Рішення № 29910467, 05.03.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 1512/10629/2012

Провадження № 2/520/282/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

05.03.2013 рокуКиївський районний суд міста ОСОБА_1 у складі:

головуючого суддіРеви С.В.,

при секретаріГрановському Є.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення від права спадкування та визнання права власності на спадкове майно, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулася до суду з вказаним позовом, в якому посилається на те, що 16 січня 2012 року помер її чоловік ОСОБА_5 та після його смерті відкрилася спадщина на 1/2 частину однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_5Є проживали разом у вищевказаній квартирі більш ніж 20 років, яка належить їм на праві сумісної власності у рівних частках.

12 квітня 2012 року у встановленому законом порядку ОСОБА_2 звернулася до Третьої ОСОБА_1 державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, від якої дізналася, що до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом також звернулися відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які є доньками померлого ОСОБА_5 від першого шлюбу.

Однак, ОСОБА_2 вважає, що відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні бути усунені від права на спадщину, оскільки вони не цікавилися життям померлого батька ОСОБА_5 та ухилялися від виконання своїх обовязків по його утриманню, у зв'язку із чим ОСОБА_2 звернулася до суду із відповідним позовом, в якому просить суд усунути ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від права на спадщину та визнати за нею право власності на 1/2 частину однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Під час розгляду справи відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 надали суду заперечення проти позову, в якому в якому посилаються на те, що позовні вимоги позивачки ОСОБА_2 є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в матеріалах цивільної справи відсутні будь-які докази, які свідчили про те, що померлий ОСОБА_5Є дійсно був непрацездатним, рівень його доходів не забезпечував йому прожиткового мінімуму та потребував матеріальної допомоги з їх боку (а. с. 24-25).

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник позов підтримали та просили суд позов задовольнити, посилаючись на обставини, які викладені у позові.

Представник відповідачок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували, що померлий ОСОБА_5 був непрацездатний.

Крім того, представник відповідачок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 посилається на те, що позивачка ОСОБА_2 не вказала жодної обставини, яка б свідчила про необхідність надання померлому ОСОБА_5 матеріальної допомоги в цілому та необхідність надання такої допомоги з боку його дочок.

У звязку з чим, представник відповідачок ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просив суд відмовити у задоволенні позову, оскільки відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані докази, вислухавши свідчення свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, допитаних у судовому засіданні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 було укладено шлюб, про що свідчить свідоцтво про шлюб, яке 22 січня 1994 року видав Приморський відділ ЗАГСу м. Одеси (а. с. 7).

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що у померлого ОСОБА_5 було дві дочки від першого шлюбу, а саме:

- ОСОБА_10, яка ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії ПІ-УР № 223030 від 15 лютого 1961 року (а. с. 93 зворот);

- ОСОБА_11, яка ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ЯК № 350045 від 16 липня 1966 року (а. с. 86).

Під час шлюбу ОСОБА_2 та ОСОБА_5 набули у власність квартиру АДРЕСА_2, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, яке видане 06 березня 2002 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету ОСОБА_1 міської ради на підставі розпорядження органу приватизації від 06 березня 2002 року за № 166642 (а. с. 77, 80).

16 січня 2012 року помер ОСОБА_5, про що зроблено відповідний актовий запис під № 510, що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті ОСОБА_1 міського управління юстиції (а. с. 6).

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно із ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народженні після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/2 частку однокімнатної квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Судом встановлено, що у першу чергу право на спадкове майно, а саме на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_2, після померлого 16 січня 2012 року ОСОБА_5, мають: позивачка ОСОБА_2 та ОСОБА_3, ОСОБА_4.

Між тим, з матеріалів справи вбачається, що померлий ОСОБА_5 протягом життя важко хворів та потребував постійного стороннього догляду, допомоги та піклування, що підтверджується виписним епікризом № 3824 з історії хвороби за 2003 рік, амбулаторною карткою померлого ОСОБА_5, а також довіреністю ОСОБА_5 від 15 липня 2002 року про перебування у безпорадному стані через хворобу та похилий вік (а. с. 11, 31, 51-67).

Крім того, факт перебування спадкодавця ОСОБА_5 в безпорадному стані у судовому засіданні підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9.

Таким чином, суд вважає, що померлий ОСОБА_5 з 2002 року перебував у безпорадному стані.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 СК України, повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Згідно із п. 2 ч. 3 с. 1224 ЦК України, не мають права на спадкування за законом батьки (усиновлювачі) та повнолітні діти (усиновлені), а також інші особи, які ухилялися від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця, якщо ця обставина встановлена судом.

Пунктом 6 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» встановлено, що правило п. 2 ч. 3 ст. 1224 ЦК України стосується особи, яка зобов'язана була утримувати спадкодавця згідно з нормами СК України.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не брали участі у похованні свого батька, що підтверджується довідкою на одержання та підпоховання праху № 170 від 18 січня 2012 року, договором-замовлення на організацію та проведення поховання від 18 січня 2012 року та договором проведення поховання № 124178 від 18 січня 2012 року, замовником яких була ОСОБА_2 (а. с. 32-34).

Також у судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтвердили, що відповідачки ухилялися від утримання свого батька, який був непрацездатним, потребував матеріальної допомоги та постійного стороннього нагляду.

Таким чином, суд вважає, що відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухилялася від надання допомоги своєму померлому батьку ОСОБА_5, який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Відповідно до ч. 5 ст. 1224 ЦК, за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Згідно із абзацом 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», правило ч. 5 ст. 1224 ЦК України стосується всіх спадкоємців за законом, зокрема й тих, які відповідно до СК України не були зобов'язані утримувати спадкодавця.

Абзацам 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

Оскільки відповідачки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ухилялися від своїх зобовязань щодо утримання батька, який був у безпорадному стані, у звязку з чим, суд вважає, що слід усунути ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від права на спадкове майно, після померлого 16 січня 2012 року ОСОБА_5.

На підставі чого, за позивачкою ОСОБА_2 слід визнати право власності на спадкове майно, яке складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_2, після померлого 16 січня 2012 року ОСОБА_5.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Під час розгляду справи, на думку суду представник позивачки ОСОБА_2 довів суду ті обставини, на які він посилався як на підставу позовних вимог.

Отже, з урахуванням вказаного, суд дійшов до висновку, що позов ОСОБА_5 є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, на підставіст.ст. 1216-1217, 1220, 1222-1224, 1261 ЦК України, ст. 202 СК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Усунути ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від права спадкування за законом після померлого 16 січня 2012 року ОСОБА_5.

Визнати за РагозянськоюНатлією Василівною право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 в порядку спадкування за законом після смерті померлого 16 січня 2012 року ОСОБА_5.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Одеської області шляхом подання через Київський районний суд міста ОСОБА_1 апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Рева С. В.