Ухвала суду № 29901983, 13.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р. м. Київ К/9991/50193/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника позивача Ульянова Д.В.,

представників відповідача Сависько В.В., Жаворонкова С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року

у справі № 2а/0470/12452/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Українські національні інформаційні системи»(далі -позивач, ТОВ «НВФ «УНІС»)

до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі -відповідач, ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська)

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «НВФ «УНІС»звернулось у жовтні 2011 до суду з позовом до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000022300 від 08.09.2011 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 0000312306 від 11.04.2011 року.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить задовольнити касаційну скаргу, скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняте нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Відповідно до частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну відповідача Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська правонаступником Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Відповідно до наказу ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська від 08.08.2011 року № 730, на підставі постанови старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 Управління Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції Лебедєва А.В. від 07.06.2011 року працівниками ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведено невиїзну позапланову документальну перевірку ТОВ «НВФ «УНІС» з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків й зборів при укладанні і виконанні договорів № 293 від 15.10.2008 року, № 357 та № 358 від 10.11.2009 року між Державним підприємством «Український державний центр радіочастот»та ТОВ «НВФ «УНІС», за результатами якої складено відповідний акт від 25.08.2011 року № 1955/232/32614261.

Перевіркою встановлено порушення: пп. 5.3.9, п. 5.3, ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 5 370 208,00 гривень; пп. 7.4.4, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податкових зобовязань з податку на додану вартість на загальну суму 4 249 767,00 гривень.

За результатами перевірки відповідачем прийнято, зокрема, податкове повідомлення-рішення від 08.09.2011 року № 0000022300 про визначення податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 6 712 760,00 гривень, у тому числі збільшення податкового зобов'язання за основним платежем -5 370 208,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями -1 342 552,00 гривні.

Позапланова виїзна документальна перевірка ТОВ «НВФ «УНІС»була призначена та проведена податковим органом відповідно до вимог п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі -ПК України) на підставі постанови старшого слідчого в ОВС 2 відділу 1 управління Головного слідчого управління СБ України капітана юстиції Лебедєва А.В. від 07.06.2011 року, прийнятої в межах кримінальної справи № 582, порушеної за фактом заволодіння службовими особами ТОВ «НВФ «УНІС»шляхом зловживання службовим становищем державними коштами в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Службовою запискою заступника Голови ДПА у Дніпропетровській області для організації позапланової перевірки було передано до ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська матеріали відпрацювання діяльності ТОВ «НВФ «УНІС»та окремі матеріали кримінальної справи (зокрема: призначену у відповідності до кримінально-процесуального законодавства постанову слідчого про призначення документальної позапланової перевірки від 07.06.2011 року та витяги з протоколів допиту по кримінальній справі № 582).

Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, дійшли висновку про те, що інформація про наявність експертизи та показання свідків із копій протоколів допиту під час провадження досудового слідства у кримінальній справі, розслідування за якою не належить до компетенції органів державної податкової служби, не може слугувати доказом вчинення позивачем порушення у сфері податкового законодавства, а також не стосується предмету документальної перевірки, визначеного відповідно до п. 75.1.2 ПК України і тому лежить поза компетенції відповідача, реалізація якої здійснюється податковою інспекцією в межах податкового контролю. При цьому, вирішуючи спір по цій справі, суди обґрунтовано узяли до уваги той факт, що по результатам проведених раніше позапланових виїзних перевірок не було встановлено порушення позивачем податкового законодавства при вчиненні господарських операцій на виконання договорів з ТОВ «Три О Три», ТОВ «Фоліо С», ТОВ ВТПК «Віка Інтернешнл», що підтверджено Актом перевірки № 1889/234/32614261 від 11.06.2010 року та довідкою № 323/23-2/32614261 від 11.03.2011 року, а згідно висновку експертно-економічного обґрунтування, підготовленого на запит позивача судовим експертом Тихоненко І.П. 21.09.2011 року, наведені в Акті перевірки висновки податкового органу нормативно та документально не підтверджені. За наведених обставин, та з огляду на те, що на момент розгляду даної справи договори між ТОВ «НВФ «УНІС»та ТОВ «Три О Три», ТОВ «Фоліо С», ТОВ ВТПК «Віка Інтернешнл»не визнані недійсними, суди дійшли висновку про не відповідність вимогам чинного законодавства висновків податкового органу про порушення позивачем пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, які задовольняючи позовні вимоги, виходили з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справлянні податків і зборів, зокрема, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки посадових осіб посадкової служби під час здійснення податкового контролю, регулюються положеннями ПК України.

Відповідно до п.п. 21.1.1. п. 21.1. ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно до відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з обставин: отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Відповідно до п. 86.9. ст. 86 ПК України, у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Таким чином, суд апеляційної інстанції правомірно дійшов висновку про те, що оскільки податковим органом відносно ТОВ «НВФ «УНІС»була проведена перевірка на підставі п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України, то матеріали перевірки у відповідності до п. 86.9 ст. 86 ПК України повинні були бути направлені до органу, що призначив перевірку, без винесення податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ПК України.

Зважаючи на те, що статус та порядок використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності визначений Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність»та Кримінально-процесуальним кодексом України і ПК України не передбачає їх використання при проведенні документальних перевірок платників податків, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про неправомірність здійснення нарахувань з використанням документів по кримінальній справі.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо безпідставності збільшення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 6 712 760,00 гривень лише на підставі висновку експерта від 14.04.2011 року, проведеного на підставі постанови про призначення комплексної судово-почеркознавчої та судово-технічної експертизи документів стосовно підписів від імені генерального директора ТОВ «НВФ «УНІС»у договорах, технічній документації, актах виконаних робіт до цих договорів, та відбитків печатки на документах, а також протоколів допиту свідків, і без врахування первинних документів платника податку, які б свідчили про підставу нарахування.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби -залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17.07.2012 року у справі № 2а/0470/12452/11 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько