Ухвала суду № 29898978, 05.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2013 р.Справа № 2а-4042/10/1470

Категорія: 8.2.6 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

у складі:

головуючого - Танасогло Т.М.

суддів - Бойка А.В.

- Яковлєва О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства «Миколаївський морський торгівельний порт» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У червні 2010 року Державне підприємство (далі ДП) «Миколаївський морський торгівельний порт» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції (далі СДПІ) по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, з урахуванням збільшення позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19 квітня 2010 року № 0000020037/1, від 17 червня 2010 року № 0000020037/2, 18 лютого 2010 року № 0000020037/0.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що винесені податкові повідомлення-рішення не відповідають вимогам діючого законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 18 лютого 2010 року № 0000020037/0 про визначення ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440 725 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220 363 грн.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 19 квітня 2010 року № 0000020037/1 про визначення ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440 725 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220 363 грн.

Визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві 17 червня 2010 року № 0000020037/2 про визначення ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і організацій у розмірі 440 725 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 220 363 грн.

Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій зазначається, що рішення суду постановлено з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з'ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.

Вимоги відповідача обґрунтовані доводами апеляційної скарги.

В зв'язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. 197 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції, може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд за їх участю, а також у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.

За правилами ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини справи, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

08 лютого 2010 року, відповідачем було проведено планову виїзну перевірку ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2007 року по 30 вересня 2009 року, про що було складено акт від 08 лютого 2010 року № 127/37/01125608, на підставі якого відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 19 квітня 2010 року № 0000020037/1, яким визначено суму податкового зобов'язання 661 088 грн., в т.ч. 440 725 грн. за основним платежем та 220 363 грн. за штрафними санкціями.

22 червня 2010 року позивачем отримано податкове повідомлення-рішення від 17 червня 2010 року № 0000020037/2, яке є аналогічним повідомленню-рішенню № 0000020037/1.

Згідно з актом перевірки позивачем порушено:

п.3.1 ст. 3 , пп.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 24 грудня 1994 року № 334/94-ВР та п. 13, 14 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, викладено в наказі ДПА України від 03 вересня 2004 року № 571 (далі - Наказ № 571).

В акті перевірки зроблені висновки, що позивачем завищені валові витрати у розмірі 1 762 900 грн. в частині витрат позивача, які, начебто, включалися до валових його витрат та одночасно були пов'язані як з власною діяльністю позивача, так і з спільною діяльністю, а таким чином позивачем занижено податок на прибуток у сумі 440 725 грн.

У перевіряємому періоді позивач здійснював господарську діяльність, як власну так і спільну.

З метою здійснення спільної діяльності, позивачем було укладено з ДП «Грінтур-Екс» договір про спільну діяльність від 01 квітня 2006 року № 47 , який зобов'язує позивача вести облік результатів спільної діяльності. Відповідно до п. 4.1 Договору № 47 ведення бухгалтерського та податкового обліку, ведення загальних справ сторін договору покладається на позивача.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не підтверджено наявність витрат, які одночасно пов`язані як з власною господарською діяльністю ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», так із спільною діяльністю, що призвело на думку відповідача до заниження податку на прибуток на суму 440 725 грн.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві вказується, що в перевіряємому періоді позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 440 725 грн., внаслідок того, що позивач в порушення вимог п.3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 3,13 та 14 Порядку № 571 не вів облік результатів спільної діяльності окремо від обліку результатів власної господарської діяльності та не проводив розрахунки валових витрат та амортизаційних відрахувань, у зв'язку з чим до складу валових витрат підприємства зайво віднесено 1 762 900 грн.

Колегія суддів не приймає вказані доводи апелянта, виходячи з наступного.

Підпунктом 7.7.7. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» порядок податкового обліку та звітності результатів спільної діяльності встановлюється центральним податковим органом.

Порядок ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, викладено Наказі № 571. Так, відповідно до п.12 Наказу № 571 у разі, якщо платник податку - учасник спільної діяльності передає товари (результати робіт, послуг) з метою їх подальшого використання у такій діяльності, то така передача відображається у податковому обліку цього платника у порядку, установленому для продажу відповідних товарів (результатів робіт, послуг). Будь-які інші операції з передання коштів або товарів (результатів робіт, послуг) між учасниками спільної діяльності відображаються у податковому обліку таких учасників у порядку, установленому законодавством з питань оподаткування.

Саме у відповідності до п.12 Наказу № 571 позивач не враховував в податковому обліку результатів власної господарської діяльності ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» витрати, що пов'язані зі спільною діяльністю, та виконані роботи та послуги для спільної діяльності.

Матеріалами справи та рішенням суду встановлено, що ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» окремо від бухгалтерського обліку власних господарських операцій, веде облік господарських операцій, що пов'язані зі спільною діяльністю та відносяться до валових витрат спільної діяльності, а також виконує роботи та надає послуги для спільної діяльності, на що виписує рахунки та акти виконаних робіт, відображає зазначені господарські операції по Дт361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями та замовниками» та по Кт 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг» й відображає їх відповідно в податковому обліку у порядку, установленому законодавством з питань оподаткування.

До того ж колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахунок (№ 8) валових витрат, які включаються до складу валових витрат та одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю такого платника, так і зі спільною діяльністю, якій додавався до акту перевірки, є необґрунтованим, оскільки механізм, який застосовує відповідач при здійснені вказаного розрахунку, не визначено ні в Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств», а ні в Наказі № 571, крім того, відсутні посилання на первинні документи та навіть найменування витрат, які на думку відповідача, одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», так і зі спільною діяльністю, на підставі яких зроблені розрахунки.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту не визначено склад вказаних витрат, відсутні посилання на первинні документи, на підставі яких, за його думкою включено до складу валових витрат витрати, які одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю підприємства, так і зі спільною діяльністю, що є беззаперечним порушенням пп. 3.1.1. наказу ДПА України від 27 квітня 2006 року № 225, стосовно Методичних рекомендацій щодо затвердження нової редакції зразків форм актів перевірок та їх оформлення,

До того ж відповідно до п.14 Наказу № 571 розподіл витрат повинен здійснюватися на підставі доходів, отриманих ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» від спільної діяльності, які відповідно до пп.4.2.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу учасника спільної діяльності, а не на підставі валових доходів самої спільної діяльності, визначеного в відповідному звіті про результати спільної діяльності.

Позивачем зазначено, що його валові витрати, які визнані Відповідачем, як витрати, що пов'язані з спільною діяльністю, та вказані в колонці 9 Додатку № 8 для вирахування валових витрат зі складу валових витрат саме Порту, враховують в собі, зокрема:

- витрати на оплату праці та сплату страхових зборів саме робітникам ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», а не робітникам спільної діяльності і ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» (рядок 04.3, 04.4 Декларацій з податку на прибуток);

- витрати на поліпшення основних фондів, що належать ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», а не витати на поліпшення основних фондів, що зайняті одночасно в діяльності ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» та спільної діяльності;

- витрати на добровільне перерахування коштів на доброчинність, що було здійснено саме ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» і за його гроші, і ніякого відношення до спільної діяльності не має;

- суми витрат на страхування власного майна та відповідальності перед третіми особами, що було здійснено саме ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» і за його гроші, і ніякого відношення до спільної діяльності не має;

- властиві саме ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» податки та збори, витрати на сплату відсотків за кредитами та відповідні курсові різниці за власними валютними рахунками, витрати на відрядження власних працівників, що зовсім не пов'язано зі спільною діяльністю та не може одночасно бути витратами ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» та спільної діяльності, тому загальна сума валових витрат, визначена за даними декларації з податку на прибуток, не може братися у розрахунок при розподілі витрат ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», як платника податку - учасника спільної діяльності, які включаються до складу валових витрат, що на помилкову думку Відповідача, одночасно пов'язані як з власною господарською діяльністю ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», так і з спільною діяльністю.

На підставі вищевикладеного судова колегія вважає, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок проте, що зроблений відповідачем розрахунок не ґрунтується на нормах законів, при визначенні податку на прибуток, порушені пп.4.2.2 «б» п.4.2. ст. 4 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-111 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки в Додатку № 9 до акту перевірки не визначив загальну суму занижених ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» валових витрат, не врахувавши показник 1 кварталу 2008 року в розмірі 427 482 грн. та 4 кварталу 2008 року в сумі 630 169 грн., внаслідок чого сукупна сума валових витрат що, начебто зайво включено до складу валових витрат ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», повинна арифметично складати 705 249 грн., а не 1 762 900 грн., що на 1 057 651 грн. більше ніж арифметичний підрахунок.

Ствердження податкового органу про порушення позивачем п.п.3.1 ст. 3, п.п.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п.13, 14 Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, спростовується також висновком судово-бухгалтерської експертизи, Миколаївській філії Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз від 27 червня 2011 року № 302-304, згідно якого при проведенні дослідження первинних документів бухгалтерського та податкового обліку ДП «Миколаївський морський торгівельний порт», співставлень які виконані в період з 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2008 року, експерту не вбачається можливим підтвердити висновки акту виїзної планової перевірки від 08 лютого 2010 року № 127/37/011256608 СДПІ по роботі з ВПП про завищення ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» валових витрат на суму 1 762 900 грн., що спричинили донарахування податку на прибуток у сумі 440 725 грн.

Експертом обґрунтовано документально, що ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» вів бухгалтерський облік власних господарських операцій окремо від обліку господарських операцій, що пов'язані зі спільною діяльністю та відносяться до валових витрат спільної діяльності, що відповідає Порядку ведення податкового обліку результатів спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, затвердженого Наказом ГНА України № 571 від 30 вересня 2004 року (Зареєстровано в МЮ України 29 жовтня 2004 року за № 1389/9988).

Враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає, що податковим органом не доведено наявність фактів порушення ДП «Миколаївський морський торгівельний порт» податкового законодавства, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 440 725 грн.

Таким чином податкові повідомлення-рішення від 19 квітня 2010 року № 0000020037/1, від 17 червня 2010 року № 0000020037/2, 18 лютого 2010 року № 0000020037/0 прийняті необґрунтовано та підлягають скасуванню.

Враховуючи все вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які брали участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі (після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції).

Головуючий: підпис Т.М. Танасогло

Суддя: підпис А.В. Бойко

Суддя: підпис О.В. Яковлєв