Ухвала суду № 29897536, 26.02.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2013 р.Справа № 2а-10429/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2012р. по справі № 2а-10429/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтіком"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Валтіком", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просив встановити відсутність компетенції на визнання правочину нікчемним податковим органом; скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова за №0000452220 від 21 травня 2012 р.; визнати відсутність компетенції на встановлення неможливості здійснення господарської діяльності у спосіб проведення перевірки, поза судового порядку; визнати неправомірними дії ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо самовільного застосування правових наслідків договорам підряду № 01/08 від 01.08.11 р., № 01/09 від 01.09.11 р., № 107 від 01.07.11 р. норм, передбачених ст. 216 ЦК України.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.10.12 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Валтіком" в частині позовних вимог про визнання відсутності компетенції на визнання правочину нікчемним податковим органом; визнання відсутності компетенції на встановлення неможливості здійснення господарської діяльності у спосіб проведення перевірки, поза судового порядку та визнання неправомірними дій ДПІ у Московському районі м. Харкова щодо самовільного застосування правових наслідків договорам підряду № 01/08 від 01.08.11 р., № 01/09 від 01.09.11 р., № 107 від 01.07.11 р. норм, передбачених ст. 216 ЦК України, та відкрито провадження в частині позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова за №0000452220 від 21 травня 2012 р.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2012р. по справі № 2а-10429/12/2070 позов задоволено.

Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення.

Враховуючи положення ч.4 ст.196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла висновку, що неприбуття представників сторін не перешкоджає судовому розгляду справи, оскільки вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, Товариство з обмеженою відповідальністю "Валтіком" зареєстровано виконавчим комітетом Харківської міської ради 21.01.2010 року як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 423556 (т.1 а.с.10), та перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби.

Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.

Державною податковою інспекцією у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ "Валтіком" по взаємовідносинам з ТОВ "Промбуд-монтажінвест"за період з 01.08.11 року по 31.10.11 року та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" за період з 01.07.11 року по 31.10.11 року.

Результати перевірки оформлені актом № 125/23/36814955 від 29.03.12 року (т. 1 а.с. 12-39).

У висновках вказаного акту перевірки контролюючим органом відображено порушення позивачем приписів: п. 198.6 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, до складу податкового кредиту ТОВ "Валтіком" включені суми ПДВ в розмірі 178104 грн., які виникли від виконання угод, які визнані нікчемними та в силу ст. 216 ЦК не створюють юридичних наслідків, не пов'язані з власною господарською діяльністю, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 187104 грн., в т.ч. за липень 2011 року - у сумі 17333 грн., за серпень 2011 року - у сумі 70084 грн., за вересень 21011 року - у сумі 86028 грн., за жовтень 2011 року - у сумі 13659 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 125/23/36814955 від 29.03.12 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000452220 від 21.05.2012р.(т. 1 а.с. 40), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 233880,00 грн., в тому числі основний платіж -у сумі 187104 грн., штрафні (фінансові) санкції - у сумі 46776 грн.

З дослідженого акту перевірки слідує, що фактичною підставою для прийняття контролюючим органом рішення, слугувало відображене в акті № 125/23/36814955 від 29.03.12 року судження суб'єкта владних повноважень про те, що господарські операції між ТОВ "Валтіком" з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", по яких позивачем сформовано податковий кредит, є нікчемними в силу ст.216 ЦК України, не створюють юридичних наслідків, тому не пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Вказані висновки відповідач обґрунтовує наявністю актів ДПІ за результатами перевірок контрагентів позивача.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірного правового акту індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.

З матеріалів справи слідує, що між ТОВ "Валтіком" та ТОВ "Промбуд-монтажінвест" було укладено Договори підряду № 01/08 від 01.08.11 року та № 01/09 від 01.09.11 року (т. 1 а.с.48, 88-89).

Умовами зазначених договорів передбачено, що замовник, ТОВ "Валтіком", доручає, а виконавець, ТОВ "Промбуд-монтажінвест", приймає на себе зобов'язання по виконанню робіт відповідно до технічного завдання з прокладки, монтажу та вимірюванню оптичного кабелю по об'єкту "Будівництво лінійних споруджень у м. Харкові".

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Сторонами на виконання вказаних договорів були складені та підписані Технічні завдання (т.1, а.с. 50-52, 91-92)

За результатами виконання зазначених договорів сторонами складено та підписано акти приймання виконаних підрядних робіт № 3 від 31.08.11 року, №1 від 31.08.11 року, № 4 від 31.08.11 року, № 2 від 31.08.11 року, №5 від 31.08.11 року, №4 від 16.09.11 року, № 2 від 16.09.11, № 3 від 16.09.11 року, № 5 від 16.09.11 року, № 1 від 16.09.11 року (т.1 а.с. 83, 75, 60, 68, 198 - 199, 95-96, 101-102, т.2 а.с. 118), виконавцем -ТОВ "Промбуд-монтажінвест"було виписано податкові накладні № 734 від 31.08.11 року, № 731 від 31.08.11 року, № 732 від 31.08.11 року, № 733 від 31.08.11 року, № 730 від 31.08.11 року, № 147 від 16.09.11 року, № 152 від 16.09.11 року, № 151 від 16.09.11 року, № 145 від 16.09.11 року, № 148 від 16.09.11 року (т. 1 а.с. 87, 81, 66, 73, 97, 100, 103, т. 2 а.с. 109, 117, 119).

Також, між ТОВ "Валтіком" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" укладено Договір підряду № 107 від 01.07.11 року (т. 1 а.с.104-105).

Умовами зазначеного договору передбачено, що підрядник, ТОВ "Будівництво Пан-Україна", зобов'язується на власний ризик виконувати роботи по будівництву телекомунікаційних мереж та наданню послуг, а саме: - ремонту обладнання СПД, - виконання пере підключень абонентів на модернізоване обладнання; будівництво кабельних каналів; встановлення обладнання для отримання послуг Інтернет; встановлення обладнання для отримання послуги доступу до пакету телепрограм.

За результатами виконання зазначених договорів сторонами складено та підписано акти приймання виконаних підрядних робіт № 22/08А від 22.08.11 року, №12/08П від 12.08.11 року, №08-16 від 22.09.11 року, №08-14 від 22.09.11 року, №08-12 від 22.09.11 року, №30/09-1 від 30.09.11 року, від 30.09.11 року, від 03.09.11 року (т.1 а.с.106, 111, 112, 122, 116, 117, 119; т.2 а.с. 113, 102-103), виконавцем -ТОВ "Будівництво Пан-Україна" були виписані податкові накладні № 55 від 22.08.11 року, № 34 від 12.08.11 року, №237 від 22.09.11 року, № 238 від 22.09.11 року, № 396 від 30.09.11 року, № 395 від 30.09.11 року, № 394 від 30.09.11 року (т. 1 а.с. 107, 113, 120 - 121, 123, 127, т. 2 а.с. 112).

На підтвердження використання отриманих робіт у власній господарській діяльності представниками позивача позивачем надані договори на виконання робіт з ТОВ "Харківські телекомунікаційні системи", ПАТ "Фарлеп-Інвест" та ТОВ "ТПК "Арія" та первинна документація щодо передачі результатів робіт цим контрагентам.

Також до матеріалів справи долучено копію договору оренди приміщення №01 від 01.01.11 року, що підтверджує наявність приміщення у позивача для здійснення діяльності з ремонту обладнання.

Крім того, в якості доказу на підтвердження реальності господарських операцій суд враховує надану позивачем довідку ДПІ у Московському районі м. Харкова Харківської області ДПС про результати проведення зустрічної звірки ТОВ "Валтіком" з ТОВ "Харківські телекомунікаційні системи", якому позивач передавав результати робіт, отриманих від ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна".

Так, вказаною довідкою підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з ТОВ "Харківські телекомунікаційні системи" в повному обсязі (т. 1 а.с. 128-207, т. 2 а.с. 66-108, 121-140, 147- 236).

При дослідженні в судовому засіданні копій долучених до матеріалів справи податкових накладних та інших первинних документів по взаємовідносинам ТОВ "Валтіком" з ТОВ "Промбуд-монтажінвест"та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" встановлено, що вони не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

В матеріалах справи містяться копії банківських виписок (т.1 а.с. 208-210), з яких вбачається, що позивачем перераховано на користь ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" суми коштів на виконання зазначених договорів, що підтверджують факт сплати грошових коштів за отримані результати робіт за договорами підряду, укладеними з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", що також відображено в акті перевірки № 125/23/36814955 від 29.03.12 року.

Досліджені в ході судового розгляду справи копії платіжних документів на перерахування коштів на адресу контрагентів позивача, ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань по оплаті вартості робіт за переліченими вище правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів. З огляду на приписи Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" та Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму" суд робить висновок про те, що операції суб'єктів права з перерахування саме безготівкових грошових коштів є прозорими для контролю з боку Держави, так як здійснюються виключно у встановлений самою ж Державою спосіб -через банківські установи. Наявні у справі документи засвідчують, що безготівкові кошти були списані з рахунків позивача, тобто вибули з його власності. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та контрагента позивача спільного інтересу щодо їх отримання контрагентами позивача, ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна" (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), в матеріалах справи немає.

Окрім того, слід зазначити, що на момент здійснення господарських операцій контрагенти позивача, ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", знаходилися за юридичною адресою, що підтверджується Довідками з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 2 а.с. 18-24).

Колегія суддів також вважає за потрібне відзначити, що посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі на висновки ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова, викладені в актах 3087/23/34859292 від 27.10.11 року, № 126/18/34859292 від 15.11.11 року, не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу з огляду на наступне.

Постановами Харківського окружного адміністративного суду по справам № 594/12/2070 та №595/12/2070, залишеними без змін ухвалами Харківського апеляційного адміністративного суду, адміністративні позови ТОВ "Будівництво Пан-Україна" задоволено.

В зазначених рішеннях судом встановлено, що податковим органом були проведені перевірки ТОВ "Будівництво Пан-Україна", за результатами яких складено акти № 3087/23/34859292 від 27.10.11 року, № 126/18/34859292 від 15.11.11 року, при відсутності законних підстав для їх проведення.

Відповідно до ч.5 ст.254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, посилання податкового органу на акти зустрічних звірок ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова акт № 3087/23/34859292 від 27.10.11 року, № 126/18/34859292 від 15.11.11 року не є належним обґрунтуванням заперечень проти позову.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про невідповідність фактичним обставинам справи висновків ДПІ про непов'язаність витрат по господарським операціям позивача з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна"з його господарською діяльністю та підтвердження факту реального вчинення господарських операцій ТОВ "Валтіком" за перевірений період з ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна".

Згідно п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку. Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.

Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З досліджених судом в ході розгляду справи доказів встановлено реальність здійснених операцій між ТОВ "Валтіком" та його контрагентами -ТОВ "Промбуд-монтажінвест"та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", наявність у позивача первинних документів, які є підставою для формування податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт, а також документів, що підтверджують використання вказаних результатів робіт у власній господарській діяльності.

З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів колегія суддів зазначає, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).

З приписів ст.228 Цивільного кодексу України слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.

Відтак, з 01.01.2011р. повноваження на встановлення законності правочину, за яким платником податків було сформовано податковий кредит з ПДВ, належать до виключної компетенції судових органів.

При цьому, в силу приписів п.6 розділу І та п.5.2 розділу ІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. №984, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.01.2011р. за №34/18772, до набуття законної сили рішенням суду про визнання недійсним правочину, за яким платником податків було сформовано валові витрати обігу та виробництва або податковий кредит з ПДВ чи зменшено суму отриманого в межах звітного податкового періоду доходу, податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення таким платником порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за цим правочином.

Укладені між позивачем та контрагентами у спірних правовідносинах договори в судовому порядку не оспорювались, таких, що набули законної сили, рішень судів з приводу визнання перелічених договорів недійсними на момент складання акту перевірки та на час розгляду справи не має.

Окрім того, колегія суддів бере до уваги, що вчинення платником податків діяння по укладенню правочину, спрямованого на порушення інтересів Держави у сфері оподаткування, утворює собою склад злочину, що передбачений ст.191 або ст.212 Кримінального кодексу України.

В ході розгляду справи відповідач не подав до суду жодних доказів прийняття компетентним суб'єктом права рішення про порушення кримінальної справи відносно посадових осіб позивача або за фактами діяльності платника податків, що викладені в акті від 08.07.11 за №1237/18-015/30884943.

Аналізуючи положення ст.ст. 54, 58, 76, 86 Податкового кодексу України, Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010р. №985, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.12.2010р. за №1440/18735, суд приходить до висновку, що специфіка правових актів індивідуальної дії, які ухвалюються органами податкової служби у формі податкових повідомлень -рішень з приводу самостійного визначення грошових зобов'язань платників податків, полягає у тому, що фактичні підстави для ухвалення цих актів містяться в документальних результатах контролю за діяльністю платника податків (матеріалах перевірки), а правові підстави та владні приписи - безпосередньо в самих податкових повідомленнях - рішеннях.

Проте, в акті перевірки від 08.07.11 року № 1237/18-015/30884943 суб'єктом владних повноважень не викладено належних та допустимих доводів про відсутність фактичного виконання позивачем господарських операцій за спірними правочинами, про відсутність витрат позивача у спірних правовідносинах, про наявність взаємопов'язаності позивача та контрагентів позивача, про несумісність предмету спірних правочинів з напрямом господарської діяльності позивача, про відсутність використання позивачем отриманих робіт та товарів, що зумовлює необґрунтованість висновку суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів або невідповідності закону вчинених за ними господарських операцій.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентами позивача, ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна", взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність порушень в діях позивача при формуванні податкового кредиту з ПДВ по господарським операціям з придбання результатів робіт у ТОВ "Промбуд-монтажінвест" та ТОВ "Будівництво Пан-Україна".

Також згідно ч. 2 ст.161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

При вирішенні справи судом встановлено, що 31.01.2011р. Верховним Судом України винесена постанова у справі у за позовом Закритого акціонерного товариства "Мукачівський лісокомбінат"до Мукачівської об'єднаної державної податкової інспекції в Закарпатській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення.

В рішенні Верховного суду України по цій справі зазначено, що у постановах Верховного Суду України від 9 вересня 2008 року у справі N 21-500во08, від 1 червня 2010 року у справі N 21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Висновок про те, що платник не несе відповідальності за порушення, допущені його контрагентом узгоджується з практикою Європейського Суду (Рішення Європейського Суду від 22 січня 2009 року у справі «Булвес» АД проти Болгарії (заява № 3991/03), відповідно до п. 714 якого, визначено, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування ПДВ і, як наслідок, сплачувати ПДВ повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2012р. по справі № 2а-10429/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.