Ухвала суду № 29927867, 06.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 березня 2013 р. Справа № 50068/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Рибачука А.І.,

з участю секретаря судового засідання: Дембіцької Х.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС» до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

10.02.2011 року представник Відкритого акціонерного товариства по пуску, налагодженню технології та експлуатації електростанцій і мереж «ЛьвівОРГРЕС» звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.12.2010 року № 0000682341/0 та від 06.01.2011 року № 0000682341/1.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновку відповідача щодо порушення позивачем п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, п. 7.4.5 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР, а саме завищення позивачем суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, оскільки податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту, а подання заяви зі скаргою на постачальника є виключним правом, а не обов'язком покупця. Зазначає, що підставою для відповідальності платника податків є не підтвердження сум податку, включеного до податкового кредиту на момент перевірки такого платника податку. Позивач вважає, що право на податковий кредит виникає у платника податків лише після одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, що містить у собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з вказаного податку. Крім того, стверджує, що податкові накладні виписані та оформлені відповідно до чинного законодавства України.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправними податкові повідомлення-рішенні Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львові від 14.12.2010 року № 0000682341/0 та від 06.01.2011 року № 0000682341/1.

Представник Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що своєчасне включення податкових накладних до складу податкового кредиту, а також забезпечення ним контролю за своєчасним їх отриманням, є обов'язком платника податку, і законом передбачено ряд можливостей для безперешкодної реалізації такого обов'язку. Зазначає, що при формуванні податкового кредиту платник податку має право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані, за винятком документального підтвердження затримки такого отримання. Законом «Про податок на додану вартість» не передбачено можливості для платника приймати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання податкового кредиту після настання дати виникнення права на податковий кредит. Окрім того зазначає те, що платник податку має надати покупцю заповнену належним чином податкову накладну, при чому відсутність хоча б одного з обов'язкових реквізитів, установлених у пп. 7.2.1 Закону України «Про податок на додану вартість», позбавляє покупця - платника ПДВ, права на податковий кредит через відповідність такої податкової накладної вимогам закону. Перевіркою встановлено порушення заповнення графи 3 «Номенклатура поставки товарів (послуг) продавця», зокрема, у цій графі не можна писати «передоплата», «авансовий платіж», а слід перелічити товари (роботи, послуги) «поіменно» із зазначенням кількості, вартість яких оплачується попередньо. Відповідно до роз'яснень, наданих оглядовим листом Вищого Господарського Суду України №01- 271 від 23.11.2001 р., відсутність обов'язкових реквізитів податкової накладної позбавляє покупця права податковий кредит.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що позивач ВАТ «ЛьвівОРГРЕС», що знаходиться за адресою: 79011, м. Львів, вул. Тютюнників, буд. 55, код ЄДРПОУ 00128504, зареєстровано виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 02.09.2010 року АА № 296042, та перебуває як платник податків на податковому обліку у ДПІ у Галицькому районі м. Львова.

На підставі направлення від 23.11.2010 року № 964 згідно з ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу», п.п. 7.7.5 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «ЛьвівОРГРЕС» з питань достовірності відображення показників податкового зобов'язання та податкового кредиту в податковій декларації з податку на додану вартість за вересень 2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 02.12.2010 року № 5963/23-409/00128504.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Галицькому районі м. Львові дійшла висновку, що в порушення п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ВАТ «ЛьвівОРГРЕС» завищено податковий кредит за вересень 2010 року в сумі 86623 грн. 00 коп.

На підставі вказаного акту перевірки від 02.12.2010 року № 5963/23-409/00128504, згідно з п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та п.п. 7.2.1 п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ДПІ у Галицькому районі м. Львові винесено податкове повідомлення-рішення від 14.12.2010 року № 0000682341/0 та від 14.12.2010 року № 0000682341/1, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 112610 грн. 00 коп., в тому числі основний платіж - 86623 грн. 00 коп., та штрафні (фінансові) санкції 25987 грн. 00 коп.

З документів, що долучені до матеріалів справи вбачається, що до податкового кредиту податкової декларації з ПДВ в вересні 2010 року позивачем віднесено суму ПДВ в розмірі 1250049 грн. 00 коп., про що зазначено в рядку 17 розділу ІІ «Податковий кредит». Крім того, до складу податкового кредиту за вересень 2010 року позивачем віднесено суму ПДВ в розмірі 86623 грн. 00 коп.

Під час розгляду справи судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач отримав податкові накладні у вересні 2010 року. Отже, позивач включив суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому ним були отримані податкові накладні.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що відповідно до п.п 7.7.3 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно з п.п. 7.7.4 п. 7.7 вказаної статті, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої декларації (з урахуванням строків давності, визначених ст. 15 вказаного Закону) шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.

Згідно з п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, згідно Закону України «Про податок на додану вартість» та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» при формуванні податкового кредиту платники податку мають право на включення до складу податкового кредиту податкових накладних, фактичне отримання яких відбулося в податкових періодах, наступних за тим податковим періодом, в якому такі податкові накладні були виписані.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем до складу податкового кредиту були включені податкові накладні минулих звітних періодів.

Крім того, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суми ПДВ в розмірі 41666 грн. 67 коп. згідно з податковою накладною від 16.08.2010 року № 31, виписаної КНВУП «Енергоінженірінг».

Згідно з положеннями договору поставки від 27.07.2010 року № 059/7П КНВУП «Енергоінженірінг» зобов'язується поставити позивачу обладнання. Загальна вартість обладнання та послуг по договору складає 1597200 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 266200 грн. 00 коп. Крім того, позивач зобов'язаний перерахувати аванс в розмірі 30% від загальної вартості обладнання і послуг.

Під час розгляду справи судом першої інстанції встановлено, що 16.08.2010 року позивачем оплачено КНВУП «Енергоінжинірінг» авансовий платіж в сумі 250000 грн. 00 коп. згідно з договором поставки від 27.07.2010 року № 059/7П на загальну суму 1590200 грн. 00 коп.

Згідно з п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі, коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Так як, КНВУП «Енергоінженірінг» не відпустив позивачу обладнання на авансову суму, у ВАТ «ЛьвівОРГРЕС»не було можливості надати такий перелік товарів. Таким чином, відповідний додаток міг бути наданий, у разі часткової поставки обладнання на суму авансового платежу в розмірі 250000 грн. 00 коп.

10.12.2010 року КНВУП «Енергоінжинірінг»складено додаток до податкової накладної № 31 від 16.08.2010 року, в якій зазначено суму авансового платежу та найменування товарів (послуг), наданих згідно з договором поставки від 27.07.2010 року № 059/7П.

Факт здійснення авансових платежів, відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»дає підстави позивачу включити суми ПДВ, сплачені в складі цих платежів, як складової ціни придбання, до податкового кредиту в звітному податковому періоді, на який припадає дата платежів.

Згідно з п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну продажу без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Наявна в матеріалах справи податкова накладна має всі необхідні реквізити, в ній заповнені всі графи, передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Формулювання у графах податкових накладних, зокрема, зазначення в номенклатурі поставки (робіт, послуг) «авансовий платіж», відповідає умовам договору поставки та змісту платіжних документів, на підставі яких виписана податкова накладна.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податкову накладну заповнено відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за вересень 2010 року суму ПДВ в розмірі 41666 грн. 67 коп.

Отже, податкові повідомлення-рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 14.12.2010 року № 0000682341/0 та від 06.01.2011 року № 0000682341/1 є протиправними.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 травня 2011 року у справі 2а-1502/11/1370 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 11.03.2013 року.

Головуючий суддя В.П. Дякович

Судді С.П. Нос

А.І. Рибачук