Ухвала суду № 29900499, 28.02.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/458/13 28.02.2013 28.02.2013 28.02.2013

Провадження № 22ц/784/736/2013 Головуючий у першій інстанції: Корнешова Т.В.

Категорія 37 Доповідач апеляційного суду: Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

28 лютого 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В.,

Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Богуславській О.М.,

за участі: позивачки ОСОБА_4, її представника ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6,

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_7

на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2012 року

за позовом

ОСОБА_4 до ОСОБА_7, третя особа - Костянтинівська селищна рада Арбузинського району Миколаївської області (далі - Костянтинівська селищна рада) про визнання договору недійсним та визнання права власності,

в с т а н о в и л а:

В серпні 2011 року ОСОБА_4 звернулась з позовом до Костянтинівської селищної ради про визнання недійсним заповіту, складеного 4 березня 2011 року її тіткою ОСОБА_8 на користь ОСОБА_7

Посилаючись на те, що на момент вчинення правочину її тітка не усвідомлювала значення своїх дій та не могла керувати ними, позивачка просила задовольнити її позов.

Під час розгляду справи ОСОБА_4 доповнила свою позовну заяву вимогою про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за заповітом.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2012 року неналежного відповідача - Костянтинівську селищну раду замінено на ОСОБА_7, а сільську раду залучено як третю особу по справі.

Рішенням того ж суду від 28 грудня 2012 року позов задоволено частково. Визнано спірний заповіт недійсним, а у визнанні права власності відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволені позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши докази по справі в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 4 березня 2011 року секретарем виконавчого комітету Костянтинівської сільської ради посвідчено заповіт, за яким ОСОБА_8 заповіла ОСОБА_7 належну їй земельну ділянку, розташовану в межах території Костянтинівської селищної ради розміром 5,56 га. Цей заповіт посвідчено на дому.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла.

Племінниця заповідача - ОСОБА_4, на яку було складено заповіт стосовно вказаної земельної ділянки в 2008 році, поставила питання про визнання спірного заповіту недійсним за правилами ч. 1 ст. 225 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України, правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

За висновком посмертної судово-психіатричної експертизи № 775 від 19 листопада 2012 року, ОСОБА_8 на період оформлення заповіту - 4 березня 2011 року, страждала психічним розладом внаслідок органічного ураження головного мозку з явищами деменції та деліріозної симптоматики. В цей період - 4 березня 2011 року, вона не могла розуміти значення своїх дій та керувати ними (а.с. 258-263).

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав вказаних позивачкою для визнання спірного договору недійсним. В зв'язку з чим, обґрунтовано задовольнив позов в цій частині.

Рішення суду в частині відмови в задоволенні позову про визнання права власності, колегія суддів не перевіряє, оскільки сторони його в апеляційному порядку не оскаржували.

Доводи апелянта про те, що резолютивна частина посмертної судово-психіатричної експертизи не відповідає обставинам, зазначеним в її описовій та мотивувальній частинах, а також про однобічність даної експертизи, є необґрунтованими.

Як вбачається із зазначеної експертизи, експертами досліджувались наявні у справі медичні документи, які збереглися після смерті ОСОБА_8, показання лікаря-терапевта ОСОБА_9, яка оглядала останню 3 та 10 березня 2011 року, та вказувала на неадекватні дії хворої в цей період, а також свідків з боку позивача та відповідача. При цьому, експертами надана перевага саме медичним документам і поясненням лікаря, та висловлено критичне ставлення до пояснень свідків, які є родичами відповідача, чиї показання не співпадають з даними медичних документів.

Доказів, які б спростовували висновки експерта, відповідачем не надано як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді.

Посилання апелянта на описку в позовній заяві стосовно прізвища відповідача, не може бути підставою для скасування або зміни оскаржуваного рішення, яке такої описки не містить.

Інших доводів, які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, апеляційна скарга не містить, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 28 грудня 2012 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: