Постанова № 29912260, 11.03.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" березня 2013 р. Справа № 5023/5361/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В.

при секретарі Голозубовій О.І.

за участю представників сторін:

позивача - Караульна Ю.Л., дор. від 19.11.2012 р.

відповідача - Корх О.О., дор. № 02-27/02 від 02.01.2013 р.

третіх осіб - 1. не з'явився

2. не з'явився

3. ОСОБА_3 - особисто

4. ОСОБА_6 - особисто, ОСОБА_5, дор. від 03.012.2012 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги ФОП ОСОБА_6 (вх. №351Х/1-9) та ФОП ОСОБА_3 (вх. №352Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2012 р. у справі № 5023/5361/12

за позовом Малого колективного багатопрофільного підприємства «Зевс», с. Шевченкове

до Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області, смт. Шевченкове

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

1. Сподобівська сільська рада Харківської області, с. Сподобівка

2. Товариство з обмеженою відповідальністю «Сподобівське», с. Сподобівка

3. Фізична особа-підприємець ОСОБА_3, с. Сподобівка

4. Фізична особа-підприємець ОСОБА_6, м. Харків

про визнання недійсним розпорядження

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.12.2012 р. у справі № 5023/5361/12 (суддя Хотенець П.В.) задоволено заяву МКБП «Зевс» про перегляд рішення суду від 12.08.2009 р. за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2009 р. скасовано та позов задоволено повністю. Визнано недійсним розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації № 106 від 17 червня 2002 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» та у випадку надання даної земельної ділянки іншим особам на праві власності або користування - визнати незаконними дії щодо такого надання та припинити право власності або користування даною земельною ділянкою іншими особами. Зобов'язано Шевченківську районну державну адміністрацію Харківської області поновити порушене право користування земельною ділянкою Малого колективного багатопрофільного підприємства "ЗЕВС" площею 310,8 га., в тому числі: ріллі 205,2 га., сіножатей 31,6 га., пасовищ 31,2 га., під водою 33,1 га., ліс 2,6 га., доріг 2,8 га., інших угідь 4,3 га., у відповідності до Державного акта серія Б № 074182 на безстрокове користування землею Малим колективним багатопрофільним підприємством «ЗЕВС».

Третя особа, ФОП ОСОБА_6, подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2012 р. скасувати та залишити в силі рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2009 р. у справі № 59/79-09.

Третя особа, ФОП ОСОБА_3, також подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2012 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви МКБП «Зевс» про перегляд рішення суду від 12.08.2009 р. за нововиявленими обставинами.

Позивач письмовий відзив на апеляційні скарги не надав, представник позивача в судовому засіданні зазначив, що вважає рішення законним і обґрунтованим, у зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Відповідач у відзиві на апеляційні скарги підтримує їх у повному обсязі.

Треті особи, Сподобівська сільська рада Харківської області та Товариство з обмеженою відповідальністю «Сподобівське», відзиви на апеляційні скарги не надали, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності вказаних представників за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг та відзивів на них, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування Харківського апеляційного господарського суду норм матеріального та процесуального права, заслухавши доводи представників позивача, відповідача та третіх осіб, колегія суддів встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року у справі № 57/79-09 в задоволенні позову було відмовлено в повному обсязі.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2009 року апеляційну скаргу було задоволено; рішення господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано розпорядження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області № 106 від 17 червня 2002 року «Про припинення права постійного користування земельною ділянкою Малого колективного багатопрофільного підприємство «ЗЕВС» недійсним; зобов'язано Шевченківську районну державну адміністрацію Харківської області поновити порушене право користування земельною ділянкою Малого колективного багатопрофільного підприємство «ЗЕВС» площею 309,23 га. у відповідності по Державного акту на право користування землею серії Б № 074182 на безстрокове користування землею Малим колективним багатопрофільним підприємством «ЗЕВС»; в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області поновити порушене право користування земельною ділянкою Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» площею 1,57 га. було відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22 березня 2010 року касаційні скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 та Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 були задоволені; постанову Харківського апеляційного господарського суду від 17 грудня 2009 року було скасовано, а рішення господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року у справі № 59/79-09 було залишено без змін.

19 листопада 2012 року Мале колективне багатопрофільне підприємство «ЗЕВС» звернулося до господарського суду Харківської області із заявою за вхідним про перегляд рішення суду від 12 серпня 2009 року по справі № 59/79-09 за нововиявленими обставинами. В обґрунтування заяви позивач посилався на те, що рішенням господарського суду Харківської області від 17 лютого 2010 року по справі № 50/10-10 визначено про відсутність правових підстав для скасування державної реєстрації Малого колективного багатопрофільного підприємство «ЗЕВС», що є істотною для справи обставиною, яка не була і не могла бути відома на час розгляду справи № 59/79-09 та безумовно є підставою для перегляду рішення господарського суду Харківської області від 12 серпня 2009 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 27.12.2012 р. у справі № 5023/5361/12 було задоволено заяву МКБП «Зевс» про перегляд рішення суду від 12.08.2009 р. за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду Харківської області від 12.09.2009 р. скасовано та позов задоволено повністю.

У вказаному рішенні господарський суд першої інстанції зазначив, що підставою для задоволення позовних вимог слугувало те, що 17.02.2010 р. господарським судом Харківської області прийняте рішення по справі № 50/10-10 за позовом прокурора Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Шевченківської державної адміністрації Харківської області до Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» про скасування державної реєстрації, яким задоволено заяву Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» про перегляд рішення суду від 05.09.2001 р. по справі № А-9366/1-36 за позовом прокурора Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Шевченківської державної адміністрації Харківської області до Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» про скасування державної реєстрації за нововиявленими обставинами. Рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2001 р. по справі № А-9336/1-36 скасоване, прийняте нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Таким чином, як зазначає суд першої інстанції, під час ухвалення рішення від 12.08.2009 р. по справі № 59/79-09 заявнику ще не було відомо, що його державна реєстрація була скасована у 2001 році незаконно. Цей факт став відомий заявникові лише після набрання законної сили рішенням суду від 17.02.2012 р. по справі № 50/10-10. Наявність чинного рішення суду від 17.02.2012 р. по справі № 50/10-10, яке скасувало незаконне скасування державної реєстрації заявника, свідчить про те, що державна реєстрація Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» не припинялася, і на момент ухвалення рішення від 12.09.2009 р. по справі № 59/79-09 була чинною, про це лише не було відомо заявникові.

Крім того, спірне розпорядження Районної державної адміністрації від 17 червня 2002 року містить також посилання на систематичну несплату позивачем земельного податку.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що позивач є сільськогосподарським товаровиробником у відповідності з вимогами встановленими статтею 8-1 Закону України «Про податок на додану вартість». Позивач зареєстрований як платник фіксованого сільськогосподарського податку у відповідності до Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок».

Відповідно до п. 4 ст. 9 прикінцевих положень Закону України «Про фіксований сільськогосподарський податок» для сільськогосподарських товаровиробників - платників Фіксованого сільськогосподарського податку зупинено дію Закону України «Про плату за землю».

Рішенням від 17.02.2010 р. по справі № 50/10-10 чітко визначено, що Мале колективне багатопрофільне підприємство «ЗЕВС» є платником фіксованого сільськогосподарського податку, а останній був звільнений з 1 січня 1999 року до 1 січня 2001 року від сплати фіксованого сільськогосподарського податку, підстав для подання органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності у вказаний період у відповідача не було, а тому й не вбачається правових підстав для скасування його державної реєстрації.

Разом з тим, слід зауважити, що оскільки порядок та підстави сплати земельного податку встановлюються та регулюється Законом України «Про плату за землю», а дія даного закону не розповсюджується на Мале колективне багатопрофільне підприємство «ЗЕВС», як на платника фіксованого сільськогосподарського податку, то твердження Шевченківської районної державної адміністрації Харківської області у розпорядженні № 106 від 17 червня 2002 року про систематичну несплату позивачем земельного податку, як на основну підставу для припинення права користування земельною ділянкою не відповідають вимогам чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що всі вищенаведені обставини спростовують той факт, що Мале колективне багатопрофільне підприємство «ЗЕВС» не сплачувало податкових зобов'язань та не подавало податкової звітності до органу державної податкової служби, а отже, й доводи суду щодо пов'язаності припинення юридичної особи Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» з припиненням господарської діяльності останньої з використання земельної ділянки є безпідставними та необґрунтованими.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

У своїй заяві, як на нововиявлену обставину відповідач посилається на рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2010 р. по справі № 50/10-10 (т.3 , а.с. 127-130).

Відповідно до ст. 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин.

До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

На підставі ст. 112 ГПК України судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику перегляду судами у зв'язку з нововиявленими обставинами рішень, ухвал і постанов у цивільних справах, що набрали законної сили» № 1 від 27.02.1981 року, не можуть бути визнані нововиявленими нові, тобто такі, що виникли чи змінилися після постановлення рішення обставини, а також обставини, на які посилалася особа, яка брала участь у справі, у своїх поясненнях, касаційній скарзі або які могли бути встановлені при виконанні судом вимог процесуального закону.

У п.п. 2, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами» зазначено, що статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); так, не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору або розгляду справи про банкрутство не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.

За таких обставин обставини, зазначені в заяві позивача про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, не є нововиявленими в розумінні ст.112 ГПК України та Постанови Пленуму Вищого господарського України від 26.12.2011 р. № 17 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», оскільки не існували на час розгляду справи.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Вищого господарського України від 26.12.2011 р. № 17не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи прокурором. У разі подання таких доказів у процесі перегляду судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України господарський суд має винести ухвалу про залишення судового рішення без зміни.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст.113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського суду законної сили.

В порушення вимог вищевказаної статті, позивач звернувся до суду із вказаною заявою 19.11.2012 р., тобто більш ніж через 2 роки з дня прийняття рішення господарського суду Харківської області від 17.02.2010 р. по справі № 50/10-10. Заява МКБП «Зевс» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не містить клопотання про відновлення строку на її подання.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що у заяві позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області по даній справі не дано обґрунтування наявності нововиявлених обставин, як це передбачено ст. 112 ГПК України.

Колегія суддів вважає, що у господарського суду Харківської області були відсутні правові підстави для перегляду рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 р. за правилами розділу ХІІ ГПК України у зв'язку з тим, що обставини, зазначені у заяві Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» не є нововиявленими.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційні скарги третіх осіб підлягають задоволенню, рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2012 р. скасуванню, заява позивача про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 року залишенню без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 р. залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1. ст. 104, ст. 105, 112-114 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення господарського суду Харківської області від 27.12.2012 р. по справі № 5023/5361/12 скасувати.

Заяву Малого колективного багатопрофільного підприємства «ЗЕВС» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.08.2009 р. по справі № 59/79-09 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 11.03.2013 р.

Головуючий суддя Бондаренко В.П.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.