Ухвала суду № 29934669, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року м. Київ К/9991/51536/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2012

у справі № 2а-17420/11/2070

за позовом Приватного акціонерного товариства "Промавтоматика"

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2012, задоволено позовні вимоги: скасовано податкове повідомлення-рішення від 13.12.2011 №0001412310.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань взаємовідносин з ТОВ "Промтехноопт" щодо правильності та повноти обчислення податку на додану вартість за період серпень 2011 року, складений акт перевірки 22.11.2011 № 2298/23- 104/23764504, в якому зафіксовані порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем зайво включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість з придбання товару (модуль, шина блискозахисту, автомат захисту, запобіжник, кнопка, перемикач, з'єднувач, патрубок та інше) у ТОВ "Промтехноопт" в розмірі 206541,41 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0001412310 від 13.12.2011, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 309812,11 грн., в тому числі: за основним платежем 206541,41 грн., штрафними санкціями 103270,70 грн.

Колегія суддів, переглядаючи оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно зі ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом - TOB «Промтехноопт»згідно договору поставки від 17.05.2011 №17-05/11 підтверджується наявними в матеріалах справи: податковими та видатковими накладними, рахунками-фактури, роздруківкою банку, планами рахунків. Розрахунок за товар здійснювався у безготівковій формі. Доставка товару здійснювалася на умовах самовивоза транспортним засобом позивача. Виконання умов договору позивачем підтверджується доданими до матеріалів справи копією технічного паспорту, подорожніх листів.

Придбаний товар у ТОВ «Промтехноопт»був використаний в господарській діяльності - реалізований іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується видатковими, податковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у спірних правовідносинах, а понесені позивачем витрати, шляхом вибуття безготівкових коштів з власності даного суб'єкта господарювання (в оплату вартості придбаного товару), свідчать про відсутність наміру безпідставно отримати податкову вигоду.

Слід зазначити, що якщо контрагент (постачальник по ланцюгу) не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді (підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль