Ухвала суду № 29896921, 05.03.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2013 року Справа № 25073/12/9104 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Онишкевича Т.В.,

суддів Попка Я.С., Клюби В.В.,

з участю секретаря Дембіцької Х.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Єврошпон» до державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ :

У червні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Єврошпон» (далі - ТОВ) звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому після уточнення своїх вимог просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області (далі - ДПІ) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) від 13.09.2006 року № 0001002320/0 на суму 299615 грн., від 25.10.2006 року № 0001202320/0 на суму 45801 грн., від 30.11.2006 року № 0001382320/0 на суму 43334 грн., від 19.12.2006 року № 0001502320/0 на суму 25456 грн., від 20.03.2007 року № 0000372320/0 на суму 34138 грн.

Постановою господарського суду Львівської області від 15.08.2007 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2008 року, позов ТОВ було задоволено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.07.2011 року касаційну скаргу ДПІ було задоволено частково, скасовано постанову господарського суду Львівської області від 15.08.2007 року та ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2008 року, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі № 2а-8984/11/1370 позов ТОВ задоволено.

У поданій апеляційній скарзі відповідач ДПІ просить зазначену постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовують тим, що у ході проведених невиїзних позапланових перевірок ТОВ з питань достовірності нарахуванню бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок було виявлено порушення вимог податкового законодавства, складено відповідні акти перевірок та прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення:

№ 0001002320/0 від 13.09.2006 року (акт № 101/23-2/31210033 від 12.09.2006 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 299 615,00 грн.;

№ 0001202320/0 від 25.10.2006 року (акт № 121/23-2/31210033 від 24.10.2006 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 45 801,00 грн.;

№ 0001382320/0 від 30.11.2006 року (акт № 140/23-2/31210033 від 29.11.2006 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 43 334,00 грн.;

№ 0001502320/0 від 19.12.2006 року (акт № 152/23-2/31210033 від 19.12.2006 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 25 456,00 грн.;

№ 0000372320/0 від 20.03.2007 року (акт № 68/23-2/31210033 від 20.03.2007 року) про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 34 138,00 грн.

Суть виявлених порушень зводиться до порушення позивачем приписів п.1.8. ст. 1, пп. 7.4.1. п.7.4., пп. 7.7.5. п.7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон № 168/97) через неврахування того, що законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав включення сум податку до податкового кредиту з ПДВ, є сплата цих сум до Державного бюджету України. На переконання апелянта, Законом № 168/97 встановлено прямий взаємозв'язок між сплатою (надходженням) до бюджету ПДВ та відшкодуванням цього податку і зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою, оскільки право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні ПДВ до Державного бюджету України від платника податку-продавця, а не із самого лише факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

Відповідно до висновків, зроблених у ході проведених перевірок, а також та на основі відповідей, одержаних на запити ДПІ щодо зустрічних перевірок ТОВ, контролюючим органом було зроблено висновок про те, що включений позивачем в ціну придбаних товарно-матеріальних цінностей ПДВ до бюджету не сплачено, а отже зайвої сплати ПДВ не відбулось.

З огляду на викладене апелянт вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ є законними та обґрунтованими.

Представник апелянта у ході апеляційного розгляду підтримала апеляційну скаргу у повному обсязі, просила її задовольнити.

Представник позивача вимоги апелянта у судовому засіданні апеляційного суду заперечила, вважає їх безпідставними і просить залишити оскаржуване судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та учасників процесу, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до переконання, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких мотивів.

Задовольняючи позов ТОВ, суд першої інстанції виходив із того, що підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень були зроблені під час проведених відповідачем перевірок висновки про порушення позивачем п.1.8 ст. 1, пп. 7.2.4, пп. 7.2.5, пп. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.5, п.7.4, пп. 7.7.10 п.7.7 ст. 7 Закону № 168/97, що проявилося у безпідставному заявлені до відшкодування сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (лісопродукції) за період вересень - грудень 2004 року, лютий-серпень 2005 року, січень-жовтень 2006 року.

До таких висновків податковий орган прийшов на підставі зустрічних перевірок контрагентів позивача (ТОВ «Уніторгпромсервіс», ПП «Гартекс», ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ТзОВ «Економікс», ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_4, ПП «Кедр», ПП «Пілат», ТОВ «Чанг», ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7), в ході проведення яких встановлено, що третя та четверта ланка в ланцюгу постачальників не сплачтила до бюджету податків, не знаходилася за юридичною адресою або документи останніх втрачені.

Відтак контролюючий орган прийшов до висновку про те, що ТОВ неправомірно віднесено до складу податкового кредиту ПДВ на підставі податкових накладних, виписаних цими контрагентами, та відповідно безпідставно заявлено до бюджетного відшкодування суми ПДВ, сплачені в ціні дуба-кругляка за вказаними податковими накладними.

Вказані висновки суд першої інстанції вважав помилковими, виходячи з того, що у періоди, за якими було здійснено перевірку, контролюючим органом встановлено, що ТОВ здійснювало діяльність, пов'язану з купівлею-продажем дуба-кругляка. При цьому, поставка товару належним чином податковим органом не перевірялась. Придбання ТОВ дуба-кругляка здійснювалося на підставі низки договорів, а саме:

договори № 26/08 від 26 серпня 2004 p., № 12/1 від 12 січня 2005 р. та № 30/01 від 30 січня 2006 р. з ТОВ «Уніторгпромсервіс»;

договір № 1/02 від 01 лютого 2006 р. з ПП ОСОБА_1;

договір № 17/01 від 11 січня 2006 р. з ПП ОСОБА_2;

договір № 24/3 від 23 березня 2006 р. з ТОВ «Економікс»;

усна домовленість з ПП ОСОБА_3;

договори № 1/05 від 05 січня 2005 року, № 31/10 від 31 жовтня 2005 р. та № 03/01 від 03 липня 2006 року з ПП ОСОБА_8;

договір від 13 січня 2004 р. № 13/1 з додатком № 1 до договору від 13 січня 2004 p.; договори № 10/10 від 10 жовтня 2004 p., № 1 від 04 січня 2005 р. та № 2 від 24 березня 2005 р. з ПП «Кедр»;

договір № 15/11 від 15 листопада 2004 р. з ПП «Пілат»;

договір № 11/03 від 11 березня 2005 р. з ТОВ «Чанг»;

договір № 02/05 від 01 березня 2005 року з ПП «Гартекс»;

договір № 5/06 від 05 червня 2004 року з ПП ОСОБА_5;

договори від 20 листопада 2003 р. № 20/1 Із додатком №1 та №30 від 30 березня 2004 року з ПП ОСОБА_6;

договори від 01 липня 2004 р. № 1/07 та від 10 жовтня 2004 р. № 10/10 з ПП ОСОБА_7

На підтвердження реальності вказаних господарських операцій позивач подав накладні, податкові накладні, платіжні дорученням про оплату отриманого товару, товарно-транспортні накладні, реєстри отриманих податкових накладних, рахунки-фактури, книги обліку придбання, копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Окрім того, судом першої інстанції було встановлено, що поставка дуба-кругляка здійснювалася ТОВ «Сармат», ТОВ «Асотра», СПД - ФО ОСОБА_9, ВАТ «Романівтранс», ТОВ «Вітан», ПП ОСОБА_10, СПД- ФО ОСОБА_11, СПД-ФО ОСОБА_12, СПД-ФО ОСОБА_13, СПД-ФО ОСОБА_14, ПП «Аргат-Юл», ПМП фірма «Роман», ПП «Юрко-Транс», ТОВ «КЛІП-Транс» вантажними автомобілями марки КамАЗ, RENAULT, Вольво F-12, МАЗ, СуперМАЗ, ДАФ, що підтверджується наявними у матеріалах справи товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт з транспортування/ перевезення та оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 37.1 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року.

Відповідно до довідки № 3100 з ЄДРПОУ основним видом діяльності ТОВ є виробництво дерев'яних панелів, яке згідно із довідкою ТОВ № 244 від 15.09.2011 року полягає у виготовлення шпону струганого, отриманого шляхом переробки деревини на шпоностругальних верстатах, який призначений для облицювання виробів з деревини.

Для здійснення господарської діяльності, пов'язаної з придбанням деревини та виготовленням шпону, у ТОВ наявні відповідні складські приміщення та виробничі потужності.

У 2004-2006 роках на підприємстві працювало 146 чоловік та 4 лінії виробництва, було придбано 21149,9 м3 сировини дуба та бука, з яких виготовлено 14727050,67 м2 шпону та відправлено на експорт згідно вантажно-митних декларацій.

Згідно з оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 36.2 (розрахунки з іноземними покупцями) за період з 01.01.2004 року по 31.12.2006 року ТОВ реалізувало шпон наступним покупцям: «Європа Плакале» SL, «Олівер Хандельсагентур GMBN», ЗАТ «Боманс» (Литва), ТОВ «Вудлайн» (Литва), «Універсал Тімбер» LTD.

Всі представлені позивачем первинні документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та в сукупності з іншими доказами підтверджують реальний характер господарських операцій ТОВ «Єврошпон» з ТОВ «Уніторгпромсервіс», ПП «Гартекс», ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ТОВ «Економікс», ПП ОСОБА_3, ПП ОСОБА_8, ПП «Кедр», ПП «Пілат», ТОВ «Чанг», ПП ОСОБА_5, ПП ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7 по придбанню дуба-кругляка, який в подальшому був використаний позивачем у своїй господарській діяльності для виготовлення шпону та його реалізації.

Встановлені судом фактичні обставини підтверджують правомірність віднесення ТОВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, які були предметом перевірок податковим органом, витрат по взаєморозрахунках з вказаними вище контрагентами та свідчать про те, що позивач обґрунтовано заявив до відшкодування суми ПДВ, сплачені в ціні придбаного товару (лісопродукції) за період вересень - грудень 2004 року, лютий-серпень 2005 року, січень-жовтень 2006 року.

Невиконання контрагентами свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб та не може бути підставою для позбавлення позивача права на відшкодування ПДВ у разі, якщо він виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Тому суд першої інстанції дійшов переконання, що висновки відповідача про завищення сум бюджетного відшкодування по взаєморозрахунках з контрагентами ТОВ «Уніторгпромсервіс», ПП «Гартекс», ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ТзОВ «Економікс», СПД ОСОБА_3, ПП ОСОБА_8, ПП «Кедр», ПП «Пілат», ТОВ «Чанг», ПП ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7 не відповідають фактичним обставинам.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання апеляційного суду, відповідають вимогам закону та фактичним обставинам справи.

Як безспірно встановлено судом, ДПІ було проведено ряд невиїзних позапланових перевірок ТОВ з питань відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок та в рахунок майбутніх платежів платника при проведенні взаєморозрахунків з постачальниками, результати яких стали підставами для прийняття оспорюваних продаткових повідомлень-рішень:

№ 0001002320/0 від 13.09.2006 року (акт № 101/23-2/31210033 від 12.09.2006 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 299 615,00 грн.;

№ 0001202320/0 від 25.10.2006 року (акт № 121/23-2/31210033 від 24.10.2006 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 45 801,00 грн.;

№ 0001382320/0 від 30.11.2006 року (акт № 140/23-2/31210033 від 29.11.2006 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 43 334,00 грн.;

№ 0001502320/0 від 19.12.2006 року (акт № 152/23-2/31210033 від 19.12.2006 року) про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 25 456,00 грн.;

№ 0000372320/0 від 20.03.2007 року (акт № 68/23-2/31210033 від 20.03.2007 року) про зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 34 138,00 грн.

Вказані рішення контролюючого органу обґрунтовано тим, що при проведенні взаєморозрахунків ТОВ у період вересень - грудень 2004 pоку, лютий - серпень 2005 pоку, січень - жовтень 2006 року із контрагентами ТОВ «Уніторгпромсервіс», ПП «Гартекс», ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ТОВ «Економікс», СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_8, ПП «Кедр», ПП «Пілат», ТОВ «Чанг», ПП ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7 позивачем безпідставно заявлено до відшкодування суми ПДВ з огляду на те, що вказані суб'єкти господарювання не є виробниками придбаної лісопродукції.

За результатами проведених зустрічних перевірок було встановлено, що постачальниками лісопродукції (дуб кругляк) були ТзОВ «Геокомплекс», ТОВ «Дон Вест», ПП «Озбуд», КП «Перспектива», ПП «Ефект-Інтер'єр», ТОВ «Еліод Плюс», ПП «Укроптторг-В», ПП «Арі Маркет», ТОВ «Квадротех», ПП «Бєлана», ТОВ «Тальбо», ПМП «Просервіс», ПП «Слад», ТОВ «Солті Трейд» у третій - четвертій ланках ланцюга постачання, які не сплатили до бюджету відповідні суми ПДВ внаслідок реалізації лісопродукції.

При цьому апеляційний суд погоджується із думкою суду першої інстанції про те, представлені позивачем наявні у матеріалах справи докази реальності господарських операцій позивача з контрагентами ТОВ «Уніторгпромсервіс», ПП «Гартекс», ПП ОСОБА_1, ПП ОСОБА_2, ТОВ «Економікс», СПД ОСОБА_3, СПД ОСОБА_8, ПП «Кедр», ПП «Пілат», ТОВ «Чанг», ПП ОСОБА_5, СПД ОСОБА_6, ПП ОСОБА_7 відповідачем не спростовані.

Одночасно суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції про недостатність для висновку ДПІ про безпідставність заявленого ТОВ до відшкодування ПДВ лише того факту, що третя-четверта ланка в ланцюгу постачальників позивача належним чином не подають податкової звітності, не знаходяться за юридичною адресою, зняті з реєстрації (після здійснення господарських операцій) і таке інше з огляду на відсутність у нього будь-яких правовідносин із такими суб'єктами господарювання.

Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що на час здійснення господарських операцій у період, що підлягав перевірці, контрагенти позивача знаходилися в Єдиному державному реєстрі і мали свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ, що не заперечується відповідачем, а надані ТОВ первинні документи відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Також суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що аналіз приписів п. 1.3, 1.7, 1.8 ст. 1, пп. 7.2.3 п. 7.2, пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5, пп. 7.7.1, 7.7.2 п.7.1 ст. 7, п.10.1, 10.2 ст. 10 Закону № 168/97 свідчить про те, вказаний Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету, оскільки порушення вимог закону контрагентами позивача повинно тягнути негативні наслідки саме для таких суб'єктів господарювання.

Так, у справі Інтерсплав проти України (п. 38 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування.

Окрім того, у справі «Булвес» АД проти Болгарії (п. 71 рішення) Європейський суд з прав людини визнав, що платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

З огляду на викладене суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що при вирішенні даного публічно-правового спору суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а відтак подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,

УХВАЛИВ :

апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Яворівському районі Львівської області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 08 грудня 2011 року у справі № 2а-8984/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Ухвала у повному обсязі складена 06 березня 2013 року.

Головуючий суддя Т.В.Онишкевич

Судді Я.С.Попко

В.В.Клюба