Ухвала суду № 29898986, 05.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-5749/11/2170

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особі-підприємця ОСОБА_2 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року у справі за адміністративним позовом фізичної особі-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У листопаді 2011 року фізична особа-підприємець (далі ФОП) ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС) про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року №000731702 щодо визначення суми грошового зобов'язання з урахуванням штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 319 525,50 грн., податкового повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року №000741702 щодо визначення суми грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності в сумі 159 763,21 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що оскаржувані рішення податкового органу, які не скасовано при розгляді первинної та повторної скарг, та рішення про результати розгляду зазначених скарг в частині їх залишення без змін, винесено безпідставно, необґрунтовано та незаконно, оскільки результати планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року, що включає у себе також перевірений по даній справі період, оформлені актом №1659 від 20 травня 2011 року по висновкам якого були донараховані податкові зобов'язання, що дало можливість знищення позивачем первинних документів бухгалтерського обліку за перевірений період, що не суперечило чинному на той момент законодавству України. Крім цього, вказував, що наведені в акті перевірки №1659/17-2/НОМЕР_1 від 21 серпня 2010 року докази не дають підстав для визнання правочинів купівлі-продажу товарів та сировини, здійснених між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «Інтернет-Технології» недійсними, при цьому вказаний акт перевірки не містить жодного посилання на норми законодавства України, які б передбачали право посадових осіб податкової служби визнавати правочин нікчемним, або застосувати його наслідки, що відноситься до компетенції лише судових органів.

Відповідач надав суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких вказує на те, що у декларації про доходи від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 до складу валових витрат включені витрати, які не відповідають фактичній сумі отриманого у перевіряємому періоді валового доходу в будь-якій формі та не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами за 2008, 2009 роки на загальну суму 1 065 088,06 грн. Крім цього, вказував, що позивачем безпідставно віднесено суми до складу валових витрат та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинам із ТОВ «Інтернет - Технології» за листопад, грудень 2008 року, та 2009 рік, оскільки за актом перевірки ДПІ у м. Херсоні про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інтернет - Технології» від 02 листопада 2010 року №1727/23 - 32550898 встановлено, що вказаний контрагент позивача формувало податковий кредит за рахунок взаємовідносин з підприємствами, які фактично не здійснювали господарську діяльність, а лише документували операції з товаром, на який не мали права, операції по формуванню податкового кредиту за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Інтернет - Технології» є нікчемними.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року в задоволені позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального права, а також що у зв'язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ФОП ОСОБА_2, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

ФОП ОСОБА_2 здійснює підприємницьку діяльність відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця від 28березня 1995 року за №2 499 001 0001 009726.

Відповідно до довідки з ЄДРПОУ №1414 основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 за КВЕД є виробництво макаронних виробів, м'ясних виробів, оптова торгівля м'ясом та м'ясними продуктами.

Згідно п.п. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п.п.78.1.1 п.78.1 ст. 78, п.79.2 ст. 79 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI на підставі направлення від 21 квітня 2011 року №824/017-2 та наказу ДПІ у м. Херсоні від 18 квітня 2011 року №1057 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питання дотримання вимог податкового законодавства суб'єкта підприємницької діяльності при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Інтернет технології» за листопад, грудень 2008 року та січень 2009 року.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №1659/17-2/НОМЕР_1 від 20 травня 2011 року ( далі - акт перевірки), висновком якого є встановлені порушення ФОП ОСОБА_2 :

- ст. 13 ДКМУ від 26 грудня 1992 р. №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28 грудня 1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств») внаслідок чого у декларації про доходи від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 встановлено завищення валових витрат, а саме до складу валових витрат включені витрати, не відповідають фактичній сумі отриманого у цьому періоді валового доходу в будь-якій формі те не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами за 2008, 2009 роки на загальну суму 1 065 088,06 грн. Відповідно до пп.4.2.2 (б) п.4.2. ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», ст. 13 ДКМУ 13-92 за результатами перевірки донараховано податок з доходів - фізичних осіб в сумі 159 763,21 грн.;

- ч.1 ст. 203, ч.1, 2 ст. 215, 216, 228, 626, 629, 662, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст. 203 Цивільним Кодексом України) по здійснених ФОП ОСОБА_2 з постачальником ТОВ «Інтернет - Технології та порушення п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР в частині завищення податкового кредиту в сумі 213 017 грн., в тому числі: у листопаді 2008 року на суму 56 204 грн.; у грудні 2008 року у сумі 132 334 грн.; у січні 2009 року у сумі 24 479 грн.

Таким чином, зазначені порушення допущені у зв'язку із безпідставним віднесенням позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат в листопаді, грудні 2008 року, січні 2009 року сум, сплачених по взаємовідносинам з ТОВ «Інтернет-Технології».

З посиланням на вказані висновки акту перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення, зокрема:

- податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року №000731702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 213 017,00 грн., за штрафними санкціями в сумі 106 508,50 грн.;

- податкове повідомлення-рішення від 03 червня 2010 року №000741702, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності за основним платежем в сумі 159 763,21 грн., за штрафними санкціями в сумі 79 881,60 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПА у Херсонській області, рішенням за результатами розгляду скарги від 10 серпня 2011 року за № 3977/10/25-014 ДПА у Херсонській області залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 03 червня 2011 року №0000731702, скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Херсоні від 03 червня 2011 року №0000741702 в частині застосованих штрафних санкцій у сумі 79 881,60 грн., в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

ДПІ у грудні 2009 року була проведена документальна планова виїзна перевірка з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства СПД - ФОП ОСОБА_2 за період з 01 жовтня 2008 року по 30 вересня 2009 року, про що був складений акт від 28 грудня 2009 року за №4204/17-2/НОМЕР_1. Із дослідженого змісту вказаного акту судом встановлено що в ході документальної перевірки ФОП ОСОБА_2 направлені запити в інші ДПІ на проведення зустрічних перевірок постачальників товару, зокрема ТОВ «Інтернет - Технологія»; перевіркою не виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні чи інші документи яких визнано судом недійсними (які мають ознаки фіктивності), тощо. Проте, на стор.30 вказаного акту перевірки податковим органом зазначено, що при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта підприємництва, який перевіряється, керівником податкового органу можуть бути вжиті заходи щодо проведення позапланової виїзної перевірки відповідно до Закону України 04 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» із змінами та доповненнями.

Актом перевірки ФОП ОСОБА_2 від 28 грудня 2009 року за №4204/17-2/НОМЕР_1 податковий орган попередив позивача про можливість в майбутньому проведення позапланової документальної перевірки за наслідками отриманих результатів зустрічних перевірок контрагентів позивача. При цьому, зі змісту акту перевірки не вбачається, що ДПІ в ході даної перевірки досліджувались договірні та бухгалтерсько-фінансові документи щодо господарських правовідносин позивача з його контрагентами постачальниками або покупцями.

Передумовою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 був запит ДПІ від 10 березня 2011 року №6158/10/17-119 про надання пояснень та їх документального підтвердження з приводу господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтернет-Технологія» у зв'язку з отриманням податковим органом від Краснодонської ОДПІ акт документальної невиїзної перевірки ТОВ «Інтернет-Технології» від 02 листопада 2010 року №1727/23-32550898 з питань встановлення розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за період з 01 жовтня 2008 року по 30 серпня 2009 року в ході перевірки діяльності якого виявлено факти, що свідчать про сумнівність здійснення господарських операцій ТОВ «Інтернет-Технології» з його контрагентами постачальниками та покупцями.

ФОП ОСОБА_2 на вищевказаний запит податкового органу надав відповідь від 25 березня 2011 року, в якій зазначено, що в зв'язку з закінченням документальної планової перевірки виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства по 30 вересня 2009 року проведено знищення бухгалтерської документації згідно акту знищення документації від 19 березня 2010 року, який додається до листа.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що на момент перевірки у позивача відсутні документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та подальше використання товарів та послуг у господарській діяльності позивача від ТОВ «Інтернет - Технології», суд першої інстанції погодився з правовою позицією податкового органу щодо винесення податкових повідомлень-рішень та застосування до апелянта штрафних санкцій по податку на додану вартість.

Судова колегія вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам Кодексу адміністративного судочинства України, Податкового Кодексу України, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_2 вказується, що суд першої інстанції при винесенні рішення керувався доводами відповідача про сумнівність операцій позивача та ТОВ «Інтернет-Технології» та їх нікчемність, що не є дійсністю, так як підтверджуються відповідними документами, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з визнанням протиправними податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія не приймає до уваги ці доводи апелянта, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи в акті перевірки ДПІ встановлені порушення ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого у декларації про доходи від підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_2 встановлено завищення валових витрат за 2008, 2009 роки на загальну суму 1 065 088,06 грн.

Згідно вищевказаної норми Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Підпунктом 5.2.1 п.5.2 ст. 5 цього Закону передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до ч.4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону передбачено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано в підтвердження здійснених між ним та його контрагентом ТОВ «Інтернет-Технології» господарських операцій відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Також як вбачається з матеріалів справи в акті перевірки ДПІ також встановлені порушення позивачем п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР в частині завищення податкового кредиту в сумі 213 017 грн.

Згідно пп.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу вказаної правової норми випливає, що витрати, які дозволяється використовувати при обрахуванні оподатковуваного доходу, а також право на формування податкового кредиту мають законні підстави при наявності підтверджуючих документів.

Згідно ч.3 ст. 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-ХГУ (далі - Закон № 996-ХГУ) відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Тому, судова колегія вважає, що надані докази апелянта щодо втрати первинних бухгалтерських документів, що підтверджують дійсність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Інтернет-Технології», не можна вважати належними.

Таким чином, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу фізичної особі-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам , які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв