Постанова № 29912265, 12.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа № 920/78/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Сємєровій М.С.,

за участю представників:

кредитора - УПФУ в Недригайлівському районі Сумської області - Романенко В.В. за довіреністю №6514/01-21 від 24.01.2012р.,

боржника - Оскорбін Г.А. (голова ліквідаційної комісії), Маслов В.І. (член ліквідаційної комісії),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» Оскорбіна Г.А. (вх. №422 С/2) на постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013р. у справі №920/78/13,

за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області, смт. Недригайлів, Сумська область,

до Відкритого акціонерного товариства «Вільшанське ремонтне підприємство», с.Вільшана, Сумська область, код 00906858,

про банкрутство, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою господарського суду Сумської області (суддя Спиридонова Н.О.) від 18.01.2013р. по справі №920/78/13 визнано юридичну особу - Відкрите акціонерне товариство "Вільшанське ремонтне підприємство" (Сумська область, Недригайлівський район, с.Вільшана, вул.Леніна, 12, ід. код 00906858) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Постановлено, що тривалість ліквідаційної процедури не повинна перевищувати дванадцяти місяців.

Визнано кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі до Відкритого акціонерного товариства "Вільшанське ремонтне підприємство " у сумі 217729,31 грн.

Постановлено, що з дня прийняття постанови підприємницька діяльність банкрута припиняється, строк виконання всіх грошових зобов'язань, та зобов'язань щодо сплати податків і обов'язкових платежів вважається таким, що настав, припиняється нарахування неустойки, процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості, вимоги за зобов'язаннями банкрута, що виникли під час проведення процедур банкрутства, пред'являються в межах ліквідаційної процедури. Припиняються повноваження органів управління банкрута і повноваження власників майна.

З дня прийняття даної постанови скасовуються арешти, що накладені на

майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, в тому

числі податкова застава. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо

розпорядження майном банкрута не допускається.

Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Барибу Сергія Григоровича (Ліцензія серії АГ №594806 від 08.04.2011р.; місцезнаходження: м.Суми, вул.Супруна, 3, кв. 66).

Зобов'язано ліквідатора виконати ліквідаційну процедуру, надати суду обґрунтований звіт про виконану роботу, всі докази, що свідчать про виконання ліквідаційної процедури, у тому числі, докази розшуку майна, що належить банкруту та яке знаходиться у спільній власності членів господарства, акти інвентаризації майна, акти оцінки майна, звіт про виплачені кредиторам кошти, договори купівлі-продажу майна банкрута, довідки установ банку про закриття рахунків банкрута, докази повідомлення органів державної податкової служби, пенсійного фонду і центру зайнятості про закінчення ліквідаційної процедури, довідку органів внутрішніх справ про прийняття печаток і штампів банкрута, оригінали установчих документів і свідоцтва про державну реєстрацію, ліквідаційний баланс, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів, докази, що свідчать про стягнення дебіторської заборгованості, або докази що свідчать про неможливість стягнення дебіторської заборгованості, довідку банку про рух грошових коштів по поточному рахунку за весь час роботи ліквідаційної процедури, баланси підприємства за весь час роботи ліквідатора та ліквідаційний баланс, відшкодування витрат ліквідатора, інші документи, що свідчать про виконану ліквідатором роботу по ліквідації банкрута.

Зобов'язано ліквідатора вжити заходів щодо з'ясування питання, чи

порушувалася кримінальна справа у відношенні посадових осіб боржника, а

також з'ясувати питання чи порушувалося виконавче провадження органами

державної виконавчої служби у відношенні боржника за його місцезнаходженням.

Крім того, вжити заходів щодо розшуку печатки, штампу, оригіналів установчих

документів та свідоцтва про державну реєстрацію банкрута. Докази вжиття

зазначених заходів надати суду.

Зобов'язано ліквідатора щомісячно надавати суду детальні звіти про хід ліквідаційної процедури у справі із зазначенням обсягів проведеної роботи за кожен місяць виконання обов'язків ліквідатора та наданням відповідних доказів на підтвердження обставин викладених у звітах (а.с.5-8, т.3).

Голова ліквідаційної комісії ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» Оскорбін Г.А. з постановою господарського суду першої інстанції про визнання боржника банкрутом не погодилось та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013р. у справі №920/78/13 скасувати та припинити провадження у даній справі. При цьому апелянт посилається на те, що оскаржувана постанова прийнята судом першої інстанції з порушенням норм чинного законодавства та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи (а.с.16-19, т.3).

Апелянт вважає, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку стосовно того, що припинення юридичної особи шляхом ліквідації має наслідком припинення підприємницької діяльності юридичної особи. Апелянт вважає, що рішення вищого органу товариства (загальних зборів) про припинення товариства шляхом ліквідації не позбавляє товариство права здійснювати підприємницьку діяльність. Апелянт вказує, що товариство здійснює підприємницьку діяльність, подає податкову та іншу звітність, у т.ч. до Пенсійного фонду України.

На думку апелянта, судом першої інстанції безпідставно не прийнято до уваги, що у довідці Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.05.2012р. здійснено запис № 14 про підтвердження відомостей про юридичну особу, що також є підтвердженням знаходження юридичної особи за місцем державної реєстрації.

Крім того, апелянт зазначає, що обставини, викладені ініціюючим кредитором у заяві про порушення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» були досліджені господарським судом по справі №5021/572/12. Так, ухвалою господарського суду Сумської області від 18.06.2012р. по справі №5021/572/12, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012р., було встановлено, що боржник здійснює підприємницьку діяльність та знаходиться за місцем державної реєстрації.

Таким чином, як зазначає боржник, кредитором у справі про порушення справи про банкрутство за ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не доведено жодної обставини, передбаченою цією нормою матеріального права для можливості застосування до боржника процедури банкрутства відсутнього боржника. Тому, провадження у справі порушено безпідставно, наслідком чого є незаконність прийнятої постанови.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2013р. апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено її до розгляду (а.с. 13-15, т.3).

Ініціюючий кредитор - Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області надав відзив на апеляційну скаргу (факсограма вх.№1872 від 28.02.2013р.), в якому просить постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013р. по справі №920/78/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення (а.с. 46-49, т.3).

В обґрунтування своєї позиції по справі ініціюючий кредитор посилається на те, що ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що справу про банкрутство відносно боржника може бути порушено також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника. Отже, ініціюючий кредитор вважає, що ст. 52 вказаного Закону не встановлено виключного переліку переліку підстав за якими може бути порушено справу про банкрутство боржника. На думку ініціюючого кредитора, прийняття засновниками (учасниками) товариства рішення про припинення юридичної особи є саме тією іншою обставиною, зазначеною у ст. 52 Закону, на підставі якої може бути порушено справу про банкрутство боржника та визнано його банкрутом.

04.03.2013р. до Харківського апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Бариби С.Г. надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1975), в якому арбітражний керуючий просить постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013р. по справі №920/78/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції по справі арбітражний керуючий Бариба С.Г. посилається на те, що під поняттям припинення підприємницької діяльності слід розуміти юридичні умови, за яких суб'єкти господарювання втрачають право провадити господарську діяльність та, відповідно, втрачають підприємницьку правосуб'єктність з моменту внесення відповідного запису до ЄДР. Такий запис було внесено у Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме - у відповідній довідці вказано, що боржник знаходиться у стані припинення підприємницької діяльності. На думку арбітражного керуючого, у разі прийняття рішення про продовження здійснення підприємницької діяльності боржником його керівні органи повинні були скасувати запис у ЄДР "у стані припинення підприємницької діяльності". Таким чином, арбітражний керуючий вважає, що місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку про порушення провадження у справі про банкрутство боржника та визнання його банкрутом на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 05.03.2013р. з'явились представники ініціюючого кредитора та боржника. Арбітражний керуючий Бариба С.Г. у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи належним чином був повідомлений.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для її розгляду у даному судовому засіданні, зважаючи на те, що представники ініціюючого кредитора та боржника не заперечували проти розгляду справи за відсутності арбітражного керуючого, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи у даному судовому за відсутності арбітражного керуючого Бариби С.Г.

У судовому засіданні апеляційного господарського суду представник боржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив її задовольнити в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.

Представник ініціюючого кредитора проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

10.01.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» посилаючись на те, що боржник має борг перед кредитором у сумі 217729,31 грн. та не здійснює підприємницької діяльності, що на думку кредитора, підтверджується внесенням до ЄДР запису про припинення підприємницької діяльності товариства боржника (а.с. 3-7, т.1).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 14.01.2013р. було порушено провадження у справі №920/78/13 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Вільшанське ремонтне підприємство» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (а.с. 1-2, т.1).

18.01.2013р. господарським судом Сумської області прийнято оскаржувану постанову, якою боржника визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, визнано кредиторські вимоги Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області до ВАТ Вільшанське ремонтне підприємство» у сумі 217729,31 грн., ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Барибу С.Г. (а.с.5-8, т.3).

Згідно матеріалів справи, підставами для порушення справи про банкротство та визнання боржника банкрутом в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено відсутність підприємницької діяльності боржника та відсутність юридичної особи-боржника за зареєстрованим місцезнаходженням. При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відсутність підприємницької діяльності боржника підтверджується внесенням 12.12.2011р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи (боржника) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, що свідчить про відсутність підприємницької діяльності боржника. Відсутність юридичної особи-боржника за зареєстрованим місцезнаходженням підтверджується внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців до ЄДР запису про відсутність юридичної особи-боржника за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, с. Вільшана, вул. Леніна, 12, яка відповідно до ЄДР є місцезнаходженням боржника.

Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками місцевого господарського суду з огляду на наступне.

Статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що, у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості, зокрема, про місцезнаходження юридичної особи, а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу. В Єдиному державному реєстрі містяться, серед іншого, відомості про перебування юридичної особи у процесі припинення.

Згідно з ч. 1 ст. 18 вказаного Закону, відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У ст. 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.

Тому, відповідно до вимог ст. 34 Господарського процесуального кодексу України допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про юридичну особу, в тому числі про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка (п. 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009 року).

Як вбачається з матеріалів справи та було зазначено вище, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.10.2012р., до Єдиного державного реєстру 12.12.2011р. було внесено запис про рішення засновників (учасників) юридичної особи (боржника) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (а.с. 144, т.2).

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємництво -це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Згідно ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до Державного класифікатора України, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 року, підприємницька діяльність - самостійна ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, здійснювана суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що поняття відсутності підприємницької діяльності боржника та процесу припинення юридичної особи шляхом ліквідації, який не завершено, не є тотожними, а відомості про прийняття рішення про ліквідацію юридичної особи не свідчать про відсутність підприємницької діяльності, як систематичної господарської діяльності боржника, в розумінні положень ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, колегія суддів зазначає, що запис про припинення юридичної особи було внесено 12.12.2011р., тобто рік тому. Разом з тим, в матеріалах справи наявні докази, що протягом 2012 року боржник продовжував свою діяльність, звітував перед пенсійним фондом та податковою інспекцією, а також укладав договори для здійснення підприємницької діяльності (а.с. 27-38, 51-54, т.3).

Також, згідно довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.10.2012р., 24.01.2012р. внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за адресою: Сумська область, Недригайлівський район, с. Вільшана, вул. Леніна, 12, яка відповідно до ЄДР є місцезнаходженням боржника (а.с. 144, т.2).

Однак, місцевий господарський суд не врахував та не звернув уваги на той факт, що 10.05.2012р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців було внесено запис про підтвердження відомостей про юридичну особу - ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» місцезнаходження якої: Сумська область, Недригайлівський район, с. Вільшана, вул. Леніна, 12 (а.с. 145, т.2).

З огляду на викладене, факт відсутності боржника за його місцем знаходження не підтверджується матеріалами справи.

Окрім вищезазначеного, колегія суддів вказує, що згідно матеріалів справи, Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області вже зверталось до господарського суду Сумської області з заявою про визнання банкрутом Відкритого акціонерного товариства «Вільшанське ремонтне підприємство» на підставі ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з огляду на те, що згідно довідки Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 12.12.2011р. внесено рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ним органу щодо припинення юридичної особи, а 24.01.2012р. внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи за вказаною адресою.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.06.2012р., яка була залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012р., провадження у справі №5021/572/12 за заявою Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області про визнання банкрутом ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» припинено у зв'язку з тим, що матеріалами справи підтверджений факт здійснення ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» підприємницької діяльності та не доведено факту відсутності боржника за місцезнаходженням.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2013р. постанова Харківського апеляційного господарського суду від 31.07.2012р. та ухвала господарського суду Сумської області від 18.06.2012р. залишені без змін (а.с. 55-57, т.3).

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Проте, не зважаючи на обізнаність ініціюючого кредитора стосовно результатів судового розгляду справи №5021/572/12 та встановлених судом фактів, Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області 10.01.2013р. повторно, з тих же підстав звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство».

З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що ініціюючим кредитором - Управлінням Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області не дотримано вимог чинного законодавства під час звернення із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а місцевий господарський суд порушуючи провадження у справі про банкрутство на підставі зазначеної статті Закону та визнаючи боржника банкрутом неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норму матеріального права.

Згідно з п. п. 5, 36 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про банкрутство» № 15 від 18.12.2009 року, провадження у справах про банкрутство регулюється ГПК України у випадках, коли його норми безпосередньо визначають правила даного провадження (ст. ст. 2, 41, 12 та 15) або мають універсальний характер для будь-якої стадії судового процесу або процесуальної дії (статті, вміщені в розділах I, V, VI, VII, XII, XIII), з урахуванням встановлених Законом особливостей. Порядок прийняття або відмови у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство врегульовано ст. 8 Закону, а припинення провадження у справі про банкрутство -ст. 40 Закону. Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство. У таких випадках судам слід припиняти провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та п. 11) ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України (за відсутністю предмету спору).

Враховуючи, що апеляційним господарським судом встановлено безпідставність вимог ініціюючого кредитора, а також з огляду не неповне з'ясування місцевим господарським судом обставин справи та неправильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування постанови Сумської області від 18.01.2013р. та припинення провадження у даній справі.

У відповідності до частини 2 статті 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

У зв'язку з тим, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство», судові витрати апелянта зі сплати судового за подання апеляційної скарги у розмірі 573,50 грн. підлягають відшкодуванню ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» за рахунок Управлінням Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області.

Керуючись статтями 44, 49, 91, 99, 101, 102, п.3 ст. 103, п.п. 1, 4 ч.1 ст. 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу голови ліквідаційної комісії ВАТ «Вільшанське ремонтне підприємство» Оскорбіна Г.А. задовольнити.

Постанову господарського суду Сумської області від 18.01.2013р. у справі №920/78/13 скасувати.

Провадження у справі №920/78/13 припинити.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Недригайлівському районі Сумської області (42100, Сумська область, смт. Недригайлів, вул. Леніна,1, код ЄДРПОУ 21129761, р/р 256093201774 в філії Сумського обласного управління АТ «Ощадбанк», МФО 337568) на користь Відкритого акціонерного товариства «Вільшанське ремонтне підприємство» (42127, Сумська область, Недригайлівський район, с. Вільшана, вул. Леніна, 12, код ЄДРПОУ 00906858) 537,50 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 11.03.2013р.

Головуючий суддя Лакіза В.В.

Суддя Здоровко Л.М.

Суддя Камишева Л.М.