Ухвала суду № 29899053, 19.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2013 р.Справа № 2-а-8962/10/1470

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Лук'янчук О.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року, у справі за позовом Дочірнього підприємства фірми «Моріонік» товариства з обмеженою відповідальністю науково- виробничого підприємства «Моріон» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та часткове скасування рішення № 0033442350 від 07.12.2010 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому ставить вимоги до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва про визнання протиправним та часткове скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 07.12.2010 року № 0033442350, в частині застосування санкцій, у сумі 4731,20 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року позов задоволено частково, скасовано рішення Державної податкової інспекції в Центральному районі м. Миколаєва про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0033442350 від 07.12.2010 року, в частині застосування штрафних санкцій, на суму 4 729,20 грн., за неведення обліку товарних запасів.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме останнім не вірно застосовано норми п.12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як обов'язком юридичної особи є ведення обліку товарних запасів у книзі обліку доходів та витрат суб'єкту малого підприємництва юридичної особи.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення -без змін, з наступних підстав.

Судом встановлено, що 23.11.2010 року працівниками ДПА у Миколаївській області проведено перевірку за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій господарської одиниці магазину, який розташований за адресою м.Миколаїв, вул. Космонавтів, 77-Б, що належить ДП фірмі «Моріонік»ТОВ науково-виробничого підприємства «Моріон» (арк. спр. 53), про що складено акт перевірки № 0752/14/00/23/24794312 (арк.спр.9-10).

В ході перевірки встановлено, зокрема, порушення п.11, 12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: неведення обліку товарних запасів у встановленому порядку за місцем реалізації товару, на загальну суму 2365,60 грн.; при розрахунках через РРО порушено порядок режиму попереднього програмування по найменуванню товарів та обліку їх кількості.

За наслідком перевірки прийнято рішення про застосування до ДП фірми «Моріонік»ТОВ науково-виробничого підприємства «Моріон» штрафних (фінансових) санкцій № 0033442350 від 07.12.2010 року, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі подвійної вартості не облікованих товарів, що склало 4729,20 грн. Застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості, що склало 85,00 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок щодо відсутності порушення податкового законодавства, так як останнім належним чином здійснено оприбуткування товару.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг ) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством , облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Виходячи з ст.6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», облік товарних запасів юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) ведеться у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з врахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Питання обліку та звітності юридичних осіб врегульовано Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також наказами Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку».

Згідно ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік - це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 №246, визначає, що запаси це активи, які зокрема, утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності. Придбані (отримані) або перероблені запаси зараховуються на баланс підприємств за первісною вартістю.

Підставою для оприбуткування товарів є первинні документи. Основним документом, що складається в роздрібній торгівлі та дозволяє проконтролювати збереження і рух товарів, є товарний звіт, який складається матеріально відповідальними особами, з подальшим відображенням даних у регістрах аналітичного та синтетичного обліку.

В той же час, умовою для притягнення суб'єкта господарювання до відповідальності в порядку, передбаченому ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», є порушення встановленого порядку обліку товарів за місцем реалізації та зберігання.

На думку суду першої інстанції, встановлення під час перевірки факту порушення позивачем приписів п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», носило поверхневий та суб'єктивний характер, оскільки викликаний в якості свідка перевіряючий ОСОБА_1 не надав суду конкретних відповідей на питання, якими критеріями він керувався складаючи вибірковий опис фактичної наявності товарів за місцем реалізації, на які відсутні первинні документи; чому вказаний опис містить саме таку кількість товарів, а не меншу, чи більшу; чому поза увагою залишено пояснення представника позивача про наявність первинних документів у централізованої бухгалтерії підприємства.

Зазначені обставини свідчать про те, що перевіряючим не було здійснено повного та належного контролю за дотриманням суб'єктом господарювання обовязку здійснювати належний облік товарів.

Виходячи з приписів п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», метою такого контролю є запобігання фактам продажу не оприбуткованого товару. І саме факт оприбуткування, а не перебування первинних бухгалтерських документів на місці реалізації товару є метою перевірки.

Посилання відповідача на відсутність в момент перевірки накладних на товар та інших документів щодо обліку товару, як на беззаперечний факт відсутність такого обліку взагалі, суд вважає безпідставним.

Крім того, Методичні рекомендації щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, затверджені наказом ДПА України№ 534 від 12.08.2008 р.; Методичні рекомендації щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків, затверджені наказом ДПА України №355 від 25.05.2008 р. та Алгоритм проведення перевірки із використанням Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів перевірок за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари, що є додатком до наказу ДПА України №184 від 09.04.2009 р. не визначають такої методики проведення перевірки, як здійснення опису фактичної наявності товарів за місцем їх реалізації, на які відсутні первинні документи.

Вказані керівні документи податкової служби передбачають контроль за фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), які розраховуються як різниця між залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), визначених на підставі документів бухгалтерського обліку, та фактичними залишками запасів (товарно-матеріальних цінностей), виявленими під час перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи перевіряючими такий аналіз не проводився і відповідна відомість про результати контролю за повнотою оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей), форму якої наведено у додатку 3 до Методичних рекомендацій №534 від 12.08.2008, не складалась.

Судовою колегією встановлено, що позивачем надані до суду первинні документи (расходні накладні, видаткові накладні) (а.с.31-42), на підставі яких складено товарний звіт з 22.11.2010 року по 28. 11. 2010 року (а.с.43).

Таким чином, суд дійшов висновку, що облік товарних запасів здійснювався Дочірним підприємством фірми «Моріонік» товариства з обмеженою відповідальністю науково- виробничого підприємства «Моріон» у відповідності до порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку законодавства України про бухгалтерський облік .

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАСУ, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.05.2011 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

головуючий О.В. Яковлєв

судді О.В. Лук'янчук

Т.М. Танасогло