Постанова № 29899208, 11.03.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" березня 2013 р. м. Київ К-54196/09

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого суддіБорисенко І.В.суддів Кошіля В.В. Моторного О.А., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

на постанову Господарського суду Запорізької області від 23.01.2009

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009

у справі № 5/518/08-АП

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Восток»

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя

про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ігросервіс-Восток»звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0003922304 від 10.11.2008.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 23.01.2009, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009, позов задоволено.

Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, подала касаційну скаргу, у відповідності до якої просить скасувати постанову Господарського суду Запорізької області від 23.01.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 16.10.2008 Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Маріуполя Донецької області була проведена планова перевірка ТОВ «Ігросервіс-Восток»щодо порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, під час якої встановлено, що в господарській одиниці позивача - залі гральних автоматів, розташованому за адресою м.Маріуполь, пр.Перемоги, 117-а, гральні автомати у кількості 14 одиниць не переведені у фіскальний режим роботи, що є порушенням п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За результатами вказаної перевірки складено акт перевірки № 0387/08/28/23/34373852 від 16.10.2008, на підставі якого відповідачем прийнято рішення № 0003922304 від 10.11.2008 про застосування до позивача згідно п.2 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»штрафних (фінансових) санкцій у сумі 4 760,00 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що з боку позивача відсутнє порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки ст.3 названого Закону не встановлює необхідність фіскалізації гральних автоматів та підстави для застосування штрафних санкцій, передбачені п.1 ст.17 названого Закону, у даному випадку відсутні.

Судова колегія Вищого адміністративного суду України з такими висновками судів не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до преамбули Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Згідно п.1 ст.3 названого Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

У ст.12 названого Закону встановлено, що на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.

У відповідності до п.1 ч.2 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.

Зі змісту п.6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України №121 «Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій»вбачається, що встановлені конкретні строки переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів - до 31 грудня 2006 року.

У період проведення перевірки позивача був чинним наказ ДПА України від 10.09.2008 № 581 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції», в якому визначено, що до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій відповідно до наказу ДПА України від 01.07.2008 №430 включено комп'ютерно-касову систему «Фіскал», сфера застосування якої є казино, зали гральних автоматів, фіскалізація гральних автоматів, торгівля та послуги гральних закладів.

Тобто, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій комп'ютерно-касової системи «Фіскал»суб'єкти господарювання, що надають вказані послуги, зобов'язані використовувати зазначену систему.

І з цього часу суб'єкти господарювання не повинні експлуатувати ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи, оскільки з цього часу суб'єкти господарювання в своїй діяльності об'єктивно можуть забезпечити дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Як встановлено перевіркою, проведеною контролюючим органом 16.10.2008, позивачем у період після 01.07.2008 для надання послуг у гральному залі використовувалися гральні автомати без застосування комп'ютерно-касової системи «Фіскал».

Відповідальність за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»передбачена ст.17 цього Закону.

Враховуючи вищезазначене, висновок судів попередніх інстанцій про неправомірне застосування до позивача штрафних (фінансових) санкції у розмірі 4 760,00 грн. за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є помилковим та таким, що не ґрунтується на нормах матеріального права.

За правилами ч.1 ст.229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З огляду на викладене, оскільки постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, вони підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя задовольнити.

2. Постанову Господарського суду Запорізької області від 23.01.2009 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2009 скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

3. Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І.В. Борисенко

Судді В.В. Кошіль

О.А. Моторний