Постанова № 29883261, 12.03.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/257/13-а

12 березня 2013 року 15год. 45хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О. за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.Ю. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представники Фурсович Л.В., Янчук В.В.

відповідача: представник Драка С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Дубровицьке колективне підприємство по птахівництву

до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги , -ВСТАНОВИВ :

Дубровицьке колективне підприємство по птахівництву звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги форми "Ю" від 05.03.2012р. № 9.

В позові вказує, що 08.12.2012р. позивачем було отримано ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1770/4628/2012 від 05.12.2012р. за адміністративним позовом Дубровицької міжрайонної державної інспекції до Дубровицького колективного підприємства по птахівництву про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 11465,52 грн., до якої було долучено адміністративний позов з додатками. Зокрема, серед додатків знаходилися копія податкової вимоги форма "Ю" від 05.03.2012р. № 9 на суму 3821,84 грн. та копія декларації з плати за землю за 2012 рік від 16.02.2012р.

Позивач заперечує наявність податкового боргу та вказує на безпідставність податкової вимоги про його сплату, оскільки податкової декларації з плати за землю за 2012р. Дубровицьке колективне підприємство по птахівництву до податкового органу не подавало у зв'язку з невизначеністю розміру плати за землю в 2012р. З доданої податковим органом до адміністративного позову копії вказаної декларації від 16.02.2012р. вбачається, що вона підписана особами, які не мають відношення до підприємства, а саме колишніми директором та головним бухгалтером підприємства, які припинили трудові відносини з позивачем більш 10 років назад. За таких обставин позивач вважає суму грошового зобов'язання неузгодженою та відсутніми підстави для надіслання платнику податкової вимоги.

Також позивач вказує, що він не є землекористувачем земельної ділянки в м.Дубровиця, вул.Миру,198, оскільки на виконання рішення господарського суду Рівненської області по справі № 3/25 від 17.03.2009р. підприємством передано у державну власність ФДМУ по Рівненській області незавершене будівництво інкубаторію (будівлі), яке розташоване на земельній ділянці площею 1,68 га, а рішенням господарського суду Рівненської області по справі № 5019/2438/11 від 15.11.2011р. визнано право власності за державою Україна в особі регіонального відділення ФДМУ по Рівненській області на вказаний об'єкт незавершеного будівництва. Покликаючись на п.1 ст.286, п.6 ст.287 Податкового кодексу України, ст.120 Земельного кодексу України, позивач вказує, що у податкового органу були відсутніми підстави для нарахування земельного податку за 2012р. за земельну ділянку площею 1,68 га в м. Дубровиця, вул.Миру,198 під об'єктом, який позивачу не належить.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав з наведених у ньому підстав та просив задовольнити. Також просив суд вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що підприємство не отримувало від податкового органу податкову вимогу № 9 від 05.03.2012р.

Відповідач позов не визнав. Представник відповідача в судовому засіданні надав пояснення, яке відповідає наведеному в письмовому запереченні (а.с.58-59). Зокрема, пояснив, що Дубровицьке колективне підприємство по птахівництву подало до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) на 2012 рік за № 452 від 16.02.2012р., якою нараховано земельного податку на 2012 рік 45862,05 грн. Разом з податковою декларацією було подано відомості про наявні земельні ділянки, підтверджені витягом з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки. В зв'язку з несплатою підприємством земельного податку за січень 2012р. в сумі 3821,84 грн. (термін сплати 01.03.2012р.) Дубровицькою МДПІ для платника податків направлено податкову вимогу № 9 від 05.03.2012р. Представник відповідача вважає, що спірна вимога винесена податковим органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, та просить в задоволенні позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог закону, суд дійшов висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 16.02.2012р. до Дубровицької МДПІ була подана податкова декларація з плати за землю Дубровицького колективного підприємства по птахівництву за 2012 рік, зареєстрована за № 452 (а.с.61-62), якою нараховано земельного податку за 2012р. всього 45862,05 грн., у тому числі за січень 2012р. 3821,84 грн.

До податкової декларації платником податків долучено відомості про наявні земельні ділянки, зареєстровані податковим органом 16.02.2012р. за № 453 (а.с.63), а також витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, видані управлінням Держкомзему у Дубровицькому районі за № 03-17/693, № 03-17/694 від 09.02.2012р. (а.с.64,65). Зазначеними документами стверджено, що Дубровицьке колективне підприємство по птахівництву має в користуванні земельні ділянки площею 9000 м.кв. сільськогосподарських угідь та ріллі, 48000 м.кв. під господарськими будівлями та дворами.

Доводи позивача щодо безпідставності нарахування земельного податку на земельну ділянку по вул.Миру,198 в м. Дубровиці площею 1,68 га з підстав повернення в державну власність об'єктів незавершеного будівництва, розташованих на цій земельній ділянці, суд вважає безпідставними, позаяк дослідженням наданого позивачем Державного акта на право користування землею серія Б № 019205, виданого в 1986 році Дубровицькому районному міжгосподарському підприємству по птахівництву (а.с.24-27), правонаступником якого є Дубровицьке колективне підприємство по птахівництву згідно з п.1.1 статуту підприємства (а.с.14-21), встановлено, що підприємству в постійне користування було надано земельну ділянку площею 6,8 га.

За даними податкової декларації від 16.02.2012р. № 452 та зазначених вище витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виданих управлінням Держкомзему у Дубровицькому районі, площа земельної ділянки позивача під господарськими будівлями та дворами становить 48000 м.кв., що свідчить про врахування частини земельної ділянки, на якій розташований об'єкт незавершеного будівництва, повернутий в державну власність.

Порядок обчислення плати за землю регламентований статтею 286 Податкового кодексу України.

Згідно з п.286.1 цієї статті підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п.286.2 цієї статті платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п.287.3 ст.283 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Дослідженням облікової картки платника земельного податку встановлено, що станом на 01.03.2012р. за позивачем рахується недоїмка в сумі 3821,84 грн., податкове зобов'язання нараховане платником самостійно в податковій декларації № 452 від 16.02.2012р. (а.с.66-67).

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою платником вищевказаного податкового зобов'язання Дубровицькою МДПІ направлено для Дубровицького колективного підприємства по птахівництву податкову вимогу № 9 від 05.03.2012р. на суму 3821,84 грн. При цьому, з наданого відповідачем поштового повідомлення про вручення поштового відправлення вбачається, що рекомендований лист, відправлений 05.03.2012р., вручений уповноваженій особі Дубровицького колективного підприємства по птахівництву 07.03.2012р. (а.с.60).

Представник позивача - керівник Дубровицького колективного підприємства по птахівництву в судовому засіданні ствердив, що підприємство фактично податкову вимогу не отримувало. Пояснив, що підприємство в березні 2012р. не працювало, оскільки його господарська діяльність пов'язана з діяльністю інкубаторію, має сезонний характер, розпочинається з 1 квітня. До вказаної дати підприємство не працює, адміністративне приміщення зачинене.

Оцінюючи вищевказані обставини, суд виходить з того, що законодавець визначив, що строк звернення до суду за захистом порушеного права може бути пропущено як з об'єктивних, так і з суб'єктивних причин, проте у кожному випадку потреба у зверненні до суду не зникає, відтак виникає необхідність у поновленні строків. З точки зору дотримання права заявника на доступ до правосуддя, проголошеного статтею 55 Конституції України та статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд дійшов висновку про пропущення позивачем строків звернення до адміністративного суду поважними.

За змістом пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу. А згідно з пп.14.1.175 вказаної статті податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Доводи позивача щодо неузгодженості податкового зобов'язання суд оцінює критично та відхиляє, позаяк за приписами п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. А відповідно до п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Судом встановлено, що податкове зобов'язання з земельного податку на 2012 рік було самостійно визначене платником у поданій податковій декларації до податкового органу від 16.02.2012р. № 452, а відтак таке зобов'язання є узгодженим та підлягало до сплати у визначений Податковим кодексом строк.

Дослідженням податкової декларації № 452 від 16.02.2012р. (а.с.61-63) встановлено, що вона підписана керівником платника податку Фурсович Л.В., відомості про якого включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.12-13). Заперечення представником позивача Фурсовичем Л.В. в судовому засіданні щодо належності йому підпису, виконаного на податковій звітності, суд оцінює критично та відхиляє, позаяк досліджений судом оригінал податкової декларації та відомостей про земельні ділянки скріплений відтиском печатки Дубровицького колективного підприємства по птахівництву. Вказану обставину представник позивача підтвердив та вказав, що печатка підприємства знаходиться лише в нього, інших працівників немає.

Судом встановлено, що долучена Дубровицькою МДПІ до адміністративного позову в адміністративній справі № 2а/1770/4628/2012 податкова декларація № 452 від 16.02.2012р. є роздруківкою з електронної бази даних податкового органу (а.с.7-8). Представник відповідача в судовому засіданні пояснив, що при формуванні такого документу з електронної бази даних помилково були зазначені прізвища попередніх керівника та головного бухгалтера Дубровицького колективного підприємства по птахівництву. При цьому фактично податкова звітність платником податків подавалась не в електронній формі, а на паперових носіях, та була підписана уповноваженою особою, що відповідає дослідженим в судовому засіданні оригіналам податкової декларації № 452 та відомостей про земельні ділянки № 453 від 16.02.2012р.

За встановлених обставин, та враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов'язання за січень 2012р. в сумі 3821,84 грн. Дубровицьким колективним підприємством по птахівництву у встановлений законом строк сплачена не була та набула статусу податкового боргу, податкова вимога Дубровицької МДПІ № 9 від 05.03.2012р. про сплату такого податкового боргу прийнята податковим орган правомірно, у відповідно до приписів статті 59 Податкового кодексу України. Доводи позивача не підтверджують протиправності спірної податкової вимоги та не дають суду підстав для її скасування.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 94 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Дубровицькому колективному підприємству по птахівництву в позові про визнання протиправною та скасування податкової вимоги Дубровицької міжрайонної державної податкової інспекції Рівненської області Державної податкової служби від 05 березня 2012р. № 9, - відмовити повністю.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Дорошенко Н.О.