Ухвала суду № 29920746, 08.12.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2011 р.справа № 2а-2534/10/0870

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

при секретарі судового засідання: Новошицькій О.О.

за участю представників сторін:

позивача : - не з'явився

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Державного підприємства "Запорізький державний центр науково-технічної і економічної інформації"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2010р. у справі № 2а-2534/10/0870

за позовом Державного підприємства "Запорізький державний центр науково-технічної і економічної інформації"

до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Запоріжжя

про визнання неправомірними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство Запорізький державний центр науково-технічної і економічної інформації (далі -ДП «ЗДЦНТЕІ», Підприємство) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило:

- визнати неправомірними дії співробітників Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Запоріжжя (далі -ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя) при здійсненні функцій суб'єкту владних повноважень: оперативної закупки товару; проведення перевірки без повідомлення керівництва підприємства; складення акту перевірки з порушеннями вимог законодавства без ознайомлення керівництва підприємства; прийняття рішення про фінансові санкції на підставі сфальсифікованих документів без камерального акту з розрахунком;

- скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (Форма С) за №0001572303/0 від 30.03.2010 р. на суму 1520 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неправомірними на думку позивача діями співробітників ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя при проведенні перевірки, а саме не надання посвідчення та наказу на перевірку, співробітники податкового органу здійснили оперативну закупку товару, після чого вимагали підписання акту перевірки від особи, яка не уповноважена на здійснення таких дій.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. у справі № 2а-2534/10/0870 (суддя Лазаренко М. С.) в задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанова суду мотивована наявністю у податкового органу права на проведення перевірки в межах Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та тим, що позивачем не спростовано виявлені в результаті перевірки порушення.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДП «ЗДЦНТЕІ» подано

апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького

окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. у справі № 2а-2534/10/0870 як таку, що

винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник вважає, що

суд не врахував відсутності у податкового органу прав на проведення перевірки без

попереднього повідомлення позивача про таку перевірку; відповідачем не перевірено права

ОСОБА_2 на допуск перевіряючих осіб для перевірки; штрафні санкції, застосовані за результатами неправомірних дій, не можуть бути законними.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

До судового засідання не з'явились представники сторін . Жодних клопотань, повідомлень про причини неявки до суду не надходило, підстави відсутності представників сторін суду не повідомлені.

З урахуванням наявних в справі матеріалів, виходячи з розуміння ч. 4 ст. 196 КАС України, нез'явлення в судове засідання представників сторін, які не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні, не перешкоджає розгляду справи .

У відповідності до ч.1 ст. 41 КАС України, в зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксація судового засідання, не здійснювалась.

Обставини, пов'язані з проведенням ДПІ у Жовтневому районі м.Запоріжжя перевірки за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, господарської одиниці - магазину, розташованого за адресою м.Запоріжжя, пр.Леніна, 77, в якому здійснює господарську діяльність суб'єкт господарської діяльності - ДП «ЗДЦНТЕІ»(акт перевірки №007008/26/23/02736366 від 16.03.2010 р., а. с.7-10, 32, 33), встановлені під час цих перевірок порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятого на підставі вказаного акту перевірок спірного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а. с.7) відображені в постанові Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спір між сторонами щодо арифметичних обрахунків відсутній.

Позивачем по суті не спростовуються виявлені порушення п.1, п.2, п.12, п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Позовні вимоги, та визначений позивачем предмет спору стосується наявності у податкового органу права на проведення вищевказаної перевірки та правомірності дій податківців під час проведення перевірки.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши правове обґрунтування, покладене в основу постанови суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про правомірність та обґрунтованість постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. у даній справі, і про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДП «ЗДЦНТЕІ», виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 р. № 265-95-ВР (далі -Закон №265) визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Відповідно до ст.15 Закону № 265 контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Згідно ч.4 ст.16 Закону № 265 планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону № 265 до приведення чинного законодавства у відповідність з цим Законом чинні закони та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.90р. № 509-XII (далі -Закон № 509) органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право, у тому числі, здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Отже, порядок проведення органами Державної податкової служби планових та позапланових виїзних перевірок, визначених ст.11-1 Закону № 509, не поширюється на порядок проведення перевірки по дотриманню вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Порядок реалізації повноважень органів ДПС, наданих п.2 ст.11 Закону № 509, тобто права здійснювати контроль за порядком проведення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій шляхом проведення планових перевірок, в статтях 11-1 та 11-2 Закону № 509, не наведений.

Отже, поняття планової виїзної перевірки, визначеної ст.11 Закону № 509, не поширюється на перевірки по дотриманню вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»і тому письмове повідомлення платника податку не пізніше ніж за десять днів до дня проведення перевірки у даному випадку не вимагається.

Відповідно до ст.11-2 Закону № 509 посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що перевірка проводилась у присутності диспетчера по продажу ДП «ЗДЦНТЕІ» ОСОБА_2, якій було надано направлення № 137 і № 138 від 16 березня 2010 р. та наказ № 242 від 16 березня 2010 р. щодо проведення перевірки під розпис (а. с.38-40).

Посилання скаржника на недотримання податківцями вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині непред'явлення перед початком перевірки керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, колегією суддів відхиляються, оскільки, спеціальним законом, що регулює спірні відносини, є Закон № 265.

Щодо посилань скаржника на відсутність повноважень у ОСОБА_2 представляти ДП «ЗДЦНТЕІ»під час перевірки, то з матеріалів справи вбачається, що вказана особа обіймає посаду диспетчера з відпуску готової продукції ДП «ЗДЦНТЕІ», є матеріально-відповідальною особою, з виконанням обов'язків з продажу готової продукції (а. с.74, 75).

Також не приймаються до уваги доводи скаржника щодо внесення податківцями завідомо неправдивих відомостей про початок перевірки о 15:59 год. 16.03.2010 р., оскільки ОСОБА_2 у вказаний час перебувала у відділенні «Мета банку», де здавала гроші, отримані впродовж дня, про що су ду надано довідку ПАТ «МетаБанк», згідно якої о 16:05 год. згідно заяви на переказ готівки № Т2_82883 ОСОБА_2 була внесена сума 92,34 грн., як виручка (а. с.71).

Вказана довідка не розглядається колегією суддів як доказ, оскільки не є належним доказом у розумінні ст.70 КАС України. Належним доказом у даному випадку могли би слугувати заява № Т2_82883 та інші первинні документи, які б свідчили про час операції та здійснення її саме ОСОБА_2

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що 17.03.2010 р. посадовими особами ДПІ у Жовтневому районі складено акт відмови від підпису матеріалів перевірки від 17.03.2010 р. №0070/08/26/23/02736366 (а. с.35), у зв'язку з тим, що директор ДП «ЗДЦНТЕІ» за викликом 17.03.2010 р. не з'явився до податкового органу для ознайомлення та підписання акту перевірки і таким чином відмовився від ознайомлення та підписання матеріалів перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами господарської діяльністю.

Також скаржник посилається на те, що копія акту, залишеного на Підприємст ві, та копія акту, наданого відповідачем суду першої інстанції, відрізняються, але, при цьому, не вказує чим саме.

Доводи скаржника про те, щодо від сутності відомостей який саме товар закупався, якими грошима здійснювалась закупівля і де вони знаходились, номінал купюр тощо, спростовуються наявними в матеріалах справи письмовими поясненням ОСОБА_2 з переліченням товару, описом наявності готівки (а. с.34, на звор.).

В п.2.2.14 акту перевірки зазначено про не ведення у порядку, встановленому законодавством обліку то варних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, при тому, що, як зазначає скаржник, податківцями навіть не відвідувалось складське приміщення, розташоване на сьомому поверсі Підприєм ства.

Колегія суддів вважає такі доводи надуманими, оскільки згідно п. 4.1. Інструкції про облік роздрібного товарообороту і товарних запасів Наказу Мінстата України від 28.12.96 р. № 389, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 січня 1997 р. за № 13/1817, товарні запаси в роздрібній торгівлі обліковуються: в роздрібній мережі, на складах і сховищах; в мережі громадського харчування (фабриках-кухнях, їдальнях, ресторанах, закусочних, чайних, буфетах тощо).

Товарні запаси в роздрібній торгівлі відображаються у звітності за продажними (роздрібними) цінами. Товарні запаси на базах, складах і сховищах враховуються за продажними (роздрібними) цінами, або за цінами, за якими їх закуплено.

Таким чином, колегія суддів, як і суд першої інстанції, вважає, що податківцями не було допущено порушень вимог законодавства під час проведення перевірки позивача, тому у задоволенні позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідачів під час перевірки відмовлено правомірно.

Положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачає не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень (відповідача у справі) щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.71 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.71 КАС України).

Колегія суддів вважає, що позивачем не було доведено обставини, на яких ґрунтуються вимоги позовної заяви та апеляційної скарги.

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог щодо скасування спірного рішення № 0001572303/0 від 30.03.2010 р., яким до Підприємства застосовані штрафні санкції на суму 1520 грн. за порушення п.1, п.2, п.12, п.13 ст.3 Закону №265, не спростованих позивачем по суті.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції. Підстав для застосування ст. 202 КАС України судова колегія не встановила.

Керуючись ст.196, п.1.ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Запорізький державний центр науково-технічної і економічної інформації" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. у справі № 2а-2534/10/0870 залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22.07.2010 р. у справі № 2а-2534/10/0870 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст.212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко