Постанова № 29928006, 13.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа № 50624/11/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Запотічного І.І.,

при секретарі судового засідання - Васильків А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційні скарги Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської обл. та Товариства з обмеженою відповідальністю «Білий берег» на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р. в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Білий берег» до Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської обл. про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И Л А:

21.04.2011р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Білий берег» звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому, із врахуванням поданої під час розгляду справи заяви про зменшення розміру позовних вимог, просив скасувати податкові повідомлення-рішення Козівської міжрайонної державної податкової інспекції /МДПІ/ Тернопільської обл. № 0000071700/0 від 02.09.2010р. та № 0000071700/1 від 19.11.2010р. в частині донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів найманих працівників в розмірі 74677 грн. 50 коп., з яких 24892 грн. 50 коп. за основним платежем та 49785 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.2-4).

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р. заявлений позов задоволено частково; визначено суму податкового зобов'язання за основним платежем 24557 грн. 16 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 49114 грн. 32 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с.108-109).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржили сторони.

У поданій апеляційній скарзі позивач ТзОВ «Білий берег», покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду в частині незадоволених позовних вимог скасувати та прийняти нову постанову, якою заявлений позов задоволити (а.с.110-112).

В обґрунтування своїх апеляційних вимог покликається на те, що відсутність у свідоцтві про сплату єдиного податку, виданого СПД ОСОБА_4, певного виду діяльності (продаж транспортних засобів) не свідчить про відсутність у такого права на здійснення цього виду діяльності; режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи отримані.

На момент проведення господарських операцій контрагенти позивача були зареєстровані як суб'єкти підприємницької діяльності-фізичні особи, що стверджується свідоцтвами про державну реєстрацію та про сплату єдиного податку. Також суд вийшов за межі заявлених позовних вимог та визначив позивачу суму податкових зобов'язань.

В своїй апеляційній скарзі відповідач Козівська МДПІ, покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень скасувати та у задоволенні позовних вимог у цій частині відмовити (а.с.117-118).

Свої апеляційні вимоги мотивує тим, що під час проведення перевірки позивачем не було надано свідоцтва про державну реєстрацію СПД ОСОБА_6 і не надано пояснень з цього приводу; у разі виникнення у підприємства господарських відносин з фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності останнє з метою створення достатніх підстав для неутримання податку з доходів фізичних осіб у джерела виплати доходів таким фізичним особам - суб'єктам господарювання зобов'язане витребовувати від них копії відповідних свідоцтв і доказів сплати єдиного податку, а також надавати вказані документи на вимогу працівників податкового органу під час перевірок.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, представників сторін на підтримання поданих ними скарг, перевіривши матеріали справи та апеляційні скарги в межах наведених у них доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ТзОВ «Білий берег» підлягає до часткового задоволення, а апеляційну скаргу Козівської МДПІ слід відхилити, з наступних підстав.

Як слідує з матеріалів справи, протягом 31.05.2010р.-20.08.2010р. відповідачем Козівською МДПІ проведена планова виїзна перевірка ТзОВ «Білий берег» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008р. по 31.12.2009р., по результатам якої складено Акт перевірки № 263-23/35039068 від 20.08.2010р. (а.с.8-17).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем, зокрема, вимог пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у червні, серпні-жовтні 2009 року в сумі 24892 грн. 50 коп.

Також в порушення вимог пп.6.3.1 п.6.3 ст.6, пп.«а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» підприємством неправомірно надано соціальну пільгу, внаслідок чого неутримано та неперераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 69 грн. 66 коп.

На підставі наведеного Акта перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0000071700/0 від 02.09.2010р. про визначення податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 74886 грн. 48 коп., з яких 24962 грн. 16 коп. за основним платежем та 49924 грн. 32 коп. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.7).

За результатами процедури апеляційного узгодження сум податкових зобов'язань скарга позивача на здійснені донарахування податкових зобов'язань була відхилена, а податковим органом прийнято нове податкове повідомлення-рішення № 0000071700/1 від 19.11.2010р. на аналогічні суми податкових зобов'язань (а.с.6).

Підставою для вищевказаних висновків податкового органу слугувало те, що згідно біржового контракту купівлі-продажу транспортного засобу від 24.06.2009р. (реєстраційний № 85843422Р) позивачем придбано транспортний засіб - вантажний автомобіль «MAN» - у гр.ОСОБА_4; експертна оцінка останнього складає 163250 грн.

Окрім цього, позивачем згідно накладної від 10.06.2009р. закуплено у фізичної особи ОСОБА_6 водяну станцію вартістю 2700 грн.

Під час придбання вказаних товарів позивач мав виступати податковим агентом, який виплачував дохід на користь платника податку; підприємством не забезпечено виконання податкових зобов'язань, а саме своєчасно та повно не нараховано, не утримано і не сплачено до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Таким чином, в порушення вимог закону позивачем не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в розмірі 24892 грн. 50 коп.

Окрім цього, в порушення вимог пп.6.3.1 п.6.3 ст.6, пп.«а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» позивачем неправомірно надано соціальну пільгу, внаслідок чого неутримано та неперераховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 69 грн. 66 коп.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції виходив з того, що біржовий контракт купівлі-продажу автомобіля укладений з фізичною особою, в касовій книзі відмічена виплата готівки на користь фізичної особи, а не підприємця; повторне податкове повідомлення-рішення не визначило повторно суму податкового зобов'язання, а лише містило новий граничний термін сплати цього зобов'язання.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції у своїй сукупності є невірними, оскільки вони не ґрунтуються на фактичних обставинах справи і не відповідають вимогам чинного законодавства, з огляду на таке.

Матеріалами справи підтверджується, що придбання вантажного автомобіля та водяної станції здійснено позивачем у зареєстрованих суб'єктів господарювання - фізичних осіб, а саме СПД ОСОБА_4 та СПД ОСОБА_6

Наведений висновок стверджується наявними у справі копіями свідоцтв про державну реєстрацію вказаних осіб, свідоцтвом про сплату єдиного податку, які були чинними впродовж 2009 року (а.с.28-30); із змісту накладної № б/н від 10.06.2009р. убачається, що продавцем водяної станції був СПД ОСОБА_6, який є платником єдиного податку (а.с.31).

Додатково колегія суддів враховує, що Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі, автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затв. постановою КМ України № 1388 від 07.09.1998р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що реєстрація транспортних засобів здійснюється лише за юридичними та фізичними особами (п.6), тобто, реєстрація транспортних засобів за суб'єктами підприємницької діяльності-фізичними особами чинним законодавством не передбачена.

Стосовно записів у касовій книзі про видачу грошових коштів ОСОБА_4 за придбаний у нього автомобіль слід виходити з того, що при видачі грошових коштів з каси підприємства суб'єктам господарювання такі кошти видаються уповноваженій фізичній особі; розміри таких виплат не перевищували 10000 грн. (обмеження, встановленого для здійснення операцій готівкою між суб'єктами господарювання). Також у касовій книзі визначено лише прізвище та ініціали особи, яка одержала готівку, без вказівки на такий її статус як фізична особа.

Операція купівлі-продажу автомобіля у СПД ОСОБА_4 відображена підприємством на 63 балансовому рахунку «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», по якому проводяться виключно операції з юридичними особами та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, при цьому для відображення в бухгалтерському обліку операцій з фізичними особами передбачений 37 рахунок.

В частині доводів податкового органу щодо відсутності у свідоцтвах суб'єктів господарювання певного виду діяльності, за який отримано дохід, колегія суддів виходить з того, що суб'єкт малого підприємництва має право займатися будь-якими видами підприємницької діяльності, за винятком тих, що не можуть здійснюватися з використанням спрощеної системи оподаткування в силу прямої законодавчої заборони.

За таких обставин режим оподаткування єдиним податком поширюється на всі доходи суб'єкта малого підприємництва, що обрав спрощену систему оподаткування, незалежно від видів підприємницької діяльності, від яких ці доходи одержані.

Наявність певного рядка в заяві суб'єкта малого підприємництва про видачу свідоцтва про сплату єдиного податку та зміст самого свідоцтва не можуть слугувати такими обмеженнями, оскільки відповідно до ст.1 Закону України «Про систему оподаткування» механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів) не може встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Ураховуючи наведене, норми Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» поширюються на всі доходи суб'єкта спрощеної системи оподаткування, отримані ним як виручка від реалізації товарів, робіт, послуг у межах усіх видів здійснюваної ним підприємницької діяльності.

При цьому ставка, за якою сплачується єдиний податок таким суб'єктом малого підприємництва, визначається з урахуванням приписів абз.3 п.2 цього Указу.

Окрім цього, на фактах придбання товарів у зареєстрованих суб'єктів господарювання ґрунтувалися скарги позивача, що були подані ним під час процедури апеляційного узгодження податкового зобов'язання (а.с.18-27).

Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що твердження податкового органу про порушення позивачем вимог пп.8.1.1 п.8.1 ст.8, пп.«а» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано і не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб у червні, серпні-жовтні 2009 року в сумі 24892 грн. 50 коп. є безпідставними і не ґрунтуються на вимогах закону.

Окремо колегія суддів наголошує на тому, що судом першої інстанції в резолютивній частині постанови визначено позивачу суму податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб. Разом з тим, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, заявлений позов підлягає до задоволення, при цьому, виходячи із передбачених ст.162 КАС України повноважень суду при вирішенні адміністративної справи, слід визнати протиправними і скасувати винесені Козівською МДПІ податкові повідомлення-рішення № 0000071700/0 від 02.09.2010р. та № 0000071700/1 від 19.11.2010р. в частині визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 74677 грн. 50 коп., з яких 24892 грн. 50 коп. за основним платежем та 49785 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

При цьому у порядку ст.94 КАС України також підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь позивача понесені судові витрати у розмірі 03 грн. 40 коп. сплаченого судового збору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги ТзОВ «Білий берег» є суттєвими і складають підстави для висновку про неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, через що постанова суду підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову, з наведених підстав.

Також апеляційна скарга Козівської МДПІ не підлягає задоволенню з вищевказаних мотивів.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.п.1, 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст.ст.207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Білий берег» задоволити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 24.05.2011р. скасувати та прийняти нову постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Білий берег» задоволити.

Визнати протиправними і скасувати винесені Козівською міжрайонною державною податковою інспекцією Тернопільської обл. податкові повідомлення-рішення № 0000071700/0 від 02.09.2010р. та № 0000071700/1 від 19.11.2010р. в частині визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб в загальному розмірі 74677 грн. 50 коп., з яких 24892 грн. 50 коп. за основним платежем та 49785 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Апеляційну скаргу Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської обл. залишити без задоволення.

Зобов'язати орган Державної казначейської служби України стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Білий берег» судові витрати в розмірі 03 (три) грн. 40 коп. сплаченого судового збору із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Козівської міжрайонної державної податкової інспекції Тернопільської обл.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: І.І.Запотічний

М.В.Костів