Постанова № 29918931, 13.03.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2013 року Справа № 19/902/1/13

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Юрчук М.І. ,

судді Василишин А.Р.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача: Гузенко М.Ю.;

відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача державного підприємсьва сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" на рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.13 р. у справі № 19/902/1/13 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд"

до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке"

про стягнення 95252,53 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.01.2013 року у справі № 19/902/1/13 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд" до Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" про стягнення 95 252, 53 грн. задоволено частково. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 17.01.2013 року у справі № 19/902/1/13 виправлено допущену описку в рішенні суду від 17.01.2013р.

Стягнуто з ДП "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" на користь ТзОВ "Кеміагротрейд" 73 275, 70 грн. суму основного боргу; 9 701, 05 грн. 24 % річних; 5 902, 76 грн. пені; 1 212, 63 3% річних; 1 801, 83 судового збору.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 5 000,00 грн. припинено.

Повернуто ТзОВ "Кеміагротрейд" з Державного бюджету України 103,21 грн. судового збору.

В решті стягнення пені відмовлено /а.с.57-63, 66-67/.

Не погоджуючись з даним рішенням, відповідач ДП "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2013 року у справі № 19/902/1/13 скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог /а.с.77-81/.

В обгрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає наступне:

- місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення порушено ст.ст. 19, 129 Конституції України, ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.ст. 34, 43, 84 ГПК України;

- позовні вимоги є обгрунтованими лише в частині наявної заборгованості за видатковою накладною № РН-0000041 від 08.06.2012 року;

- договір поставки товару на умовах надання товарного кредиту № 08-06/2012 від 08.06.2012 року вважається таким, що не відбувся, поскільки додаткової угоди про внесення змін до договору підписано не було;

- у відповідності із ст.530 ЦК України, строк погашення заборгованості у сумі 73 275, 70 грн. не настав.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для задоволення позову відсутні; просить рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2013 року у справі № 19/902/1/13 скасувати частково та прийняти нове, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Вінницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с.98-99/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.03.2013 року /а.с. 75-76/.

В судовому засіданні 13.03.2013 року представник позивача повністю підтримав вимоги і доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні 13.03.2013 року не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /а.с.96/.

За наведеного, поскільки ухвалою від 25.02.2013 року явка повноважних представників сторін в судове засідання 13.03.2013 року обов'язковою не визнавалася, то судова колегія вважає можливим повторно розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити частково, а оскаржуване рішення змінити в частині стягнутої суми пені, 3% річних та судового збору; скасувати в частині повернутого судового збору, з огляду на таке.

08 червня 2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд" (надалі - постачальник, позивач) та Державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" (надалі - покупець, відповідач, апелянт) укладено договір поставки товару на умовах надання товарного кредиту № 08-06/2012 (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар на умовах відстрочення оплати на певний термін і під відсоток, а покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у Договорі (додаткових угод та специфікацій до нього) прийняти товар та оплатити його вартість і відсотки /а.с.9-14/.

Згідно п.1.2 Договору, під товаром розуміється насіння соняшника, насіння кукурудзи найменування, одиниці виміру, ціна та загальна кількість товару, що підлягає поставці за Договором, його часткове співвідношення асортимент, сортамент, номенклатура) визначаються у специфікаціях, що є невід'ємним додатком до Договору.

08.06.2012 року між сторонами підписано специфікацію № 1 до договору поставки товару на умовах надання товарного кредиту № 08-06/2012 на поставку товару (надалі - Специфікація № 1), а саме засобів захисту рослин на загальну суму 133 275,70 грн. Специфікація № 1 підписана та скріплена печатками сторін. Оригінал Специфікації № 1 оглянуто колегією суддів в судовому засіданні 13.03.2013р. /а.с.15/.

Тобто позивач та відповідач укладенням та підписанням Специфікації № 1 погодили поставку засобів захисту рослин (бетанал експерт 27 % к.е. і грнстар про в.г.) за умовами Договору від 08.06.2012р. № 08-06/2012.

Згідно із п.5.3 Договору, датою поставки товару за Договором є дата підписання представником покупця накладної на передачу товару у двох екземплярах та специфікації.

08.06.2012 року позивач на виконання умов Договору та Спеціфікції № 1 поставив відповідачу товар на загальну суму 133 275,70 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000041 від 08.06.2012р., яка підписана та скріплена печатками сторін /а.с. 18/.

Відповідно до п.5.1 Договору, ціна вказується у специфікаціях до Договору і у супроводжувальних документах на товар, що постачається. У випадку, якщо в супроводжувальних документах на товар, що постачається вказана ціна вище тої, яка вказана в специфікації до Договору, то покупець має право відмовитись від прийняття товару. Зміна ціни товару, що постачається за Договором оформлюється окремою додатковою угодою до Договору.

Відповідно до п.5.7 Договору, загальна ціна Договору складається із суми вартості товару по всіх специфікаціях, підписаних в рамках договору, які є невід'ємною його частиною, з урахуванням суми процентів за користування товарним кредитом.

Згідно із п.5.12.2 Договору, перший авансовий платіж у розмірі 30 % від загальної вартості товару, який не є товарним кредитом, покупець зобов'язаний здійснити протягом п'яти банківських днів з дня підписання сторонами специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору.

Пунктом 2 Специфікації № 1 від 08.06.2012р. сторони погодили здійснення покупцем першого платежу в розмірі 30 % від загальної суми, що складає 39982,71 грн., протягом 5 банківських днів з дня підписання сторонами даної специфікації.

В порушення п.5.12.2 Договору та п.2 Специфікації № 1 від 08.06.2012р. відповідач перший платіж у сумі 39982,71 грн. протягом 5 банківських днів з дня підписання Специфікації № 1 від 08.06.2012р., тобто до 15.06.2012 року, не здійснив.

Відповідно до п.5.12.3 Договору, другий платіж у розмір 70 % від загальної вартості товару покупець зобов'язується сплатити до 01.09.2012 року.

Аналогічна умова міститься у п.3 Специфікації № 1 від 08.06.2012р.

Відповідач оплату за поставлений товар станом на дату звернення позивача з позовом до суду (21.12.2012р. згідно з поштовим штемпелем) здійснив частково на загальну суму 55000,00 грн., а саме: 03.07.2012 року сплатив 5000,00 грн., 25.09.2012 року сплатив 50000,00 грн. згідно з банківськими виписками /а.с.16-17, 43/.

Відповідно до п.5.13.1 Договору, вартість товару представляє собою основну суму товарного кредиту. Ця сума товарного кредиту, за виключенням першого авансового платежу п.5.12.2, сплачується сплачується в строк вказаний в п.5.12.3. крім суми товарного кредиту покупець виплачує проценти за товарним кредитом.

Згідно із п.5.8 Договору, товарний кредит з відстрочкою платежу по Договору надається на умовах сплати 24 % річних за користування товарним кредитом, якщо інший розмір процентів не встановлений умовами оплати товару по специфікації до Договору, товарний кредит наданий постачальником покупцю в межах строків визначений умовами до Договору.

Відповідно до п.5.9 Договору, нарахування процентів по договору здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту, момент фактичного відвантаження товару - дата вказана у видатковій накладній.

За наведеного, відповідач суму товарного кредиту у розмірі 93292,99 грн., що становить 70 % від загальної суми поставки за накладною від 08.06.2012р. № РН-0000041, у термін передбачений п.5.12.3 Договору та п.3 Специфікації № 1 від 08.06.2012р. - до 01.09.2012р. не сплатив.

Станом на 21.12.2012р., дату звернення позивача з позовом до суду, враховуючи часткову оплату у загальній сумі 55000,00 грн., заборгованість відповідача по оплаті за поставлений товар згідно накладної від 08.06.2012р. № РН-0000041 становила 78275,70 грн.

27 грудня 2012 року, після звернення позивача до суду, відповідачем в рахунок погашення боргу сплачено 5000,00 грн. згідно з банківською випискою від 27.12.2012р. Відтак, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у сумі 5000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України з покладенням на відповідача судового збору з цієї суми, оскільки спір до суду доведено з його вини.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем становить 73 275,70 грн.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення основного боргу у сумі 73275,50 грн. є такими, що підтверджуються матеріалами справи та підляють до задоволення на підставі ст.526, 530 ЦК України.

Судом встановлено, що в порушення п.5.12.3 Договору та п.3 Специфікації № 1 від 08.06.2012р. відповідач суму товарного кредиту у розмірі 93292,99 грн. до 01.09.2012р. не сплатив, а тому позовні вимоги про стягнення 24 % річних за користування товарним кредитом на підставі п.5.8, 5.9 Договору за період прострочення з 15.06.2012р. по 20.12.2012р. у сумі 9701,05 грн. підлягають задоволенню за розрахунком позивача, перевіреним колегією суддів та визнаним вірним /а.с.4/.

Позивач просить стягнути 1212,63 грн. 3 % річних за період прострочення з 15.06.2012р. по 20.12.2012р. та 6063,15 грн. пені за період прострочення з15.06.2012р. по 20.12.2012р.

Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із п.8.4 Договору, у випадку порушення термінів оплати, обумовлених в Договорі, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення оплати.

Поскільки прострочення відповідача по оплаті поставленого товару за накладною від 08.06.2012р. № РН-0000041 має місце, то позовні вимоги про стягнення пені та 3 % річних є підставними.

Однак, суд не приймає розрахунок пені та 3 % річних за період з 15.06.2012 року по 20.12.2012 року у зв'язку з неправильним визначенням позивачем початку перебігу строку прострочення боржника з огляду на таке.

Відповідно до ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи, що п.5.12.3 Договору та п.3 Специфікації № 1 від 08.06.2012р. передбачено проведення другого платежу за поставлений товар до 01.09.2012р., то відповідач вважається таким, що прострочив виконання свого обов'язку по оплаті поставленого за накладною від 08.06.2012р. № РН-0000041 товару з 02.09.2012 року.

Відповідно до п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року № 11 «Про судове рішення» мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог.

А тому, колегія суддів здійснила розрахунок пені за період прострочення з 02.09.2012 року по 20.12.2012 року самостійно, при цьому розмір пені становить 4043,26 грн.:

період з 02.09.2012 року по 24.09.2012 року 128275,7 грн. х 2 х 7,5 :100 : 365 х 23 = 1212,47 грн.

період з 25.09.2012 року по 20.12.2012 року 78275,7 грн. х 2 х 7,5 :100 : 365 х 88 = 2830,79 грн.

Відтак, позовні вимоги про стягнення пені за період прострочення з 02.09.2012 року по 20.12.2012 року підлягають задоволенню частково у сумі 4043,26 грн., в позові про стягнення 2019,89 грн. пені слід відмовити.

За розрахунком колегії суддів розмір 3 % річних за період прострочення з 02.09.2012 року по 20.12.2012 року становить 808,65 грн.:

період з 02.09.2012 року по 24.09.2012 року 128275,7 грн. х 3 :100 : 365 х 23 = 242,49 грн.

період з 25.09.2012 року по 20.12.2012 року 78275,7 грн. х 3 :100 : 365 х 88 = 566,16 грн.

Отже, позовні вимоги про стягнення 3 % річних за період прострочення з 02.09.2012 року по 20.12.2012 року підлягають задоволенню частково у сумі 808,65 грн., в позові про стягнення 403,98 грн. 3 % річних слід відмовити.

Статтею 7 Закону України «Про судовий збір» врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначені цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Відповідно до п.5 част.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі закриття провадження у справі.

Згідно з п.5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу YI Господарського процесуального кодексу України» від 21.02.2013р. № 7, статтею 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 статті 7 Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарськими судами у здійсненні судочинства не застосовуються. Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК України, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.

За наведеного, місцевим господарським судом безпідставно повернуто позивачу 103,21 грн. судового збору у зв'язку з припиненням провадження у справі в частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу.

Відповідно до ст.49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальна сума заявлених позовних вимог - 95252,53 грн.

Загальна сума задоволених позовних вимог (з урахуванням 5000,00 грн. основного боргу, провадження за якими припинено) - 92828,66 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених - 97,46 %.

Відтак, на підставі ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог на відповідача покладається 1856,66 грн. судового збору за подання позовної заяви.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права.

Разом з тим згідно із п.4 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право змінити рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що даний позов підлягає задоволенню повністю в частині стягнення основного боргу та відсотків за користування товарним кредитом. Однак, в частині стягнення пені та 3 % річних позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а тому рішення місцевого господарського суду слід змінити в частині стягнутої суми пені та, відповідно, судового збору і скасувати в частині часткового повернення судового збору позивачу.

На підставі ст.49 ГПК України на позивача покладається 22,61 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відповідача державного підприємсьва сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" задоволити частково.

Рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2013 р. у справі № 19/902/1/13 змінити в частині стягнутих: пені, 3 % річних та судового збору.

Викласти пункти 2, 7 резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2013 р. у справі № 19/902/1/13 в такій редакції:

"2. Стягнути з Державного підприємсьва сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" (вул.Леніна, 6, с.Іллінецьке, Іллінецький р-н, Вінницька обл., 22712, ідентифікаційний код 36131454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд" (вул.Цитадельна, буд.7, м.Київ, 01015, ідентифікаційний код 25595336) 73 275,70 грн. основного боргу, 9 701,05 грн. 24 % річних товарного кредиту, 4 043,26 грн. пені, 808,65 грн. 3 % річних, 1 856,67 грн. судового збору.

7. В позові про стягнення 2 019,89 грн. пені, 403,98 грн. 3 % річних відмовити".

Скасувати пункти 4, 5 резолютивної частини рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2013 р. у справі № 19/902/1/13.

В решті рішення господарського суду Вінницької області від 17.01.2013 р. у справі № 19/902/1/13 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кеміагротрейд" (вул.Цитадельна, буд.7, м.Київ, 01015, ідентифікаційний код 25595336) на користь Державного підприємсьва сільськогосподарське підприємство "Іллінецьке" (вул.Леніна, 6, с.Іллінецьке, Іллінецький р-н, Вінницька обл., 22712, ідентифікаційний код 36131454) 22,61 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Вінницької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 19/902/1/13 повернути господарському суду Вінницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Юрчук М.І.

Суддя Василишин А.Р.