Ухвала суду № 29927985, 06.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 р. Справа № 50063/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про часткове скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

13.01.2011 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про часткове скасування податкового повідомлення-рішення № 0003322321/0 від 31.12.2010 року в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48533 гривень, в тому числі: 37333 гривень основного платежу та 11200 гривень штрафних \фінансових\ санкцій.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що під час перевірки ДПІ не врахувала податкову накладну від 14.09.2010 року № 8222 на суму з ПДВ 224000 грн.,яка була видана ТзОВ «Шувар» для сплати орендної плати. Про те,що ДПІ під час перевірки було відомо про означену податкову накладну вбачається з листа ДПІ у Сихівському районі м. Львова №16647\23-209 від 14.12.2010 року ,яким перевіряючі витребовували первинні документи за перевіряємий період щодо взаєморозрахунків між позивачем і ТзОВ «Шувар», зокрема: податкову накладну №8222 від 14.09.2010 року за оренду на суму 224000 грн., в тому числі ПДВ 37333 грн.33 коп.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова від 31 грудня 2010 року № 0003322321/0 в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48533 гривень, в тому числі :37333 гривень основного платежу та 11200 гривень штрафних (фінансових) санкцій.

Представник Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту позивача за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р. встановлено завищення податкового кредиту на суму 51333,0грн., в т.ч. за вересень 2010р. на суму 51333,0грн. Безпідставно включено до податкового кредиту по підприємству ДП «Шувар-Захист» на суму ПДВ - 14000,0грн. та ТзОВ «Шувар» на суму ПДВ - 37333,33грн. Підприємством порушено вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» із змінами та доповненнями від 03.04.97р. №168/97-ВР, а саме: п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, згідно якої не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями. Крім того, судом не взято до уваги, те що Позивач у своєму адміністративному позові зазначає про існування і представляє суду, податкову накладну № 8222 від 14.09.2010 яка була відсутня під час проведення перевірки.

В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення та підтримала доводи апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що ДПІ у Сихівському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання ТзОВ «РСП «Шувар»вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року та валютного законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року. За наслідками перевірки складено Акт №3112/23-209/33711331 від 22.12.2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення №0003322321/0 від 31.12.2010 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 69114 грн., з них основний платіж -52920 грн., штрафні (фінансові) санкції - 16194 грн.

В Акті перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова №3112/23-209/33711331 від 22.12.2010 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007 року по 30.09.2010 року зазначено, що ТзОВ «РСП «Шувар»занижено податкове зобов'язання на загальну суму 1587 грн., в тому числі за вересень 2010 року на суму 1587 грн., також безпідставно збільшено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 51 333 грн., чим порушено вимоги п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»із змінами та доповненнями від 03.04.1997 року №168/97-ВР, відповідно до яких не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що не підтверджені податковими накладними та митними деклараціями.

Позивач просить скасувати частково податкове повідомлення -рішення №0003322321/0 від 31.12.2010 року, яким підприємству визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 69114 грн., з них основний платіж - 52920 грн., штрафні (фінансові) санкції - 16194 грн., в розмірі 37333 грн. - основного платежу та 16194 грн. штрафних санкцій, в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48533 гривень, в тому числі: 37333 гривень основного платежу та 11200 гривень штрафних \фінансових\ санкцій, покликаючись на те,що під час перевірки ДПІ не врахувала податкову накладну від 14.09.2010 року № 8222 на суму з ПДВ 224000 грн.,яка була видана ТзОВ «Шувар» для сплати орендної плати. Про те,що ДПІ під час перевірки було відомо про означену податкову накладну вбачається з листа ДПІ у Сихівському районі м. Львова №16647\23-209 від 14.12.2010 року ,яким перевіряючі витребовували первинні документи за перевіряємий період щодо взаєморозрахунків між позивачем і ТзОВ «Шувар»,зокрема: податкову накладну №8222 від 14.09.2010 року за оренду на суму 224000 грн. в тому числі ПДВ 37333 грн.33 коп.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивачем на підтвердження обґрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період було надано податкову накладну №8222 від 14.09.2010 року, що долучена до матеріалів справи.

Крім цього суд першої інстанції виходив з достовірності зазначеної господарської операції, що підтверджується наступним: договором №134 від 20.12.2009 року, укладеним між ТзОВ «Шувар» та ТзОВ «Оптовий ринок сільськогосподарської продукції «Шувар» , Актом приймання-передачі до договору №134 від 01.01.2010 року,з якого вбачається ,що ТзОВ „Шувар" передало ОРСП в строкове оплатне володіння і користування ТзОВ „Оптовий ринок сільськогосподарської продукції „Шувар", реєстром отриманих та виданих податкових накладних, з якого вбачається 14.09.2010 року ТзОВ „Оптовий ринок сільськогосподарської продукції „Шувар" отримало від ТзОВ „Шувар" податкову накладну №8222 від 14.09.2010 року на суму 224000 грн., платіжним дорученням №73 від 14.09.2010 року,з якого вбачається,що ТзОВ „Оптовий ринок сільськогосподарської продукції „Шувар" перерахувало ТзОВ „Шувар" 224000 грн. за оренду нежитлового приміщення згідно договору № 134, листом ДПІ у Сихівському районі м. Львова №16647 від 14.12.2010 року, з якого вбачається,що ДПІ просить надати пояснення та первинні документи по наступних документах,в тому числі №155 по податковій накладній №8222 від 14.09.2010 року на суму 224000 грн. В листі ДПІ роз'яснює які документи слід надати, а саме : якими первинними документами оформлювались роботи, підтверджуючі документи,які б засвідчували фактичне надання послуг,а саме: кошториси,акти прийому-передачі ,тощо. З означеного листа вбачається,що ДПІ аналізувало податкову накладну №8222 від 14.09.2010 року.

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

При цьому, суд першої інстанції взяв до уваги те, що факт надання позивачем послуг підтверджено належно оформленим первинним документом бухгалтерського обліку - податковою накладною, оформленою відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Пункт 7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит є дата здійснення першої з таких подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

За таких обставин позивач, формуючи податковий кредит у вересні 2010 року, діяв в межах та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З врахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про підставність позовних вимог, оскільки в судовому засіданні позивач довів, що понесені витрати пов'язані з його господарською діяльністю.

Доводи Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова про те, що на час перевірки позивачем не було надано податкову накладну № 8222 від 14.09.2010 року і представлення її в судовому засіданні не повинно братись судом до уваги колегією суддів не приймаються, оскільки як під час перевірки так і в судовому засіданні відповідач знав про існування цієї податкової накладної, вона була внесена в реєстр податкових накладних. Тобто цим підтверджується реальність здійснення господарських операцій. Не представлення її на паперовому носії перевіряючим, не може свідчити про те, що операція не була проведена. В судовому засіданні позивач довів підставність своїх вимог належними і допустимими доказами, а відтак доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03 червня 2011 року у справі № 2а-568/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 11.03.2013 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук