Постанова № 29900773, 14.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

14 березня 2013 року № 826/479/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва, у складі: судді Добрянської Я.І., розглянув відповідно до вимог ч. 6 ст. 128 КАС України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції Українидо відповідачаОкружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 р. № 0000514220

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач, Державне підприємство «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідачів Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС та Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 р. № 0000514220.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.01.2013 р. позовна заява Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України була залишена без руху з підстав заявлення позивачем позовних вимог тільки до одного з відповідачів, а саме до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, проте як в адресній частині позовної заяви було визначено двох відповідачів, а саме Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих латників податків та Державну податкову служби України.

Зважаючи на таке, ухвалою суду від 15.01.2013 р. про залишення позовної заяви без розгляду позивачу було наголошено про необхідність уточнення або адресної частини позовної заяви із виключенням з неї відповідача 2 Державної податкової служби України, або уточнення позовних вимог із заявленням в прохальній частині позовних вимог до відповідача 2 Державної податкової служби України.

Так, 28.01.2013 р. позивачем до канцелярії суду було подано клопотання про усунення недоліків позовної заяви, до якого долучено два примірники уточненої позовної заяви (для суду та відповідача), із виключенням з відповідачів Державної податкової служби України.

Зважаючи на усунення позивачем недоліків позовної заяви у строки визначені судом, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29.01.2013 р. суддею Добрянською Я.І. було відкрито провадження у справі № 826/479/13-а та призначено справу до судового розгляду на 14.02.2013 р.

В судовому засіданні 14.02.2013 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 09.10.2012 р. № 0000514220, як таке, що суперечить вимогам чинного законодавства;

- судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог представник позивача зазначив, що при проведенні перевірки відповідач дійшов помилкового висновку про порушення позивачем вимог п.п. «б», «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, щодо подання податкової звітності (форма № 1-ДФ) з порушенням встановлених строків, не у повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками за І кв. - III кв. 2011 року, відповідно до чого було неправомірно визначено штрафну санкцію в розмірі 510 грн., та протиправно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Відповідач в судове засідання 14.02.2013 р. не прибув та не скерував свого представника, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи.

Зважаючи на не прибуття відповідача в судове засідання 14.02.2013 р. та не скерування свого представника, суд, на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати дану адміністративну справу № 826/479/13-а в порядку письмового провадження.

Про перехід до розгляду справи № 826/479/13-а в поряду письмового провадження відповідача було повідомлено належним чином листом від 14.02.2012 р.

27.02.2013 р. відповідачем до канцелярії суду було подано письмові заперечення проти позову та додатки до нього.

В своїх запереченнях відповідач зазначає про правомірність прийняття ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, та просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.09.2012 р. Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків було проведено камеральну перевірку податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форма № 1-ДФ за І-ІІІ квартали 2011 року Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено Акт перевірки від 17.09.2012 р. № 992/42-20/25287988, в якому встановлені порушення позивачем вимог п.п. «б», «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями, щодо подання податкової звітності (форма № 1-ДФ) з порушенням встановлених строків, не у повному обсязі, з недостовірними відомостями та помилками.

Не погоджуючись із висновками Акта перевірки, позивачем було направлено до Окружної ДПС - Центральний офіс з обслуговування ВПП Державної податкової служби зауваження (заперечення) до Акта перевірки та повернуто другий примірник Акта про результати камеральної перевірки податкової звітності від 17.09.2012 р. № 992/42-20/25287988.

Своїм листом від 04.10.2012 р. № 10867/10/42-258 відповідачем було надіслано результати розгляду заперечень до Акта перевірки, відповідно до яких висновки Акта перевірки залишені без змін.

На підставі встановлених в Акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог чинного податкового та іншого законодавства, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення:

- від 09.10.2012 р. № 0000514220, згідно якого донарахована сума грошового зобов'язання за штрафними санкціями по податку з доходів найманих працівників в розмірі 510 гривень.

За наслідками оскарження позивачем зазначеного податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 р. № 0000514220 в адміністративному порядку до податкового органу вищої інстанції (скарга від 23.10.2012 р. № 01-16/4936), рішенням Державної податкової служби України від 17.12.2012 р. № 7177/10/61-21/10-2315 таке оскаржуване податкове повідомлення-рішення було залишене без змін.

Однак, не погоджуючись із прийнятим Окружною ДПС - Центральний офіс з обслуговування ВПП ДПС зазначеного податкового повідомленням-рішення від 09.10.2012 року № 0000514220, позивач оскаржив його в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Окружний адміністративний суд м. Києва дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача, зважаючи зокрема на наступне.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, позивачем була подана звітність до податкового органу відповідно до законодавчо встановлених строків, що також не заперечує податковий орган в Акті перевірки, зокрема за І квартал 2011 р. - 06.05.2011 р.; за II квартал 2011 р. - 03.08.2011 р.; за III квартал 2011 р. - 04.11.2011 р., що також здійснено у відповідності до затверджених форм звітності (№ 1-ДФ), а тому посилання податкового органу на порушення норм п.п. «б» та «г» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України в даному випадку є безпідставне, оскільки позивачем не порушено жодного із строків подання розрахунків.

Поряд з тим, відповідно до пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених ст. 120 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, керуючись приписами ст. 50 Податкового кодексу України, позивачем було подано уточнюючі розрахунки: від 06.08.2012 р. № 9016909722 за ІІІ квартал 2011 року; від 03.08.2011 р. № 9005708359 за І квартал 2011 р., та від 30.01.2012 р. № 9014578580 за II квартал 2012 р.

Як визначено ст. 76 Податкового кодексу України, камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком - тобто автоматично стосується всіх без винятку поданих податкових декларацій та податкових розрахунків. Предметом перевірки є встановлення відповідності поданих звітних документів передбаченим законом вимогам, арифметична правильність підсумкових сум податкових зобов'язань, правильність застосування ставок податку і пільг по ньому, правильність відображення показників, необхідних для обчислення бази оподаткування - з метою виявлення допущених платником у поданій звітності арифметичних та/або методологічних помилок, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Відповідно до визначення «арифметичної помилки», що надано у листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 20.03.2001 р. № 06-10/167, під якою розуміються помилки чи описки, допущені платником при заповненні декларації, зокрема при виконанні арифметичних дій, передбачених при обчисленні об'єкта оподаткування з метою визначення податкових зобов'язань.

В свою чергу, поняття «методологічна помилка» визначено у листі ДПА України від 06.07.2001 р. № 9018/7/23-3317, відповідно до якого під визначенням останньої слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосуванні ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язання з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).

Пунктом 4 наказу ДПА України від 17 липня 2006 року № 416 «Про затвердження форми Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних і місцевих податків і зборів» (аналогічна позиція викладена у листі ДПА України від 21.06.2011 р. № 17197/7/15-0617) визначено, що Акт про результати камеральної перевірки податкових декларацій (розрахунків) не складається у випадку:

- відсутності арифметичної або методологічної помилки в поданій платником податків податковій декларації (розрахунку);

- якщо до початку проведення камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) платником податку подано нову звітну або уточнюючу декларацію (розрахунок) з виправленими показниками.

Так, як підтверджується наявними матеріалами справи, уточнення, яке було подано позивачем в уточнюючих розрахунках, а саме: по І кварталу 2011 р. стосувалося уточнення коду ознаки доходу (оподаткована матеріальна допомога); по II кварталу 2011 р. вказано не відображену раніше в звітності видану безвідсоткову позику працівнику (яка не оподатковується) та відкориговано невірно зазначену суму виплати доходу фізичній особі; по III кварталу 2011 р. зазначено не відображену раніше суму відшкодування частини вартості дитячої путівки Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності працівнику, а отже такі уточнення не можна віднести ні до арифметичних ні до методологічних помилок, оскільки останні не відповідають жодній із наведених ознак арифметичних і методологічних помилок, а також уточнюючі розрахунки позивачем було подано до дати проведення камеральної перевірки, а тому податковим органом безпідставно було зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п. «б», «г» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України.

Поряд з тим, при виявленні у поданій платником податків декларації помилок, що призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання, в Акті зазначаються рядки декларації (розрахунку), в яких платником податку допущені арифметичні помилки, а також надається стислий опис методологічних помилок.

Згідно п.п. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. У зв'язку з цим, в Акті камеральної перевірки зазначається сума податкового зобов'язання, обчислена платником податку самостійно в податковій декларації, та сума податкового зобов'язання, визначена самостійно податковим органом після виправлення допущених таким платником податку помилок.

Однак, як підтверджується наявними матеріалами справи, та не було жодними допустимими доказами заперечено відповідачем, уточнення подані позивачем ніяким чином не вплинули на суму нарахованого та сплаченого податку, тобто в даному випадку не йде мова про завищення чи заниження податкового зобов'язання (про що зокрема свідчить Акт перевірки), та як наслідок порушення норм податкового законодавства з боку позивача вданому випадку відсутні.

З огляду на зазначене, позивачем було своєчасно подано до податкового органу відповідну звітність та самостійно у відповідності до вимог чинного податкового законодавства усунуто виявлені неточності, внаслідок чого Державний бюджет не зазнав жодних втрат.

Згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів суду правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 р. № 0000514220.

Натомість представник позивача надав суду обґрунтовані пояснення, підтверджені допустимими доказами, щодо протиправності винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 09.10.2012 р. № 0000514220 .

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене в сукупності, та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС від 09.10.2012 р. № 0000514220.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 107,30 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя: Я.І. Добрянська

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови 14.03.2013 р.