Ухвала суду № 29891118, 06.02.2013, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1916/41/2012Головуючий у 1-й інстанції Запорожець Л.М. Провадження № 11/789/17/13 Доповідач - Сарновський В.Я.Категорія - ч.1 ст.121, ч.2 ст.115 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах

апеляційного суду Тернопільської області

в складі: головуючого судді- Сарновського В.Я.

суддів - Кунця І. М., Іващенка О. Ю.,

з участю - прокрора - Семенця О.А.,

засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

захисників - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в місті Тернополі кримінальну справу за апеляціями прокурора прокуратури Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_10, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8, захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9, захисника засудженої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_11 на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2012 року-

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку с. Онут Заставнівського району Чернівецької області, жительку АДРЕСА_1, з середньою освітою, одружену, пенсіонерку, раніше не судиму,-

засуджено за ч.4 ст.27, ч.1 ст.121 КК України до 5 років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженій вирішено рахувати з часу її затримання - 16 серпня 2011 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередньою - тримання під вартою.

Вирішено стягнути з засудженої 509,60 грн. судових витрат за проведення експертиз.

Питання щодо речових доказів вирішено.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Червоне Жовтневого району Миколаївської області, жителя АДРЕСА_1, одруженого, з початковою освітою, не працюючого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,-

засуджено за п.п.4, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Строк відбування покарання засудженому вирішено рахувати з часу його затримання - 16 серпня 2011 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередньою - тримання під вартою.

Вирішено стягнути з засудженого 509,60 грн. судових витрат за проведення експертиз.

Питання щодо речових доказів вирішено.

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та жителя АДРЕСА_2, не працюючого, одруженого, з неповною середньою освітою, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,-

засуджено за п.п.4, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Строк відбування покарання засудженому вирішено рахувати з часу його затримання - 16 серпня 2011 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередньою - тримання під вартою.

Вирішено стягнути з засудженого 509,60 грн. судових витрат за проведення експертиз.

Питання щодо речових доказів вирішено.

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_11, уродженця м. Краматорська Донецької області, жителя АДРЕСА_2, з неповною середньою освітою, не працюючого, одруженого, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,-

засуджено за п.п.4, 6, 12 ч.2 ст. 115 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини належного йому майна.

Строк відбування покарання засудженому вирішено рахувати з часу його затримання - 16 серпня 2011 року.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишено попередньою - тримання під вартою.

Вирішено стягнути з засудженого 509,60 грн. судових витрат за проведення експертиз.

Питання щодо речових доказів вирішено.

Згідно вироку суду, ОСОБА_2 умисно підбурила ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до заподіяння тяжких тілесних ушкоджень її пасинку ОСОБА_12, а ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 вчинили умисне вбивство ОСОБА_12 з особливою жорстокістю, з корисливих мотивів та за попередньою змовою групою осіб за наступних обставин.

Так, 14 серпня 2011 року, близько 12 години, ОСОБА_2 прийшла в господарство ОСОБА_3, що розміщене в с. Горошова Борщівського району Тернопільської області, і звернулась до нього з пропозицією за матеріальну винагороду вплинути на ОСОБА_12 з застосуванням фізичної сили, тобто заподіяти йому тілесні ушкодження, посилаючись на існуючі неприязні відносини на ґрунті протиправної поведінки щодо неї зі сторони ОСОБА_12 і внаслідок пізніше укладеної домовленості ОСОБА_2 з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які ввечері цього дня спричинили ОСОБА_12 тяжкі тілесні ушкодження у вигляді : закритої черепно-мозкової травми у вигляді чисельних вогнищевих крововиливів у м'які тканини голови, крововиливів під мозкові оболонки та речовину головного мозку, 4 синців, 21 садна на обличчі, рани підборіддя, синців та ран на слизових оболонках губ; травми шиї у вигляді перелому лівого великого ріжка під'язикової кістки із крововиливом в м'які тканини, синця; закритої травми грудей у вигляді чисельних, двобічних, по кількох анатомічних лініях переломів ребер, а саме: справа - 2-5 по умовній лінії, що проходить косо від середньо-ключинної до передньо-аксілярної лінії; 6,7 - по середньо-ключинній лінії; 8-10 - по заднє-аксілярній лінії з ушкодженням пристінкової плеври; 11,12 - по лопатковій лінії; зліва - 2 - по середньо-ключинній лінії; 3 - по задньо-аксілярній лінії, 4,5 - по середньо-ключинній лінії; 6 - між середньо-ключинною та передньо-аксілярною лініями; 7-9 - по умовній лінії, що проходить косо від середньо-аксілярної до задньо аксілярної лінії з ушкодженнями пристінкової плеври; 11 - по задньо-аксілярній та лопатковій лініях з ушкодженням пристінкової плеври; 12 - по лопатковой лініях, а також ушкодженнями правої та лівої легені, 7 синців, садна; закритої травми живота з розривами селезінки, печінки, крововиливами в підшлункову залозу, передню стінку шлунка; чисельних синців на верхніх та нижніх кінцівках, від яких ОСОБА_12 помер на місці.

Також, 14 серпня 2011 року, після розмови ОСОБА_2 із ОСОБА_3, останній, через деякий час зустрівшись з ОСОБА_13 та ОСОБА_5, повідомив їм про пропозицію ОСОБА_2 за матеріальну винагороду вплинути на ОСОБА_12 з застосуванням фізичної сили, тобто заподіяти йому тілесні ушкодження, посилаючись на існуючі неприязні відносини на ґрунті протиправної поведінки щодо неї зі сторони останнього, після чого вони втрьох пішли до ОСОБА_2, де ОСОБА_5 домовився з нею, що вони за винагороду в сумі 1000 гривень поб'ють її пасинка ОСОБА_12, при цьому 500 гривень ОСОБА_2 повинна заплатити наперед, на що вона погодилась та дала ОСОБА_5 500 гривень, а інші 500 гривень зобов'язалась виплатити після виконаної роботи.

Цього ж дня, близько 22 години ОСОБА_3, ОСОБА_13 та ОСОБА_5 прийшли в господарство ОСОБА_2, та дочекавшись, коли ОСОБА_12 вийде, умисно, за попередньою змовою, з особливою жорстокістю, яка полягала в усвідомленні ними заподіяння ОСОБА_12 особливих фізичних страждань шляхом заподіяння йому великої кількості тілесних ушкоджень, нанесли спільними діями тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді чисельних вогнищевих крововиливів у м'які тканини голови, крововиливів під мозкові оболонки та речовину головного мозку, 4 синці, 21 садна на обличчі, рани підборіддя, синців та ран на слизових оболонках губ; травми шиї у вигляді перелому лівого великого ріжка під'язикової кістки із крововиливом в м'які тканини, синця; закритої травми грудей у вигляді чисельних, двобічних, по кількох анатомічних лініях переломів ребер, а саме: справа - 2-5 по умовній лінії, що проходить косо від середньо-ключинної до передньо-аксілярної лінії; 6,7 - по середньо-ключинній лінії; 8-10 - по заднє-аксілярній лінії з ушкодженням пристінкової плеври; 11,12 - по лопатковій лінії; зліва - 2 - по середньо-ключинній лінії; 3 - по задньо-аксілярній лінії, 4,5 -по середньо-ключинній лінії; 6 - між середньо-ключинною та передньо-аксілярною лініями; 7-9 - по умовній лінії, що проходить косо від середньо-аксілярної до задньо аксілярної лінії з ушкодженнями пристінкової плеври; 11 - по задньо-аксілярній та лопатковій лініях з ушкодженням пристінкової плеври; 12 - по лопатковой лініях, а також ушкодженнями правої та лівої легені, 7 синців, садна; закритої травми живота з розривами селезінки, печінки, крововиливами в підшлункову залозу, передню стінку шлунка; чисельних синців на верхніх та нижніх кінцівках, від яких ОСОБА_12 помер на місці.

Після цього, ОСОБА_5 звернувся до ОСОБА_2 та отримав від неї обумовлені раніше ще 500 гривень.

В апеляціях:

- прокурор прокуратури Чортківського району ОСОБА_10, не оспорюючи правильності кваліфікації дій засуджених за ст.ст.115,121 КК України, просить вирок Чортківського районного суду від 12 жовтня 2012 року скасувати за м'якістю і постановити новий, яким призначити ОСОБА_2 покарання у виді 7 років позбавлення волі, ОСОБА_3 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, ОСОБА_4 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, ОСОБА_5 покарання у виді 11 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна, мотивуючи тим, що встановлене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам винних, оскільки не враховано що ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувались до кримінальної відповідальності та скоїли особливо тяжкий злочин в стані алкогольного сп'яніння, а ОСОБА_2 організувала та підбурила їх до вчинення такого злочину.

- захисник засудженої ОСОБА_2 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржуваний вирок, перекваліфікувати дії його підзахисної на ч.1 ст.122 КК України та звільнити її від відбуття покарання з іспитовим строком, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 в ході досудового і судового слідства давала послідовні покази про те, що вона просила інших засуджених побити ОСОБА_12, а не вбити чи спричинити тяжкі тілесні ушкодження. Суд не вказав, з яких підстав не враховано ці покази, а також ряд пом'якшуючих обставин, що ОСОБА_2 вчинила злочин вперше, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалась, по місцю проживання характеризується позитивно, здійснює догляд за чоловіком ОСОБА_11, який потребує постійного догляду, а також те, що потерпілий по кримінальній справі претензій матеріального та морального характеру з приводу загибелі його сина немає.

- засуджений ОСОБА_3 просить скасувати оскаржуваний вирок, перекваліфікувати його дії за ст.121 КК України, при постановлені нового вироку просить врахувати його щире каяття і те, що він раніше не судимий, сприяв слідству, допомагав встановити істину, позитивно характеризується і має на утриманні малолітніх дітей, а тому просив призначити йому більш м'яке покарання. Також вказує, що судом поверхнево та однобічно досліджені обставини справи, а вирок постановлено на непрямих доказах, здобутих з порушенням вимог закону. Зазначає, що було порушено його право на захист, а дізнання та досудове слідство проводилось без участі адвоката та із застосуванням насильства і погроз, судом не взято до уваги твердження жителя села Горошова ОСОБА_1, який бачив його побитим працівниками міліції.

- засуджений ОСОБА_4 просить скасувати оскаржуваний вирок і направити справу на додаткове розслідування, мотивуючи неповнотою досудового і судового слідства, що призвело до невірних на його думку висновків суду. Стверджує, що ним були нанесені ОСОБА_12 тілесні ушкодження, які не є тяжкими, а після того як він і ОСОБА_5 пішли з місця злочину, ОСОБА_12 піднявся та пішов у будинок і туди ж повернувся ОСОБА_3 Одночасно зазначає, що в судовому засіданні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 давали неправдиві покази.

- захисник засудженого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_8 просить оскаржуваний вирок змінити, перекваліфікувавши дії ОСОБА_4 за ст.121 КК України і обрати йому менш сувору міру покарання, мотивуючи тим, що досудовим слідством і судом не було доведено умисел на вчинення вбивства, оскільки його підзахисний мав намір лише побити потерпілого, що було підтверджено іншими підсудними.

- засуджений ОСОБА_5 просить перекваліфікувати його дії за ст.122 КК України, мотивуючи тим, що він наніс ОСОБА_12 лише один удар і це неодноразово підтверджували його співучасники в ході судового слідства, також зазначає, що умислу вбивати потерпілого він не мав. Одночасно вказує, на неповноту досудового слідства і судового розгляду щодо встановлення часу смерті ОСОБА_12, якого вони залишили живим, і місця його перебування після побиття. Окрім того зазначає, що в ході досудового слідства було порушено його право на захист.

- захисник засудженого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_9 просить скасувати оскаржуваний вирок та постановити новий вирок яким ОСОБА_5 визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ст.121 КК України та призначити йому мінімальне покарання. Мотивуючи тим, що його підзахисний наніс потерпілому лише один удар і немає жодних доказів, які б це заперечували. Вказує, що експертом в судовому засіданні було роз'яснено, що смерть потерпілого після побиття настала через певний період часу, який може вимірюватись годинами і у випадку надання вчасної медичної допомоги потерпілого можна було врятувати. Також зазначає, що не було встановлено де знаходився і що робив ОСОБА_12 після отримання тілесних ушкоджень і до часу смерті, а також хто саме накрив його обличчя плівкою.

- потерпілий ОСОБА_11 просить скасувати оскаржуваний вирок, перекваліфікувати дії ОСОБА_2 за ст.122 КК України та звільнити її від відбуття покарання з іспитовим строком, а дії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 перекваліфікувати за ст.121 КК України. Мотивує тим, що висновки суду не підтверджені доказами, не дано належної оцінки показам ОСОБА_2, яка в ході досудового і судового слідства давала послідовні покази про те, що вона просила своїх співучасників провчити його сина ОСОБА_12, який постійно знущався над ними, побити його, а не вбити чи спричиняти тяжкі тілесні ушкодження. Також, на думку потерпілого засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4 не мали не меті вбивати його сина, а лише хотіли побити його.

Заслухавши доповідача - суддю апеляційного суду, прокурора, який підтримав подану апеляційну скаргу та доповнення до неї, засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які виступивши в судових дебатах та з останнім словом, підтримали подані ними апеляції, засуджену ОСОБА_2, яка виступивши в судових дебатах та з останнім словом, просила звільнити її від відбування покарання з іспитовим строком, захисників засуджених - адвокатів ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 які підтримали подані апеляції з наведених у них підстав, перевіривши матеріали справи та дослідивши наведені в апеляціях доводи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляції підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 було пред'явлено обвинувачення за ч.3,ч.4 ст.27, п.п.11,12 ч.2 ст. 115 КК України, а судом першої інстанції її дії перекваліфіковано на ч.4 ст.27, ч.1 ст.121 КК України, як підбурювання шляхом підкупу до спричинення умисних тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння.

З приводу необхідності застосування відносно ОСОБА_2 закону про більш тяжкий злочин, ніж той за який її засуджено, апеляції від прокурора, потерпілого та його представника не поступали.

Вина засудженої ОСОБА_2 у вчиненні за наведених у вироку обставин інкримінованого їй злочину доведена сукупністю доказів, які зібрані у передбаченому законом порядку і належно оцінені судом.

Так, ОСОБА_2 під час досудового слідства і в судовому засіданні послідовно визнавала, що вона перебувала у неприязних стосунках із своїм пасинком ОСОБА_12 і 14 серпня 2011 року попросила ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 за грошову винагороду побити його, на що вони погодились. За це вона заплатила їм 500 гривень відразу, а коли ОСОБА_5 ввечері того ж дня повідомив про здійснення побиття ОСОБА_12 вона доплатила ще 500 гривень. Вранці наступного дня виявила труп останнього на території свого господарства.

Засуджені ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повністю підтвердили показання ОСОБА_2 в цій частині.

Крім того, вони під час досудового і судового слідства послідовно стверджували, що ОСОБА_2 спочатку просила їх вбити ОСОБА_12, а вже коли вони відмовились, то вона просила його побити, не визначаючи при цьому жодних обмежень щодо способів і наслідків їх дій.

З показів ОСОБА_5 на досудовому слідстві, які він давав у якості підозрюваного та обвинуваченого в присутності свого захисника, слідує, що ОСОБА_2 виплатила решту 500 гривень, про які вони домовлялися, лише після того як особисто переконалася у здійсненні побиття ОСОБА_12 (т.3 а.с.177,208). Вказана обставина підтверджується також і показами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на досудовому слідстві (т.3 а.с.4-5, т.4 а.с.45-46).

Як встановлено висновком судово-медичної експертизи, 14 серпня 2011 року ОСОБА_12, зокрема, були спричинені чисельні ушкодження голови, грудної клітки та живота, які за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння стосовно живих осіб, відносяться до тяжких (т.1 а.с.130-134).

З матеріалів справи також слідує, що в подальшому, після того як ОСОБА_5 отримав решту обумовленої раніше суми і пішов, ОСОБА_2 не вживала жодних заходів для надання допомоги ОСОБА_12, який лежав побитий на подвір'ї її господарства, про що їй було відомо.

Таким чином, встановлені судом першої інстанції обставини справи щодо поведінки ОСОБА_2 під час підбурювання інших засуджених до злочину та після його вчинення свідчать про те, що вона передбачала можливість і бажала спричинення ОСОБА_12 в тому числі і тяжких тілесних ушкоджень, які співвиконавцями злочину фактично були заподіяні, а тому доводи захисника ОСОБА_6 про необхідність кваліфікації дій засудженої за ст.122 КК України є безпідставними.

Беручи до уваги наведені обставини, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни вироку в частині кваліфікації дій засудженої ОСОБА_2

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину і відомості про особу винної, а тому призначив мінімальне покарання в межах санкції статті, за якою її засуджено, у виді позбавлення волі, врахувавши при цьому наявність пом'якшуючих покарання обставин, в тому числі і тих, на які є посилання в апеляції, а тому підстав для зміни покарання та звільнення від його відбування колегія суддів не вбачає.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у скоєнні злочину, за який їх засуджено, також обґрунтовані сукупністю досліджених судом першої інстанції та належним чином оцінених доказів, якими повністю спростовуються наведені в апеляційних скаргах засуджених та їх захисників доводи про відсутність у них умислу на вбивство.

Так, в судовому засіданні ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не визнали своєї вини в умисному вбивстві і дали покази про те, що 14 серпня 2011 року вони погодились на пропозицію ОСОБА_2 лише побити її пасинка ОСОБА_12 за грошову винагороду. Ввечері того ж дня на території господарства ОСОБА_12 вони втрьох нанесли останньому побої, за що отримали від ОСОБА_2 в загальній сумі одну тисячу гривень, яку розділили між собою.

На досудовому слідстві допитаний як обвинувачений ОСОБА_3 в присутності свого захисника давав аналогічні покази, але також і стверджував, що 14 серпня 2011 року він разом із ОСОБА_5 та ОСОБА_4 приблизно біля 22 год. зайшли на територію господарства ОСОБА_2, де ОСОБА_5 та ОСОБА_4 першими почали побиття ОСОБА_12, який упав на землю. Вони наносили йому сильні та чисельні удари ногами і кулаками в ділянку живота та грудної клітки. Під час цього побиття, ОСОБА_5, схопивши ОСОБА_12 за одяг з лежачого положення, підтягнув його до дерева і бив головою об дерево. У цей час він, ОСОБА_3, теж наніс два чи три удари ОСОБА_12 по ногах і можливо ще кудись, але через стан сп'яніння не пригадує, куди саме. Після цього, ОСОБА_5 пішов до ОСОБА_2, щоб вона доплатила гроші, а він з ОСОБА_4 вийшов на вулицю. Приблизно через 10 хвилин ОСОБА_5 приніс гроші в сумі 500 гривень, які вони розділили між собою (т.3 а.с.23-26).

Допитаний на досудовому слідстві як обвинувачений ОСОБА_4 у присутності свого захисника також стверджував, що з ОСОБА_2 була домовленість побити ОСОБА_12, за що вона мала заплатити 1000 гривень, з яких 500 гривень - як завдаток, а решту - після побиття. Ввечері 14 серпня 2011 року він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 прийшли до господарства ОСОБА_12, де ОСОБА_3 вказав, що ОСОБА_12 проживає у підсобному приміщенні за будинком, в якому на той час було увімкнене освітлення, тому вони вирішили зачекати на розі будинку. Через деякий час ОСОБА_12 вийшов з підсобного приміщення і направився у напрямку місця, де вони втрьох його очікували. Коли ОСОБА_12 підійшов, ОСОБА_5 першим вдарив його кулаком в обличчя. Від цього удару ОСОБА_12 впав на землю, після чого він, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 нанесли йому удари ногами та руками у різні частини тіла, в тому числі груди і голову. Потім вони вийшли на вулицю, а ОСОБА_5 пішов до ОСОБА_2 по гроші (т.3 а.с.121-123).

Під час допиту в якості обвинуваченого ОСОБА_5 в присутності захисника вказував, що коли він разом із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 чекали ОСОБА_12 на подвір'ї його господарства і той вийшов з підсобного приміщення та підійшов до них, то він, ОСОБА_5, першим вдарив його кулаком правої руки в обличчя. Від завданого удару ОСОБА_12 впав на землю, після чого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наносили йому удари ногами та руками у різні частини тіла. Били вони його приблизно 1-2 хвилини, а чи він також бив ОСОБА_12 у цей час ОСОБА_5 вказав, що не пригадує. Через деякий час вони припинили бити ОСОБА_12 і вийшли на вулицю, а він пішов до ОСОБА_2 щоб отримати гроші і постукав у вхідні двері будинку. ОСОБА_2 вийшла разом з ним підійшла до ОСОБА_12, який лежав побитий. Переконавшись у цьому, вона заплатила 500 гривень, які він в подальшому розділив із ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (т.3 а.с.217-220).

Наведені показання ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у стадії досудового слідства підтверджуються також даними, що містяться у протоколах відтворення обстановки і обставин події з ними, які проводились з участю судово-медичного експерта, понятих, статистів та із застосуванням відеозапису (т.2 а.с.233-236, т.3 а.с.84-87,181-184). Крім того, під час даної слідчої дії, ОСОБА_4 також показав, що ОСОБА_5 в процесі побиття ОСОБА_12 бив останнього головою до дерева, а ОСОБА_3 разом із ОСОБА_5 підіймали тіло ОСОБА_12 і кидали його до землі (т.3 а.с.86).

Повідомлені засудженими ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 обставини злочину підтверджені також під час проведення на досудовому слідстві очних ставок між ними, кожна з яких проводилась з участю захисників.

Так, про нанесення ОСОБА_3 ударів не тільки по ногах ОСОБА_12, але й по інших частинах тіла, в тому числі по голові і по тулубу, категорично ствердив ОСОБА_5 під час очної ставки із ОСОБА_3 (т.3 а.с.13-15).

Показами ОСОБА_4 і ОСОБА_3 під час очних ставок між ними і між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 підтверджується, що ОСОБА_5 разом із ОСОБА_2 підходили до уже побитого ОСОБА_12 (т.3 а.с.4-5, т.4 а.с.45-46).

ОСОБА_2 під час її додаткового допиту як обвинуваченої та очних ставок з ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 стверджувала, що ОСОБА_5 вимагав у неї ще тисячу гривень після побиття ОСОБА_12, кликав її до нього переконатися у побитті та ще бив його головою до дерева (т.4 а.с.42-48, 51-53). Ці покази ОСОБА_2 підтверджуються і даними протоколу відтворення обстановки і обставин події із ОСОБА_5, в тій частині, що він підходив разом із ОСОБА_2 до тіла побитого і вимагав у неї доплатити за вчинене, на що вона погодилась (т.3 а.с.182).

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав наведені показання засуджених на досудовому слідстві достовірними, оскільки вони підтверджені іншими доказами.

Так, з висновку судово-медичної експертизи №83, слідує, що на тілі трупа ОСОБА_12 було виявлено тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, у вигляді: закритої черепно-мозкової травми у вигляді чисельних вогнищевих крововиливів у м'які тканини голови, крововиливів під мозкові оболонки та речовину головного мозку, 4 синців, 21 садна на обличчі, рани підборіддя, синців та ран на слизових оболонках губ; травми шиї у вигляді перелому лівого великого ріжка під'язикової кістки із крововиливом в м'які тканини, синця; закритої травми грудей у вигляді чисельних, двобічних, по кількох анатомічних лініях переломів ребер, а також ушкодженнями правої та лівої легені, 7 синців, садна; закритої травми живота з розривами селезінки, печінки, крововиливами в підшлункову залозу, передню стінку шлунка, а також легкі тілесні ушкодження у вигляді чисельних синців на верхніх та нижніх кінцівках. Всі виявлені у ОСОБА_12 ушкодження спричинені прижиттєво і з моменту їх отримання до смерті минуло декілька годин. Чисельність, різноманітний характер, форма та розміри ушкоджень, їх розташування у різних анатомічних ділянках тіла вказують на багаторазову дію тупих предметів із обмеженою травмуючою поверхнею, що загалом властиве для побиття, тобто ушкодження у потерпілого могли бути заподіяні чисельними ударами руками, ногами, тощо. Смерть ОСОБА_12 настала від масивної травми тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів (головного мозку, легень, печінки, селезінки, підшлункової залози тощо) приблизно за 8-24 години до моменту розтину трупа. Таким чином між спричиненням потерпілому тілесних ушкоджень і настанням його смерті існує прямий причинно-наслідковий зв'язок (т.1 а.с.130-134).

З даного висновку судово-медичної експертизи також слідує, що утворення виявлених у ОСОБА_12 тілесних ушкоджень можливе за обставин, вказаних підозрюваними ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у процесі відтворення обстановки та обставин події з їх участю.

Допитані в якості свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, які були запрошені в якості понятих і статистів при проведенні цих слідчих дій із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судовому засіданні показали, що останні добровільно, без примусу чи будь-якого тиску детально розповідали про обставини вчиненого злочину, пояснювали та показували скільки разів і в які місця спричиняли тілесні ушкодження ОСОБА_12 Процес відтворення фіксувався на відеокамеру та у протоколі, який вони всі підписали і на який зауважень від присутніх не поступало.

Крім того, наведені покази засуджених підтверджуються висновками експерта №№ 184-186 від 16-17 серпня 2011 року, з яких вбачається, що у ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 були виявлені садна пальців рук, які спричинені приблизно за добу до обстеження і зважаючи на їх локалізацію (тильна поверхня фаланг) могли утворитися від нанесення ударів кулаком іншій особі. (т.1 а.с.99,109,119).

Показання ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у стадії досудового слідства підтверджені також даними протоколу огляду місця події, а саме території господарства сім'ї ОСОБА_12 в с. Горошова Борщівського району, де було виявлено труп ОСОБА_12 з явними ознаками насильницької смерті та зафіксовано і вилучено предмети, що зберегли сліди злочину. (т.1 а.с.23-32).

З висновків експерта вбачається, що на вилученому при огляді місця події відрізку кори дерева виявлено кров і волосся із голови людини, походження яких від ОСОБА_12 не виключається (т.2 а.с.49-57,68-72).

З матеріалів справи слідує, що під час огляду приміщення току, де на час вчинення злочину тимчасово проживали ОСОБА_5 і ОСОБА_4, в присутності понятих 16 серпня 2011 року були вилучені одяг та взуття, які засудженими в подальшому упізнані і на яких виявлено сліди крові, походження якої від ОСОБА_12 не виключається (т.1 а.с.61,70-74,158-160,171-173). При затримані ОСОБА_3 16 серпня 2011 року також було вилучено його одяг, на якому виявлено сліди крові, походження якої від ОСОБА_12 не виключається (т.1 а.с.145-147, т.2 а.с.224).

З висновку судово-медичної експертизи №115 слідує, вказане ОСОБА_3 під час проведення додаткового відтворення обстановки і обставин події 23 листопада 2011 року не відповідає локалізації ушкоджень на тілі ОСОБА_12, що також підтвердив експерт ОСОБА_17 в судовому засіданні (т.2 а.с.83-86).

Таким чином, висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 за грошову винагороду, спричиняючи численні поранення життєво важливих органів ОСОБА_12, діяли з умислом на вбивство, є вірними і ґрунтуються на встановлених по справі фактичних обставинах.

Так, судом підставно взято до уваги відомості судово-медичної експертизи про кількість, локалізацію і механізм спричинення тілесних ушкоджень, що призвели до смерті ОСОБА_12, які свідчать про те, що при нанесенні таких ударів умисел ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 був спрямований на протиправне заподіяння смерті.

Також, з показів експерта ОСОБА_17, які він дав при роз'ясненні в судовому засіданні висновку проведеної ним судово-медичної експертизи, слідує, що ОСОБА_12 прижиттєво було нанесено кілька десятків ударів тупими предметами які спричинили описані у висновку експертизи тілесні ушкодження. При цьому не виключається можливість як нанесення ударів цими предметами по тілу, в тому числі в голову, так і ударів головою об тупі предмети. Кожен удар супроводжується відчуттям болю, а те, що ОСОБА_12 під час побиття перебував у стані алкогольного сп'яніння і міг втрачати свідомість, не означає, що він не відчував болю, оскільки не перебував у стані наркозу. Смерть ОСОБА_12 наступила в проміжок часу між 8 і 24 годинами до розтину його трупа, який проводився о 15 годині 15 серпня 2011 року (т.5 а.с.42).

Висновки суду першої інстанції про те, що засуджені діяли узгоджено, допомагали один одному у виконанні всіх елементів вбивства і свій умисел на позбавлення життя ОСОБА_12 довели до кінця, обравши спосіб, який завідомо для них спричиняв особливі страждання останньому, є вірними оскільки матеріалами справи підтверджено, що в даному випадку чисельні ушкодження життєво важливих органів є слідами неодноразового прикладання сили шляхом нанесення ударів, що обумовило виникнення внутрішньої та внутрішньотканинної кровотечі. Кожний удар, незалежно від того чим він наносився (рукою, ногою чи іншим травмуючим предметом), призводив до настання чи відновлення кровотечі та створював реальну небезпеку для життя в момент заподіяння, а тому дії кожного із засуджених не можуть розглядатися окремо і в сукупності з діями інших знаходяться в причинному зв'язку із заподіянням смерті ОСОБА_12

Наведені у скаргах доводи про те, що під час досудового слідства засуджені обмовили себе внаслідок застосування щодо них недозволених методів слідства, є безпідставними. Зазначені доводи були предметом перевірки як суду першої інстанції, так і прокуратури Тернопільської області і не знайшли свого підтвердження, про що свідчать висновок службового розслідування, проведеного відділом внутрішньої безпеки в Тернопільській області ДВБ МВС України, та постанова старшого прокурора прокуратури Тернопільської області про відмову в порушенні кримінальної справи від 31 травня 2012 року (т.6 а.с.171-173).

З матеріалів справи також слідує, що в ході перевірки зазначених доводів були опитані як працівники міліції, що брали участь у проведенні дізнання та слідчих дій, так і жителі села Горошова Тернопільської області, які за поясненнями засуджених нібито були очевидцями їх побиття працівниками міліції. Однак, усі вказані особи заперечили факт наявності у засуджених тілесних ушкоджень внаслідок побоїв (т.6 а.с.73-89).

Висновки проведеної перевірки повністю узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, проведених 16-17 серпня 2011 року, під час яких у них були виявлені лише тілесні ушкодження пальців рук, які могли утворитися від нанесення ударів кулаком іншій особі (т.1 а.с.99,109,119).

Доводи засудженого ОСОБА_3 про порушення його права на захист під час проведення досудового слідства також спростовуються матеріалами справи.

Так, з протоколу роз'яснення процесуальних прав підозрюваному слідує, що ОСОБА_3 при затриманні 16 серпня 2011 року заявив клопотання про допуск до участі у справі в якості його захисника - адвоката ОСОБА_7 (т.2 а.с.220-226). В той же день клопотання ОСОБА_3 було задоволено і його допит в якості підозрюваного та відтворення обстановки і обставин події злочину з його участю проводився уже в присутності захисника (т.2 а.с.229-237). В подальшому захисник ОСОБА_7 брав участь при проведенні слідчих дій з ОСОБА_3 на досудовому слідстві та під час розгляду справи в суді.

Наведені в апеляціях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 аналогічні твердження про порушення їх права на захист під час досудового слідства також є безпідставними, оскільки з матеріалів справи слідує, що їх захисники були допущені до участі у справі згідно пред'явлених ордерів з дня затримання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (т.3 а.с.76-77, 173-174). В той же день їх допит в якості підозрюваних слідчий провів у присутності цих захисників. Після допитів того ж дня проводилось відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_4 та ОСОБА_5, однак вони від участі в цій слідчій дії своїх захисників відмовились, про що подали письмові заяви (т.3 а.с.81-82, 178-179). Наведені у протоколах вказаних слідчих дій відомості не містять істотних суперечностей. З матеріалів справи також слідує, що подальші слідчі дії за участю цих засуджених проводились в присутності їх захисників.

У поданих апеляціях ОСОБА_4 і ОСОБА_5 також стверджують, що ОСОБА_12 після отриманих тілесних ушкоджень самостійно пересувався і пішов у будинок до ОСОБА_2, що на їх думку доводиться слідами крові на вилученій з будинку ОСОБА_2 ковдрі та наявністю в піднігтьовому вмісті її лівої руки епітеліальних тканин, які можуть походити в тому числі і від ОСОБА_12, що встановлено висновком експерта №190. Однак ці їх доводи є надуманими і спростовуються матеріалами справи.

Так, з оголошених в судовому засіданні показів потерпілого ОСОБА_11, батька вбитого ОСОБА_12, слідує, що в ніч з 14 на 15 серпня 2011 року в його будинку перебували лише він та ОСОБА_2.(т.2 а.с.113-116). З матеріалів справи слідує, що ОСОБА_2 визнано винною у підбурюванні шляхом підкупу до нанесення тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_12, з яким вона тривалий час проживала в одному господарстві, а тому висновки судово-медичної експертизи №190 не стосуються цього обвинувачення і по справі жодних відомостей про те, що вона особисто наносила ОСОБА_12 будь-які тілесні ушкодження ні досудовим, ні судовим слідством встановлено не було. З висновків експертизи №2-1939/11 слідує, що кров, яку було виявлено на вилученій з будинку ОСОБА_2 ковдрі, ОСОБА_12 не належить. (т.2 а.с.50-57). Згідно досліджених судом висновків судово-медичної експертизи №83, після нанесеної травми грудей і живота та розвитку гострого знекровлювання ОСОБА_12 не міг здійснювати якісь самостійні рухи.

Колегія суддів не бере до уваги також вказані в апеляціях доводи про неповноту з'ясування обставин справи, а саме походження поліетиленової плівки, якою був частково вкритий труп ОСОБА_12 в момент його виявлення, оскільки вказана обставина не перебуває у причинному зв'язку із настанням смерті ОСОБА_12

Наведені в апеляціях засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5 припущення про вчинення вбивства іншими особами є надуманими і не ґрунтуються на матеріалах справи, оскільки присутність цих осіб на місці злочину оперативно-розшуковими та слідчими діями не була встановлена і самі засуджені про причетність будь-яких інших осіб до злочину не повідомляли, хоча раніше неодноразово були допитані на досудовому слідстві та при розгляді справи в суді.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і твердження засуджених про те, що труп ОСОБА_12 було виявлено не на місці вчинення ними злочину, оскільки з протоколу огляду місця події слідує, що труп знаходився на відстані 70 см від дерева, на якому виявлені сліди крові ОСОБА_12 і яке розташоване на задньому дворі господарства ОСОБА_12 поряд з дальнім від входу лівим кутом будинку, що відповідає показам засуджених про місце, де вони наносили удари ОСОБА_12

Таким чином, твердження засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 та їх захисників про відсутність у засуджених умислу на вбивство ОСОБА_12 та їх непричетність до нього, судом першої інстанції належно перевірені в судовому засіданні й обґрунтовано визнані безпідставними, оскільки не відповідають встановленим судом обставинам та спростовуються зібраними у справі і покладеним в основу вироку доказами, а тому їх апеляції в цій частині задоволенню не підлягають.

Доводи апеляції прокурора щодо необхідності призначення більш суворого покарання з врахуванням попередніх судимостей засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 не ґрунтуються на матеріалах справи, з яких слідує, що ці засуджені відповідно до вимог ст. 89 КК України вважаються такими, що не мають судимостей, про що вказано в оскаржуваному вироку.

Отже, будь-яких даних, які би свідчили про істотне порушення на досудовому і судовому слідстві норм кримінально-процесуального закону, що призвели б до скасування вироку, у справі не встановлено.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора в частині виключення з визнаного судом доведеним обвинувачення, такої кваліфікуючої ознаки умисного вбивства, вчиненого ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, як за попередньою змовою, підлягає задоволенню, оскільки суд першої інстанції вірно встановивши обставини справи, помилковою кваліфікував їх дії за цією ознакою.

Так, судом було вірно встановлено, що 14 серпня 2011 року ОСОБА_2 шляхом підкупу підбурила засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 до побиття ОСОБА_12, на що вони погодились. В процесі побиття у них виник умисел на вбивство ОСОБА_12 і вони нанесли йому зі значною силою кілька десятків ударів в життєво важливі органи, спричинивши масивну травму тіла з чисельними переломами кісток скелету та ушкодженнями внутрішніх органів (головного мозку, легень, печінки, селезінки, підшлункової залози тощо), від яких настала смерть ОСОБА_12 Таким чином, незважаючи на попередню домовленість із ОСОБА_2 про заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за грошову винагороду умисно протиправно заподіяли ОСОБА_12 смерть способом, який завідомо передбачав спричинення йому особливих страждань, тобто умисно вбили його з корисливих мотивів та з особливою жорстокістю.

З наведеного слідує, що засуджені до початку вчинення злочину домовились між собою про вчинення не вбивства, а іншого насильницького злочину, в процесі вчинення якого ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3, діючи як співвиконавці, вчинили умисне вбивство. Однак, даних про те, що вони до початку нанесення ударів у життєво важливі органи домовились саме вбити ОСОБА_12 судом не встановлено.

В той же час, відповідно до ч.2 ст.28 КК України злочин визнається вчиненим за попередньою змовою групою осіб, якщо його спільно вчинили декілька осіб (дві або більше), які заздалегідь, тобто до початку злочину, домовилися про спільне його вчинення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що з вироку суду підлягає виключенню як недоведена кваліфікуюча ознака дій засуджених у вбивстві ОСОБА_12, що передбачена п.12 ч.2 ст.115 КК України.

Покарання засудженим обрано відповідно до вимог закону з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, обсягу злочинних дій, даних про їх особу і ставлення до вчиненого, наявності обтяжуючих та пом'якшуючих покарання обставин, зокрема тих, на які є посилання в апеляційних скаргах.

Те, що чоловік засудженої ОСОБА_2 - потерпілий ОСОБА_11 є особою похилого віку, на що посилається в апеляційній скарзі він і захисник ОСОБА_6, не є підставами для пом'якшення призначеного ОСОБА_2 покарання чи звільнення від його відбування.

Також не дає достатніх підстав для пом'якшення покарання засудженим і виключення з вироку однієї з кваліфікуючих ознак вчиненого ними вбивства.

Враховуючи усі наведені обставини, колегія суддів не знаходить підстав для зміни призначеного засудженим покарання і задоволення апеляційних скарг у цій частині.

Керуючись пунктами 11, 13 розділу ХІ Кримінального процесуального кодексу України (2012р.), ст.ст. 365, 366 Кримінально-процесуального кодексу України (1960р.), колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляції засуджених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, захисника засудженого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8, захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_9, захисника засудженої ОСОБА_2 - адвоката ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_11 на вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2012 року - залишити без задоволення, апеляцію прокурора прокуратури Чортківського району Тернопільської області ОСОБА_10 - задовольнити частково.

Вирок Чортківського районного суду Тернопільської області від 12 жовтня 2012 року змінити, виключивши з вироку кваліфікуючу ознаку дій засуджених ОСОБА_5, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 за п.12 ч.2 ст.115 КК України.

В решті цей вирок залишити без змін.

судді:

Сарновський В.Я. Кунець І.М. Іващенко О.Ю.

підпис підпис підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області В.Я. Сарновський