Ухвала суду № 29900501, 07.03.2013, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №784/614/13 07.03.2013 07.03.2013 07.03.2013

Провадження № 22ц-784/839/2013 Головуючий у першій інстанції Тихонова Н.С.

Доповідач в апеляційній інстанції Лівінський І.В.

У Х В А Л А

іменем України

07 березня 2013 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Данилової О.О.,

суддів: Лівінського І.В. та Шаманської Н.О.,

при секретарі судового засідання Белевері В.А.,

за участю позивачки ОСОБА_3, її представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи

за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2013 року, постановлену

за позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації (далі - ММБТІ) про визнання дій неправомірними, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу,

в с т а н о в и л а:

В січні 2013 року ОСОБА_3 звернулася з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ММБТІ про визнання дій неправомірними, скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2013 року у відкритті провадження за вказаним позовом в частині позовних вимог до ММБТІ про визнання дій неправомірними, скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відмовлено, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на невірне застосування судом норм процесуального та матеріального права, просила ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта та її представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

За статтею 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 1 частини першої статті 3 КАС України визначено, що справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Із позовної заяви вбачається, що частина позовних вимог ОСОБА_3 полягають у визнанні неправомірними дій ММБТІ щодо державної реєстрації прав власності ОСОБА_5 на об'єкти нерухомого майна та відповідно їх скасування, в такому спорі відповідач ММБТІ є суб'єктом владних повноважень у розумінні статті 3 КАС України, оскільки здійснював владні управлінські функції - державну реєстрацію права власності, на виконання делегованих повноважень, покладених на нього Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Виходячи з наведеного, справа за позовом ОСОБА_3 в частині позовних вимог до ММБТІ про визнання дій неправомірними, скасування державної реєстрації прав власності на нерухоме майно не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України належить до компетенції адміністративного суду.

Оскільки такого ж висновку дійшов і суддя першої інстанції, то оскаржувана ухвала підлягає залишенню без змін.

Посилання апелянта на те, що справа, в тому числі в частині позовних вимог до ММБТІ, повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства, не заслуговують на увагу, оскільки є наслідком помилкового тлумачення чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити, а ухвалу судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 22 січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але з цього дня протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді: