Постанова № 29899127, 26.02.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 року (10 год. 36 хв.)Справа № 808/1261/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді О.В. Конишевої,

при секретарі судового засідання Я.М. Муха

за участю представників

від позивача Васильченко О.О.

Сидорова О.А.

Олексенко Т.М.

від відповідача Гавриленко Д.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченко

до: Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Запорізької області Державної податкової служби

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000900025 та № 0000830025 від 16.10.2012

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченко (далі - позивач) до Спеціалізованої Державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Запорізької області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000900025 та № 0000830025 від 16.10.2012.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Адміністративний позов просить задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача позов не визнав, вважає, що оскаржувані рішення прийняті обґрунтовано, у зв'язку з чим просив у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ДП «Івченко - Прогрес», за результатами якої складено акт від 02.10.2012р. № 393/25- 2/14312921 про результати перевірки дотримання вимог податкового законодавства при господарських взаємовідносинах з КПМ ЖК «Мотор Січ», ТОВ НВП "Е.Л.Т.А.", за період з листопада 2008р. по січень 2012 року, яким встановлено порушення:

- п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 №334/94-ВР із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 2 409,00 грн.

- п. п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ із змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 26 261,00 грн.

- п. п 7.4.1 п. 7.4, п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями), п. 198.1, п. 198.3 ст. 198 п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-УІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 91 469,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 02.10.2012р. № 393/25-2/14312921 та прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0000900025 від 16.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання суми податку на додану вартість у розмірі 91 469,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 20 924,50 грн.

- № 0000830025 16.10.2012, яким збільшено суму грошового зобов'язання суми податку на прибуток підприємств у розмірі 28 670,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі З 553,00 грн.

Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення були оскаржені у адміністративному порядку, але рішеннями вищих податкових органів - скарги позивача були залишені без задоволення, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення без змін.

Судом встановлено, що позивач за перевіряємий період мав взаємовідносини з КП МЖК «Мотор Січ» та ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.».

Щодо взаємовідносин позивача з КП МЖК «Мотор Січ» слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між ДП «Івченко-Прогрес» та КП МЖК «Мотор Січ» укладено договори №24/12/476 від 24.12.2007р.; №09/12/457 від 09.12.2008р., № 03/12/432 від 03.12.2009р., №27/12 від 27.12.2010р., предметом яких є технічне обслуговування пристроїв завантаження управляючих програм (УЗП) для станків з ЧПУ (числовое програмное управление).

На умовах договору КП МЖК «Мотор Січ» щомісячно виконувало технічне обслуговування пристроїв завантаження управляючих програм для станків з ЧПУ.

Для виконання зазначених робіт ДП «Івченко - Прогрес» щорічно надавав ОСОБА_6 - працівнику КП МЖК «Мотор Січ» річну тимчасову перепустку на територію підприємства. Так, відповідно інформації з облікової картки тимчасової перепустки ОСОБА_6 (копія міститься в матеріалах справи), вказаній особі 14.10.2010р. була видана тимчасова перепустка терміном дії до 30.12.2010р., яка продовжувалась до 30.12.2011р. та до 29.12.2012р.

Надання послуг засвідчене актами прийому - передачі робіт підписаними уповноваженими представниками сторін, що містяться в матеріалах справи.

В оплату наданих послуг ДП «Івченко - Прогрес» на розрахунковий рахунок КП МЖК «Мотор Січ» перераховано грошові кошти, що підтверджується копії платіжними дорученнями, які містяться в матеріалах справи.

На підставі первинних документів, ДП «Івченко - Прогрес» в бухгалтерському обліку відображені господарські операції з придбання послуг у КП МЖК «Мотор Січ».

В податковому обліку підприємства суми ПДВ, сплачені у складі вартості робіт, включено до складу податкового кредиту відповідних періодів на підставі виписаних податкових накладних, а витрати, понесені-на придбання зазначених робіт, відображені у складі валових витрат відповідних періодів на підставі оформлених належним чином актів прийому - передачі робіт.

Крім того, між ДП «Івченко-Прогрес» та КП МЖК «Мотор Січ» укладено договори №15/04/172 від 15.04.2010р., №12/10/474 від 12.10.2010р., №25/06/09 від 25.06.2010р„ №27/10/515 від 27.10.2010р., №06/02/73 від 06.02.2009р., предметом яких є поставка запчастин та обладнання (копії договорів містяться в матеріалах справи).

На розрахунковий рахунок КП МЖК «Мотор Січ» перераховувались передплати на поставку обладнання, що підтверджуються копіями платіжних доручень, які містяться в матеріалах справи..

В рахунок отриманої передплати КП МЖК «Мотор Січ» поставлені запчастини та обладнання, які фактично ДП «Івченко - Прогрес» отримані, оприбутковані, введені в експлуатацію, є в наявності та використовуються у власній господарській діяльності, (копії видаткових накладних, прибуткових ордерів та технічних актів введення в експлуатацію містяться в матеріалах справи).

Крім того, перевіряючими зроблено висновок про нереальність господарських операції між ДП «Івченко - Прогрес» та КП МЖК «Мотор Січ» в тому числі відсутність економічної мети їх здійснення з огляду на наступне:

КП МЖК «Мотор Січ» є посередником по ланцюгу постачання ТОВ «Таврія Будпостач» - КП МЖК «Мотор Січ» - ДП «Івченко - Прогрес», тобто послуги з технічного обслуговування пристроїв та обладнання були попередньо придбані КП МЖК «Мотор Січ» у ПП «Таврія Будпостач». При цьому, перевіркою ПП «Таврія Будпостач», яка була проведена ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя» встановлено відсутність надання послуг та укладання угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю... (абз. 10 арк. 6 акту).

В періоді що перевірявся не встановлено факту передачі робіт та товарів від постачальника ПП «Таврія Будпостач» на адресу КП МЖК «Мотор Січ» в зв'язку з відсутністю розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного придбання товару та реалістичності його природи походження, (абз. 4 арк. 7 акту).

Враховуючи вищевикладене, операції укладені між КП МЖК «Мотор Січ» та ПП «Таврія Будпостач» не спричиняють реального настання правових наслідків, (абз.5 арк.7 акту).

Враховуючи вищенаведене, твердження перевіряючих, що КП МЖК «Мотор Січ» фактично не виконувало послуги для ДП «Івченко - Прогрес» та не здійснювало поставку обладнання на ДП «Івченко - Прогрес», є необгрунтованими, з огляду на наступне.

Щодо твердження перевіряючих, що КП МЖК «Мотор Січ» є посередником по ланцюгу постачання ТОВ «Таврія Будпостач» - КП МЖК «Мотор Січ» - ДП «Івченко - Прогрес», слід зазначити наступне.

В акті перевірки наведено перелік договорів, які укладені між КП МЖК «Мотор Січ» та ТОВ «Таврія Будпостач» (арк. 5 акту). Порівняльний аналіз договорів, укладених КП МЖК «Мотор Січ» з ТОВ «Таврія Будпостач», та договорів, що укладені КП МЖК «Мотор Січ» з ДП «Івченко - Прогрес», свідчить про те, що ТОВ «Таврія Будпостач» не має жодного відношення к виконанню послуг та постачанню обладнання в рамках договорів, укладених між ДП «Івченко - Прогрес» та КП МЖК «Мотор Січ», оскільки, зазначені договори абсолютно різні як з огляду часу укладання та терміну їх дії, так й з огляду предметів договорів.

Слід зазначити, що ланцюг постачання ТОВ «Таврія Будпостач» та КП МЖК «Мотор Січ» не має відношення до взаємовідносин між КП МЖК «Мотор Січ» та ДП «Івченко - Прогрес». Зазначене підтверджується і листом КП МЖК «Мотор Січ» від 22.10.2012 №2210-1, в якому зазначено, що КП МЖК «Мотор Січ» не мало ніяких фінансово - господарських відносин з ТОВ «Таврія Будпостач» в період дії договорів на поставку запчастин та обладнання, укладених КП МЖК «Мотор Січ» з ДП «Івченко - Прогрес», та виконавцем послуг з технічного обслуговування УЗП є КП МЖК «Мотор Січ», яке має у своєму штаті досвідчених працівників з вищою освітою та досвідом роботи за фахом, (копія запиту ДП «Івченко - Прогрес» та листа КП МЖК «Мотор Січ» міститься в матеріалах справи).

Щодо неможливості підтвердження здійснення поставок обладнання КП МЖК «Мотор Січ» на ДП «Івченко - Прогрес» через ненадання до перевірки товарно - транспортних накладних або подорожніх листів слід звернути увагу на те, що доставка зазначеного обладнання здійснювалась постачальником до прохідної підприємства де і відбувався прийом - передача товарно - матеріальних цінностей уповноваженими на те посадовими особами ДП «Івченко - Прогрес».

Як вбачається з матеріалів справи, ДП «Івченко - Прогрес» не замовляло будь - яким перевізникам транспортування ТМЦ, не відображало вартість транспортування, а ні в бухгалтерському обліку, а ні в податковому обліку. Відтак, товарно - супроводжувальні накладні не обов'язково мають бути в наявності, а їх відсутність не дає підстав податковим органам на визнання господарських операцій нереальними.

Враховуючи вищевикладене,суд приходить до висновку, що позивачем правомірно та згідно вимог діючого законодавства відображено господарські операції з КП МЖК «Мотор Січ» в бухгалтерському та податковому обліку.

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Е.Л.Т.А.» слід зазначити наступне.

Судом встановлено, що між ДП «Івченко - Прогрес» та ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» укладено договір поставки №1903/01/290 від 19.03.2004р., предметом якого є поставка товарно - матеріальних цінностей (далі ТМЦ).

На виконання умов договору ДП «Івченко - Прогрес» на підставі рахунків - фактур здійснило передплату за ТМЦ. На отриману передплату ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» виписані та надані ДП «Івченко - Прогрес» податкові накладні, які відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11. 2011р. за N1333/20071.

В рахунок отриманої передплати ТОВ НВП« Е.Л.Т.А.» поставлені ДП «Івченко - Прогрес» товарно - матеріальні цінності згідно видаткових накладних. Поставлені ТМЦ оприбутковані на склади ДП «Івченко - Прогрес» згідно прибуткових ордерів, що мітяться в матеріалах справи.

Транспортування ТМЦ здійснювалось транспортними засобами ДП «Івченко - Прогрес» та за його рахунок, що підтверджується подорожніми листами та товарно - транспортними накладними, які містяться в матеріалах справи).

На підставі отриманих первинних документів, оформлених належним чином, ДП «Івченко - Прогрес» відображено вищезазначені господарські операції, в бухгалтерському обліку.

В податковому обліку суми ПДВ, сплачені у складі вартості ТМЦ, включені до складу податкового кредиту на підставі виписаних ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» податкових накладних. Витрати, понесені на придбання ТМЦ, враховані при обчисленні об'єкту оподаткування податком на прибуток в порядку, визначеному Податковим кодексом України.

В ході перевірки ДП «Івченко - Прогрес» надавались всі первинні документи, які підтверджують факт придбання ТМЦ у ТОВ НВП «Е.Л.Т.А», їх транспортування та оприбуткування на складах ДП «Івченко - Прогрес». Крім того, було надано інформацію щодо руху матеріалів від оприбуткування до використання у виробничому процесі, а також відомості щодо залишків ТМЦ на складах підприємства. Тобто, перевіряючі мали змогу переконатися в тому, що внаслідок здійснення ДП «Івченко - Прогрес» господарських операцій з ТОВ «НВП «Е.Л.Т.А.» відбулись зміни майнового стану підприємства. Використання придбаних ТМЦ у виробничому процесі свідчить про наявність ділової мети при придбанні цих товарів. Детальні пояснення щодо господарських відносин ДП «Івченко - Прогрес» з ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» за періоди серпень - вересень 201 1р. та січень 2012р. та їх документальне підтвердження також були надані підприємством на адресу СДПІ листами від 22.08.2012р. №79-02/3838, №79-02/3839 на запити СДПІ від 02.08.2012р. №3116/10/25-0/17, від 09.08.2012р. №3843/10/25-0/17.

В супереч доказам та підтверджуючим документам перевіряючими зроблено висновок про нереальність господарських операції між ДП «Івченко - Прогрес» та ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» в тому числі відсутність економічної мети їх здійснення з огляду на наступне:

1)відсутній факт реального вчинення господарських операцій по ланцюгам постачання:

- ТОВ «Мідек»-ТОВ «Фарбегут» - ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.»- ДП «Івченко - Прогрес»;

- ТОВ «Віп Союз» -ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» - ДП «Івченко - Прогрес»;

2) неможливо підтвердити фактичне здійснення господарської операції з придбання ДП «Івченко - Прогрес» товарів безпосередньо у підприємства ТОВ НВП «Е.Л.Т.А» Неможливо підтвердити здійснення поставок товарів ТОВ НВП «Е.Л.Т.А» на адресу ДП «Івченко - Прогрес».

3) не встановлено розумну економічну причину (ділову мету) здійснення ДП «Івченко - Прогрес» господарських операцій ,з придбання ТМЦ у ТОВ НВП «Е.Л.Т.А», натомість встановлені ознаки безтоварної операції на підставі яких було сформовано витрати та податковий кредит.

Крім того, в акті перевірки не наведено жодного документального доказу отримання ДП «Івченко - Прогрес» ТМЦ від ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» саме по зазначеним вище ланцюгам постачання. Крім того, в акті перевірки (арк. 27) зазначено, що від директора ТОВ «НВП «Е.Л.Т.А.» на запит про надання інформації та її документального підтвердження подальшої реалізації або використання товарів, робіт (послуг) придбаних у ТОВ «Фарбегут» отримано лист, згідно якого він відмовляється надати будь які пояснення та документацію. Таким чином, не зрозуміло на підставі яких саме документів перевіряючими зроблено висновок щодо ланцюга постачання в адресу ДП «Івченко - Прогрес».

Також, акт перевірки не містить жодних документальних підтверджень на обґрунтування висновку про відсутність реального вчинення господарських операцій між ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» та ДП «Івченко - Прогрес», крім посилань на акти перевірок ДПІ у Орджонікідзевському районі №436 та №437 від 20.07.2012р., які складені виключно на даних податкової звітності та інформаційних баз органів ДПС без посилань на будь які первинні документи.

Таким чином, висновок перевіряючих щодо неможливості підтвердження фактичного здійснення господарських операцій між ДП «Івченко - Прогрес» та ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» не є доказом відсутності факту здійснення таких операцій.

Також, відсутність ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» за податковою адресою в липні 2012р., що задокументовано актом ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя від 16.07.2012р. не є доказом того, що підприємство було відсутнє за зазначеною адресою в серпні та вересні 2011р., та січні 2012р. (тобто, у періодах в яких встановлені порушення), а відсутність інформації щодо наявності у ТОВ НВП «Е.Л.Т.А.» складських та виробничих приміщень (власних або орендованих) не є доказом, що такі приміщення у підприємства відсутні.

Щодо твердження перевіряючих, що відсутність точної адреси складів в товарно - транспортній документації та подорожніх листах, наданих ДП «Івченко - Прогрес» до перевірки унеможливлює підтвердження поставок товарів ТОВ «НВП «Е.Л.Т.А.» на адресу ДП «Івченко - Прогрес», слід зазначити, що наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно з пп. 14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені ст.198 Податкового кодексу України.

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зміст вище зазначеної норми Закону дає підстави стверджувати, що вказана норма містить імперативну норму, тобто у разі, якщо у платника податку списані грошові кошти у якості оплати товару (робіт, послуг) та/або йому відвантажено товари (послуги), однак даний факт не підтверджується податковою накладною, платник податку не має права на декларування податкового кредиту.

Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що під час перевірки податковим органом не досліджено порядок оприбуткування придбаних товарів, їх подальший рух та зміна показників відповідних декларацій пов'язана з таким рухом товару.

Договори між позивачем та зазначеними контрагентами у встановленому порядку не визнані недійсними. Господарські операції за договорами відбулись, послуги надані та оплачені.

На підтвердження своїх господарських відносин позивач надав суду договори з прямими контрагентами позивача, податкові накладні, видаткові накладні, приходні ордери, платіжні доручення, рахунки-фактури. Крім того, суд зазначає, що заперечень в акті перевірки та у судовому засіданні щодо наявності та правильності складання цих документів у відповідача не було.

Щодо заперечень відповідача до ТТН, суд вважає за необхідне зазначити, що за наявності інших доказів, наданих позивачем щодо реальності господарських операцій, робити висновок про неможливість таких господарських операцій не має законних підстав.

Також, відповідач не надав жодного доказу щодо пов'язаності діяльності тих підприємств, які мали господарські відносини з контрагентом позивача, тобто не є доказаним господарських зв'язок між цими підприємствами та позивачем. Суду не було надано відповідачем жодного доказу на підтвердження своїх висновків, тому суд вважає такі висновки не обґрунтованими та не законними.

Отже, висновки Відповідача про відсутність або недоліки деяких первинних документів Позивача, в зв'язку з чим платник податку притягається до відповідальності, суперечать висновкам Вищого адміністративного суду України, що викладені з цього приводу в інформаційному листі № 1936/11/13-11 від 01.11.2011р., а саме: «Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.»

Діюче законодавство України передбачає відповідальність суб'єкта господарювання лише за умови винних дій самого суб'єкта, а не будь-яких третіх осіб. Зокрема, ст. 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен, але сам за себе. Податковим кодексом України не встановлений порядок сплати ПДВ за своїх контрагентів та за контрагентів своїх контрагентів.

Згідно із ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Податковим кодексом України не передбачено обов'язку зменшення податкового кредиту по податковим накладним, виданим продавцем товарів (робіт, послуг), якщо у подальшому податковим органом будуть встановлені факти неподання цим продавцем звітності до податкового органу або звітування не у повному обсязі податкових зобов'язань або несплати чи сплати ним не у повному обсязі податкових зобов'язань та таке інше. Не передбачено Податковим кодексом України й обмеження платника податку - покупця щодо використання податкових накладних, виданих продавцем, для формування податкового кредиту у разі встановлення вищезазначених обставин щодо цього продавця, або контрагентів цього продавця.

З огляду на викладене, суд не погоджується з висновками відповідача, вважає їх не обґрунтованими, а спірне податкове повідомлення-рішення не правомірними та таким що підлягає скасуванню .

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку, що Відповідач не довів правомірність та обґрунтованість спірного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ст. 94 КАС України, присудженню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають здійснені ним та документально підтвердженні судові витрати.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 158, 160- 164 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000900025 та № 0000830025 від 16.10.2012

Стягнути з Державного Бюджету на користь Державного підприємства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г. Івченко судовий збір у розмірі 1446 грн.17 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова виготовлена у повному обсязі 06.03.2013.

Суддя О.В. Конишева