Рішення № 29920602, 11.03.2013, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/13/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.13 Справа № 908/657/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр", (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького / Драгомирова, буд. 10/10, кімн. 60-61)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72)

про стягнення 109 171,41грн. основного боргу за поставлений товар

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Таран Є.Ю., довіреність №7 від 28.12.2012р.;

Від відповідача - Ніколенко М.М., довіреність б/н від 28.12.2012р.

18.02.2013 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр", м. Київ з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя про стягнення 109 468,50 грн. основного боргу за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2013р. порушено провадження у справі №908/657/13-г, справі присвоєно номер провадження 4/13/13, судове засідання призначено на 11.03.2013 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 11.03.2013 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представників сторін розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 11.03.2013 р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог в якій уточнив позовні вимоги та зазначив, що у зв'язку з допущенними помилками в товарно-розпорядчих документах та при визначенні суми позову, керуючись ст.22 ГПК України, зменшує суму позовних вимог на 315,09 грн. та просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 109 171,41 грн.

Судом прийняті до розгляду зменшені позовні вимоги про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя 109 171,41 грн. основного боргу за поставлений товар.

В судовому засіданні 11.03.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог. Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст., ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 20.06.2012р. між позивачем та відповідачем був укладений договір поставки №20/2012/1247. Згідно вказаному договору, що підтверджується відповідними видатковими накладними, позивачем відповідачу був поставлений товар на загальну суму 458683,34 грн. Відповідачем поставлений товар був сплачений частково в сумі 364466,65 грн. Решту суми боргу відповідач не сплатив. Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідач заборгованість перед позивачем сплатив. Враховуючи викладене та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивач просить провадження у справі припинити.

11.03.2013р. на адресу господарського суду Запорізької областівід відповідача надійшов відзив, в якому відповідач зазначив, що станом на 05.03.2013 року заборгованість ВАТ «Запоріжсталь» перед ТОВ «ТехноНІКОЛЬ-Центр» за договором поставки № 20/2012/1247 від 20.06.2012 року сплачена, що підтверджується платіжними дорученнями: №№ 70456 від 22.01.2013р. на суму 4 721,39 грн., 74814 від 19.02.2013р. на суму 5 000,00 гри., 75808 від 27.02.2013р. на суму 10 000.00 грн.. 77474 від 05.03.2013р. на суму 25 000.00 грн.. 77448 від 05.03.2013р. на суму 2 441.09 грн., 77449 від 05.03.2013р. на суму 28 054.90 грн.. 77450 від 05.03.2013р. на суму 11 886.78 грн.У зв'язку із викладеним відповідач просить суд в позові відмовити повністю.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд -

ВСТАНОВИВ:

20.06.2012р. року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" (позивачем у справі) та Відкритим акціонерним товариством "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (відповідачем у справі) був укладений договір поставки №20/2012/1247 (надалі за текстом - Договір).

Позивачем заявлена вимога про стягнення 109 171,41 грн. основного боргу за поставлений товар.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 06.09.2012 р. по 11.10.2012 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр" (позивачем у справі) на користь Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (відповідач у справі) був поставлений товар, що підтверджується наявними в справі рахунками на оплату поставленого товару та накладними, а саме:

- видаткова накладна №ЗН00003139 від 06.09.2012 р. на суму 130410,00 грн.;

- видаткова накладна № ЗН00003311 від 13.09.2012 р. на суму 2643,64 грн.;

- видаткова накладна № ЗН00003438 від 18.09.2012 р. на суму 130410,00 грн.;

- видаткова накладна № ЗН00003440 від 18.09.2012 р. на суму 130410,00 грн.;

- видаткова накладна № ЗН00003871 від 03.10.2012 р. на суму 62306,50 грн.;

- видаткова накладна № ЗН00004064 від 11.10.2012 р. на суму 2503,20 грн.

Всього відповідачу було поставлено товар на загальну суму 458683,34 грн.

Посилання позивача на те, що поставка товару здійснювалася за договором поставки №20/2012/1247 від 20.06.2012р. та на його виконання суд вважає недоведеним, з огляду на наступне.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, в зазначених видаткових накладних не міститься жодних посилань на договір поставки №20/2012/1247 від 20.06.2012р., який не додано до матеріалів справи.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем товару підтверджується накладними на поставку товару та рахунками на оплату поставленого товару за спірний період. Зазначені накладні та рахунки за спірний період узгоджені сторонами та згідно яких товар прийнятий відповідачем без жодних зауважень та претензій. (Оригінали зазначених документів досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Враховуючи наведене, на підставі доказів наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що фактично між сторонами склалися правовідносини поставки товару, при цьому поставка мала місце саме на підставі відповідних накладних.

На оплату товару, що поставлена за видатковими накладними, відповідачу були виставлені рахунки на загальну суму 458683,34 грн.

Оплата товару, отриманого за вказаними видатковими накладними, відповідачем сплачена частково в розмірі 364466,65 грн. Решту боргу відповідач на час звернення з позовом до суду не погасив.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до частини 2 цієї ж статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Правочином згідно ч. 1 ст. 202 ЦК України є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Зобов'язанням відповідно до частини 1 та 2 ст. 509 цього Кодексу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, на підставі дій позивача, який передав товар по накладним, та дій відповідача, який цей товар прийняв, у сторін виникли взаємні права та обов'язки: у позивача - право вимагати оплати за товар, а у відповідача - обов'язок сплатити вартість отриманого товару.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

При цьому підписання покупцем видаткових накладних, які є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема в постанові Вищого господарського суду України від 21.04.2011 р. у справі № 9/252-10.

В судовому засіданні 11.03.3013р. сторонами надані платіжні доручення №74814 від 19.02.2013р. на суму 5000,00 грн., №75808 від 27.02.2013р. від 27.02.2013р. на суму 10 000,00 грн., №77448 від 05.03.2013р. на суму 2 441,09 грн., №77450 від 05.03.2013р. на суму 11 886,78 грн., №77447 від 05.03.2013р. на суму 25000,00 грн., №77449 від 05.03.2013р. на суму 28 054, 90 грн., №70456 від 22.01.2013р., на суму 4 721, 39 грн., №72418 від 29.01.2013р. на суму 5 122,15 грн., №72812 від 05.02.2013р. на суму 6 945,10 грн., №73939 від 12.02.2013р., на суму 5000,00 грн, №73938 від 12.02.2013р. на суму 5000,00 грн., згідно з якими на час вирішення справи спірна заборгованість погашена в повному обсязі.

Як встановлено в судовому засіданні, із заявленої до стягнення суми заборгованості в розмірі 109 171,41 грн. відповідачем сплачено 26 788,64 грн. до порушення провадження по справі та 82 382,77 грн. після порушення провадження по даній справі, про що свідчать платіжні доручення, які долучені до матеріалів справи. Таким чином, в позові про стягнення заборгованості в розмірі 26 788,64 грн., суд відмовляє, оскільки вказану суму позивачем заявлено до стягнення безпідставно.

В частині стягнення суми основного боргу в розмірі 82 382,77 грн. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку із відсутністю предмету спору в цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з п. 1, п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог.

Частиною 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне повернути позивачу із Державного бюджету України суму 6,30 грн. судового збору за відповідною ухвалою суду.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 173, 193 ГК України, ст., ст. 11, 202, 509, 525, 526, 599, 625, 692, 712 ЦК України, ст., ст. 22, 33, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", м. Запоріжжя суми 82 382 грн. 77 коп. основного боргу провадження у справі припинити.

2. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь", (69008, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, буд. 72, код ЄДРПОУ 00191230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТехноНІКОЛЬ-Центр", (01103, м. Київ, вул. Професора Підвисоцького/Драгомирова, буд. 10/10, кімн. 60-61, код ЄДРПОУ 32046030) 1 652 (одну тисячу шістсот п'ятдесят дві) грн. 14 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "12" березня 2013 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.