Ухвала суду № 29901982, 21.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/6409/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аква плюс»

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року

по справі №2а-1670/7317/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аква плюс»(надалі -ТОВ «ТД «Аква плюс»)

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві (надалі -ДПІ у м.Полтаві)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

встановив:

У вересні 2009р. позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, поставлено питання про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м.Полтаві від 22.08.2011р. №000192301 та №0002002301.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 04.10.2011р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.12.2011р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 22.08.2011р. №0001992301 в частині нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 707,52грн.; в іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1,70грн.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про задоволення позову. В подальшому було надіслано заперечення на касаційну скаргу ДПІ у м.Полтаві.

Також не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття у справі нового рішення про відмову в задоволенні позову. В подальшому було надіслано заперечення на касаційну скаргу ТОВ «ТД «Аква плюс».

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скаргах, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанції, контролюючим органом проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ТД «Аква плюс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р., за результатами якої складено акт №6249/23-2/33458259 від 04.08.2011р.

Проведеною перевіркою, на думку податкового органу, встановлено порушення, а саме:

- п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9., п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 64754,00грн., у тому числі за: IV квартал 2009р. -28211,00грн.; І квартал 2010р. -18430,00грн.; ІІ квартал 2010р. -18113,00грн.;

- п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірся на загальну суму 51350,00грн. у тому числі: за листопад 2009р.-7372,00грн. за грудень 2009р.-7372,00грн., за січень 2010р.-7372,00грн., за лютий 2010р.-7372,грн. за березень 2010р.-7372,00грн., за квітень 2009р.-7245,00грн., за червень 2010р. - 7245 грн.

ДПІ у м. Полтаві 17.08.2011р. за вих. №17880/10/23-241 надано ТОВ «ТД «Аква плюс»відповідь на заперечення акту перевірки, за висновками якої донараховані суми за результатами документальної перевірки залишаються без змін.

За наслідками проведеної перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 22.08.2011р. №0001992301, яким ТОВ «ТД «Аква плюс»донараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на прибуток приватних підприємств»на загальну суму 80942,50 грн. в тому числі за основним платежем -64754,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16188,50грн., №0002002301, яким ТОВ «ТД «Аква плюс»донараховано податкове зобов'язання за платежем «податок на додану вартість»на загальну суму 64187,50грн., в тому числі за основним платежем -51350,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 12837,50грн.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якими погодилась колегія апеляційного суду, цілком правильно та обґрунтовано виходив з наступного.

Так, судами встановлено, що податковим органом перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.10.2009р. по 31.03.2011р. встановлено їх завищення всього у сумі 259014,00грн., в т.ч. за IV квартал 2009р. у розмірі 112 844,00грн., І квартал 2010р. на суму 73 720,00грн., за ІІ квартал 2010р. у розмірі 72 450,00грн.

У зв'язку з чим, за період, що перевірявся, ТОВ «ТД «Аква плюс» донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 64754,00грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 16188,50грн.

Донарахована сума податку на прибуток складається з наступного:

- підприємством при складанні декларації з податку на прибуток по рядку 04.1 завищено показник даного рядка на суму у розмірі 2264,00грн., в т.ч. за IV квартал 2010р. у розмірі 2264,00грн., за рахунок безпідставного включення до їх складу, вартості витрат від придбання канцелярських товарів, не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними бухгалтерськими документами, а саме, ТОВ «ТД «Аква Плюс»проведено готівкові розрахунки без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 2264,0 грн. (до авансових звітів додано документи, які не відповідають вимогам чинного законодавства);

- підприємством завищено задекларовані показники у рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»Декларацій з податку на прибуток за відповідні звітні періоди на загальну суму 256750,00грн. за рахунок зайвого включення до складу валових витрат витрати з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Харті Тріотек Груп»на суму 36860,00грн. та у ТОВ «Леміш Груп»на суму 219890,00грн.

Судами встановлено, що у перевіряємому періоді підприємством видавались кошти під звіт працівникам на придбання канцелярських товарів.

На підтвердження правомірності формування валових витрат у розмірі 2264,00грн. за IV квартал 2010р. щодо включення позивачем вартості витрат від придбання канцелярських товарів ТОВ «ТД «Аква плюс»під час перевірки та до суду були надані звіти про використання коштів наданих на відрядження або під звіт №б/н від 11.11.2010р., від 23.12.2010р., від 24.12.2010.

До авансових звітів було надано товарні чеки від 11.11.2010р., 23.12.2010р., 24.12.2010р., які містять найменування товару, його ціну, кількість, загальну вартість, відмітку про відпуск товару, скріплені печаткою ФОП ОСОБА_2 Згідно із наявного в матеріалах справи свідоцтва сплату єдиного податку ФОП ФОП ОСОБА_2 від 02.12.2009, одним із видів діяльності останнього є оптова та роздрібна торгівля канцтоварами, місце здійснення діяльності: магазини по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, АДРЕСА_3

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», чинного на час виникнення даних спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат, відповідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку .

Згідно із п.2.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 № 637 видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України.

Згідно із п.3.1. названого Положення касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

У пункті 1.2. цього ж Положення встановлено, що розрахунковий документ - документ встановлених форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Приписами ч.15 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані надавати покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек. накладну або інший письмовий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України Про захист прав споживачів».

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, що спірні товарні чеки є належними первинними документами бухгалтерського обліку для підтвердження факту здійснення витрат по придбанню канцтоварів, які мають безпосереднє відношення до організації та ведення господарської діяльності позивача.

Отже, позивачем правомірно віднесено суму 2264,10грн. до складу валових витрат IV кварталу 2010р., а тому нарахування зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 566,00грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 141,50грн. є безпідставним.

Крім того, проведеною перевіркою встановлено, включення ТОВ «ТД «Аква плюс»до складу валових витрат витрати з придбання товарно-матеріальних у ТОВ «Харті Тріотек Груп» на суму 36860,00грн. та у ТОВ «Леміш Груп»на суму 219890,00грн. та донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем в розмірі 64188,00грн. (в тому числі за IV квартал 2009р. -27645,00грн, за І квартал 2010р. -18430,00грн., ІІ квартал 2010р. -18113,00грн.), застосовано штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 16047 грн. колегією суддів встановлено наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, підставою донарахування вищевказаного податкового зобов'язання слугувало твердження ДПІ у м.Полтаві про відсутність у ТОВ «ТД «Аква плюс»при проведенні перевірки документів, підтверджуючих транспортування товару, не доведеність факту отримання товарно-матеріальних цінностей та їх зв'язок із господарською діяльністю позивача по взаємовідносинам з ТОВ «Харті Тріотек Груп»та ТОВ «Леміш Груп».

Так, позивачем було укладено усні угоди з ТОВ «Харті Тріотек Груп»та ТОВ «Леміш Груп», в рамках виконання яких за твердженням позивача ТОВ «ТД «Аква плюс»придбано у ТОВ «Харті Тріотек Груп»і ТОВ «Леміш Груп»: папір »в кількості 2760 пачок, картону прокладочного в кількості 3500 штук та багажної стрічки в кількості 1600 шт.

Вартість витрат по придбанню вказаних товарів позивачем було включено до складу валових витрат за відповідний звітний період по ТОВ «Харті Тріотек Груп»у розмірі 36860,00грн., по ТОВ «Харті Тріотек Груп»у розмірі 219890,00грн.

На підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат на придбання товарно-матеріальних цінностей (паперу, картону, багажної стрічки) від ТОВ «Харті Тріотек Груп»та ТОВ «Леміш Груп»позивачем були надані лише копії видаткових накладних, рахунків - фактур та податкових накладних.

При цьому, акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару, які б свідчили про фактичне виконання господарських операцій між ТОВ «ТД «Аква плюс»та ТОВ «Харті Тріотек Груп»і ТОВ «Леміш Груп»та слугували б підставою для бухгалтерського обліку таких операцій, позивачем не було надано під час розгляду справи в попередній судових інстанціях.

Крім того, як встановлено судом апеляційної інстанції, видаткові накладні не містять обов'язкових реквізитів (номеру, дати довіреності, ім'я та по-батькові особи, яка підписала накладну від імені позивача та печатки ТОВ «ТД «Аква плюс»).

Враховуючи те, що позивачем не надано належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат сум витрачених на придбання товарно-матеріальних цінностей у ТОВ «Харті Тріотек Груп» і ТОВ «Леміш Груп»та використання їх у власній господарській діяльності відповідачем правомірно донараховано ТОВ «ТД «Аква плюс»зобов'язання з податку на прибуток у розмірі у розмірі 64188 грн.

Щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 64754,00грн. згідно податкового повідомлення-рішення №0002002301 від 22.08.2011р. слід зазначити наступне.

Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання»(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання.

Таким чином, оскільки визначальною умовою формування податкового кредиту з податку на додану вартість є господарська діяльність, здійснена в межах правового поля за наявності належним чином складеними документами у відповідності до правил ведення бухгалтерської документації, судами попередніх інстанцій правомірно встановлено завищення ТОВ «ТД «Аква плюс» суми податкового кредиту у розмірі 51350,00грн.

Отже, суди попередніх інстанцій вірно визначили правомірність застосування зобов'язання за оскаржуваними податковими повідомленням-рішенням у відповідній частині.

Доводами касаційної скарги не спростовуються зазначені висновки суду.

За таких обставин, судом апеляційної інстанції, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційні скарги: Державної податкової інспекції у м.Полтав та Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Аква плюс»-залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2011 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ О.А. Моторний