Ухвала суду № 29888805, 11.03.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/1854/13-ц Провадження № 22-ц/772/666/2013Головуючий в суді першої інстанції:Борисюк І.Е.Категорія: 79Доповідач: Шемета Т. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі :

Головуючої: Шемети Т.М.

суддів: Марчук В.С., Сопруна В.В.

при секретарі: Сніжко О.А.

з участю: ОСОБА_2, представника відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бабійчука С.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційну скаргу представника Державної виконавчої служби України С.Л.Бабійчука

на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Р.І., -

В с т а н о в и л а :

В січні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вищевказаною скаргою на постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження та на дії державного виконавця, в якій просив: визнати дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попіва Романа Ігоровича щодо відмови у прийнятті виконавчого листа №212/13568/2012 виданого 25.12.12 року Вінницьким міським судом Вінницької області та відкритті провадження - неправомірними, а постанову ВП №35969111 від 14.01.13 року скасувати як незаконну, зобов'язати посадових осіб ДВС України негайно виконати виконавчий лист №212/13568/2012 виданий 25.12.12 року Вінницьким міським судом Вінницької області.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 4 лютого 2013 року скаргу задоволено частково: визнано неправомірними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Р.І. щодо відмови у прийнятті виконавчого листа №212/13568/2012 від 25.12.12р., скасовано постанову ВП №35969111 від 14.01.13р. як незаконну, забов'язано ВПВР ДВС України відкрити вищезазначене виконавче провадження. В задоволенні вимог в частині зобов'язання посадових осіб державної виконавчої служби України негайно виконати виконавчий лист №212/13568/2012 виданий 25.12.12 року Вінницьким міським судом Вінницької області - відмовлено.

Не погодившись з винесеною ухвалою, представник Державної виконавчої служби України С.Л.Бабійчук подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду і постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 в задоволенні скарги, оскільки ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, так як судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, невірно застосовано положення закону України «Про виконавче провадження».

В судовому засіданні апеляційного суду представник відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Бабійчук С.Л. подану апеляційну скаргу підтримав, просить скасувати ухвалу суду і постановити нову про відмову у задоволенні скарги. ОСОБА_2 проти апеляційної скарги заперечував, просить її відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом встановлено, 24 січня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Попіва Р.І., мотивуючи тим, що 23 січня 2013 року ним було отримано супровідний лист з постановою про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №212/13568/2012 від 25.12.12р. про зобов'язання посадових осіб відділу примусового виконання рішень ДВС України в примусовому порядку виконати виконавчий лист Ленінського районного суду м. Вінниці №2-1356/2010 виданий 07.07.2010 року. Підставою для відмови стало неналежне оформлення судом виконавчого листа, а саме у пред'явленому на виконання виконавчому документі не зазначено індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача. (а.с.2-3)

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження».

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

-2-

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Із матеріалів справи вбачається, що 11 січня 2013 року ОСОБА_2 звернувся до відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України із заявою про примусове виконання виконавчого листа №212/13568/2012 виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 25.12.2012 року.

14 січня 2013 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Попівим Р.І. винесено постанову, якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа 212/13568/2012 виданого Вінницьким міським судом Вінницької області 25.12.2012 року з тих підстав, що у виконавчому документі судом не зазначено ідентифікаційні дані боржника (ідентифікаційний код), що суперечить положенням ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (а. с. 2).

Вінницьким міським судом Вінницької області в рішенні та у виконавчому листі №212/13568/2012 виданого 25.12.2012 року було зазначено всі відомі суду відомості про стягувача.

Принципом цивільного судочинства є виконуваність рішення суду, а у статті 14 ЦПК України визначені ознаки обов'язковості судових рішень. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав та, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Отже, завданням ДВС є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Слід зазначити, що заявник ОСОБА_2, подаючи заяву про відкриття виконавчого провадження, зазначив свій ідентифікаційний номер, що підтвердив в судовому засіданні і представник ДВС Бабійчук С.Л., тобто така інформація була відома державному виконавцеві, а тому відмова у прийнятті виконавчого документа до провадження та відмова у відкритті виконавчого провадження в даному випадку здійснена з формальних підстав.

Таким чином, враховуючи те, що Вінницьким міським судом Вінницької області у виконавчому листі від 25 грудня 2012 року було зазначено всі відомі суду дані щодо стягувача, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення скарги ОСОБА_2.

Апелянт посилається на те, що суд, ухваливши зобов'язати відкрити виконавче провадження, вийшов за межі своєї компетенції, так як це питання вирішується виключно державним виконавцем. Дійсно суд, вирішуючи скаргу, не може прийняти виконавчий документ до виконання та відкрити виконавче провадження, так як це виключне повноваження державного виконавця. Однак суд, вирішуючи скаргу на дії державного виконавця, зобов'язаний вказати спосіб поновлення порушених прав скаржника, тому, визнавши дії державного виконавця неправомірними, суд вірно зобов'язав його відкрити виконавче провадження (частина друга статті 387 ЦПК України).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, відхиляє її і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Враховуючи наведене та положення п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням вимог цивільного процесуального закону, тому вона не підлягає до скасування.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника Державної виконавчої служби України Бабійчука С.Л. відхилити.

Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 04 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча: Т.М. ШеметаСудді: В.С. Марчук В.В.Сопрун