Постанова № 29883608, 05.03.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2013 року № 826/1210/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у

м. Києві

про скасування постанови від 29.01.2013р.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, в особі Публічного акціонерного товариства "Укрнафта", звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про визнання протиправною та скасування постанови від 29.01.2013 Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві про стягнення виконавчого збору.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначає, що оскаржувана постанова про стягнення з боржника виконавчого збору винесена Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві із порушенням чинного законодавства України, ґрунтується на неправильному застосуванні норм Закону України "Про виконавче провадження", Цивільного та Господарського кодексів України, а тому підлягає скасуванню.

Відповідач до суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, відповідно до вимог статей 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.

На адресу Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли заперечення, в обґрунтування заперечень Відповідач зазначає, що Позивач в добровільному порядку не виконав рішення суду та не надав доказів його виконання, державний виконавець 29.01.2013 р. виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 819885,32 грн.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Враховуючи зазначене, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

Відповідно до п.2 постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого М.Г. від 21.01.2013 р. було відкрито виконавче провадження №36057610 з виконання наказу №5024/1118/2012, виданого 06.11.2012 р. Господарським судом Херсонської області, про стягнення з ПАТ "Укрнафта" на користь ПП "А-Ліра" 8198853,15 грн., та надано ПАТ "Укрнафта" строк для його добровільного виконання до 28.01.2013 р.

ПАТ "Укрнафта" на виконання постанови Відповідача та наказу №5024/1118/2012, виданого 06.11.2012 р. Господарським судом Херсонської області, здійснило зарахування зустрічних однорідних вимог, про що повідомило Відповідача 28.01.2013 р. заявою від 28.01.2013 р. №юр-193 про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого М.Г. від 29.01.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, у зв'язку з невиконанням наказу №5024/1118/2012, виданого 06.11.2012 р. Господарським судом Херсонської області, з ПАТ "Укрнафта" постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 819885,32 грн.

Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно з рішенням Господарського суду Херсонської області від 13.08.2012 р. у судовій справі №5024/1118/2012, яке набрало законної сили 25.10.2012 р., з ПАТ "Укрнафта" на користь ПП "А-Ліра" стягнуто 8198853,15 грн. заборгованості, яка утворилася при виконанні договору купівлі-продажу від 10.06.2010 р. №10/06, укладеному між ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Таврійська зернова компанія", та право на стягнення якої було набуте ПП "А-Ліра" від ТОВ "Таврійська зернова компанія" відповідно до договору відступлення права вимоги від 16.05.2012 р.

Заява про примусове виконання наказу №5024/1118/2012 від 06.11.2012 р. подана ПП "А-Ліра" до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві 17.01.2013 р.

Відповідно до ч.2 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Відповідачем 21.01.2013 р. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №36057610 з виконання наказу №5024/1118/2012, виданого 06.11.2012 р. Господарським судом Херсонської області, пунктом другим якої зобов'язано ПАТ "Укрнафта" виконати наказ до 28.01.2013 р.

Відповідно до ч.3 ст. 203 Господарського кодексу України передбачено припинення господарського зобов'язання, зокрема, зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав, або строк якої невизначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення щодо зарахування зустрічних однорідних вимог містить ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Зазначений закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, та не містить заборони щодо можливості виконання судового рішення шляхом проведення зарахування зустрічних вимог. Добровільне виконання може здійснюватись у будь-який передбачений чинним законодавством спосіб, або у спосіб, що не суперечить вимогам чинного законодавства.

Стаття 602 Цивільного кодексу України, якою передбачені випадки недопустимості зарахування зустрічних вимог, також не містить обмежень щодо такого зарахування на стадії виконання судових рішень.

Зобов'язання ПАТ "Укрнафта" перед ПП "А-Ліра" виникло в результаті набуття ПП "А-Ліра" від ТОВ "Таврійська зернова компанія" по договору відступлення права вимоги від 16.05.2012 р., права вимоги до ПАТ "Укрнафта" по договорам купівлі-продажу від 10.06.2010 р. №10/06 та від 02.06.2010 р., що були укладені між ПАТ "Укрнафта" та ТОВ "Таврійська зернова компанія". Вказані обставини встановлені у судовій справі №5024/1118/2012, яка розглядалась Господарським судом Херсонської області, та у якій 13.08.2012 р. було прийнято рішення про стягнення, в тому числі з ПАТ «Укрнафта», 8198853,15 грн. заборгованості та виданий наказ №5024/1118/2012 від 06.11.2012 р.

Таким чином, зобов'язання ПАТ "Укрнафта" перед ПП "А-Ліра" в розмірі 8198853,15 грн. є грошовими.

Зобов'язання ПП "А-Ліра" перед ПАТ "Укрнафта" в розмірі 723 832,13 грн. виникли при виконанні договору комісії №17/05 від 17.05.2010 р., укладеному між ПП "А-Ліра" та ПАТ "Укрнафта", а також на підставі рішення Господарського суду Херсонської області від 28.02.2012 р. в судовій справі №5024/2510/2011, та частково зазначені в наказі Господарського суду Херсонської області від 13.03.2012 р. №5024/2510/2011. Інша частина зобов'язань в розмірі 10 709 127,98 грн., відповідно до заяви Позивача про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.01.2013 р. №юр-180, виникла, враховуючи ч.1 ст.1166 Цивільного кодексу України, внаслідок неналежного оформлення ТОВ "Таврійська зернова компанія" податкових накладних по договорах купівлі-продажу від 02.06.2010 р. №02/06 та від 10.06.2010 р. №10/06, що призвело до виникнення у ПАТ "Укрнафта" додаткових зобов'язань по сплаті до бюджету власних коштів у розмірі суми, на яку були видані неналежно оформлені податкові накладні, що підтверджується висновками Центрального офісу з обслуговування великих платників Окружної ДПА ДПС України, викладеними в акті документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Укрнафта" від 14.09.2012 р. №987/41-20/00135390 та висновками почеркознавчої експертизи від 06.08.2012 р. №616 у кримінальній справі №330305-12, почеркознавчої експертизи від 24.04.2012 р. №308 у кримінальній справі №330305-11(9).

Згідно з ст.603 Цивільного кодексу України існування вказаних зобов'язань на момент одержання ПАТ "Укрнафта" повідомлення ПП "А-Ліра" від 23.05.2012 №23/05-12 про укладений між ТОВ "Таврійська зернова компанія" та ПП "А-Ліра" договір відступлення права вимоги від 16.05.2012 р., надає право ПАТ "Укрнафта" пред'явити проти вимоги нового кредитора свою зустрічну вимогу до первісного кредитора.

Таким чином, зобов'язання ПП "А-Ліра" перед ПАТ "Укрнафта" в розмірі 11432960,11 грн. також є грошовими.

Суд приходить до висновку, що проведені ПАТ "Укрнафта" припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, які відображені в заявах від 25.01.2013 р. №юр-179, від 25.01.2013 р. №юр-180, надісланих на адресу ПП "А-Ліра", свідчить про добровільне виконання наказу №5024/1118/2012, виданого 06.11.2012 р. Господарським судом Херсонської області, та постанови від 21.01.2013 р. про відкриття виконавчого провадження №36057610, яка винесена державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялим М.Г.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно з ч.3 ст.27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Відповідно до відмітки на заяві ПАТ "Укрнафта" від 28.01.2013 р. №юр-193 про закінчення виконавчого провадження, ця заява разом з документальним підтвердженням повного виконання рішення - копіями заяв про припинення зобов'язання шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог від 25.01.2013 р. №юр-179, від 25.01.2013 р. №юр-180, була подана до Управління державної виконавчої служби 28.01.2013 р., та зареєстрована Відповідачем за №427/04-03-27.

Згідно з постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Бялого М.Г. від 29.01.2013 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, у зв'язку з невиконанням наказу №5024/1118/2012, виданого 06.11.2012 р. Господарським судом Херсонської області, з ПАТ "Укрнафта" постановлено стягнути виконавчий збір у розмірі 819885,32 грн.

З аналізу матеріалів справи та норм законів, суд приходить до висновку, що Відповідач був належно повідомлений про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання, а передбачені законодавством правові підстави прийняття постанови від 29.01.2013 р. про стягнення з ПАТ "Укрнафта" виконавчого збору у розмірі 819885,32 грн., у зв'язку з невиконанням наказу №5024/1118/2012, виданого 06.11.2012 р. Господарським судом Херсонської області, відсутні.

Згідно з частинами першою та другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог. Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову від 29.01.2013 р. про стягнення з ПАТ "Укрнафта" виконавчого збору при здійсненні виконавчого провадження №36057610, яка винесена Управлінням державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві в особі державного виконавця відділу примусового виконання рішень Бялого М.Г.

3. Стягнути з Державного бюджету України в особі Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві шляхом безспірного списання відповідним органом Державної казначейської служби цієї суми судових витрат з казначейського рахунку, на якому обліковуються кошти Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в м. Києві на користь Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" 149,11 грн. судових витрат.

Згідно ст.ст. 185-186 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Скарга про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення. Дана скарга подаються до апеляційного суду через суд першої інстанції.

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.Б. Федорчук