Ухвала суду № 29899579, 19.02.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" лютого 2013 р. м. Київ К/9991/36237/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Вербицької О.В., Муравйова О.В.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року

у справі №2а-6124/10/2370

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тогроснова»(надалі -ТОВ «Тогроснова»)

до відповідачів: 1. Головного управління Державного казначейства України в Черкаській області (надалі -ГУ ДКУ в Черкаській області); 2. Державної податкової інспекції у м.Черкаси (надалі -ДПІ у м.Черкаси)

про стягнення суми бюджетного відшкодування, -

встановив:

В грудні 2010р. позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 25.01.2011р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24.05.2011р., позовні вимоги задоволено.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій ДПІ у м.Черкаси звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Тогроснова».

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, ТОВ «Тогроснова»включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на обліку в ДПІ у м.Черкаси та є платником податку на додану вартість з 11.12.2008р. згідно свідоцтва №100154827 НБ №130740.

З матеріалів справи вбачається, у встановленому порядку позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за січень 2010р. із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок підприємства, та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування від 22.02.2010р.

Податковим органом за наслідками отримання вказаної декларації відповідно до п.п.7.7.5 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у червні та серпні 2009р., про що складено акт №559/23-4/36262243 від 12.03.2010р.

Зазначеною перевіркою не підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2010р. у відповідній сумі з посиланням на проведення зустрічних перевірок щодо основних постачальників по ланцюгу постачання до виробника та іншими запитами, що були направлені в ході даної перевірки.

Отже, можливість відшкодування позивачеві визначених перевіркою заявленої суми бюджетного відшкодування відповідач безпосередньо пов'язував з необхідністю отримання матеріалів зустрічних перевірок на підтвердження взаємовідносин з постачальниками по ланцюгу проходження ТМЦ до виробника.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції чинній на час правовідносин, бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто, Закон України «Про податок на додану вартість»пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі -ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, положення пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Як встановлено судами, сплачена позивачем сума ПДВ підтверджується відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Суми, невідшкодовані платнику податків вважаються бюджетною заборгованістю.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази, судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Черкаси -залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 травня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ О.В. Вербицька

____ О.В. Муравйов