Ухвала суду № 29930586, 04.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 березня 2013 року м. Київ К-42391/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові

на ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009

та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2008

у справі № 2а-909/08

за позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський бронетанковий ремонтний завод»

до 1. Державної податкової інспекції у м. Львові,

2. Головного управління Державного казначейства України у Львівській області

про скасування податкових повідомлень-рішень, стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Львівського гарнізону в інтересах держави в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Львівський бронетанковий ремонтний завод»звернувся до суду, з урахуванням уточнення позовних вимог, з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Львові № 000342301/0/12989 від 18.07.2008 та № 522301/0/18780 від 21.10.2008 в частині нарахування суми завищення бюджетного відшкодування за серпень - жовтень 2007 року на суму 379 097,62 грн.; стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства у Львівській області бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 417 291,62 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2008, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009, позов задоволено; скасовано податкове повідомлення-рішення № 000342301/0/12989 від 18.07.2008 та податкове повідомлення-рішення № 522301/0/18780 від 21.10.2008 в частині нарахування суми завищення бюджетного відшкодування за серпень - жовтень 2007 року на суму 379 097,62 грн.; стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління державного казначейства України у Львівській області на користь ДП Міністерства оборони України «Львівський бронетанковий ремонтний завод»бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 417 291,62 грн.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, за результатами проведеної виїзної планової перевірки ДП Міністерства оборони України «Львівський бронетанковий ремонтний завод»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 31.12.2007, складено акт № 70/23-2/07985602 від 17.07.2008, в якому зафіксовано порушення: п. п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 в розмірі 30 239 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 18.07.2008 податковим органом прийняте податкове повідомлення-рішення № 000342301/0/12989 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2007 року на 30 239 грн.

За результатами проведеної невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності визначення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за липень - жовтень, грудень 2006 року, січень - жовтень 2007 року та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за серпень - листопад 2006 року, січень - листопад 2007 року, складено акт № 114/23-4/07985602 від 21.10.2008, в якому зафіксовано порушення: п. п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1, пп. пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. пп. 7.7.1, 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за серпень 2007 року на суму 224 107,77 грн., за вересень 2007 року на суму 60 077,18 грн., за жовтень 2007 року -64 095,67 грн., за листопад 2007 року -30 818 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 21.10.2008 ДПІ у м. Львові прийняте податкове повідомлення-рішення № 522301/0/18780 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, зокрема, за серпень - жовтень 2007 року в розмірі 379 097,62 грн.

Також судами встановлено, що позивачем у періоді, що перевірявся було віднесено до податкового кредиту з ПДВ суми податку на додану вартість згідно податкових накладних виданих СПД ФО ОСОБА_2, ПП «Трансінвест», ТОВ «Львів Авто», ПП «Добра справа», ПП «Галпромресурс», ПП «Промтехсервіс», ПП «Профліга».

Зменшуючи суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість спірними податковими повідомленнями-рішеннями, податковий орган виходив з того, що ПП «Трансінвест»та постачальник СПД ФО ОСОБА_2 -ПП «Велсі», постачальники ТОВ «Львів Авто»: ТОВ «Бізнес престиж» та ТОВ «Універсалторгінвест»не знаходяться за юридичною адресою, а щодо ТОВ «Кулан»(постачальник СПД ФО ОСОБА_2.) - здійснено розшук посадових осіб, бухгалтерських документів та підготовку матеріалів до органів судочинства стосовно визнання недійсними установчих та реєстраційних документів; відсутністю документів, пов'язаних з веденням господарської діяльної постачальників ПП «Тріас-Т» (постачальник СПД ФО ОСОБА_2.), у зв'язку з чим немає можливості провести зустрічну перевірку та підтвердити включення сум податку на додану вартість до складу податкових зобов'язань зазначених юридичних осіб; неможливістю підтвердити сплату до бюджету податку на додану вартість контрагентами позивача та їх постачальниками.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1, абз. 1 пп. 7.4.1. п. 7.4., пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 вказаного Закону податковий кредит -сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом; податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2. п. 7.2. ст. 7 вказаного Закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Необхідно відмітити, що пп. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на податковий кредит ставить в залежність від отримання податкової накладної, а не від сплати податку до бюджету.

Посилання відповідача на те, що суми сплаченого та зарахованого до Державного бюджету України податку на додану вартість в першу чергу використовуються для бюджетного відшкодування, а тому обов'язковою підставою включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є сплата таких сум до бюджету на підставі пп. 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»є помилковими.

Таким чином, визначальним фактом права платника на бюджетне відшкодування податку на додану вартість в даному випадку є фактична оплата ним сум такого податку контрагентам у попередніх податкових періодах, яка позивачем здійснена, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та не заперечується відповідачем. При цьому будь-які порушення постачальниками по ланцюгу вимог податкового законодавства стосовно податку на додану вартість не впливають на право платника податку -покупця отримати бюджетне відшкодування за умови дотримання останнім цих вимог.

За вказаних обставин, відсутності порушень норм матеріального права, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог є вірним, а касаційна скарга податкового органу - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Також, за клопотанням відповідача-1 та на підставі ст. 55 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне допустити по даній справі заміну відповідача-1 -Державної податкової інспекції у м. Львові її правонаступником -Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Допустити заміну по даній справі відповідача-1 -Державної податкової інспекції у м. Львові її правонаступником -Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові.

Касаційну скаргу Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Львові відхилити.

Ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 10.09.2009 та постанову Львівського окружного адміністративного суду від 26.11.2008 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)О.А. Моторний