ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
12 березня 2013 року м. Київ К-44531/09
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Бухтіярова Н.Є. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Філії -Львівське обласне управління
на постанову господарського суду Львівської області від 25.06.2008 р.
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р.
у справі № 3/54А (5/771-2/120 (5/1337-19/255))
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Філії -Львівське обласне управління
до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова
третя особа: Львівське управління земельних ресурсів
про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень,
В С Т А Н О В И В :
Відкрите акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»в особі Філії -Львівське обласне управління (далі - позивач, Львівське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова (далі -відповідач, ДПІ у Галицькому районі м. Львова) про визнання недійсними податкових повідомлень -рішень ДПІ у Галицькому районі м. Львова № 1814/04-18-0/09325703/22758 від 28.08.2002 року та № 2239/23-2/09325703/26680 від 18.10.2002 року.
Постановою господарського суду Львівської області від 25.06.2008 р. у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. постанову господарського суду Львівської області від 25.06.2008 р. залишено без змін.
У касаційній скарзі Львівське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постанову господарського суду Львівської області від 25.06.2008 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Відповідач письмових заперечень на касаційну скаргу позивача не надав.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.
ДПА у Львівській області в період з 23.04.2002 року по 01.07.2002 року проводилась позапланова документальна перевірка Львівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»щодо правильності нарахування та повноти сплати земельного податку за період 2001 р. -п'ять місяців 2002 р., за результатами якої складено акт від 02.07.2002 р.
На підставі акта перевірки, ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення - рішення № 1814/04-18-0/09325703/22758 від 28.08.2002 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем податок на землю у сумі 82 883,24 грн., з яких 70 585,23 грн. -основний платіж, 12 298,01 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Крім того, ДПІ у м. Львові в період з 27.09.2002 року по 30.09.2002 року було проведено ще одну позапланову документальну перевірку Львівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»щодо правильності нарахування та повноти земельного податку за період з 01.07.2000 р. по 31.12.2000 р., за результатами якої складено акт від 30.09.2002 р.
На підставі акта перевірки, ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення № 2239/23-2/09325703/26680 від 18.10.2002 р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем плата за землю у розмірі 26 191,83 грн., з яких 20 953,38 грн. -основний платіж та 5 238,45 грн. -штрафні (фінансові) санкції.
За результатами розгляду скарг Львівського обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк України»ДПА України рішенням № 3406/6/250115 від 04.04.2003 року вищезазначені податкові повідомлення -рішення скасовані в частині застосування до позивача штрафних санкцій.
Суди першої та апеляційної інстанцій визнали обґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про оплату за землю»(далі -Закон) використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначається до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.
Згідно зі ст. 5 Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник землі і землекористувач, у тому числі орендар.
У відповідності до ст. 13 Закону підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Згідно зі ст. 14 Закону юридичні особи самостійно обчислюють суму земельного податку в порядку, визначеному цим Законом за формою, встановленою Головною державною податковою інспекцією України, щороку за станом 1 січня і до 1 лютого подають дані відповідній державній податковій інспекції.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Львівське обласне управління ВАТ «Державний ощадний банк України»є землекористувачем земельних ділянок, що підтверджується: Державним актом 1-1 №107 від 29.12.1999 року на право постійного користування землею по вул. С. Стрільців, 9, Актом державної технічної комісії про готовність закінченого будівництва об'єкта до експлуатації, затвердженого наказом департаменту землеустрою та планування забудови міста №1610/107-07 від 02.07.1997 року; реєстраційним посвідченням ЛОДКБТІ від 17.06.1998 року, виданим МПП «Поступ»про власність на приміщення виробничої бази по вул. Поліській, 6 (книга №4, зареєстрований № 1142); Актом на право постійного користування землею від 16.03.1994 року № 287 на земельну ділянку площею 1,1 га, виданим МПП «Поступ»для розміщення станції автотехобслуговування; довідкою - характеристикою № 006257 від 18.06.1998 року, виданою Шевченківському відділенню № 6321 м. Львова державного спеціалізованого комерційного ощадного банку України на виробничу базу по вул. Поліській, 6; договором купівлі-продажу майна від 21.07.1998 року, укладеним між ліквідаційною комісією по банкрутству МПП «Поступ»та Ощадним банком України в особі начальника Львівського обласного управління Ощадбанку України; актом прийому - передачі виробничої бази МПП «Поступ»по вул. Поліській, 6, від 24.07.1998 р. (по договору купівлі -продажу від 21.07.1998 року); реєстраційним посвідченням на виробничу базу по вул. Поліській, 6, виданим Державному спеціалізованому комерційному Ощадному банку України, зареєстрованим 07.09.1998 року.
Також, як правильно встановлено судами попередніх інстанцій, позивач при складанні Розрахунку земельного податку на 2000-2002 роки використовував Довідки про грошову оцінку земельних ділянок від 30.09.1999 р. та від 19.10.1999 р., в яких вказані інші коефіцієнти функціонального використання земельних ділянок, ніж ті, що вказані в грошовій оцінці землі станом на 2000-2002 роки.
В листі №40/8/15 від 20.05.2008 р. Управління земельних ресурсів у місті Львові зазначено, що вищевказані земельні ділянки за категорією земель відносяться до земель житлової та громадської забудови. Згідно додатку № 3 до Інструкції з заповнення державної статистичної звітності кількісного обліку земель (форми №№ 6-зем, 6а-зем, 6б-зем) «класифікація видів економічної діяльності на землях комерційного та іншого використання»земельні ділянки за видом економічної діяльності, які використовуються для фінансового посередництва відносяться за функціональним використанням до земель комерційного призначення (група КВЕД 65, Фінансове посередництво-діяльність центральних банків, комерційних банків, інше грошове посередництво; 65.2 інші види фінансового посередництва -фінансовий лізинг, інше надання кредиту, інше фінансове посередництво, що не включене до попередніх категорій). У цьому ж листі Управління земельних ресурсів у місті Львові надало дані грошової оцінки зазначених вище земельних ділянок у 2000, 2001 та 2002 роках, які співпадають із даними податкової інспекції, визначеними в розрахунку суми недоплати до актів перевірки.
Згідно Довідки про включення до єдиного державного реєстру позивача, види економічної діяльності підприємства класифікуються на землі житлової та громадської забудови (КВЕД 65.1; 65.2).
Отже, зазначені вище земельні ділянки, що були надані позивачу, відносяться до земель житлової та громадської забудови, до яких застосовується єдиний коефіцієнт функціонального використання 1,0 (таблиця 3.1 додатка 3 до Порядку грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів від 27.11.95 р. №76/230/325/150, зареєстрованого в Мін'юсті України 30.11.95 р. під N 427/963).
Крім того, Наказом Головної державної податкової адміністрації № 434 від 26.10.2001 року затверджено Порядок подання форм Зведеного розрахунку суми земельного податку від 19.11.2001 р. № 963/6154. Пунктом 2 Порядку передбачено, що розрахунок податку складається на підставі даних державного земельного кадастру станом на 1 січня поточного року.
Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо необґрунтованості заявлених позивачем вимог.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.
За таких обставин, касаційна скарга позивача підлягає відхиленню, а постанова господарського суду Львівської області від 25.06.2008 р. та ухвала Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. залишенню без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
1.Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»в особі Філії -Львівське обласне управління відхилити.
2.Постанову господарського суду Львівської області від 25.06.2008 р. та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 р. залишити без змін.
3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач О.В. Вербицька
Судді І.О. Бухтіярова
Н.Є. Маринчак
Судове рішення № 29930600, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 12.03.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № к-44531/09-с. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: