Постанова № 29884458, 05.03.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" березня 2013 р. Справа№ 26/108-12

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мартюк А.І.

суддів: Зубець Л.П.

Іоннікової І.А.

при секретарі Загрунній Л.І.

від прокуратури: Манжай М.С. - посвідчення № 011326 від

24.10.2012 р.

від позивача: Левченко А.М. - дов. № 10-16/1238 від

07.08.2012 р.

від відповідача-1: Колодій О.М. - дов. № 7-25/2536 від 01.01.2012 р.

Руппа С.В. - дов. № 7-20/3144 від 06.12.2012 р.

від відповідача-2: Гончар Л.В. - дов. № 581 від 07.02.2013 р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні

апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Фещенко Наталії

Здіславівни

на рішення Господарського суду Київської області

від 18.10.2012 р.

у справі № 26/108-12(суддя Лилак Т.Д.)

за позовом Прокурора Вишгородського району Київської

області в інтересах держави в особі Державної

інспекції сільського господарства в Київській

області

до 1.Вишгородської районної державної

адміністрації Київської області

2.фізичної особи - підприємця Фещенко Наталії

Здіславівни

про визнання недійсним розпорядження та договору

оренди земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської районної державної адміністрації Київської області та фізичної особи - підприємця Фещенко Наталії Здіславівни про визнання недійсним розпорядження та договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.10.2012 р. у справі № 26/108-12 позов прокурора Вишгородського району Київської області в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Київській області задоволено повністю. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.05 р. № 8 "Про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення кафе-магазину приватному підприємцю Фещенко Наталії Здіславівні". Визнано недійсним договір оренди землі від 18.01.2005 р., укладеного між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та фізичною особою-підприємцем Фещенко Наталією Здіславівною, щодо земельної ділянки площею 0,20 га та вартістю 4725,40 грн., розташованої на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області, посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. і зареєстрований в реєстрі за № 48, а також зареєстрований у Київській регіональній філії Центру ДЗК № 11 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди за № 040534200003 від 08.02.2005 року та скасувати його державну реєстрацію. Зобов'язано фізичну особу-підприємця Фещенко Наталію Здіславівну (код 2444308781) повернути орендовану земельну ділянку площею 0,20 га на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області до власності держави. Стягнуто фізичної особи-підприємця Фещенко Наталії Здіславівни (02232, м. Київ, вул. Закревського, буд. 63, кв. 91, ідентифікаційний код 2444308781) в доход державного бюджету України 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору. Стягнуто з Вишгородської районної державної адміністрації Київської області (07300, Київська обл., м. Вишгород, пл. Шевченка, 1, код 23569369) в доход державного бюджету України 536,50 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, фізична особа-підприємець Фещенко Наталія Здіславівна звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 р. у справі № 26/108-12 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 р. сформовано для розгляду апеляційної скарги склад колегії суддів для здійснення апеляційного провадження колегії у складі: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.12.2012 р. у справі № 26/108-12 у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюк А.І., судді: Зубець Л.П., Іоннікова І.А. апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Фещенко Наталії Здіславівни прийнято до провадження та призначено на 24.01.2013 р.

23.01.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Вишгородської районної державної адміністрації Київської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржуване рішення прийнято з дотриманням норм чинного законодавства, та просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 р. у справі № 26/108-12 без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.01.2013 р. у справі № 26/108-12 було відкладено розгляд справи на 14.02.2013 р., в зв'язку з неявкою представників позивача та відповідача-2 та витребуванням додаткових доказів.

12.02.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшла заява про застосування строків позовної давності з проханням застосування цього строку та відмови в задоволенні позову.

13.02.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшло клопотання, в якому просить розгляд справи розглядати без участі представника позивача та апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 р. у справі № 26/108-12 без змін.

14.02.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від прокурора надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з зайнятістю в іншому судовому процесі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.02.2013 р. у справі № 26/108-12 було відкладено розгляд справи на 25.02.2013 р., в зв'язку з неявкою представників прокурора та позивача.

15.02.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від прокурора на виконання вимог ухвали суду від 24.01.2013 р. надійшло пояснення по справі, в якому зазначено, що строк позовної давності прокуратурою не порушено, оскільки даний строк слід обраховувати не раніше 15.05.2012 р., коли прокуратурою Київської області було доручено проведення перевірки додержання вимог земельного законодавства при наданні в оренду земельної ділянки Фещенко Н.З. районній прокуратурі.

В судовому засіданні від 25.02.2013 р. було оголошено перерву до 05.03.2013 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2013 р. у справі № 26/108-12 було продовжено розгляд справи.

04.03.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від відповідача-2 надійшло пояснення щодо застосування строків позовної давності.

05.03.2013 р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від прокурора надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії листа державного комітету лісового господарства України № 364 від 26.08.2005 р. та письмові пояснення по справі, в яких зазначено що процесуальних та матеріальних порушень при винесенні Господарським судом Київської області рішення від 18.10.2012 р. у справі № 26/108-12 не вбачається, тому з огляду на вищенаведене просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2013 р. у справі № 26/108-12 повністю та відмовити в позові повністю.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2013 р. у справі № 26/108-12 без змін.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити в її задоволенні, рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2013 р. у справі № 26/108-12 залишити без змін.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, просив скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2013 р. у справі № 26/108-12 без змін.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.2005 р. № 8 "Про передачу земельної ділянки під розміщення кафе-магазину приватному підприємцю Фещенко Наталії Здіславівні", враховуючи позитивний висновок державної землевпорядної експертизи, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки на умовах оренди ФОП Фещенко Н.З., надано в оренду ФОП Фещенко Н.З. земельну ділянку площею 0,20 га з інших лісових земель на території Новопетрівської сільської ради для розміщення кафе-магазину за рахунок земель запасу, встановлено розмір орендної плати на рівні 10% від її нормативної грошової оцінки 4725,40 грн., що складає 472,54 грн., зобов'язано ФОП Фещенко З.Н. зареєструвати договір оренди в установленому законом порядку.

На підставі зазначеного розпорядження 18.01.2005 р. між Вишгородською районною державною адміністрацією в особі заступника голови райдержадміністрації Приходька О.О. та фізичною особою - підпримцем Фещенко З.Н. було укладено договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування на 49 років земельну ділянку площею 0,20 га з інших лісових земель на території Новопетрівської сільської ради для розміщення кафе-магазину за рахунок земель запасу (далі-Договір оренди).

Відповідно до умов Договору оренди:

- орендна плата вноситься один раз на рік в січні місяці в грошовій формі в розмірі 472,54 грн. в місяць, що становить 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (п.п. 6, 7, 8 Договору);

- земельна ділянка передається в оренду під розміщення кафе-магазину, цільове призначення земельної ділянки: землі несільськогосподарського призначення (п.п. 11, 12 Договору);

- передача земельної ділянки орендарю здійснюється з розробленням проекту її відведення у місячний строк після державної реєстрації договору за актом приймання-передачі (п.п. 13, 14 Договору);

- дія договору припиняється в разі закінчення строку, на який його було погоджено, придбання орендарем земельної ділянки у власність, викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження в порядку, встановленому законом (п. 24 Договору).

Згідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі -це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Статтею 20 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

08.02.2005 р. договір оренди було зареєстровано в Київській регіональній філії Центру ДЗК за № 11 в книзі записів державної реєстрації договорів оренди, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за № 040534200003.

Як зазначено вище, проект землеустрою розроблявся на підставі листа Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 27.10.04 р. № 7- 25/1349.

Відповідно до ч. 3 ст. 124 Земельного кодексу України в редакції станом на (27.10.04) передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Частинами 6 та 7 ст. 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Частинами 1, 3, 5 ст. 123 Земельного кодексу України встановлено, що надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок.

Юридична особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у постійне користування із земель державної або комунальної власності, звертається з відповідним клопотанням до районної, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій або сільської, селищної, міської ради.

Відповідна районна державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки.

За своїм характером дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є правовим актом індивідуальної дії, оскільки є документом виданим суб'єктом владних повноважень, прийнятим із метою реалізації прав, свобод та інтересів у сфері земельних правовідносин, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єктів.

У відповідності до п. З Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.04 р. проект відведення земельної ділянки розробляється, зокрема, на підставі рішення сільської, селищної, міської ради, районної Київської або Севастопольської міської держадміністрації, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Разом з тим, універсальна форма рішення, яким закріплюється надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, законом не визначена.

Невизначеність форми правового акту, яким оформлюється надання зазначеного дозволу, не надає права уповноваженим органам закріплювати таке рішення у довільній формі.

Форма правового акту, в якому закріплюється надання такого дозволу залежить від того, до компетенції якого органу належить надання у користування або передача у власність конкретної земельної ділянки - сільської, селищної, міської ради, районної, Київської або Севастопольської міської або районної державної адміністрації.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України "Про місцеві районні державні адміністрації" на виконання законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, власних і делегованих повноважень голова місцевої державної адміністрації в межах своїх повноважень видає розпорядження, а керівники управлінь, відділів та інших структурних підрозділів - накази.

Розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами та громадянами.

Таким чином, правовим актом, в якому закріплюється рішення місцевої районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є розпорядження.

З вищевикладеного вбачається, що Вишгородська районна державна адміністрація Київської області, здійснивши оформлення свого рішення про надання відповідачу-2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення кафе - магазину на території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області листом від 27.10.04 р. № 7-25/1349, діяла поза межами своїх повноважень.

Розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не приймалось.

Пунктом 2 частиною 1 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що місцева державна адміністрація розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, Кабінетом Міністрів України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, акти інших посадових осіб, які призначаються ними, можуть бути оскаржені в судовому порядку відповідно до закону.

З огляду на наведене, Вишгородська районна державна адміністрація розпорядилась земельною ділянкою не у спосіб, встановлений законодавством, оскільки проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розроблявся не на підставі відповідного розпорядження, а лише дозволу, викладеного у формі листа, що є порушенням ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6, 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації".

Зважаючи на те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок розпорядженням районної державної адміністрації закріплений не був, а лише містився в зазначеному листі, розпорядження від 10.01.2005 р. № 8 є незаконним, оскільки видання цього розпорядження випливає лише з проекту землеустрою, розробка якого проведена не на підставі і не у спосіб, визначений законодавством.

Відповідно до листа Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об'єднання від 30.11.2004 р. № 579 виконано обстеження земельної ділянки площею 0,20 га із земель запасу Новопетрівської сільської ради Вишгородського району щодо встановлення на ній типу лісо-рослинних умов. За результатами обстеження встановлено, що ліс на відведеній земельній ділянці відноситься до лісів 1 групи.

Частиною 1 статті 20 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

У розпорядженні Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.2005 р. № 8 не зазначено до якої категорії земель віднесена земельна ділянка, яка вилучена із запасу Новопетрівської сільської ради (площею 0,20 га. з них інші лісові землі - 0,20 га) і передана в оренду під розміщення кафе-магазину та не змінено цільове призначення земельної ділянки, що є порушенням статті 20 Земельного кодексу України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 р. № 557 "Про затвердження порядку поділу лісів на групи, віднесення їх до категорій зависності та виділення особливо захисних земельних ділянок лісового фонду" передбачено, що до першої групи належать ліси, що виконують переважно природоохоронні функції, а також ліси на територіях природно-заповідного фонду, ліси, що мають наукове або історичне значення.

Згідно ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України, земельні ділянки лісового фонду за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються у постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, а на умовах оренди - іншим підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи для ведення лісового господарства, спеціального використання лісових ресурсів і для потреб мисливського господарства, культурно - оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Відповідно до ст. 42 Лісового кодексу України в редакції станом на (31.03.2005 р.) переведення лісових земель до нелісових для використання у цілях, не пов'язаних з веденням лісового господарства, використанням лісових ресурсів і користуванням земельними ділянками лісового фонду для потреб мисливського господарства, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей та проведення науково-дослідних робіт, провадиться за рішенням органів, які надають ці землі у користування відповідно до земельного законодавства.

Переведення лісових земель до інших категорій провадиться за згодою відповідних державних органів лісового господарства Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя.

В даному випадку проект із землеустрою по зміні цільового призначення земель лісового фонду не розроблявся.

Відповідно до п. 10.2 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень" вилучення земельних ділянок, які зайняті багаторічними насадженнями для несільськогосподарських потреб, земель рекреаційного призначення, заказників, курортів, а також лісів з особливим режимом лісокористування (лісопарки, міські ліси, лісопаркові частини зелених зон населених пунктів, протиерозійні ліси і водоохоронні насадження) /для цілей не пов'язаних з веденням лісового господарства, допускається, як виключення, за рішенням Верховної Ради України. При цьому вилучення земель сільськогосподарського призначення та лісових угідь здійснюється у встановленому порядку при обов'язковій умові відшкодування забудовником збитків і втрат, пов'язаних з вилученням.

Статтею 38 Земельного кодексу України встановлено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд.

Згідно ч. 6 ст. 48 Закону України "Про охорону земель" вилучення (викуп) і надання земельних ділянок для містобудівних потреб здійснюється з урахуванням необхідності максимального збереження сільськогосподарських і лісових угідь та ґрунтового покриву в установленому законодавством порядку.

З огляду на вищезазначене, розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації Київської області від 10.01.2005 р. № 8 прийняте також з порушенням вимог статей 20, 57 Земельного кодексу України, ст. 42 Лісового кодексу України, ст. 48 Закону України "Про охорону земель".

Судом першої інстанції при дослідженні документів, які наявні в матеріалах справи правомірно зазначено, що договір оренди земельної ділянки від 18.01.2005 р. був укладений з грубим порушенням норм чинного законодавства і інтересів держави та не містить передбачених законом істотних умов договору, тому підлягає визнанню недійсним.

Частиною 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" встановлені істотні умови договору оренди землі, ними є:

- об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

З тексту договору оренди вбачається, що в ньому відсутні декілька істотних умов, а саме - не зазначено порядок внесення орендної плати та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду. Якщо порядок внесення орендної плати не визначений взагалі, то цільове призначення земельної ділянки вказано неіснуюче, тобто таке, яке не передбачено відповідними положеннями Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 18 Земельного кодексу України, до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії.

Статтею 19 Земельного кодексу України встановлені категорії земель, відповідно до яких землі поділяються за основним цільовим призначенням, а саме:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення:

г) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісового фонду;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Таким чином, зміст договору оренди земельної ділянки від 18.01.2005 р., який укладено на підставі незаконного розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 10.01.2005 р. № 8, також суперечить актам цивільного законодавства, зокрема ст.ст. 18, 19, 20 Земельного кодексу України, ст. 15 Закону України "Про оренду землі", у зв'язку з чим повинен бути визнаний недійсним, а державна реєстрація договору повинна бути скасована.

Стаття 216 Цивільного кодексу України, встановлює, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Нормами ст. 236 Цивільного кодексу України закріплено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Отже недійсність правочину є підставою для скасування його державної реєстрації.

Крім того, відповідач-2 у відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України просить застосувати строк позовної давності, який встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1).

Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).

Відповідачем-2 в заяві про застосування строків позовної давності зазначено, що прокурором Вишгородського району Київської області 17.03.2006 р. був складений припис про усунення порушень Лісового кодексу України в ході проведення перевірки на території Новопетрівської сільської ради додержання вимог Лісового кодексу України, відповідно до якого ФОП Фещенко Н.З. приписали терміново погасити заборгованість за використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду.

Таким чином, відповідач-2 вважає, що прокурору ще в 2006 році було відомо про передачу в оренду земельної ділянки під розміщення кафе-магазину приватному підприємцю Фещенко Н.З. та укладення договору оренди землі від 18.01.2005 р. між Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області та ФОП Фещенко Н.З., щодо земельно ділянки площею 0,20 га та вартістю 4 725,40 грн., розташований та території Новопетрівської сільської ради Вишгородського району Київської області.

З письмових пояснень прокуратури Вишгородського району Київської області, які наявні в матеріалах справи та з усних пояснень прокурора в судовому засіданні вбачається, що прокуратурою в 2006 р. було проведено перевірку та складено припис про усунення порушень Лісового кодексу України за використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, за яким відповідача-2 зобов'язано погасити заборгованість за використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками. Перевірки законності додержання вимог відведення Вишгородською державною адміністрацією земельної ділянки в оренду ФОП Фещенко Н.З. прокуратурою не проводилася, тому за твердженнями прокуратури строк позовної давності не пропущено.

За таких обставин колегія судів не вбачає підстав для задоволення заяви про застосування строків позовної давності.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком, суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Обставини, викладені скаржником в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Київської області від 18.12.2012 р. у справі № 26/108-12 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга скаржника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Фещенко Наталії Здіславівни залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 18.10.2012 р. у справі № 26/108-12 - без змін.

2. Матеріали справи № 26/108-12 повернути до Господарського суду Київської області.

3. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до касаційного суду протягом двадцяти днів у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Мартюк А.І.

Судді Зубець Л.П.

Іоннікова І.А.