Ухвала суду № 29934803, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2013 р. м. Київ К/9991/53812/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012

у справі № 2а-363/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне Українсько-Американське підприємство "Оскар ЛТД"

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012, задоволено позов про скасування податкового повідомлення-рішення Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області від 05.01.2012 № 0000032310.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі направлення №413 від 09.12.2011, відповідно до наказу № 587 від 24.11.2011, з врахуванням вимог ст. 75 п.п.75.1.2, 75.1. ст.78 п.п.78.1.1 п.78.1 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт №1085/23-104/34264914 від 22.12.2011, в якому встановлено, що в порушення: п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", позивач занизив скоригований валовий дохід, що привело до заниження податку на прибуток в сумі 85855 грн.: за III квартал 2010 року у розмірі 36660 грн., за ІV квартал 2010 року у розмірі 49195 грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000032310 від 05.01.2012, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 107318,75 грн., з яких: за основним платежем - 85855,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 21463,75 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодивсь суд апеляційної інстанції, виходив з того, що приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Однак, рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України.

Відповідно до п. 135.2 ст. 135 Податкового кодексу України, доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.

Згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Як вбачається з акта перевірки, за період з 01.10.2008 по 30.09.2011 позивачем задекларовано скоригований валовий дохід у сумі 4781172,00 грн. Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за вказаний період податковою встановлено його заниження всього у сумі 343419,35 грн., у тому числі за III квартал 2010 року у сумі 145641,25 грн., за ІV квартал 2010 року у сумі 197778,10 грн., що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 85855,00 грн.

В основу висновку відповідачем покладено відомості з акта №2584/234/35971265 від 15.11.2011 про результати перевірки ТОВ "Брокер-Класік" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.06.2009 по 28.09.2011. У вказаному акті зазначено про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Брокер-Класік" та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді.

В порушення п.85.2 ст. 85 та ст. 44 Податкового кодексу України, дані податкової звітності документально не підтверджені; перевіркою встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 135.2 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, ст.ст. 185, 187, 188, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України. А саме: ТОВ «Брокер-Класік»не надано підтверджуючих документів щодо визначення податкових зобов'язань, зокрема.: договори, рахунки-фактури, видаткові накладні, акти приймання-передачі товарів (послуг), податкові накладні, товарно-транспортні накладні (інші відомості про спосіб та засіб перевезення, реквізити перевізника, документи щодо розрахунків з перевізником тощо), довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, платіжні доручення, виписки банку, реєстри отриманих та виданих податкових накладних (у разі неподання у електронному вигляді), оборотно-сальдові відомості по рахунках: 631, 311,28, 10, 631, 40, 46, інші, картки-рахунки з вищезазначеними контрагентами за відповідні періоди (по - місячно), відомості щодо формування сум валових витрат, валових доходів, інші документи, які не ввійшли до зазначеного переліку, але безпосередньо пов'язані із здійсненням фінансово-господарських операцій з вищезазначеними контрагентами.

Відповідачем зроблено висновок, що операції TOB "Брокер-Класік" та контрагентів - покупців не містять у суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності. Наслідком діяльності TOB "Брокер-Класік" є виключно чи переважно формування валового доходу та валових витрат на адресу контрагентів.

Крім того, в п.1 розділу 3.1.1 акта перевірки встановлено укладання ТОВ „ Брокер-Класік" нікчемних правочинів, без мети настання реальних наслідків по операціям придбання товарів від постачальників та подальшого продажу цих товарів на адресу покупців.

Актом перевірки ТОВ «Брокер-Класік»встановлено, що підприємство ТОВ СУАП «Оскар ЛТД»фактично не отримувало від постачальників ТМЦ, отже, фактично не реалізовував товар на адресу ТОВ «Брокер-Класік».

Колегією суддів слід зазначити, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, судам належить з'ясовувати, зокрема: рух активів у процесі здійснення господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, одним з принципів здійснення правосуддя в адміністративних судах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі.

За змістом ч.4, 5 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Для цього судам слід з'ясувати характер та зміст спірних операцій з поставки товарів, дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій з поставки, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 29.03.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 02.08.2012 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис)В.В. Кошіль