69 том2/.

Виходячи з викладеного, як вбачається із матеріалів справи, у позивача утворилася заборгованість перед відповідачем за надані в межах договору № 17/05-470/2 послуги з переробки природного тазу та транспортування теплової енергії у розмірі 1060085,4 гривень.

Листом № 04/5749 від 25.04.2007року відповідач звернувся до позивача з вимогою щодо здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 1060085,4 грн/арк. справи 96, том1/.

Доказами направлення даного листа є квитанція Укрпошти №0651 від 25.04.2007року /арк. справи 97, том1/.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги в частині основного боргу з урахуванням визнаної відповідачем суми у розмірі 4820921,2грн., відмовив у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства “Газ-тепло" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в частині стягнення 1060085,4 грн. щодо яких зобов'язання припинилися в порядку ст. 603 Цивільного кодексу України.

Предмет апеляційного оскарження - скасування рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2008року у справі №44/364 в частині позовних вимог, у задоволенні яких суд першої інстанції відмовив. /арк. справи 25-27, том5/.

Судова колегія Донецького апеляційного господарського суду погоджується з згадуваним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

У відповідності з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги.

Таким чином, зарахування можливе лише при наявності таких умов: зустрічність вимог - сторона одночасно бере участь у двох зобов’язаннях при цьому кредитор за одним зобов’язанням є боржником в іншому зобов’язанні; однорідність вимог; “дозрілість” вимог –необхідно щоб строк виконання зобов’язання або вже настав, або був визначений моментом запитання, або, щоб термін не був указаний взагалі, тобто виконання можна було б вимагати у будь-який момент; ясність вимог –між сторонами відсутній спір відносно характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Частина 2 ст. 601 Цивільного кодексу України передбачає, що зарахування зустрічних вимог може здійснюватись за заявою однієї із сторін.

Виходячи з викладеного, ствердження скаржника про те, що згідно з нормами діючого законодавства залік можливий лише при наявності волевиявлення двох сторін є хибним.

Можливість заліку за заявою однієї зі сторін означає неприпустимість заперечування зарахування за мотивом незгоди іншої сторони.

Якщо одна сторона звернулась із заявою про зарахування , а інша сторона зобов’язання протиставить цій вимозі заперечення відносно характеру, терміну, розміру виконання тощо, то в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду і зарахування можливе лише за рішенням суду.

Таким чином, законодавцем встановлені певні умови, за наявністю яких можливе припинення зобов'язання шляхом зарахування, та, водночас, ст. 602 Цивільного кодексу України встановлює випадки, у яких зарахування не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, згідно договору комісії № 12/04-246 у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 5881006,68 грн., а у позивача утворилася заборгованість перед відповідачем за надані в межах договору № 17/05-470/2 послуги з переробки природного тазу та транспортування теплової енергії у розмірі 1060085,4 гривень.

Тобто, у сторін виникли грошові зобов’язання, які є однорідними, зустрічними, строк виконання яких настав.

Посилання скаржника, що строк виконання зустрічного зобов’язання за заліком / заборгованість за договором № 17/05-470/2/ не настав, між сторонами наявна суперечка щодо характеру та суми зустрічних вимог не підтверджується матеріалами справи.

Пункт 9.2. договору 17/05-470/2 від 01.10.2005року твердить, що підставою для розрахунків за звітний місяць є підписаний між сторонами акт виконаних робіт.

Тобто, сторонами договору визначено момент виникнення обов’язок позивача оплатити надані відповідачем послуги наявністю акту виконаних робіт за відповідний місяць, який безпосередньо і визначається як підстава для розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідні акти сторонами підписано.

Пункт 9.1 договору 17/05-470/2 від 01.10.2005року передбачає, що з метою забезпечення розрахунку із Підрядником за виконані роботи з переробки природного газу та транспортування теплової енергії з врахуванням положень ст. 10 договору Замовник перераховує Підряднику відповідні грошові кошти з поточного рахунку....., відкритого на виконання умов п.5 договору комісії, відповідно до алгоритму розподілу грошових коштів, погодженому сторонами у додатку №4 до цього договору.

Тобто, даний пункт договору не пов'язує момент виникнення обов'язку з оплати наданих відповідачем послуг з момент надходження грошових коштів на рахунок позивача відповідно до договору комісії, а лише запроваджує лише певний порядок його виконання.

Листом № 04/5749 від 25.04.2007року відповідач звернувся до позивача з вимогою щодо здійснення заліку зустрічних однорідних вимог на суму 1060085,4 грн./арк. справи 96, том1/.

Доказами направлення даного листа є квитанція Укрпошти №0651 від 25.04.2007року /арк. справи 97, том1/.

Матеріали справи не містять доказів звернення позивача до суду з запереченнями відносно характеру, терміну, розміру виконання зобов’язання, зарахування якого вимагає відповідач у листі № 04/5749 від 25.04.2007року, оскільки в такому випадку суперечка підлягає судовому розгляду.

Не може вважатися підставою для заперечення наявності зарахування його не відображенні у бухгалтерському обліку відповідача, що вбачається із акту звіряння розрахунків, оскільки за змістом ст.ст. 1, 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція, якою є зарахування, є первинною подією лея відношенню до її облікування, фактична наявність якої (операції) за умов наявності відповідного первинного документу не покладається у залежність від відображення/невідображення в обліку.

Таким чином, згідно листа № 04/5749 від 25.04.2007року відбулось зарахування зустрічних однорідних вимог згідно договору комісії № 12/04-246 та згідно договору № 17/05-470/2 у розмірі 1060085,4 гривень.

Оскільки зарахування у сумі 1060085,4 гривень відбулося до звернення позивача розглядуваним позовом, що за змістом ст.15 Цивільного кодексу України унеможливлює вжиття судових заходів на захист неіснуючого порушення, а відтак - зумовлює відмову у задоволенні вимог в цій частині.

Стосовно ствердження позивача, що відповідач у процесі перегляду первісного рішення суду, у апеляційній інстанції посилався на проведення взаємозаліку за заявою від 22.01.2008року, а позивач звернувся з позовом щодо стягнення 5 881 006 грн. 68 коп. 26.10.2007року, тобто у даному випадку заява про зарахування була подана вже після звернення позивача з позовом, є безпідставним, оскільки у подальшому у своїх запереченнях на позовні вимоги відповідач посилався виключно на лист № 04/5749 від 25.04.2007року.

Посилання скаржника, що суд першої інстанції необґрунтовано перерахував суму 3% річних та індексу інфляції є безпідставним виходячи з наступного.

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки встановлено, що позовні вимоги щодо основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 4820921,28грн., відповідно виходячи з суми основної заборгованості 3% річних та інфляційна індексація перерахована судом , а саме підлягає стягненню 3% річних - у розмірі 154283,56грн., інфляційної індексації - у розмірі 1294210,56 грн.

Доводи скаржника судовою колегією не приймаються, оскільки спростовуються вищевикладеним.

З урахуванням зазначеного, судова колегія вважає, що рішення господарського суду Донецької області по даній справі відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті держмита за подання апеляційної скарги відносяться на скаржника.

Керуючись ст. ст. 43, 49,53, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Відновити строк на подання апеляційної скарги.

Рішення господарського суду Донецької області від 06.11.2008року у справі №44/364 залишити без змін, апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Газ-тепло” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ –без задоволення.

Головуючий

Судді:

Надруковано: 5 прим.

1. позивачу

2. відповідачу

3 у справу

4 ДАГС