Ухвала суду № 29934736, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року м. Київ К/9991/53850/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012

у справі № 2а-3429/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СПО"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000662302, яким збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 531201 грн.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що TOB «Компанія «СПО» зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 14.04.2009, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

За результатами проведеної відповідачем документальної позапланової виїзної перевірки позивача щодо правомірності нарахування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.05.2011 по 31.05.2011, складений акт від 01.12.2011 № 3568/23/36372211, в якому зафіксовано порушення п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме: позивачем було зайво віднесено до складу податкового кредиту суму 531200 грн. за травень 2011 р. по взаємовідносинам з TOB «Костарика -10»(код 37365226).

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0002312302 від 15.12.2011.

Після оскарження в адміністративному порядку вказаного повідомлення-рішення, було винесено податкове повідомлення-рішення від 12.03.2012 № 0000662302, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість 531201 грн. (в т.ч. основний платіж - 531200 грн., штрафні санкції - 1 грн.).

Фактичною підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень став висновок ДПІ про те, що при укладанні правочинів з TOB «Костарика-10», позивач ставив на меті не їх виконання відповідно до передбачених договором умов, а одержання податкової вигоди шляхом заниження належних до сплати ПДВ, шляхом віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за операціями, які реально не здійснювались, а були оформлені лише документально.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового Кодексу України, виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Згідно зі до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - TOB «Костарика-10»згідно договору поставки від 23.05.2011 підтверджується наявними в матеріалах справи, належним чином оформленими первинним документами бухгалтерського обліку: податковими та видатковими накладними, банківськими виписками.

Наявні у справі документи свідчать, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо отримання коштів матеріали справи не містять.

Доставка товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Костарика-10», згідно договору поставки від 23.05.2011, здійснювалась за рахунок покупця орендованим автотранспортом, про що свідчать засвідчені копії договору оренди транспортного засобу від 01.04.2011 № 5/11, акта прийому-передачі транспортного засобу від 01.04.2011 та акта виконаних робіт за травень 2011 року.

Товарино-матеріальні цінності, отримані від ТОВ "Костарика-10", були передані на відповідальне зберігання згідно договору від 24.01.2011, укладеного позивачем з ТОВ "Ваго-Рев" та актів приймання-передачі № 11 від 23.05.2011, № 12 від 24.05.2011, № 13 від 25.05.2011. 31.05.2011 року між сторонами складено акт № 3 приймання-передачі робіт з виконання послуг з відповідального зберігання.

Крім того, факт використання позивачем у власній господарській діяльності товару, отриманого за договором від 23.05.2011, підтверджується подальшою реалізацією позивачем продукції ТОВ "Ваго-Рев", згідно укладеним між сторонами 10.01.2011 договору поставки б/н та відповідно до видаткових накладних від 16.06.2011 № 8, від 20.06.2011 № 9 та податкових накладних від 16.06.2011 № 9, від 20.06.2011 № 13.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про правомірність включення позивачем до податкового кредиту в травні 2011 року суми податку на додану вартість в розмірі 531200,00 грн. по отриманим податковим накладним від ТОВ "Костарика-10".

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль