Ухвала суду № 29901994, 13.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" березня 2013 р. м. Київ К/9991/42855/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

за участю секретаря Стоцького О.І.,

представника позивача Пустової О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2012 року

у справі № 2а/0470/736/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов'янський базар»(далі -позивач, ТОВ «Слов'янський базар»)

до Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м, Дніпропетровська (далі -відповідач, ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська)

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «Слов'янський базар»звернулось у січні 2011 року до суду з позовом до ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська, в якому з урахування доповнення до позовних вимог, просило: скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 30.12.2010 року за № 0000872302/1; визнати протиправними дії відповідача щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, серпень 2010 року, складені ТОВ «Слов'янський базар»; зобов'язати відповідача відобразити основні показники податкових декларацій з податку на додану вартість підприємства за березень, квітень, серпень 2010 року на особовому рахунку підприємства.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2012 року, позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському район м. Дніпропетровська щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за березень, квітень, серпень 2010 року, складені ТОВ «Слов'янський базар»; зобов'язано ДПІ у Бабушкінському район м. Дніпропетровська відобразити основні показники податкових декларацій з податку на додану вартість ТОВ «Слов'янський базар» за березень, квітень, серпень 2010 року на особовому рахунку підприємства; скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська від 30.12.2010 року за № 0000872302/1.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач в своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому просить залишити касацій скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинство України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому засіданні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Слов'янський базар»з питань достовірності нарахування суми бюджетної відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року у зменшення податковий зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що була задекларована в період з 01 по 31 серпня 2010 року.

Вказаною перевіркою було встановлено, що позивач в порушення пп. 7.7.2, пп. 7.7.4 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Пре податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) від 03.04.1997 року № 168/97-ВР та п. 4.2, пп. 5.12.2 п. 5.12 розділу 5 Наказу ДПА України «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 15.06.2005 року № 213, зареєстрованого і Міністерстві юстиції України 30.06.2005 року за № 702/10982, з урахуванням змін від 17.03.2008 року № 159, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 року за № 224/14915, недостовірно визначено суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за вересень 2010 року у сумі 682 754 грн.

В акті перевірки № 5889/23-5/30619472 від 29.11.2010 року зазначено, що податкові декларації ТОВ «Слов'янський базар»за березень, квітень, серпень 2010 року оформлені з порушенням вимог Порядку заповнення і подання податкової декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за № 250/2054 і визначені «До відома»; перевірити достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в березні, квітні, серпні 2010 року, не має можливості. На підставі вказаного акту відповідачем було складено податкове повідомлення-рішення № 0000872302/0 від 03.12.2010 року, а потім за результатами розгляду скарги податкове повідомлення-рішення № 0000872302/1 від 30.12.2010 року.

Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, з висновками яких погоджується колегія суддів касаційної інстанції, виходили з наступних мотивів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 19.04.2010 року ТОВ «Слов'янський базар» на адресу ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська поштою направлений оригінал декларації з і податку на додану вартість за березень 2010 року з оригіналом додатків до нього, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення 19.04.2010 року. При цьому податкова декларація з податку і на додану вартість за березень 2010 року не визнана як податкова, тому що її заповнено всупереч правилам, зазначеного порядку їх заповнення (ксерокопія звітного документа), який був отриманий позивачем 11.05.2010 року. Позивачем вдруге на адресу ДПІ у Бабушкінському район м. Дніпропетровська поштою направлені оригінали декларацій з податку на додану вартісті за березень та квітень 2010 року з оригіналами додатків до них, доказом чого є повідомленні про вручення поштового відправлення 13.05.2010 року. Вказана податкова декларація з податку на додану вартість за березень та квітень 2010 року не визнана як податкова, тому що її заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку їх заповнення (неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження), який був отриманий позивачем 07.06.2010 року. Станом на 10.06.2010 року ТОВ «Слов'янський базар» на адресу ДПІ у Бабушкінському район м. Дніпропетровська поштою направлені оригінали декларацій з податку на додану вартісті за березень, квітень та травень 2010 року з оригіналами додатків до них, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення 14.06.2010 року. Вказана податкова декларація з податку на додану вартість за березень, квітень і травень 2010 року ТОВ «Слов'янський базар» не визнана як податкова, тому що її заповнен всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку їх заповнення, а саме неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження. Станом на 10.09.2010 року ТОВ «Слов'янський базар» на адресу ДПІ у Бабушкінському район м. Дніпропетровська поштою направлений оригінал декларації з податку на додану вартісті за серпень 2010 року з оригіналами додатків до нього, доказом чого є повідомлення про вручення поштового відправлення 13.09.2010 року. Вказана податкова декларація з податку на додану вартість за серпень 2010 року не визнана як податкова, тому що її заповнено всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку заповнення, а саме надіслана заламінована копія.

Відповідно до пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затверджена Наказом Держаної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997 року за № 250/2054, яким визначено форму податкової декларації, серед підстав для невизнання податкової звітності податковим органом є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Згідно з вимогами пп. 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

З аналізу викладених норм Закону судами попередніх інстанцій вірно зазначено, що податковий орган зобов'язаний прийняти податкову декларацію без попередньої перевірки зазначених у ній показників та може не визнати податкову звітність як податкову декларацію виключно з підстав заповнення її всупереч правил, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення.

Таким чином, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що невизнання декларацій позивача податковою звітністю з підстав, викладених у листах податкового органу є неправомірним.

Отже, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.03.2011 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 31.03.2012 року у справі № 2а/0470/736/11 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько