Ухвала суду № 29928428, 26.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р.Справа № 2а-13471/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калиновського В.А.

Суддів: Бенедик А.П. , Калитки О. М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі № 2а-13471/12/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-ком"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-ком", в якому просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Принт-Ком" (61136, м. Харків, вул. Ком. Уборевича, б. 32, корп. а, кв. 16, ЄДРПОУ 37092814) на користь держави в особі позивача (р/р 31114029700007 УДКСУ у Московському районі м. Харкова ГУДКСУ Харківської області, код отримувача 24134596, код платежу 14010100 в установі банку ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011) податковий борг у сумі 1292,00 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року у задоволенні зазначеного адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивачем посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: норми ст.ст. 14, 87 Податкового кодексу України, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

В судове засідання апеляційної інстанції сторони не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.07.2012 року, ТОВ "Принт-Ком", місцезнаходження: 61136, м. Харків, вул. Ком. Уборевича, б. 32-а, кв. 16, ЄДРПОУ 37092814, зареєстровано 20.05.2010 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, та взято на облік до ДПІ у Московському районі м. Харкова, правонаступником якої є ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, як платника податків з 21.05.2010 року за № 33508.

Згідно даних особової картки встановлено, що сума заборгованості перед бюджетом України ТОВ "Принт-Ком" станом на 31.12.2011 року складає 1292,00 грн., яка виникла внаслідок несплати суми, самостійно задекларованої платником податків за деклараціями з податку на додану вартість за № 9013263616 від 11.01.2012 року та № 9012406961 від 16.12.2011 року.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, виходив з того, що позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу, зважаючи на норми Податкового кодексу України. Також законодавець з 01.01.2011 року встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно статті 203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з п. 59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання даної норми ДПІ у Московському районі м. Харкова, правонаступником якої є ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС, було направлено керівнику підприємства податкову вимогу від 06.01.2012 року, згідно якої загальна сума податкового боргу платника податків за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 1291,00 грн.. Зазначена податкова вимога була направлена відповідачеві поштою, проте повернута установою зв'язку з відміткою "за спливом терміну зберігання".

Відповідно до пп.49.18.2 п.49.18 статті 49 Податкового Кодексу України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі, коли у платника податків, яким надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до положень ч. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу", державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції, як подача до судів позовів до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України.

Відповідно до п.п. 20.1.18, п.п. 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини та застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з п. 95.1 та 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.

З аналізу наведених норм випливає, що законодавець з 01.01.2011 року встановив особливий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетами і визначив перелік заходів, які повинен здійснити орган стягнення на виконання власних повноважень, і до цих заходів не віднесено звернення до суду з позовом про стягнення боргу, натомість письмові докази свідчать, що позивачем не надано доказів щодо вжиття заходів по погашенню податкового боргу, зважаючи на норми Податкового кодексу України.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає вірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог у спосіб, не передбачений чинним законодавством України.

Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013 року по справі № 2а-13471/12/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено. Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.01.2013р. по справі № 2а-13471/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калиновський В.А.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калитка О. М. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калиновський В.А.